Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ух ти, ніфіга собі…

did s

Рєпці-Клюбу вже 2 (два) роки. А здається, що це було так недавно…

Літо 2014-го… наш народ, кілька поколінь якого не воювало, вперше зіткнувся із справжньою війною. Не в кіно, а в реальному житті. Думаю, не помилюся, якщо скажу, що тоді всі ми відчули майже такий же шок, якого зазнали і наші діди-бабусі влітку 1941-го.

В інформаційних мережах невпинно прокочувалися найфантастичніші чутки, один другого жахливійший. Часто на рівному місці народжувалися гігантські хвилі паніки та істерики. То вже Харків взяли, то Чернігів, то скоро Київ бомбитимуть, то за два тижні візьмуть Чоп… уряд недієздатний, кругом зрада, армії нема… Путін давно договорився з Обамою, Меркель лягла під Путіна… І ще десятки та сотні подібних вигадок, більшість із яких вкидалися ворогом централізовано та розкручувалися скоординовано. Це зараз слова «все пропало, нас слівают» стали веселим мемом, а два роки тому лунали цілком серйозно. Як відображення актуальної воєнно-політичної обстановки.

Зрозуміло, що ворог тоді відпрацьовував задачу вселити в українців переляк і апатію, бо зневірену країну можна завоювати без жодного пострілу. Інформаційний же спротив розпочався далеко не одразу і практично без участі держави. Все робили звичайні люди, автори-волонтери, котрі не піддавалися паніці і вселяли в людей спокійну холоднокровну впевненість в перемозі. В хід ішло все, що способно завдати врагу інформаційної шкоди та вселити в наших людей впевненість. Вплоть до суржика, який в умовах війни також став зброєю.

Докладніше

Продовження вчорашньої зустрічі з Зіною

kz

Яка плавно перемістилась за столик в літньому безлюдному кафе.

- Захарна, - Зіна пильно подивилась мені в очі, - ти там бува якої блекоти не наїлась? бо з тебе песимістка ще та, чо ти про страну мені втирала?
- Я не пєсіміст, Зінаїда, а харашо інформірований оптіміст – сірйозно відчеканила я командірським голосом і рішила, шо нада включать жирного троля і трохи повеселитись, - Нострадамуса помниш?
- Нєеее, – протянула Зіна, - а хто це?
- Та неважно, застрілився, карочь.
- Де? – вирячила очі Зіна.
- На колчаковскіх фронтах, разом з капітаном Врунгелєм, коли річку перепливали. Пєтька йому як трісне в чєлюсть рукояткою від маузєра, він і потонув разом з попугаєм
- Хто?
- Та Чапаєв же, помниш як він з шашкою наголо любив на коняці гарцювати? Хароша коняка була, жаль здохла прям на ходу, Чапай дальше сам поскакав, аж через пару гектарів оглянувся, а коняки нема… Сів в кущах ліщини і заплакав, а тут мимо вовк біжить і каже: погнали в картінну галєрєю, там якась дохла коняка квадрат Малєвіча повісила і рже…
- Яка коняка?

Докладніше

Дарова, котусіки!

kz

По вашим душераздірающім просьбам Захарні прийшлось довго вмовляти коте вєліколєпного прєрвать святия дні отдиха і вернуцця в сім"ю котанів.

Коте вєліколєпний довго ломався, як сахарна косточька, капризнічав, як лічінка гомосапієнса і мєстами даже істєрив на всьо шо попадалось під лапи.
Вопшим, принімайте обратно із всім мотлохом)))

̶к̶а̶р̶т̶и̶н̶а̶,̶ ̶к̶о̶р̶з̶и̶н̶а̶,̶ ̶к̶а̶р̶т̶о̶н̶к̶а̶ ̶и̶ ̶м̶а̶л̶е̶н̶ь̶к̶а̶я̶ ̶с̶о̶б̶а̶ч̶о̶н̶к̶а̶
постер, чумайдан, балаган і вєліколєпний котан

Гарної вам п"ятниці та позитивних людей поруч! :) :) :)

 
Докладніше

Добренького ранечку!

lp2

Хотіла вам лучики розуму послать, не пошлю. Самій, як виявилось, потрібно. Щоб перестати шерепою бути. Добре що поруч мене живе скептик з тверезим поглядом на людей. А то я як дурочка "та нічого вона такого не мала на увазі" а він скептично посміхається і відкриває допис і каже "а оце тоді що". А я "та тут не про те " а він "Лесю, от наче і доросла жінка, але твоя віра в добро, гірша ніж у дитини, бо у дитини ще є чим її підкріплювати, а тебе вже стільки разів по голові било.. читай уважно" і я вимикаю вбудовані опції "всі люди прекрасні" і "не суди та і не судимий" і ахуєваю... а потім махаю рукою і кажу.. "а ну її, добре що доля розвела..." І знаєте, якщо там серед вас є хтось, хто ще нормальний то потримайте трохи за мене схрещені пальці. Мені сьогодні потрібно для двох корисних для людей речей і однієї моєї шкурної. Тільки я попрошу, якщо замість схрещених пальців триматимете дулю за спиною, то краще вйобуйте нахуй, так як в свій час зробила ота... 
А в іншому, люблю вас всіх, цьом!

Докладніше

Опять туристичне...

vc

Соня Кошкіна написала сентиментальний пост в стилі "Дорогие мои я Вас всех очень люблю"...

І проілюструвала цей пост фотографією, на якій вона сама сидить в красівому платті на красівому високому парапєті якогось красівого готелю в Cote d`Azur на фоні красівого Середземного моря...

Ми тебе також любимо, Соня... Але варто знати, що більшості з тих, до кого ти звертаєшся, сильно хотілося б тебе з того парапєта турнуть додолу... :-)

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info