Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Так соромно. Вопше...

lp2

Я знову не справилась і пішла на шворці власної слабкості.. Господи, мені от цікаво, з якою метою ти мені показуєш шалені знижки на парфуми всюди, де би я не була? Всюди. В інтернеті, на вулиці, на вітринах крамниць. Я би ніколи не купила собі ті Дольче і Габана, якби вони не вартували вдвічи дешевше ніж в Брокарді! І навіщо ти Господи дав мені пакет з безлімітним інтернетом, за допомогою якого я відразу, порівнявши штрих-коди партії, точно дізналася, що це не підробка. Господи, навіть з п'ятидесяти відсотковою знижкою, ці парфуми занадто дорогі для мене! Чому ти не спаралізував тимчасово руку мою? Господи чому ти не послав чоловіку моєму поганий настрій, щоб він хоч вилаяв мене за це марнотратство? Щоб наступного разу злякалась я і втікла від тих пляшечок з мрією за шаленими знижками! Господи, тепер як хочеш, так і організовуй все. Ти міг багато чого зробити, принаймні шмарклі мені організувати разом з всією родиною, щоб не забити мені памороки тим казковим ароматом. А так... Не знаю Господи. Сам пояснюй то чоловіку моєму, бо ти не раз зауважував, що людина слабка, а ти всемогутній. Тепер зроби, щоб дали субсидію Господи, бо не потяну...

Докладніше

І коли на просторах вибухає...

tb1

І коли на просторах вибухає хоч якийсь скандал на сексуальному підгрунті, як знову й знову в моїй стрічці виринають мужичкі, які радше посочувствують і позаздрять гвалтівникові, чим хоча б спробують зрозуміти жертву насилля.
Вобщим... Так... Ви хуйзна шо, а не мужики, і навіть пишучи схвальний комент гвалтівникові, ви стаєте гвалтівником, йобаним мудилом, сцикливою, вонючою твариною. Пишіть і памятайте, що, коли жінку із вашого оточення згвалтують, вона ліпше повісицця чим піде в поліцію, бо ж вами так чи інак сказано "сама винна", " сучка не схоче- кобель не скоче" і "розслабся і получи удовольствіє". І це ви її повісите, цими ж руками, якими гвалтівнику пишете " красавчік".
І мені соромно жити в цьому суспільстві де кожен легко може виявитися латентним гвалтівником.
Вобщим я сїбусь пока із цього фейсбука, пока ви нахвалюєте злочинця. Развлікайтесь, хворі потвори.

Докладніше

вже який день поспіль спостерігаю...

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

вже який день поспіль спостерігаю історію про те, як "одіозний журналіст обматєріл чєшку Галю", яка раптом потім згадала українську мову.

Але справа не в тонкощах сервісу авіаперевізника чи яка країна видала паспорт Галі. Цікаво інше. Завжди в таких історіях випливають три категорії коментаторів.

Першу категорію бомбить від мовного питання в принципі. Хто б не був на місці головних персонажів сюжету, завжди знайдуться ті, хто прийдуть захищати все що завгодно, аби зацькувати тих, хто, ти бач курва яка, посмів підняти мовне питання у сервісі/наданні послуг/купівлі товарів, тощо.

Другу категорію бомбить в принципі від самого Скрипіна і яка б ситуація не сталася, вони не пропустять можливості прийти і розповісти про те, який Скрипін (або хтось інший, схема працює не тільки в цьому випадку) - жлоб і сволоч і вони про це знали ще у 2004 році. І там в коментах зазвичай йде таке спарювання і кільцювання гадюк, шо аж любо-дорого.

Третя категорія - моя улюблена. Умовно її можна назвати "тижежурналіст". Завжди, коли сюжет набуває скандальної фабули, а головний герой журналіст, з*являються блюстітєлі журналістської моралі, які обов*язково закручують гайки навколо професійної приналежності. Пригадую, як після ДТП, в яке я втрапила і мало не вбилася, дякуючи тому що водій-таксист почав бикувати, мені дзвонила його дружина і вимагала щоб я прибрала свої пости про це з фейсбуку. І коли я пояснила їй вектор куди їй йти зі своїми вимогами, аргументація була хай левел - вижіжурналіст, как вам ні стидно. Йоханийбабай, я хіба витягала з широкіх штанін прес-карту, коли виповзала з розбитого ланосу? При чому тут взагалі це - двірник я чи журналіст? Єдина різниця - журналіста просто читає трошки більше людей, а ніж двірника. Але випадки, коли це використовують як аргументацію, мене доводять до сказу, причому, у двох напрямках - і коли прикриваються прес-картами також, як це нещодавно робила одна упорота тьотя, яка (ОМГ, яке несподіване диво!) раптом теж згадала, що вона вміє розмовляти українською мовою.

Докладніше

Про еволюцію і корупцію

vc

З фізіологічного боку за останні тридцять тисяч років людина зовсім не змінилася. Вона досі живе по понятіям та законам епохи “збирачів та мисливців”… ДНК людини не помітила ані восьмого айфону, ані фейсбуку, ані “Тесли”… На підсвідомому рівні вона досі там – в печерах і в лісах верхнього палеоліту. Серед саблезубих тигрів і конкурентів з агресивних сусідніх племен. Саме цим біологи пояснюють інтуїтивну любов людини до жирної калорійної їди… - “Нада дожрать все до крихти, пока на відібрали!”, - наказує нам ДНК, вказуючи всіма своїми нуклеотидами на кусок піцци “Чотири сира”, з сивої давнини віків… Бо коли ти наступного разу мамонта вполюєш?”

Об’яснять власній ДНК, що мамонтів давно нема, - ніякого толку. Воно глухе, тупе й консервативне…

Так само можна пояснить і корупцію. Кругом враги і злі божества. Ніхто не бажає тобі добра! Все, що погано лежить – в нору, в печеру, в дупло... На зіму, на будуще, на запас! Так велить ДНК…

Докладніше

До речі, після вчорашнього ефіру...

podolaihama

До речі, після вчорашнього ефіру, уже в коридорі, Чєрванєнака невідомо нахуя показував нам свого пістолєтіка з барсетки і запевняв, що його подарував йому Кучма за те, що Чєрванєнка відстояв Майдан 2004, патамушо у нього було більше бойовиків ніж у Януковича.

Також цей пістолет колись давно належав якомусь кайзеру (якщо я правильно розчув). Чи це дрібнокримінальна собача клікуха, чи австро-угорська посада, не уточнювалося.

Але взагалі комунікація з цими мурчащимі уркамі неможлива в принципі - або перемурчати, або одразу на шило саджати - саме цю модель вони сповідують і пропонують.

Перемурчати все це неможливо, бо це окрема наука, різати на ефірах нехай вкрай хуйових але тіпа людей - за межами не лише моралі, але й нашої життєвої драматургії.

Висновок - мирний, дискусійний контакт не має ніякого смислу.

Докладніше

В кого п'ятниця тринадцяте...

lp2

В кого п'ятниця тринадцяте, а в мене чудовий день, що є логічним продовженням вчорашнього. Я знаю, що в цьому світі не досить доброти. Але вона є і раптово починає світити крізь морок, ніби промені сонця крізь густі хмари.
В Білій Церкві є дитячий будинок "Волошка". І от уявіть собі, тільки я думала, що потрібно трішки їм допомогти - в кабінет заходить Дашкевич Николай і каже
- Вчора мені друг, власник с/г підприємства нагрузив повну машину, більше тони овочів, яких тільки душа бажає. Та не простих, а відбірних, найкращих. І я завіз їх у "Волошку". При чому інший друг, взагалі без розмов і прохань сказав "Бери машину коли потрібно" Скажи чудові люди?
Скажу! Чудові! І хочу від імені всіх, кому небайдуже що буде з нашим світом і з нашим суспільством - ДЯКУЮ! Ви маєте пишатися собою. З вас мають брати приклад інші!
Я дякую Миколі Андрійовичу Римарчуку - керівнику Амарант Агро СГ ПП за щедрість і доброту. Дякую Vadim Marshalok за небайдужість до дитячої долі. Дякую Миколі Володимировичу, за те, що йому, як нікому - завжди болить чуже горе!
Будьте, як вони люди - світ змінюватиметься на наших очах!

Докладніше

Обзор 13 жовтня 2017

did s

Доброго ранку, друзі! Надворі в нас п’ятниця, в багатьох скорочений робочий день, а це значить, що працювати приходиться швидше і з меншою кількістю кофі-брейків. Проте право людини на ранкову каву має бути серед основополагающих прав і свобод, наряду з правом на життя, достойне вознаграждєніє за труд та лічную нєпрікосновенность, тому спокійно включаєм кавоварки і вмощуємося зручненько. Нікуди та робота не дінеться, а право на вільний доступ до інформації нам теж гарантовані Загальною декларацією прав людини.

У вас ніколи не бувало, що ваші діти чи онуки, десь нашкодивши, намагаються прошмигнути мимо вас, надіючись, що ви не помітите які вони брудні, у порваній одежі і в подряпинах? Нєкторі з синяками під глазом. Але ви це помічаєте, зупиняєте їх і почнаєте допрос. Діти несуть якусь околєсіцу, плутаються в показаніях, смішно шмигають носами, дехто починає рюмсати, а ви борючись зі сміхом із останніх сил зберігаєте серйозність, щоб не зіпсувати важливість педагогічного моменту. Врешті-решт найбільш чесні зізнаються у шкоді, малодушні ябеднічають друг на дружку, а вразливі плачуть, розмазуючи сльози по брудних щоках. І ви знесилено махаєте на них рукою: “Ідіть уже вмивайтеся та сідайте вечерять. Шалопаї”.

Докладніше

Дивне неочікуване прохання, але таке болюче виявилось

lp2

- Лесь, на фірмі є тисяч сім грошей, які я хочу на благодійність віддати. Тільки знаєш, і діткам і інвалідам якось завжди знаходяться спонсори, у військових в Білій є офігенні волонтери. А от старенькі.. ну которі самотні, вони нікому не потрібні зазвичай бо.. ну на них навіть політики не піаряться, коли ті не можуть вже з дому вийти. Вони якісь забуті взагалі всіма.. Знаєш в Таращі є будинок пристарілих. Кажуть там жах.. Може туди? Але тре волонтер надійний. Знаєш я багато бачив, знаю який персонал в таких закладах. Або не в Таращу, пофігу, але саме стареньким. Знайди, Лесь ага?
А я й справді таких не маю. Діти, інваліди, інтернати, військові. Навіть тварини - доста знайомих. А старенькі... Не те щоб я не розуміла, хто голосує за гречку і ходить на мітинги. Але як раз такі собі ради дадуть і нам голову одгризуть одним укусом. А от ті.. Зовсім немічні.. Подекуди навіть діти ними не піклуються нормально. А якщо самотні - то взагалі... В кращому разі є ота, що зазвичай ходить за гречку на мітинг, а в вільний час заскоче перевірити, чи ще жива - звичайно за переписану квартиру. В самому кращому випадку працівники собесу приходять, але то ж лише час від часу, хрча й серед них є ангели. А інколи ці старенькі ще й мають, давно втрачену нами, аристократичність і гордість, і не звертаються за допомогою. То саме вони продають нехитрий скарб, зазвичай - старі книги, бегонію в горщику, дивну цукорницю з відбитою ручкою і, коли вже геть сутужно, хусточки з люрексом, що відкладали на похорон. 
Знайшла я.. Добре що знайшла, ще й виявилось вчасно, але... Вже третю годину не можу зібрати серце докупи.. Не потрібно мабуть думати над тим, чого не можеш змінити, бо стає соромно до болю в грудях. Але тішитись тим, що хоч якось допомогла не можу. Мало це.. Щось ми робимо не так люди, я от відчуваю, що щось ми з вами пропустили намагаючись творити добро..

Докладніше

Кожен раз, коли я читаю в стрічці…

dl

Кожен раз, коли я читаю в стрічці "так живемо, бо не того обрали" - десь в мені помирає чергова одна крихта віри в майбутнє. Ну хіба не награлися за 26 років у вибори, не обирали "правильних" Ющенка, Порошенка? Що по суті змінювали Майдани і перетрус "еліти", крім незначних коливань впливу й можливостей олігархів?

Навіть олігархи за всі ці 26 років не змінювались. Не було свого Ходорковського, всеукраїнські монополії мов застигли в бетоні й навіть Курченко досі рубає якесь бабло...

І, здається, суспільство із головою занурене в інфантилізм. Мов дитина, що нетерпляче чекає батьків з роботи, бо смачненьке щось принесуть, пограються, нагодують й перед сном прочитають казку. Й через рік після кожних виборів чути дитячий плач: "не потрібен мені такий татко, хочу іншого!" Й штурханина: "Це через тебе він прийшов у мій дім!"

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info