Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Всі старі корсіканські собаки...

vc

Всі старі корсіканські собаки цілий день ловлять рибу... Правда, ше жодна не піймала на моїй пам’яті нічого... Але, все одно ловлять... Шоб не тірять форму...

А от корсіканські риби собак не ловлять... Бо то протів природи і єстіства... Риби просто думають: ага, йди сюда... ближче, глибше... Ага - осюда на камні, - де розривна волна, невозвратна... Нема нічого смачнішого ніж трьохденна втоплена собака... 

Докладніше

Корсіканський житловий фонд...

vc

Корсіканський житловий фонд місцями сильно обвітшав і даже, подекуди, прийшов в негодность. А вони й не чешуться. Думаю, у них даже ЖЕКу нема... І як вони без нього обходяться - абсолютно не понятно. Безотвєтственні, несерйозні люди...

Побалакать з ними теж нема про що... Питаю в одного: що ви думаєте про перспективи створення міжнародного консорціуму боротьби з ІДІЛ? А він каже: Я думаю, що пора трохи випить, бо вже обід скоро...

 
Фото Vitalii Chepynoga.
Докладніше

От їдете ви опівночі в метро..

lp2

Ну з роботи, там наприклад, чи ще чомусь.
Ви втомилися. Все що вам хочеться - швидше добратись додому. В напівпорожньому вагоні тихо, хтось сидить потупивши очі в гаджети, хтось просто закрив очі і відкинувся на спинку сидіння, лише пара молодих людей стоять і тихенько про щось спілкуються, нахиляючи голову до самого вуха співбесідника.
І тут, на черговій зупинці в вагон заходить, не те щоб дивна, але точно не зовсім звичайна парочка. Великий бородатий чоловік і маленька молода жінка в коротенькій, майже дитячій сукні. Вони живо про щось балакають і обговорюють. Томлені люди дивляться на них з ледь помітним докором, бо живі рухи і швидка розмова вносять, якийсь неприємний дисонанс в загальну атмосферу спліну і втоми. Жіночка помічає ций загальний рух і окидує поглядом вагон. Всі відразу роблять вигляд, що зайняті спогляданням смартфонів, чи вивченням карти метро над дверима.
А вона посміхається і попорпавшись в сумці дістає з неї... повітряну кульку жовтого кольору і починає її надувати. Надувши і зав'язавши вузлик, вона з помішкою віддає її чоловікові з словами "потримай" Потім дістає з сумки ще рожеву, надуває, передає бороданю. Потім зелену, блакитну, червону, синю, знову жовту. І велий бородань сидить з двома в'язками повітряних куль в руках.. А жіночка бере в нього кульки і йде в кінець вагону.. Першій дає кульку молодій стомленій дівчині "це вам" "мені?" округляє очі дівчина "так". І на стомленому обличчі розквітає посмішка. Потім молодому чоловіку, потім хіпстеру в навушниках і статечному пенсіонеру, ще дівчина, а ось немолода жінка з великою господарською сумкою. І весь вагон починає мерехтіти різнокольоровими кульками і посмішками, що ніби вмикаються як тільки кулька переходить з руки жінки в руку пізього пасажира. Заходять нові люди і їхні брови мимоволі піднімаються з подивом. А жінка знову засовує руку в сумку і дістає чергову кульку для чергового пасажира дивного вагону. І вмикається чергова посмішка.

Докладніше

перманентно почитую адептів...

murzik

Вчоний кіт перманентно почитує адептів легалайзу розмаїтих ніштяків від зброї до легкої наркоти і його переслідує деяке відчуття регресу.

Бо якшо кинути оком в історію, то усі ці заборони виникли на зламі 19-20 сторіч як відображення переходу від феодалізму до капіталізму і відповідної зміни суспільних відносин.
Хоча якшо взяти до уваги той неприємний факт, шо Ненька і дотепер ще не виборсалась з тенет феодалізму то легалайз має певний сенс.
Нехайбудда любить вас усіх.

 

Докладніше

Піймав якось Део Ланос золоту рибку...

vovk

А та й каже йому людським голосом.

- Відпусти мене додому, молодче. Що хочеш зроблю.

Подумав український народний автомобіль та й каже:

- хочу престижної марки бути, главу держави возити і щоб в новинах показували.

- так це легко - сказала рибка. Махнула хвостиком, цикнула зубом і перетворився старенький бидловоз на чорного красивого позашляховика. І одразу підірвався в Луганську.

Докладніше

Риба... Луна...

vc

Зустрів сьогодні рибу-луну в чистому морі... Плавала зверху. Іноді вони піднімаються в поверхневі води, щоб чайки чи якісь баклани почистили їх від паразитів...

- Прівєт! - кажу, - риба-луна...
- Здрасьтє-здрасьтє - подумала риба-луна... - Пливи собі боком дальше
- Некрасіва ти така, риба-луна, - кажу... Вроді якісь піврибини... І вообще на рукавицю похожа...
- На сібя посмотрі, - подумала риба-луна... Я хотя би твереза...
- Налить тобі, риба-луна? - питаю... Розового?
- На голову собі налий, дебіл - подумала риба-луна
- Ладно, пока - кажу, риба луна, - соррі шо побеспокоїв...
- Пашол ти нахуй, - думала риба-луна, - розпугав всіх бакланів... Придурок бля...
... І упливла... В даль, в темноту, в глибину, в депресію...
Соррі, риба-луна..

Докладніше

Гвалт..

lp2

Йду по місту, після роботи, заскочила в РАЦс. От тільки не потрібно оцих інсінуацій, не тому, що ви подумали, я вчетверте заміж не збираюсь. Я просто, за звичкою... Дивлюсь, рух якийсь. З однієї сторони в залі весілля, з іншої схвильовані люди є, а нареченої немає. Ого, думаю, оце сюжет. Ну якщо мене не зупиняють, я заходжу. Але виявилось що це не весілля. А збори місцевої ГО, що займається дітками. Вони влаштовують маленьким мешканцям міста відпочинок і лікування на Кубі. І щоб ви не сумнівалися, присутнім там був посол Куби. І мер міста. Ось так звичайні надзвичайні люди, в місті, яке називають Містом Добра, роблять звичайні надзвичайні речі. Ну де ще в Неньці, можна побачити посла в РАЦсі. Або мера, що намагаючись прослизнути між весільними фотографами, каже нареченим "Вітаю." Люблю Білу Церкву!

 
 
Докладніше

на роботі сьодня прийшлось писать про плотніцького

tb1

У мене є думка, треба шоб програмісти придумали якийсь плагін якмй замінюватиме всі "Йобане чмо", на Плотніцький. Шоб всі оті свої "їбануло", "пиздилинькнуло", "йобані обізяни", "драні гамадріли", "штопано-резінове войсько", не вручну шоб їх виловлювать потом по тексту, а шоб воно само. Ледь не пропустила в тексті словосполучення "хуйня потикана". 
Хотя плотніцький скрізь з маленької як неодушевльонне понаписувала. 
Підсвідомість - і шо ти ляжешбудешдєлать.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info