Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ох, як же ж важко змінювати звичний хід думок

lp2

Звичне оточення. Побутові звички. Важко змінювати себе. Інколи виникає непереборне бажання послати все кудись далеко, залізти під ковдру і сказати "Відчепися від мене, страшна женьщина, мені і так добре, все ж нормально, живу!" А ота страшна женьщина, твоє особисте альтер его, виплекане роками цієї війни, цього загального трешу, стягує з тебе ковдру, дає тобі чарівного пенделя скидає з ліжка і відповідає тобі "От так, от? На півдорозі? Сцикуха!!! А сама ж всім мізки полощеш, що потрібно рухатись! Ще й брехуха! Ледача боягузка і брехуха!" І ти закипаєш від обурення і в процесі цього кипіння відбувається єднання тебе і отої страшної женьщини. І ти вже цілісним нахабним впертим принциповим стервом рухаєшся далі. І робиш це не тільки задля себе, а і для тих людей які часто питають в тебе поради. Тому що тоді ти зможеш сказати "Це працює, ось гляньте на мене! Це дійсно працює - не відступати, не зупинятися, не зраджувати принципам!"
У мене це завжди працювало.. В будь якому аспекті життя. І у вас працюватиме. Головне, щоб оте маленьке, консервативне горенько було вчасно витягнуте з-під ковдри отим страшним невгамовним стервом))))
Докладніше

Переворот

vc

19 серпня 1991 року я прокинувся в 5-ть утра. Я мав їхати на автобусі в Черкаси, а потом на поїзді, в далеку столиці Башкірії – Уфу. Там був якийсь з’їзд погибающего комсомола…

- Вітя, - воєнний переворот! – Сказав мені батько. – Радіо сказало… Горбачов отстраньен от власті, Язов, Крючков, Лук’янов і Пуго створили якийсь спеціальний комітет – продовжив батько, - і ззів грушу сорту “Бера”, шо якраз упала додолу коло гаража… “Піздєц совецькому союзу!” – сказав батько торжественним тоном…

Я взяв другу грушу, яка тоже упала, - і кинув її свині… Свиня тяжко піднялася на ноги, підійшла до груші, понюхала її, і пішла назад… - “Отуто вже в мене ці груші ваші” - думала свиня, проводя лапою по горлу… Про ГКЧП вона не знала нічого…

Я поїхав в Черкаси. З’їзд в Башкірії замінили обичною п’янкою під Черкасами по об’єктивним обстоятєльствам. Шо всіх устроїло. Комсомольці дивилися порно з касєти, займалися свободним сексом під деревом і абсолютно не переживали за судьби родіни… Українці завжди презирливо поглядали в сторону імперії… Даже номенклатурні…

Докладніше

Людоньки, що це робиться? Га?

lp2

Надибала в групі такий допис. Бувший чиновник каже "фе" місцевій владі, за те що у сусідньому селі он і Матвієнко виступить на День Незалежності і фаєршоу буде, а ми районний центр, наче ніщєброди, всьо так камерно..
Задала птання "а може і правильно, що все скромно, по перше бюджет краще використати на щось корисне, а по друге війна ж як не як". Відповідь мене вбила. Я її заскрінила спеціально.
Мені цікаво, чи довго ще нас з вами будуть вважати тупоголовими рабами, яким роти можна закрити "зрєліщами"?
І я більш ніж впевнена, що ця людина намагатиметься знову попасти до корита, інакше навіщо отеті перфоменси в групі яку читають білоцерківці, якщо (там теж в скріні є) йому пофігу власне що думають люди. 
Люди! Волонтери! Просто небайдужі. От скажіть мені будь ласочка - ми що з цим паном в різних містах, в різних країнах живемо? Я хочу туди! Туди де можна викидати бюджетні гроші на свята, не рахуючи. Бо ви ж знаєте що я дуже люблю свята, правда святкую їх не за бюджетний рахунок, но то такоє.
Чи може і правда "цианіду нам, щоб не мучились"
 
Докладніше

Обзор 19 серпня 2016

did s

Доброго здоров’я, друзі! Тиждень діда не було в фейсбуці, і як бачимо, не трапилося нічого такого, шо потребувало би моїх екстренних коментаріїв. А в наше буремне врем’я це вже само по собі харашо. Тєм нє менєє, прошу вибачення в читачів за перерив у віщанії, однако бойовий пост сільського наблюдатєля дід не залишав. Дід за всім здалеку, но уважно спостерігав, але обзорів не писав, бо времені не було. А крім того, в фейсбуці в нас зараз чимало розумних і цікавих блогерів, яких я і сам люблю почитати і вони все правильно кажуть. То нема особої потреби ще й дідові отвлєкать граждан на свої старчеські размишлізми.

Однако день сьогодні необичний, мовчать не можна. Бо сьогодні рівно 25 років, як СССР зранку послухав заявлєніє ГКЧП. І пока розгублене насєлєніє наслаждалося “Лєбедіним озером” Петра Ілліча Чайковського, наіболєє проніцатєльні гражданє подалися у скудні магазіни скуповувати сіль, спічки й гречку.

Зараз, із висоти чвертьстолітньої давності легко умнічати і рассуждати про то, шо СССР і так був обречон, а ГКЧП лише ускорило його розвал. Но тоді це було зовсім не так очевидно, як зараз. Бо все ішло до того, шо союз сохраниться, в активі у Москви був референдум від 16 березня 1991 року. І не ісключено, шо якби не ГКЧП, то в якійсь формі союзне государство би зберігалося й донині. Без Прибалтики, Молдови і Грузії, правда, але з общим флагом і гербом.

Та даже вполнє возможно, шо і Міхал Сєргеїч Горбачов був би досі презідєнтом обновльонного СССР, а Лєонід Макарич Кравчук у компанії із Нурсултаном Абішовичем Назарбаєвим та Ісламом Абдуганійовичом Крімовим оставилися б старейшими презідєнтами союзних республік та гарантами миру і стабільності в своїх республіках. І оті пристаркуваті презідєнти би вічно сралися з союзним центром, хижо шантажуючи Горбачова референдумами про вихід і алчно вициганюючи собі економічні квоти та преференції.

Докладніше

- Альо Владімір Владіміровіч?

murzik

- Альо Владімір Владіміровіч?

- Да, я вас слушаю.
- Це Петро турбує.
- Какой такой Пєтро?
- Ну який який, Петро Порошенко, той шо кривава київська хунта. Пам'ятаєте?
- Ааа вспомніл, ггг, так по какому вопросу бєспакоєтє.
- Я сильно інтєрєсуюсь, на коли призначене широкомасштабне наступлєніє вашої непереможної армії? Бо я вже заїбався анонси кидати.
- Кагда нада будєт тагда і нападьом. А вапшєта, нє с тваім счастьєм Пєтя.

 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info