Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

ото спостерігаю безрезультатні потуги...

murzik

#цинічнідумки

Вчоний кіт, ото спостерігає безрезультатні потуги зібрати черговий майдан, і хоче нявкнути з того приводу два слова.
Збирачі майданів не усвідомлюють одну важливу річ.
Так історично склалося, шо українці понад усе цінують свободу і незалежність, десь на генетичному рівні.
Інші ж, несуттєві речі, такі як корупція, кумівство, здирництво, вони можуть терпіти, як завгодно довго, аби тільки не повертатися у московську кормигу.
Саме тому, ПеПе, за умови збереження суверенної риторики і курсу на європейські цінності, може спокійно собі будувати поліцейську державу, дбайливо скирдувати пижжені гроші у офшорах і розставляти кумів та друзєй на важливі державні посади. Українці все стерплять, допоки майорить синьо-жовтий прапор і сяє тризуб на гербі.
Тим самим, до речі, займався і Лєгитімич, за однією лише відмінністю, пижжене він скирдував у Межигір'ї.
Зате курс тримав на Європу, а прикоритні журналізди ліпили з нього новітнього Мазепу, хоча усюди панували донєцкіє, але то хуйня думали українці, главне шоби не московські.
А терпець українцям урвався, лише тоді, коли Лєгитімич різко розвернув політичний вектор у бік московії.
Чи вдарить "русскій мір" у голову ПеПе? - питання зовсім не риторичне, у Лєгитімича, як показує історія, інкубаційний період тривав майже чотири роки.
Принаймні,ще років півтора, у нас є в запасі, поки що.
Будьмо уважні.

Докладніше

Чорні - казав дідо Янек...

vovk

- Чорні - казав дідо Янек. - Тоді вони були чорні. Як душа єфрейтора Топлера, як кіт Мацько, як таргани у кривого Йойни. Ті самі таргани, з чорної бразильської чокуляди. Відкусиш голову, а там крем. Білий і солодкий, ми з братом бувало цілий день газети розносили, щоб їх наїстися.

А перші мої черевики були чорні і блискучі. Нє, я не ходив до того босий. Доношував за братом. Але Дануся. Дануся то було щось неземне. Вона продавала капелюхи і вся була як живе золото. Ніби святий Йосиф зіткав її з усмішок, поцілунків і м'ятних пастилок. За нею плакали десятки хлопів, від графа Загорського до м'ясника Антона. Фабрикант Боммель щодня купував нового капелюха, але був жонатий. а ще був поручник Новак. Все у нього було - і мундир, і титул, і екіпаж і чорний форд, певно перший у місті. А в мене тільки черевики. Старий Шульц, той що жив за мостом, шив їх три дні. Двічі міряв, щось підбивав, доточував і правив. Цей бородатий гаспид наклепав мені подвійну підошву і набив залізні підкови. Черевики вартували як мешти до танцю і висли на ногах мов кайдани. Я кляв старого, його жінку, маму, усіх шевців і всі племена Ізраїлеві. Я не збирався йти в похід чи подаватися в паломництво. Це мали бути вихідні черевики - для церкви, для чардашу, для кіно, для Данусі. Але старий анциболот і бровою не вів.

Докладніше

Uber

tb1

Вам уже пора читати лекції і відкривати школу, де вчитимете як взять готовий кейс, отримати бонус соцдовіри і пересрать усе к хуям собачим в срочном порядкє.
40 хвилин очікування авто. Отлічний сервіс, гідний рекламування, але чекаємо.
Машина приїжджає, зупиняється за адресою, підходимо, нам водій у привідкрите вікно повідомляє, що він відмінив замовлення, а ви собі стійте і далі як хочте.
З рахунку списано 41 гривню. Ахуєть схемочка?
Це як? за кожну хвилину нашого очікування ми вам ще й заплатили по гривні? Ви нічого не переплутали?
Тому убер-хуюбер. Я зла як сто чортів. Це була остання крапля до того щоб більше ніколи не скористатися вашим злоїбучим "сервісом".

Докладніше

В одного маленького хлопчика...

kz

В одного маленького хлопчика народилась сестричка, він довго задумливо спостерігав, як її пеленають, теребив носика і щічки, а потім видав:
- Ма, а лоддом сє лаботає?
- Да, золотце, а що тобі там треба?
- Тлеба оце поміняти - і показав пальцем на сестричку
- А чого? - здивувалась мати
- Бо в неї пісєньки нема!
- Та це ж Олюська наша, сестричка твоя
- І со, я з тебе по цілавєцєски блата плосив, а ти со плинесла? Завтла підес і плинесес блата! І соб пісєнька була!
-------------
смішки смішками, але мамаші варто наломить хвацьких потиличників. за пісєньку та сюсюкання
Ну хто так хлопця виховує? Яка пісєнька? Пісюн і крапка. Сюсі-пусі, кашечка-какашечка, підем погулюнькаєм, в горшечок попісюлькаєм, книжульку почитулькаєм, пісєнька-пісюлька...

Докладніше

ненавиджу оце коли пишуть...

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

ненавиджу оце коли пишуть: "а ви кажете що нічого не міняється". Але іноді, під новий рік, трапляються дива. 
У мене давно виникла необхідність звернутися до РАГСу по відновлення деяких документів. Я відкладала як могла, вангуючи собі срач, адіще і все те, за що ми так любимо держустанови.
І от цей час ікс настав. Набравши повітря у легені, я стрибнула у безодню з табличкою "Малиновський РАГС". Наді мною майорів жовто-блакитний прапор.
Але зустрів мене якийсь парадайз. Без зусиль, без вимагань, без виносу мозку, ввічливо, і навіть лагідно, мені надали всі послуги, допомогли у вирішенні одного питання наперед, надали всю необхідну інформацію і навіть передзвонили щоб дізнатись, чи встигла я заплатити необхідний збір. І я в шоці пішла звідти з офігевшою посмішкою на обличчі.
Такі справи, люди.

P.S. А от банк Південний таки філіал пекла.

 
 
Докладніше

Із прочитаного учора новенького

tb1

Дядя Вася - рекламний гєній
Я навіть ніколи не мріяла приложицця своєю головою і мягким мєстом, тоість усідчівостю, до реклами. Але світ реклами маленького чарівного міста явно мріяв про мене, і тому знайшов мене даже у напіврозваленому будинку культури під купою перебитих мікрофонних шнурів.
- Драсті, а це тут обявлєнія записують? - у навстіж відчинені двері протиснулася велика червона голова місцевого генія предприніматєльскої думки, зятя начальніци налогової.
- Драсті, мене звати Вася, так цей, я в бухгалтерії був, всьо оплатив і мене послали сюда.
- Раз послали, знач послали, - я дружелюбно розкинула руки, в одній руці був паяльнік, а в другій плоскогубці. 
Вася починав бізнес іще в девяності і тому неправильно пойняв мій дружній жест, вспотів і позадкував до дверей. 
-Та шо ви так сразу. Я цей, я тіки об’явлєніє, шоб на базарі крутить. Я вам доплачу скоко там скажете. Воно коротке. Рекламний ролік. Там тексту всього на одну сторінку. 
В руках у нього дрижала квитанція про оплату виготовлення аудіо-оголошення і текст… реклами, 10 шрифтом... на одну сторінку. В тексті йшлося, шо магазін шикарного білля Трусарді, який розташований у вагончику номер 8 на базарі продає дуже красіві, труси, ліфчики, майки, колготи і подштанніки. І там детальні описи трусів і майок. Я звичайно запропонувала скоротити те все якось хоч трошки, но властєін Трусарді настаював на детальному описі трусів «міранда» і майок «Оскар».
Ось воно найбільше іспитаніє для найгрішнішого чєловєка.

Докладніше

Вже кілька років живемо...

vc

Вже кілька років живемо в такому ритмі, що бодай один день без "червоних" заголовків капслоком сприймається як странний і мало не зайвий... Скукатіща!

Якось я в Києві зустрів свого односельчанина. Йшов тоді ще вулицею Червоноармійською. Рука в гіпсі, чуб підсмалений з одного боку... Зайшли в "Майамі-блюз" випить "чаю"...

- Що з рукою?
- Та поїхали з Петром мотоциклом на Требинщину, а там уклон під гору та перекинулись... Аж коляску одирвало...
- А чуб чого "горілий"?
- Сарай тушив
- Потушив?
- Та де там? Пихнув, як сірник і згорів
- А чого загорівся?
- Самогон варили, та зазівався трохи... Апарат взорвався... То мене зараз участковий по селу шукає, а я в Київ подався... Шукаю роботу. Може по ремонту щось...
- Знайшов роботу?
- Та ше ні.. Ну, я не дуже й шукав....
- Хм... Ясно. І як тобі в Києві?... 
- Та, нормально... Але скучнувато трохи у вас тут...

Докладніше

Наткнувся в ФБ на цікаву дискусію

vc

Там люди стверджують, що підвищення цін на алкогольні напої безпосередньо веде до зменшення кількості випиваючих...

Я вам з усією отвєтственностю заявляю, що у світовій історії ще не було такого случая, щоб людина, яка твердо рішила випить, відмовилася від своїх намірів через ціну на напитки... Рішення випить належить до розряду незворотніх. Нема такої в світі сили, яка б його скасувала...

Ви собі уявляєте цей діалог:

- Дайте бутилку водки!
- А водка подорожчала...
- Та ви шо? От бля... - Ну тоді дайте йогурт... І брокколі, на здачу...

Докладніше

Обзор 15 грудня 2017

did s

З п'ятницею вас, друзі. Заварюємо собі смачної кави, вмощуємося зручненько і предвкушаємо предстоящі вихідні. А зараз про деякі новинки зі світу політичної кінематографії.

Вчора на большіє екрани вийшла очередна серія дев'ятнадцятого сезону сіткому «Хуйло і його радосні холопи», постановка Піськова, прод'юсер Ернст, у главній ролі всьо то же Хуйло, в масових сценах – радосні холопи. Дивитися ету гадость може не всякий, но дід давно на нього підсів, подивився я й нову серію. Тим паче, шо на цей раз главний герой больше обичного шутіл, хохми хохміл і даже корчив із себе мартишку. Местами було смішно.

Ну а шо? Задорнов помер, Петросян на пенсії, Жванецький оказався жидобандерівцем, вакансія главного йумориста страни непросихающей вати свободна. І Хуйло разойшовся. То єсть расходілся.

Переказувать усі шутки йумора Хуйла немає жодного змісту, він їх повторює уже скоро двадцять год подряд, але ось коли мова зайшла про Україну дурашліва улибка медлєнно сповзла з ботоксних щік кремльовського балабола. Хуйло вдруг став очінь пічальний.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info