Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Дві панянки в транспорті

kz

Чинно всілись одна біля одної, спинки підрівняли, наче лома ковтнули, їдуть і, наче ті коняки, носами прядуть, принюхуються
- Пробачте, у вас є котик?
- Канєшно є, аж три, а що? - відповідає огрядна пані.
- Та нічого, просто від вас трішки пахтить кошатиною... - ніяковіє панянка
- Та, пусте, то мій персюк Гоша сумку покропив, а шо дєлать? Не вертацця ж додому! Протестує паскуда волохата, що я після відпустки на роботу їду, от сцикун!
- А мені вчора покропив... - зітхає молодша панянка, - такого позору на роботі натерпілась, передати важко, всі переглядаються, гигочуть, навіть шеф і той штрикнув: "шо це від тебе, Лізавєта, штирить котячими сциклями?" 
- От мурло! А ти шо? - перейшла відразу на "ти" старша.
- Та хотіла йому сказати, що сциклі мого кота, то парфум в порівнянні з тим, чим смердить від нього в понеділок, але змовчала
- А чим смердить, козлом? Від всіх мужиків рано чи пізно, Лізавєта, починає смердіти козлом, запомни! 
- Ну чого відразу козлом? Перегаром від нього смердить так, що якби смерділо козлом, то запах перегару перебив би козлятіну! Йди, каже, Лізавєта додому, бо всіх клієнтів распугаєш котячим штином, я сумку в руки і як рвонула на радощах під всіма парусами! Шарлотку спекла, борщу наварила...

Докладніше

Кінець вісімдесятих...

lp2

У пересічної білоцерківчанки показник достатку - золоті зуби і норкова шапка. Гроші щодня коштують менше, тому те, що в тебе не гірше ніж у людей можна довести тільки так. І знову ж і в зуби і в норку можна встигнути вкласти ті дешевшаючі щогодини клапті паперу під назвою карбованці. 
Місцеві дрібні злодюги теж розуміють мінливість часу і перестають витягувати гаманці, а починають знімати шапки. Жіночки ходять з супроводом і по світлому, злодюги чатують в провулках без світла і переходять на швидкісне зняття.
Свєтині батьки зарізали поросятко, продали м'ясце і сальце на базарі і тут же в сусідньому ряду, поміняли непевні папірці на, досить вагому і відчутну, норкову шапку для доці. Ну щоб все в неї було як в людей, тим більш що працювала Свєта в поважному закладі, в канцелярії місцевого МВС. Наступного ранку, Свєта настрашена батьками, щодо злодюг, йшла яскраво освітленою ліхтарями вулицею до зупинки тролейбусу, щоб їхати на роботу. Поскрипував сніжок, час від часу вона трішки підковзувала на замерзших калюжках, сніжинки живописно падали на новісіньку шапку. Краса. Але суворе повчання батьків не давало спокою, бо он там, за поворотом міг чатувати той вар'ят, який легесенько міг би зняти першу в житті, таку омріяну, норку. До тролейбуса лишалося метрів двадцять. Та он вже й видно було, як він під‘їжджає до зупинки, світячись покритими памороззю вікнами. І тут звук кроків позаду, величезна тінь огрядного чоловіка промайнула збоку, грубі руки схопилися за Свєтині плечі. Лід під ногами зробив своє діло і Свєта разом зі злодюгою опинилася на мерзлому асфальті. Шапка!! Свєта відчула вухами холод зимого ранку! Але не так її ростили батьки, щоб вона просто відмовилася від мрії! Свєта швидко вхопила шапку, що лежала на відстані витягнутої руки, схопилася на ноги, підбігла і встигла скочити між дверями тролейбусу, що вже зачинялися. Фуууух! Спасла!! Свєта гордо нап'яла норку на голову, але зауважила, що люди дивляться на неї дивно і з жахом. І тут до неї дійшло. Ще вчора ввечері, налякана татовими розповідями про злодіїв, що знімають шапки, вона зробила все що могла, щоб шапку не зняли раптово. А саме - пришила до шапки резинку, яку зранку зачепила за шию. І от стояла Свєта посеред тролейбусу, з чоловічою шапкою на голові і жіночою шапкою міцно пришитою до резинки, на спині.
Вона ще місяць перечитувала всі заяви, що проходили через канцелярію, чи нема серед них на молоду жінку, що зняла норкову шапку з чоловіка, перед тролейбусною зупинкою, а потім подарувала шапку батькові, виправдовуючись тим, що можливо, то таки злодій був і таким чином, його покарала доля!

Докладніше

Вчоний кіт роздивляється отой гротескний майдан...

murzik

#цікавідосліди

Вчоний кіт роздивляється отой гротескний майдан вже і так і сяк, і не може зрозуміти, якшо це всьо опозиція до чинної влади, чому там нема представників жопоблоку, га?
Чи може всьо таки жопоблок не така вже й опозиція, шоби з прапорами по вулиці ходить.
Знов таки вигулькнуло нове визначення "прихильники великої політичної реформи", але на манєже всьо тє же, пуштун Найом і бородата жещіна Лєщенко.
Ага чуть не забув, ходоків не пустили в АП, бо замість утрьох, вони прийшли уп'ятьох. Не сильно то й хотілося, як той казав.
Бо шо ж тоді, вийти й сказати - розходьтеся хлопці, перемога?
Шоу маст гоу он, блядь!

Докладніше

От хто точно виграв від нового “майдану”…

vc

От хто точно виграв від нового “майдану” – то це Рабінович. Адже його маргінальна засідка під НБУ по умолчанію раптом превратилася в сегмент “великої політичної реформи” і складову “національно-визвольного руху”… А нещасні бабки під тим Нацбанком долучилися до “нового прогресивного покоління”… Я б, кстаті, на їх місці требував збільшить тарифи, бо це вже зовсім інша ліга… Піднімайте ставки на трансфера! З Вадима Зінов’євича не убуде! Він точно знає як капіталізувати бабок в бабки…

“Но был ли покойный нравственным человеком?» - питав якось Остап Ібрагімович на панахиді по Паніковському. І сам собі відповідав: Нет, он не был нравственным человеком. Все свои силы он положил на то, чтобы жить за счет общества…» 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info