Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Гуцульщина - хароший край

sy


На день Яремчі на каждом углу продавали медовуху. Я, як опитна, щоб не взять фігні, підійшла до одного статечного дядька, біля якого відбувався нескінченний "круговорот" покупців.

- А, яку пані хоче, ось-то, дивітся, послабше, 35 градусів, ось-то, силніша, а ось-то для крепких чоловіків - 50 градусів.
- Мені послабше, - кажу скромно, - я ж жінка.
- То я й поняв, - каже дядько й наливає спробувати на дно стакана слабенької.

- Дякую, - кажу я після проби хекаючи, - но я ше не акліматизувалась, перший день, адресу проживання не вивчила і, вопше, я з дитиною.
- То й шо? Дасте телефон господаря, Вас довезут! - щиро пообіцяв дядько.

Я не знаю, яка в них медовуха кріпка, якшо слабка зразу "бере". Але чогось повірила, шо "довезут".

А в кафе в Коломиї мені порадили смачну каву по-ірландськи - з віскі. А коли принесли і я спробувала, то поняла, шо то справжнісіньке ірландське віскі замасковане кавою і вершками. І через хвилину мені була пофігу сьогоднішня спека, вчорашній дощ і купа всього іншого. І рука тягнулась "повторіть, будь-ласка", якби Єва не нагадала час відправлення з автовокзалу.
Бігли.
Встигли.
Хароший край - Гуцульщина. 
)))))

 

Докладніше

НЄЖНИМ НЕ ЧИТАТЬ!

lp2

Йоб же ж його нехай, як заїбали целки фанатічки. Всячєскі. Особінно з манією вєлічія, без єдинонької на то причини. 
Це як баба Надя шо всіх женьщин фєртільного возраста по умолчанію щитає блядями. Бо вони можуть їбатися. А вона целка. І хуй з ним шо страшна як смертний гріх і хуй з ним шо на ничку огірки разнообразних размєров пользує і щовечора по страшному провулку, де недавно маніяк завіся, з трєпєтною надєждою ходить. Її не їбуть, вона їбе мозги тим кого їбуть. І хєр же їй шось скажеш, бо ва пєрвих - авторітєт, а во вторих її скисше лібідо субліміровалось в словєсний понос. Причом дуже убідітєльний. А вона ж як дєва нєпорочна, а значить свята почті, а значить пиздіть не буде, а значить хтось та і повіре. А якшо муж повіре? Карочє, легше не звязуватись.
Целки фанатічки повсюду. І це не параноя, це сурова правда жизні. Вони нам розказують які в них діти замічатєльні, намікаючи шо наші якто не очєнь стандартні, таких щас культурні люди не носять. Вони носяться з своїм ахуєть яким самомнєнієм, щитаючи шо всі хотять іскупатись в їхньому рогі ізобілія, слави чи достатку. Хотя умним людям ізвєсно шо за свій лічний достаток, вони давно продали і совість і душу, а посягающим не моргнувши оком вирвуть коси кадик і двєнадцатіперсну кишку. Вони пиздять хуйню у нас за спинами, но тока очєнь правєрєним людям, бо в глазах опществєнності їм дуже важно оставацця бєлимі і пушистими.
І хочецця з розгону підлетіть до такої "баби Наді" взять за барки і сказать "Слу, не пизди га? Ти целка тіки тому що ти жирна хуйова і ніхто тебе їбати не хоче, іди блять огірки на городі вибери і вспокойся. Фанатічка нейобана"

Докладніше

І ВСЕ-ТАКИ ВОНА ЗМІНЮЄТЬСЯ!!!

kz

Зустріла стару знайому, з якою ми вмєстє работу работали років 5 і питаю:

- Слухи дойшли, шо в тебе налогова давєча чалілась. Ну шо там, Зін?
- Харашо, - смієця, - такі два красіві хлопці прийшли! Розумні такі та юморні, накачані, в одного очі сині-сині, так і втонула би в них с удовольствієм. А улипка яка, Клєра… - видихнула Зіна і мічтатільно закатала очі під лоба, - мммм… так би і дивилась на ту улипку день і ніч…
- Тю, Зінка, чи ти з глузду рухнула, чи влюбилась на старості, воно тобі тре? – перебила я бувшу соработніцу, бо оті розказні про улипки і мишци мене мало волнують, а от налогова… - і шо дивились? Відразу ЄСВ лохматять, аль які інші заморочки?
- А другий, Захарна, такий жгучий брунет, високий, красівий, очі чорні, вії густі, такі дотепні смішинки розказував!
- От шо не кажи, Зіна, міняєця країна, ну на краще ж, по-чучуть, по-тихеньку! от раньше, помниш було? не то шо січас! Або якихось дрищєй спірохєтних пришлють, шо дивишся і дивуєшся, як воно досі ще живе по цьому світу теліпаєця, то чотири самки богомола припльонтають, та не знаєш в який куток їх всадовити, щоб со старта свірєпствовать не почали. А які вередливі були, ти помниш Зіна? То їм тємно дишать, то чяй ані нє пьют, тока свєжопамєлєне кофа, то печиво дішове, то ковбаса на бутерброді не така нажоріста. то сиру їм тільки з великими дирками... А шо з нами було, ти помниш, Зіна? Від нєрвних тіків тільки мізінєц на лівій нозі не дьоргався. Помниш, як Палича серце схватило? А ЛарісЛяксандровну як з запоя виводили?

Докладніше

#зігзагсудьби

bg

- Так, Дімка, подь сюди! - грозно рявкнув Путін на Мєдвєдєва. - Забудь про етіх покємонов хоть на мінуту, а то я твой айфон тєбє засуну в...

Путін не доказав, як в кабінет влетів Пєсков. Він був переляканий і увесь потний.

- Там... Там... Там... - Пєсков кудись тицяв пальцем і хекав, як загнаний пес. - Влади... мир... Владими... Владимирович, там... Там...
- Там-там-тарам-пам-пам, гиги... - Мєдвєдєв дурнувато засміявся. - Пєсок, нє гоні, гигиги...

Пєсков побачив графін з водою і ломонувся до нього. Пив довго і смачно.

- Ооо... - Пєсков удовлєтворьонно закотив очі. - Січас, січас, сєкунду...

Путін нєрвно йорзав жопою по сідалу. Його здоровенний золотий трон аж трусився від цього.

Докладніше

Скока у Захарни благодатних мислів зранку...

kz

Скока у Захарни благодатних мислів зранку - капєц!!! рояця, шо пчоли у вулику. Одна з них - обізатільно щось вкусніньке вам письнути і хоч трошки розбавити оцю всю гнусь і подарувати вам посмішку
Але нє, Захарна не сьодняшня, вона вперто одіваєця в хімзащіту, сідає в гусєнічний трактор з бороною "Позор раґулям", пише "Дарова котани", наливає філіжанку кави і валить на всіх тракторних парах шпортатись в інфокалі
Ну а дальше? Дальше всьо ще хуже. Патамушо благодатниє міслі і сістра їх муза - субстанція воздушная і пуглівая, смороду не любить і відразу розчиняється в просторі, як і не було
А Захарна, з упорством асєнізатора, нашпортавшись в інфокалі махає уявному трактору рожевим платочьком з вичурной бахромой на прощаніє, викидує на смітник одноразовий костюм хімзащіти і залишаєця сам-на-сам з жутчайшей головной болью, розбита, шо бабине корито із сказкі пушкєна ас, шоб завтра що? А вот не вгадаєте нізашто))) Шоб завтра знов наступить на ті самі любімі граблі, буееее!!!
І до корита вже так привикла, хіхі

Захарна умка, чо! Це ж особий дар нужен - влізти в інтернет і відразу стромити носа: і чьо там у покємонов? Хто шо перднув в калюжу і скока тон зябі намолотила доблєстная прокурватура на обосраних покємонах і тепе

от скіко себе чихвостила за це, но... сцуко, винуждєна признать в собі жертву звички і жертву обидєнності.

Карочь, барба бобра з ослом прадалжаєтса, врагу нє здайоца наш гордий малєнькій кораблік)))
випилюйте в собі погані звички, виривайте з мнясом і не шкодуйте ні про що, бо життя у вас одне і ви у вашого життя єдині і неповторні, а здоровий глузд скоро стане на вагу мульмазов.

пись: художнєка обідить може каждий, але ніхто так не обідить художнєка, як він сам)))

Докладніше

‪#‎питання_в_особисті‬

lp2

- Я навіть не можу, якщо чесно, сказати - хто ми один для одного. Неначе ж не коханці, а закохані, але знаєш, Лесю, якийсь черв'ячок точить в мізках. Як розібрати?
Яке чудове питання)))
Розбираємо.
Ви коханці якщо:
- Зустрічаєтесь час від часу, на звязку за необхідності.
- Ви займаєтесь сексом з натхненням і ентузіазмом.
- Одного з вас принаймі влаштовує все як є.
- Новий рік, Різдво і Пасху святкеєте окремо. (якщо святкуєте)
- Принаймі один з вас приховує ваші відносини перед загалом.
- Хоч раз прозвучала фраза "Давай поки що нікому не казатимемо про нас"
- Вас може, протягом довгого часу, точити образа на партнера.
- Одному з вас чомусь соромно за ваші стосунки.

Докладніше

Балакав сьогодні з дівчинкою... (Про Гру престолів)

vovk

Балакав сьогодні з дівчинкою дев'яностих років народження. Пояснив їй, що весь сюжет тої вашої Гри Престолів фантаст Джордж Мартін вкрав у справжнього письменника Роберта Льюіса Стівенсона.

Все звісно почалось з доктора Джекіля, котрий був охочий до курвів. Але боявся пліток і придумав чарівний еліксир, випивши котрого перетворився в злобного карлика Тіріона Ланістера. А Тіріон перебив всі пробірки, злив до клозету реактиви і таким чином знищив свого батька.

А далі набрав армію в Клубі Самогубців і Тенстольському лісі, привів до присяги лицаря-дворушника Даніеля Бреклі, морського душогуба Чорного Пса Клігана і безлику червону жрицю Катріону Драммонд. Підписав союз з лордом Баллантре, змусивши того виступити проти власного брата, зарізав на бенкеті принца Флорізеля Богемського та отруїв вересковим медом адмірала Теона Бенбоу.

А потім зайняв залізний престол на Самоа і втопив 700 тисяч піастрів аби приховати казну від залізного банку. А місце повідомив тільки папузі.

Відчуваю, що дівчинка мене невдовзі зненавидить.

А як ви знущаєтесь зі своїх ближніх, зайчики?

Докладніше

‪#‎terracosacorum‬

murzik

Вчоний кіт ото досліджував українські пісні козацької теми і надибав дещо цікаве. 

Виявляється, якщо проаналізувати взаємини козака з дівчиною чи дівчатами, то окрім зовнішнього позірного романтизму пісні мають ще й потужний шар геополітичної семантики.
Ось наприклад пісня:

Ой у полі три криниченьки
Любив козак три дівчиноньки
Чорнявую та й білявую
Третю руду препоганую
Що чорняву до душі люблю
На біляву залицяюся
А з рудою препоганою
Мабуть піду розпрощаюся

Докладніше

Доброго) Як ви тут?

lp2

Брешете пристосовуєтесь, виправдовуєтесь? Аааа, як завжди.. Ні, не переживайте, я на збираюся вас лаяти. За що? За те що ви звикла людина? Ми всі маємо свої заскоки і недоліки. Вищеперераховані - не найгірші з можливих. А от якщо ви летите вперед гордим ангелом, однією рукою поливаючи всіх гамном, а іншою поправляючи саморобну корону - тоді так! Хоча ні, теж не лаятимусь, з якого дива? Поржу.. тому що просто ще раз переконаюсь, що навіть найкрасивіші принцеси какають гамном а не зефірками і найблагародніші принци пердять сірководнем а не "фаренгейтом" . Без виключень... Взагалі...
Люблю вас всіх! Такими як ви є! Цьом!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info