Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

От чесно зізнаюся...

dl

От чесно зізнаюся - коробить мене щоразу, коли чую чи бачу репліки на кшталт "І ми ше хотім в Еуропу?" чи "Еуропа, мля" в якості коменту під якоюсь нездоровою фігньою, на яку хвора певна частина суспільства... А шо Європа, хіба вони там не люди? Горілки не п'ють і зовсім не матюкаються? Чиновники менше крадуть, і вся різниця. Адже є пряма кореляція між заможністю еліти та бідністю громадян, бо у кожній бідній країні біля влади обов'язково багаті вилупки, що умудряються множити статки всупереч анонсованих ними всесвітніх криз і падіння нафтових цін...

Але мова геть не про те. У мене є друзі із США, палкі прихильники Трампа. Розмістили вони в своїй стрічці невеличку пропагандистську казочку, яка доводить, що популізм - хвороба не "розумово відсталих країн, котрі вообразили з себе Еуропу", а втомлених і розчарованих людей, яких задовбала бідність.

Йдуть, мовляв, Трамп і Хілларі вулицею і зустрічають безхатченка. Трамп витягає з кишені 20 баксів і віддає нужденному. А Хілларі витягає 20 баксів з кишені Трампа, вираховує з них податки й страховки та простягає безхатченку мізерний залишок.

- Дивися, - з гордістю кажуть американські друзі. - Трамп допоможе бідним, а демократи відіжмуть у нас останнє.
- Та бачу, бачу, - здаюся про всяк випадок. - Тільки одне цікавить: з казки ясно, де взяла гроші Клінтон. Але зовсім не очевидно, які саме кошти витратив Трамп. І чи не захоче він після виборів відбити за ваш рахунок, скажімо, по 200 баксів за кожні втрачені 20?..

Докладніше

Якась Захарна надто чутлива стала

kz

Вчора дивилась парад і плакала від гордості за свою країну і від розпачу, що на війні гинуть найкращі діти України...
Вопшим, тірзало мене вчора нішуташна, котани
День другий, Захарна знову пускає росу
Неймовірно вразив мене цей коллаж від фотохудожниці з Севастополя Тетяни Москаленко
Ми з вами, кримчани, Крим обов"язково повернеться до України, обов"язково, чуєте? спасибі вам за незламну волю та любов 
Слава українським кримчанам та всім українцям, хто знаходиться в окупації
Докладніше

Обзор 25 серпня 2016

did s

Доброго здоров’я, друзі! Сьогодні многі вийшли з відпусток на роботу, застали на робочих місцях ворох проблем, зітхнули і пішли заварювати каву. І правильно зробили – різко кидатися у вир труда не варто, можна напартачити. Тому входимо в трудовий ритм постєпенно, не забуваючи поглядати в інтернет – вдруг там шось цікаве.

Дідусь тоже проглянув стрічки новин, новості якісь мляві, відімо журналісти також предпочитають не напрягаться. Ну шо ж, обійдемося тим, що є. Ітак.

Вчора Україна відсвяткувала 25 років незалежності, з ювілеєм Україну привітали і зарубежні партньори. Поздравила Україну даже Росія, хотя і нєсколько своєобразно. Накануні Дня Незалежності слєдственний комітєт РФ послав свої дружні вітання міністру оборони України і сообщив, шо откриває проти нього уголовне діло. Мол, прийми дорогой товаріщ генєрал наші іскренніє поздравлєнія, ми об’являємо тебе у розиск, в общем – ховайся.

Но Полторак ховатися не став, а даже наоборот. Виїхав на Хрещатик у відкритій машині і довго красувався на весь світ по тєлєвізору. Впрочем, хладнокровне спокойствіє генєрала понять можно – по тєлєвізору було добре видно, шо разисківаємий Москвою подозреваємий Полторак находився в компанії нєскольких тисяч серйозних хлопців з пушками да пер’ями. Такого не сильно арестуєш.

Докладніше

...смерть знову минула сталкера Анатолія.

В останню мить він кинув змучене тіло убік і огризнувся короткою чергою. Смерть проїхалася на пузі, заляскала кожистими крильми, ображено заверещала і звилася у нічне небо. Анатолій знав - наступного разу вона не схибить.

Сталкер був поранений і знесилений. Боліла прокушена мутантом нога, очі злипалися від утоми, а руки колотились в пропасниці. Два дні тому їх було шестеро. Після бійні в аптеці він повертався один. І по сліду його летів голодний птеродактиль.

Світ згорів у ядерному полум'ї великої війни 30 років тому. Люди забились в метро, підземні переходи і дрімтаун. Відгородились від хижої фауни гермоворотами і установками об'ємного вогню. До найближчого форпосту залишалось якихось 400 метрів. Шансів добігти не було.

Забитись в будівлю і перечекати день теж.

Інструктор Петрович завжди попереджав молодих - не пробувати перечекати день на Троєщині чи в районі Палацу Спорту. На Трої Анатолій ще не бував. А про зруйнований Палац Спорту ходили дуже недобрі чутки. В палаці і навколишніх кварталах жили Блатарі.

Докладніше

#гроссеманізаговорщики

bg

Тиха, казкова, місячна серпнева ніч. У будинку уряду яскраво світяться кілька вікон. Кабмін зібрався на таємне засідання...

- Вот і все, що ми маємо на сьогоднішній день, панове міністри... - Гроссеман захлопнув товсту сіру теку і удобно вмостився в шкіряному кріслі. - Прошу висловлюватися по етому поводу.
- Не ми, а Ви... - тихо пробубнів хтось з присутніх.
- От що нас може спасти від гнєва народного, я вас питаю? - грізно сказав Гроссеман і обвів всіх страшним взглядом.
- Пробачте, не нас, а Вас! - знову прошепотів хтось.
- Від етого нас може спасти тільки кража! - утвєрдітєльно видав Гроссеман і стукнув по столу кулаком.
- Со взломом чи без? - відразу засуєтився Айвайков.
- Ну, єстєствєнно, со взломом. - прем'єр хмикнув.
- Стаття 185, пункти 2, 3 і 5 - до 12 лєт з конфіскацією. Не пойдьот. - Айвайков відклав планшета в сторону.
- Так кражи ж не буде. - Гроссеман загадочно улибнувся. - Все уже украдено до нас... Папєрєднікі! Улавлюєте мисль?
- Все уже украдено до нас...? - перепитав міністр фінансів дрожащим голосом. - Папєрєднікамі?
- Ето ж сущі пустяки, сцикуни ви. Вам нужно тільки інсценувать кражу. Нада просто зламать замок, залізти в сховище, оставить слєди виноса золота і спокойно звалить! - Гроссеман вальяжно розвалився в кріслі. - Ну, шо, поняли, нарешті, тугодуми?

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info