Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

На аукціон віддаю дві роботи...

podolaihama

"На аукціон віддаю дві роботи зі свого довготривалого текстильного проекту Funky Textile. Це повністю моя і абсолютно ручна робота - вишивка голка-нитка на полотні, без жодного машинного втручання. Чому саме ці - не знаю, так склалося. Ця серія у мене взагалі доволі обширна, тому я просто обрав найбільш нейтральні сюжети, такі, що можуть сподобатися ширшому колу людей...

Дашу вже знаю особисто, оскільки ми з нею робили ефір на Old Fashioned Radio в межах моєї авторської програми Еволюція або Смерть. Говорили як про її обставини, так і просто про життя, архітектуру і всяке таке цікаве...

Чому допомогаю? Я керуюся цеховою солідарністю, бо у художників і взагалі творчих людей нема ефективної "творчої" профспілки, грубо кажучи. Тупо нема куди звертатися якщо накриє лихо. До того ж часто нема жодних ресурсів - ні фінансових, ні організаційних, окрім крику про допомогу і самоорганізації. Хтось же ж має це робити."

2 грудня відбудеться благодійний аукціон "Мистецтво заради життя", створений допомогти архітекторці Даші Кравченко.
OFR.FM
 
Докладніше

Доброго здоров’я, друзі!

did s

Доброго здоров’я, друзі! Приношу свої вибачення за відсутність в ефірі, але в дідуся причина, думаю, поважна. Одна із шкіл Київщини запросила мене попрацювати вчителем історії, бо це ж непорядок – істориків у сільських школах не вистачає, а тут поряд цілий дід товчеться і непонятно чим занімається.

Дідусь погодився і зрозуміло, що підготовка до уроку це не пост в фейсбуці написати. Бо це ж таки діти – аудиторія дуже вимоглива, яка легковажності не прощає. Тому вчитель має щоразу ретельно до уроку готуватися, навіть якщо дуже добре знає матеріал. Бо потрібно зуміти зацікавити учнів, і вже тоді значно легше передати їм свої знання. Тож дідусь був зайнятий і часу на фейсбук практично не мав, прошу розуміння.

Звісно, школярі ні про якого діда Свирида не знали і, сподіваюся, не знають. Перед ними був звичайний дядько, який прийшов підмінити їхню вчительку. Яка, треба віддати їй належне, дає діткам дуже хороші знання, учні – і це відчувалося – попередній матеріал знали чудово. Ну й переді мною стояла задача принаймні не понизити планку і по можливості підтримати в учнях інтерес до історії. І ніби нічого так, здається впорався 

Прошу вибачити дідуся за нескромність, але тут стриматися не можу. І наважуся опублікувати уривки з деяких учнівських листів, які мені вчора передали зі школи. Листи, і я це точно знаю, писалися добровільно, об’язаловки не було тому тішуся думкою, що дітки писали щиро. І мені, як сільському історику, ці написані дитячими почерками листи особливо приємні. Бо підростає покоління українців, яке – і я дуже хочу в це вірити – добре знатиме історію. Не сфальшовану й викривлену, а достовірну і науково обґрунтовану.

Докладніше

МИТЬ

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

МИТЬ

коли все що лишається ‒ еміграція у Тибет
у маленьку хатину поміж ущелинами
коли нікого немає поряд ‒ навіть тебе
а на душі стає прозоро і щемно

коли тополі та ясени скриплять уві сні
а їм в унісон зітхають гірські озера
мене зігріває думка про перший сніг
мені посміхаються зорі 
дрібні як макові зерна

коли ця задовга ніч входить в своє піке
а десь у Тибеті мерзнуть скелясті піки
здіймається вітер і щось фантомне легке
виривається з-під земної опіки

щось невагомо-крилате виростає з нутра
світ завмирає в долоні ‒ світлом омитий
і тиша спадає з тіла неначе шкіра стара
ось саме цієї хвилини ‒ саме цієї миті

 
 
Докладніше

Захарна часто моніторить лайки...

kz

Захарна часто моніторить лайки, бо це важно і цікаво, знати про наявність животворящого сегмента фб і помітила одну цікаву вешч, що де хто (їх мало) виявились випиляними з друзів.
Оскільки Захарна за останніх 2 місяця випиляла тільки одну істєрічку, то виходить, що невелика кількість випилялась самостійно.
Ну що я можу на ето сказать?
Тю...

Значить нішмагла, ослабила бздітєльность, довірила своє нєжне тільце авторитету і всьо такоє і... ослабила хватку

Возомнила тут з себе казна що, так мені і нада!
Це була хвилинка аналітики і як наслідок - самобичування Погнала ридать в одіялки)))

ой, вже було розігналась, та вчасно зупинилась, саме головне ж забула!!! Склєротічька ніщясна!

Всім, всім, всім, хто тисне Захарні вподобайку величезне дякую! 
Захарна любить тебе, вподобайщику, ти її світоч в скрутну хвилину і зупинятор, коли Захарну іноді клємає в чєпчік)))

Захарна
Ч - чесна!!! 
Піду возьму з полочки бутерброд з салком, ням-ням, шмакота, вчора засолила, плям-плям, таке красіве, з прожилочкою, а хлібчик (плям-плям) який смачний, такий чорненький та поживний, пожалуй ще один зхом"ячу)))
Котани, гайда жерти сало!!!
Сало - сила!!!

 
Докладніше

Після вчорашньогоо фурору...

kz

Після вчорашньогоо фурору з гороскопом женських зачісок Захарна внізапно пойняла, шо гороскопи ето мойо!

Порадувало, що більшість знаків співпало, але є й такі, з якими Захарна конкретно сіла в калабаню, а потім ще й в муку перднула, ехх... ну шож, віздє єсть іздєржки обращєнія, мастірство нада оттачювать, валшебніками тільки Гарі Поттери народжуються, а всі остальні золушки досягають мастєрства через важку щоденну працю, яку вінчає досвід, син помилок важких.

Ітак, приступимо
гороскоп на сьогодні. Общий!

Сьогодні очінь чувствітєльний день і тим, хто не хоче вкохацця з першого погляду рекомендую не таращитись нікому в очі, щоб там не пропасти, чрєвато наслідками, воно вам тре, оці страсті-мордасті? Захарна вапше ніколи не вірила, що отак можна запроста втонути і пропасти за нєфік в чиїхось очах, але досліди на живих істотах показали, що такі очі є і їх навалом, так що стережіться, Захарна попередила! Такі очі часто належать корисливим падлюкам

Кого сьогодні пронесе від закохання, того може захватити в лещата вир цікавих справ по роботі, який сьогодні теж актівізірувався, але стережіться імпульсивних рішень, бо можуть нєхіло нашкодити, тихіше їдеш, далі будеш, як той казав.
Сьогодні той нечастий день, коли полєзно полінитись. От наприклад, хочеця вашому шлуні чізкейка, чи бісквітіка чи просто канхвєти "Тузік укустний", ноги такі: "пшол вон, нажорістий, ми нікуда не підем" і бах, в глухий отказ. 
Шлуні відразу до мізків жалувацця, а моск такий: "малчать!!! скоро новий рік, он жопа жалується, що в прошлогодній костюм не влазить, так що, чвалай відціля". Вопщим, лєнь сьогодня не тільки нужна, а й полєзна, якщо знати міру, бо 12 місячний день рахується самим мирним та безконфліктним і сьогодні, як ніколи важливо звязатись з Космосом, бо сьогодні, повторюю, надчутливий день, тому просіть у Всесвіту здоров"я. Всьо, що ви сьогодні побажаєте, невдовзі повернеться вам вдвоє, або й втроє, негативу сьогодні не місце, так що посміхаймося!

На цьому почті всьо, якщо не рахувати мєлких нюансів, сіанс гороскопірування в маси провела незрівняна Клєрасандра Задєріволк

Шануйтесь і най вас шанують!!!

 
Докладніше

І шо ото бабиськам треба?

kz

Вже серуть Винника во всю, бо під зуб попав.
Захарна вже давно не в том возрасті, шоб фанатєть і мліти, тому об"єктивно.

Понятно, що мужикам він не нравиця, бо якому самцю подобається самець кручє? Тут всьо запєрдєльно ясно і не будем розмазувати.

Віник - співак женський

Шо вам нада, кашолкі?

Ну красівий жиж, як не крути, розумний, блондіністий, голубоокий, композитор, співак, не косорилий, не горбоносий, не рябий, високий, накачаний, загорілий і однолюб - кругом ладний українець, уродженець Черкащини, довгий час співав в німецькій опері сольні партії, тобто профі

Нє, баби свірєпствують: рвотний парашок, ат єво пєсєн блєвать хочєца і т.д. 
Інтірєсно їхній плейлістік проглянути, навєрняка там колякалбаскін, стасєгміхайлав, піліпкіркоров і куйок, а в ліжку забульбеняний кракаділ на полшестого, або взагалі дупель-пусто
І де ото яду в людиськах стіко скаплюєця?
Жив собі чювак, нікому не мішав, в раіську не їздив, кремльовських дудок з рук агресора не брав, нічо за кордоном не бовкав, в парламент не ліз, а співав собі мирно українських пісень, баби мліли, стоїло сказати пару слів, всьо, погнали чморить, аж коліна та локті позбивали

 
 
Докладніше

Український інститут книги та Sonya Sotnyk....

tb1

Український інститут книги та Sonya Sotnyk запросили тут до флешмобу #читайукраїнською. В ньому треба розказати про те, що читаєш з українських книжок.
З мене читець странний - іноді я "ковтаю" книжку за один вечір, не встигаючи навіть відчути її смак. А буває, що читаю книжки покрапельно. Отак зараз читаю одночасно дві книжки, бо там треба усвідомлювати і розуміти, прийняти, обговорити самій з собою, бо воно все дуже близьке, бо його залпом не можна, а тільки покрапельно.
На моєму столі зараз "1001 ніч війни" Ruslan Gorovyi, "Щось таке як любов" Zoya Kazanzhy. І там і там короткі новели про життя про людей. І там і там історії, які відбуваються поряд, з людьми, яких ми знаємо. От читаєш у Горового історію "Друзі" і розумієш, що ось цей Олекса, ти його знаєш, він живе недалеко, і ти з ним вітаєшся щодня і навіть знаєш, що у нього щось трапилось, але в подробиці не вникаєш, а тут ось тобі... подробиці.
Або от у Зої читаю історію і в якусь мить розумію, що автоматично замінюю імена головних героїв на справжні, бо навіть я в тій історії не зовсім читач.
Ці історії, ці книги вони не про сумне, хоч і сумного там багато, вони не про веселе, хоч і є моменти, які викликали усмішку - вони про очищення через усвідомлення справжньості життя і людей, про те що війна не десь там, вона поряд, за стіною в багатоповерхівці, в очах дуже гарної жінки в ресторані, в підпалинах на наплічнику звичайного пасажира. Ці книжки про надію.
Авторам ще раз велике дякую за книжки, ваші автографи гріють, ваші історії не дають душі дрімати в клопотах буденності. 
Припрошую розказати про читане і прочитане українською Катерина Городнича і Євген Синиця.
Докладніше

Пам`ятаю в дев`яності...

vovk

Пам`ятаю в дев`яності у нас в пгт козаки-язичники завелись. Реєстровий Дажбожий полк імені Петра Сагайдачного. Генерал там у них був колоритний, Гиренко Антін Владлєнович. Форму носив білу, з хрестами і кашкет з околишем малиновим, під колір мармизи. Бува як кашляне пан генерал, як вусом дьорне та булавою багатою махне - то так молодиці і лягають штабелями. Через жіночок власне секту і зібрав - чоловіків своїх та синів понаприводили. То хлопи всі голови побрили, оселедців навідпускали та й до лісу молитися предкам бігали, поки пан генерал їх жінок по саунам та ресторанам возив, діло житєйське.

А під все це діло найшов Антін Владлєнович спонсорів. Одразу і в Америці і на московитах. Бува поїде на місяць на Ілінойщину якусь, лекцію в Гарварді про купальські ритуали в микитинецькій січі прочита, з ветеранами визвольних змагань по радіо побесідує і через океан летить на Первому каналі про Переяславську раду дискутувать. А раз на півроку спонсорів до себе кликав. Приїдуть собі влітку діаспоритянські мільйонери Богдан і Маркіян, на вишкіл почудуються, по дешять тисяч долярів на україншьку шправу зафундують і домів, до рідних старбаксів пензлюють. А пан генерал їм на прощання якусь дурничку приємну дарує - нефритовий жезл Івана Гонти чи золоту фану Азатотського куреня наприклад.

А взимі куратор од кремля приїзжав, професор Леопольд Октябринович. То дарма шо науковець, а простий чоловік був. Закатяться часом з паном генералом десь під Ворохту, самогонки вжарять і голі по лісу бігають, чугайстрів небритими хоботами лякають. А раз поночі спиздили у панотця Андрія півкабанчика з комори, то все село їх ловило. Піймали, пизди дали і під конвоєм вели, як фашистів у кіно. Полковника сбу за дурні гроші мусіли з самого Франківська кликати, бо був би гаплик і купання в Черемоші.

Докладніше

Грудень, хмурень, стужайло...

vc

Грудень, хмурень, стужайло, лютень, трусим... Як його тільки не називали...

Грудень - короткий місяць. Закінчується грудень 24-го грудня... Або й даже раньше... Грудень то такий місяць, шо коли хочеш, тоді й закінчується... Далі - сплошний празник, відповідно до нових настанов та інструкцій...

Січень - ще коротший... Січень починається аж 14 січня, і то не всігда... Лютого бува шо вобше нема... Да, буває і так... Там, дєло в том, шо в районі старого нового года літочислення рєзко міняється, і буває що відразу Великдень приходить... Там от, диви, наче тільки снігову бабу ліпив нашось, а тут уже вишні цвітуть і хрущі вертаються з теплого краю... Чорна дира сінгулярності, чи як там воно...

І вобше врем’я - то относітєльно, - казав Ейзенштейн...

Докладніше

Доброго здоров"я, котани!

kz

З зимою вас! З морозною, пухнастою, сонячною, іскристою, сніжною, голубонебою, сніговобабою, святковою, щемливодитячою, мандариновою, ялинковою, лижною, санчатною, ковзановою!

Помню, як січас, в 1998 році в цей день було -22 морозу, а в 1964 (якого Захарна к сажилєнню ще не застала, но тоже помнить) аж 12 тепла!

Сьогодні маємо по країні від +2 до +8 тепла, страшенний вітрюганище тарабанить всіма неприбитими бляхами на дахах і опади в вигляді сраного холодного дощиська, кому повезе, то в дощ ще й снігу добавить. По всій країні скракопад і як наслідок в кращому випадку синяцюра, а в гіршому гіпс,Захарна настійливо рекомендує - не полінуйтесь і купіть накладки на взуття, нєфік колотити понти на каблах, переломи не варті такої краси і таких витрат
Ну а на календарі не тільки початок зими, а й животворяща п"ятниця з чим і вітаю весь робочий люд.
Шануйтесь і шановані будьте! Цьом!

Фото Клєр Захаровны.
 
 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info