Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Автобус рейсовый маршрута «Донбасс – груз 200»...

dl

Автобус рейсовый маршрута «Донбасс – груз 200» доставил свежий груз добровольцев в штатском.
- Херачить, херачить, - противно булькали короткие рыжые мужички с заметной плешью, .
- Кто тут главный мировой лидер? – выкрикнул запевала.
- Я тут главный мировой лидер! – хором проорали мужички.
- Владимиры Владимировичи, как хорошо, что вас наконец привезли, - подбежал к новобранцам расплывшийся в ботоксной улыбке рыжий карлик и протянул руку:
- Я - Владимир Владимирович.
- Мы в курсе, - гаркнули добровольцы. – Трампу уже звонил?
- Да сволочь этот ваш Трамп, - расстроился карлик.
- Предатель и русофоб, - согласились новобранцы. – Нас тоже почти послал…
Уважаемые(?) господа либералы-интеллигенты и прочие «друзья» Украины с российскими корнями. Если вышеописанная картинка тоже кажется вам полнейшим идиотизмом – значит, возможно, не следует утверждать, будто бы с Украиной воюет путин и он чуть ли не единственный хочет войны.

Докладніше

Нагадали в особисті)))

lp2

Промінців давно не було)) Ловіть промінці. Промінці вибору. Лиш ви обираєте варіанти шляху, яким вам іти. Не дозволяйте нікому зробити цей вибір за вас, як би принадно не виглядала думка перекласти відповідальність. Чужий вибір, навіть випадково, не може бути правильним для вас. Всесвіт все одно невпинно приводитиме вас на місце де ви повинні будете зробити свій вибір.
Тому ліпше не затягуйте свій шлях. Робіть вибір самостійно завжди. Так краще. Ловіть промінчики, щоб сьогодні зробити правильний вибір самостійно і обрати найкращий шлях для себе. Люблю вас всіх. Цьом.

 
Докладніше

Вже другий тиждень бурлить на окраїні славної Шипинецкої землі

adam

Негодні успокоїтиси і бризкаютси слинов противники і захисники парку Реформації. Давайте і я поумнічаю троха.

Це всьо мні нагадує ситуацію з татом, який розвівси і пішов до іньчої жінки. Він постійно відчуває чуйство вини перед залишенов дитинов і намагаєси відкупитиси дорогими подарунками. Так само і в нас: купа років з храмів робили цехи і склади, та шо там – навіть кінотеатри. А вже незалежна влада тоже як той тато – закриває очі на дії церков.

Далеко йти не треба: одна церква на власний розсуд малює собі розовим кольором свій світ і облаштовує парковку на 100 місць, іньчя – будує тувалєт вище дзвіниці. Треті – робля в центрі міста могилку з хрестом. Четверті прям як трамп готові обнести хрестами весь периметр міста. То чьо ще одним ніззя ходити по парку імені процесу створення своєї церкви?

Всьо логічно. Влада відділена від церкви, ага… укази видають то про святкування 500річчя, то про хрещення русі. Так шо нефік сваритиси.

Якшо продовжити логічний ряд, то вангую створення школи при якісь черговій секті (якшо вона ще не створена…), де черговій пастир під виглядом навчання буде розбещувати дітей. І нічьо – і це минеси.. Ну покричать, ну може посадють… но але ж церква буде далі, бо в «сім’ї не без урода».

Спитаєтеси шо робити далі? Ну по любе тра вспіти зареєструвати свою секту віри в три цицьки. Ну як мінімум для того, шоп не було встидко перед людьми. Ну і як максимум для того, шоп оргії ставали цікавішими.

Докладніше

Я не знаю, що з цим робити...

kz

Я не знаю, що з цим робити, але терміново треба щось робити!
Мене аж вивертає і підкидає, коли журналісти сунуть свої камери до військових. Показують все - обличчя, зброю, бліндажі та укріплення, місцевість

Журналісти, ви там, блд, що на своїх к/аналах в гонитвах за сенсаціями поробились зовсім непритомні? 
Якого лисого ви світите обличчя та позиції ЗСУ, га? 
Якого лисого йдуть прізвища та військові звання в титрах? Зовсім єбанулись?
Ви не знаєте, як потрібно поводитись в умовах війни? Якщо не має вказівок зверху, хіба так важко дотумкати своєю тупою макітрою, що цими репортажами користується ворог і ти дієш як диверсант?
Ідіоти від професії...
Мене не полишає тверде переконання, що у вчорашніх і не тільки вчорашніх втратах наших військових - левова частка отаких дурналістів з їхніми дибільними висвітленнями ситуації на фронті і намаганням пролізти з мікрофоном у кожну шпарку та все відзняти...
і вся військова стратегія і тактика псу під хвіст, бо єбанько приїхало і радісно шкіриться на місцевості де вчора йшли бої і можливо й завтра будуть
А потім зграя таких же тупих ідіотів те все монтує і видає в ефір, навіть не задумуючись, що треба закрити фільтром обличчя військового, а за підписи прізвищ та військових звань мусить бути саме жорстоке покарання - коліном під зад по статті і без права відновлення в професії пожиттєво

Докладніше

Ідеальний президент України з точки зору ФБ

vc

Молодий, але досвідчений. Вмілий менеджер, хоч і бідний як церковна миша. Хазяйноватий. Ні кола-ні двора. Дєвствєннік. Дванадцятеро дітей. Всі в вишиванках. Закінчив Оксфорд, Кембрідж і Гарвард по класу трембіти. Додому добирався на маршрутці. До прихода в політику працював дівєрсантом вредітельом на Липецькій фабриці.

Докладніше

Для тих, кого (не)налякав мій попередній запис...

dl

Для тих, кого (не)налякав мій попередній запис - потребую, мабуть, пояснитися :)

Я завжди радий поговорити - відкрито або в приваті. На безліч тем окрім, мабуть, політики - бо тут позиції непримиренні, а мої уявлення обмежені.

Але будь-які перемовини, на щастя або на жаль, залишають "залишок", післясмак... І тут я маю наполягти, що залишаю за собою право вільного вибору - чи бажаю відчути той "післясмак" у майбутньому, або більше ні.

Незалежно від того, яка озвучується мета й наскільки я можу не розуміти інших... Та не можу собі дозволити витрачати години, дні, "пережовуючи" непотрібне або просто ніяке...

Мої рецептори (точно)можливо втратили гостроту, і я (точно)здатен плутати терміни або визначення - але не можу примушувати себе називате солоне - солодким, кисле - гірким, якщо відчуваю смак саме ось так.

І не належу нікому, аби мати перед кимось повинність.

Дні останнім часом стали дуже короткими, а години пробігають, немов хвилини... Мушу тому обережно витрачати слова і час.

Докладніше

Вона туди просилася

lp2

На те місце. Лавочка. От ідеш і розумієш, саме тут вона має стояти. Широка, зі спинкою. Прямо під розлогою липою. І красива. Дерев'яна. Можливо навіть з кованими деталями. Ось прямо видиво перед очима - бабуся що зручно сидить у тіньку і малеча що грається поруч на траві. 
Віталій глянув на Лєну. 
- Я от тут подумав, тре сюди лавку. 
- Точно. Я вже тиждень про це думаю. Така зі спинкою. 
- Дерев'яна. - додав Віталій. 
 - З ковкою! - закінчили вони в один голос. 
Сказано - зроблено. Підключили місцевих активістів, знайшли спонсорів. 
- Петра позвемо? 
- Слухай, ми ж не мітинг збираємо. Тут тре руками працювати. А Петро тільки заважатиме своєю "неупередженою думкою", розказуватиме що кому робити і включатиме режим великого митця, щодо того яким має бути візерунок. Нахороби він нам? Заважатиме лишень. 

Докладніше

А знаєте скількі год Трампу?

md

Сємісят. Сємісят год! В одну сєкунду я всьо поняв - це Брєжнєв, тільки американській. У протівовєс бровам Брєжнєва у Трампа дікій бедлам на голові. Всьо сходиться.
Тепер у нас є рєдка возможность наблюдать, як буде виглядати совок по американські.
Будуть пятілєткі за три года. Будуть їхать з пєснями стройотряди на Аляску з оклахомщини, а сводні отряди поліції з народними дружинами у Лас-Вегасі ловитимуть по казіно тунєядців. З Гуантанамо задєлають болєє-мєнєє прилічний ГУЛаг.
Хотіли американці роботи і вона у них такі буде - фабрикі і заводи з нєтєрпєнієм будуть ждать граждан США, а Кітай трошкі отдихне наконєц. Жить будуть в трущовках. Так же, американці взнають хто така Анжела Девіс і начнуть требувать для неї свободу. Да да, єто всьо ожидаємо. Ібо єслі вождю нації за сємісят - жді бєди. Як казав товарішч Гегель "історія йде по кругу і якшо в перший раз це трагедія, то в другій раз це фарс".

Докладніше

ТРОФЕЙ

dl

- Ой, дєвочки... Зараз покажу, що в мене є!

Давній трофей чудово вмостився на стіл між пакетом недорогого вина та сирно-ковбасною нарізкою.
- Ну і як?
Гордо потерла шкрябану позолоту.
- Ай! - скрикнув трофей і пожалівся:
- Боляче.
Подруги неквапливо сьорбали кисле вино, поглядаючи без особливого інтересу на пошарпану цяцьку.
- Нє, ну таке вже бачили... - нагадала білявка і затнулася, отримавши від сусідки непомітного штурхана.
- То подивіться ще, - наполягла хазяйка. - А заразом розказуйте, як там ваші - колишні?
- Що про них говорити? - коротковолоса шатенка знизала плечима. - У когось собі стоять, припадають пилом.
- От не пойму їх, - зненацька порушив тишу трофей. - Чого дурним не хватало? З такими женщинами лічно я би жив припєваючи.
Подруги здивовано перезирнулися.
- Може йому наллєм? - обережно запропонувала шатенка. - Трохи, для настроєнія.
- Можна, - кивнув трофей, роздивляючись видовжені кружальця сирокопченої ковбаси.
- А мій як пішов по руках - так і пропав, - засумувала білявка. - Постояв у одної - викинула, потрапив до іншої - тоже не повезло...
- Додому не проситься? - поцікавився трофей.
- Гордість не дозволяє, - фиркнула білявка. - Та і, можна подумати, нужен мені тепер.
- З ним, мєжду прочим, зразу було понятно, - презирливо махнула рукою хазяйка і обхопила трофей за тоненьку шию:
- Ти ж нікуди від мене не дінешся? Не втечеш?
- Нащо весь час задавати такі питання? - невдоволено буркнув трофей. - Дайте спокійно випити.
На жіночих обличчях заграли неприховані посмішки.
- Дійсно, давайте вип'ємо, - здійняла келих білявка. - За настоящих мужчин.
- Ліпше вже за любов, - зашарівся трофей..
- Правильно, будем пити за нас з тобою, - строго виправила хазяйка.
- Отже, зараз п'ємо за вас. Обох, - резюмувала шатенка.

Келихи злетіли в повітря і дзвінко дзенькнули...

Докладніше

В окрузі Маданг...

did s

В окрузі Маданг, шо в Папуа Новій Гвінеї, єслі чоловік застукав жінку з іншим, його долг отрізать тому іншому голову. Так предписує закон. Жінку вбивать не можна. Но перед смертю застуканий на жінці мусить іззісти її палець. Всі про цю правову практику знають, ніхто не возмущається, ООН резолюцій не приймає. Бо шо з них взять - папуаси.

Це дід до того, чого світ не реагірує на законопроект РФ про декриміналізацію побоїв у сім’ї. Все нормально - і не нада реагірувать. До них так і треба ставитися. Як до папуасів.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info