Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ящірка

vc

Ящірка безпорадно бовталася в басейні… Мабуть, вже довго й давно… Останні сили покидали її немічне зелене тільце. Вона була готова здатися, примиритися з лихою долею і піти на дно…

Але тут прийшов я… Я акуратно витяг ящірку з басейна і поклав на зелений виноградний листок, щоб вона сохла, грілася на сонці й набиралася нових сил…

“Ухватив своїми незграбними клешнями і сильно пом’яв живіт… Лапа болить лєва… Таки вивихнув, мабуть, от блін! Плюс - шок і страх… Слава богу, хоч іскуственне диханіє не робив… Ффу! Спасатєль хрєнов…” – думала ящірка… Полежала ще трохи та пішла знову в басейн купаться…

Докладніше

Якось оце скучно стало...

tb1

Якось оце скучно стало, думаю "Дай но я Вольфрама почитаю, чи пише людина, чи не спортилась". 
Пише Уася, як живий. 
Там у нього уірш і під ним дівка з пустою пазухою по полю біжить. 
То я сначала згадала колгоспного сторожа діда Устима, який кричав "Шо ви то блядь, гасаєте, щас вам в гасало солі всію, так шо й не пукнете. Повитолочують їбійомать, а тоді встрані проблєми, недочот і продразвьорстка нахуй". Бігає вона полем. В страні сука крізіс а вона пшеницю товче. 
А далі я уірш прочитала. Росте Вольфрам розвиваїться не каженному поету дано мені-відійди заримувать. Це вам не пятистопний ямб амфібрахієм увінчувать, це вам сука мені-відійди в стіх превратить. А по житті -і не твоя? О як! Жадан протів нього пацанчік. Нешаре вопще. Ну але главна пятьорка зрітєлям які овердохуя написали сірдєчок і налайкали під римою "глибини - її". От де талант. Гамно жрать то ще півбіди, а от ощущать там вкус марципана, запах родзинок і текстуру персика - це я вам скажу нада шоб бозя на всю голову одарив. Не бігайте по пшениці, бережіть природу бо дід Устим вам солі насипе нахуй.

Докладніше

Громадське обговорення (п'єса на одну дію)

murzik

Дійові особи : Мудило в білій футболці, Мудило в синій футболці з жовтим тризубом, купка мудил різної статі.

Мудило в білому(гарячково): - Гімна вам на лопаті, а не церкву тут будувати! І вопше хто ви такі? Ви ж навіть не українці!
- Мудило з тризубом (ображено): - Хтооо, ми не українці? Та ти сам не українець, ти навіть не зарічанський.
Мудило в білому тікає.
Мудило з тризубом переможно звертається до купки мудил різної статі: - Як я йому дав! Бачили? -він аж затрясся! Теж мені українець.
Купка мудил схвально гелгоче.
(Завіса)

Докладніше

Я пишу хейтспічі рідко..

lp2

Я пишу хейтспічі рідко, в ті моменти коли мене хтось сиииильно дістав, або коли ПМС помножений на "хтось просто дістав"
Це звичайно дурощі, всіх по собі оцінювати, але коли не коли закрадається думка "Чи це людина дуже ніжна, що у неї всі пости просякнуті ядом, чи ненавистю, чи сарказмом? Хто ж дістає, бідосю щодня, разів п'ять? При чому градус хейтерства з часом тільки підвищується" А ще мені цікаво, кому подобається читати самі лишень "нінавіжу" "мачіть" "імбєцили" "насрать" "пох""й" "нах""й"?
Тобто от людина реально може обкласти кого завгодно (ізумітєльно талантліво, кстаті) не боїтесь шо прийде й ваша черга? 
Інколи відчуваю себе у ФБ "диваком, що роздає повітряні кульки" а на мене дивляться, посміхаються, беруть кульки, дякують а тоді йдуть до трибуни за якою хтось голосно говорить "А еті дєбіли, коториє раздают шарікі? Шта єта? Сублімация ідіатізма, нєдатраханость как стіль жизні, ілі сєктанско наполнєноє мєссіанство?" і вони вигукують "браво! біс!" і шалено аплодують руками, в одній з яких тримають мою повітряну кульку....
Це така метафора, а то знаю я вас, придумаєте ще собі..
Лягайте спати, багіня однаково любить вас всіх, бо вона така..з кульками))) Цьом!

Докладніше

Останні три роки...

podolaihama

Останні три роки прямо-таки спонукають пірнути в історію і освіжити в голові основні етапи розвитку цивілізації, хе-хе-хе.

Але навіть поверхневе ознайомлення з усім тим піздєцом, що пережило людство за історичний період свого існування, вказує на те, що в Україні все просувається за доволі м'яким сценарієм, покищо.

Набагато стабільніші конструкції ніж Україна сипалися й від значно менш живописних загроз ніж та, що нависла над нами зараз.

В принципі, якщо уникнути емоцій і подивитися на все це діло крізь призму останніх кількох сотень років, то поки нам неймовірно таланить. З нашими схильностями тут давно не мало бути ніяких українців.

Як багатьох уже нема і навіть ліжко охололо, а ми мало того що є, так нас ще й дохуя і всі шото пиздять під вікнами о третій ночі.

Вітчизняна "зрада" - це просто абсолютний штиль і взаємопорозуміння усіх верств, прошарків і соціальних станів, порівняно з тим, що бувало, буває і ще сто разів буде.

Шкода лише, що емоційна незбалансованість (найголовніша наша вада) псує нерви і собі і людям.

Докладніше

Неймовірно красивий світанок...

tb1

Неймовірно красивий світанок над Києвом. Їхала і шкодувала, що не можу сфотографувати. 
Таке золотисте сяйво загоралося над ПОХом... 
А Київ таки гарний, коли можеш не поспішати, коли нарвані стрітрейсери вже сплять, коли більшість із людей ще не прокинулась. Коли ми зі сміттєвозом одні на всю набережну. 
Доброго ранку! Хай вам обовязково пощастить, а я спробую уві сні додивитися світанок.

Докладніше

На дєцкій площадці під домом...

md

На дєцкій площадці під домом сидять дві тьоткі. Неймовірно здорові тьоткі, з добре розвинутими по-спорцменські плечами. Пьють пиво і гризуть сухарикі, як фрезерувальні станкі. Одна з них шось переконливо доводить іншій і до мене долітають отдєльні фрази:
- Зіна, - з упором каже перша,- ти должна увєлічіть мощность! Ти просто обязана увєлічіть мощность!
- Я не зможу, - обрічонно каже друга.
- Не хочу даже слухать, - настойчіво твердить перша, - Зіна, увєлічуй мощность!
Я на всяк випадок прибавляю ходу, бо хто його зна шо буває, коли Зіна увєлічує мощность.
А тепер сижу в безопасном місці і думаю, шо проісходило в світі, коли Зіна послєдній раз увєлічувала мощность? А потом взнаю, шо у Маріуполі зімлятрясєніє було. Дуже подозрітєльна Зіна була, кстаті.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info