Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ворона і Ковбаса

murzik

#цинічніказки

Вогкого, сльотавого, осіннього ранку, поблизу охайного вуличного смітника, що вдало розташувався невіддалік фірмового магазину м'ясопродуктів "Залупинські ковбаси", лежала Ковбаса.

Ковбаса була брудна, забрьохана вуличною грязюкою та ще й роздерта навпіл. Неприродний червоний колір нутрощів ковбаси, видавав у ній товар нижнього цінового сегменту, на етикетках якого, виробник цнотливо зазначає - "продукт м'ясомісткий".
Ранішні перехожі ковзали байдужими поглядами по цьому несподіваному, неестетичному перфоменсу та йшли собі далі у своїх невідкладних справах.
- Пиздець всім сподіванням - поринула Ковбаса у екзистенційні роздуми про марноту буття - ше вчора я лежала у затишній, прохолодній вітрині, а сьогодні валяюсь оце під ногами, як шмат якось гімна - огидного і нікому не цікавого. Термін зберігання закінчився, ага. До речі про гімно... з якого гімна я зроблена, шо мене навіть пес не захотів їсти, а лиш витягнув зі смітника, роздер на шматки та й покинув на сором і ганьбу? А коти? Блядські коти... трійко приходило... понюхали і ... навіть не лизнули, аристократи курррва!!!
Зненацька понурі роздуми Ковбаси, перервала Ворона, що влучивши момент відсутності перехожих, граційно заклавши крутенького віража, приземлилася біля смітника.
- О, Ковбаса! Я тебе з'їм - впевнено сказала Ворона.
- Ага, рискни здоров'ям - відказала Ковбаса.
- А шо такоє?- схилившу голову набік, поцікавилася Ворона.
- Я просрочена та й вопше з якогось гімна зроблена, ні пси ні коти мене їсти не хочуть.
- Тю! Я вже років сто, усіляке гімно жеру і нічо - жива, як бачиш - припинила дискусію Ворона і заходилася діловито дзьобати червоні нутрощі ковбаси.
- Ну нарешті! -подумала ковбаса - нарешті я сповню своє призначення, алілуйя!!!
Раптом Ворона, перелякана випадковим перехожим, стріпнула крилами та злетіла на дах "Залупинських ковбас".
- Я тебе з'їм, я тебе з'їм... я вже сто років гімно їм... а як люди прийшли, то одразу на зйоб... тоже мені нон-конформістка перната- впала на троллінг Ковбаса. 
- Мовчи, гімно, бо полечу на смітник супермаркету, казали подружайки, шо там сирний продукт викинули. 
- До речі, все хотіла спитатися, а шо то за історія з Лисицею і сиром, вона справді тебе так легко наїбала? - не вгавала Ковбаса.
- Вопшето неізвєсно хто кого наїбав, Лисиця потім здохла, сир був просрочений, то тільки люди і Ворони можуть всяке гімно їсти, а тепер прощавай - Ворона легко знялася в повітря і впевнено взяла курс на супермаркет "Залупо".

Докладніше

Комунікаційні інструменти...

lp2

"Комунікаційні інструменти для побудови репутації" - Леся вчиться завжди))) 
А ще Леся задає питання викладачу на кшталт:
- А курс про руйнування репутації буде?
- А існує в програмі курс для відновлення репутації жінок за 30, якщо репутація зруйнована вщент? Чи простіше так, без відбудови?
- Ось наступне заняття "Людина як бренд. СамоPR." а якщо я скромна, то не буде виглядати самопіар, як публічна мастурбація, чи в медіа це вже норма?
- А можна знаннями скористатися, щоб "оріфлейм" продавать?
- А ось через тиждень буде заняття "Секрети успішних кампаній", то чи допоможе воно мені наступного року перебити кампанію "Садимо картоплю родиною" кампанією "Леся має злітати на відпочинок" і чи метод самопрезентації себе жертвою тяжкої роботи мені в цьому допоможе? 
Коротше.
Вперше в житті побачила викладача, що матюкнувся на занятті перед аудиторією.
"Ви ж Учитель!" вирвалось в мене, після того, як вирвалось в нього. Йому стало соромно, а мій світ більше ніколи не буде колишнім.....

Докладніше

#михась1

vovk

За Михася таки розкажу. Михась раньше вченим був, Михайлом Івановичем. Біолог і бойовий генетик з міровим іменем, шоб ви понімали. Сам гітлєр кликав до роботи і інститута особистого жалував. З білявими асистентками, генеральським мундиром і опель капітаном. Але пан Михайло одказавсь і у підпілля втік, тому шо лікті мав хворі і зігувати не міг.

А як совіти прийшли - лаборантом в медінститут встроївся. І при науці,і пайок, і спирт можна було для опитів виносити. Над тваринами він, значить, експерименти ставив, шоб усю фауну очєловечіти.

А взимі раз вертався з інстітута і ногу на голольоді підвернув. Завезли його в лікарню, вивих вправили, а домів то поночі і не пустили. А звірі в хаті виголодніли, двері столовим ножом зсередини одкрили і по місту розбіглися.

А сусід Михайлів, Калина Петрович, чекіст і прапороносець, якраз з дня рождєнья вертався п`яненький. То став він під парканом посцяти, ширінку розщепив, а тут кіт Васінька йому з фонаря голосом Ільїча і каже єхидно:

- шо ж ти, гражданін, народне добро без спросу псуєш? Га? а єслі усі так будуть? страна не для того тайгу рубить аби ти її своєю мочою портив. Ану руки ввєрх і стій. 10 год гулага тобі за такі художества.

Докладніше

Днями спілкувався з працівником...

vc

Днями спілкувався з працівником одного з європейських посольств в Україні.

Я раніше від подібних розмов напрягався. Бо в ході такої бесіди потрібно постійно уточнювати якісь "несамовиті" нюанси і роз’яснювать, чому в нас п’ять антикорупційних служб, чотири помісних церкви, два Різдва, а лідер опозиції - президент Грузії...

А потім поняв, що вони жодних подробиць не потребують. Їм треба почути загальні фрази: "реформи-труднощі-хвороба росту-все буде добре-дружба-партнерство-євроінтеграція"... Для "галочки" й звіту про розмову...

Їм не цікаво, їм це все давно обридло... І я їх навіть трохи розумію...

Докладніше

Весь діавол в нюансах...

vc

Міхо Саакашвілі скаржиться: "Не пускають, суки, мого дядю в Україну, що прилетів провідать племінника"...

І співчутлива уява непосвячених людей малює в голові якогось персонажа з "Міміно", який привіз в хустинці аджарський хачапурі, бутиль хванчкари і пирожок з айвою... Стоїть в Борисполі і зітхає скорбно... Думає: "Ех! Вихолоне хачапурі... Шо ж робить? На батарею покласти, чи шо?...

Міхаїл Ніколозовіч, ви ж уточняйте, що не просто якийсь рядовий дядько приїхав, а цілий Темур Аласанія!!!

Це всьо-равно, що цілий агент-007 і Герінг в одном ліце :-)

Докладніше

#михась2

vovk

... був у пана Михайла і в людському виді характер паскудний, а в рептилоїдному вопше берега пустився. На людей чатувати почав. Ідуть бува комсомольці чи дружинники народні, а він, почвара луската, купу наложе і давай гімном кидацця. Всі як обісрані д хаті приходили.Вже й прикмета виробилася, шо як не закидав кого ящер паскудний то явно з тою людиною шось не то. Бандеровець там, хвостіст чи аліменти не платить. То два комсомольця, Тарас і Улугбек, одне одного своїм калом намазали, аби в партію попасти. Але парторг по запаху обман оприділив і з комсомола в армію вигнав

А ше любив Михась кагебістів допікати. Вернеться бува слєдоватєль домів, полумисок вареників вгате і на бокову. А птеродактиль рило в форточку засуне і протоколи допросів йому вночі читає. Чи ізбрані епізоди з Барки і Багряного. То люде сивіли, в відставку йшли, а троє навіть стрілялося. Страшні діла творились тоді.

А раз партійне начальство аж з самого Києва прилетіло і давай в обкомі ювілей Дзєржинського одмічать. Аж тут хтось "Слава Україні" як крикне коло самого вікна. Вибігли всі на вулицю - а нема нікого. Тільки за стіл сіли - опять за самим вікном хтось кричить. А вікно то на третьому поверсі і охрана по периметру на мотоциклах. А то Михась студента з Нігерії піймав і в пащі вокруг обкома носив. Підлетить раптово до вікна, смикне Мохамеда за яйця, шоб той крикнути не забув і за хрущовки околишні ховається. Він чорний, студент чорний і хуя шось побачиш. Півночі отак еліту республіканську допікав.

Докладніше

Політологічне

vc

Поміркований розвиток країни після революції - процес надзвичайно складний, почасти - неможливий.

Несамовита прірва між запитом постреволюційного суспільства і реальною можливість влади його вдовольнити.

Критична маса системних криз, які не піддаються обліку і контролю. Образно кажучи, на один "безвіз" в году - два корупційні скандали на тиждень. Нерівні сили... Вони поїдять будь-які "позитиви"...

В якихсь швейцаріях це можна було б терпіти, але не в Україні. Січ, віче, майдан, демократія... Традиції... "Давай січас!"

З іншого боку, якось живе країна. Країна, яка б, за логікою історії, мала давно упокоїтися...

Саме давнє, що існує в прадавній історії - гідроніми, назви річок... Омелян Пріцак стверджує, що всі вони праукраїнські. Корінь "Дн"... Дніпро, Дністер, Дунай, Десна...

Наше всьо! Тому якось буде! ))

Докладніше

У Франца Кафки...

vc

У Франца Кафки (здається в оповіданні "Як будувалася велика китайська стіна") є такий образ: відстані в давній Піднебесній були настільки великі, а комунікації настільки слабкі, що новини з метрополії йшли в регіони століттями... По околицям "в живу" славили якогось давно померлого імператора, а вісті про воцаріння нового самодержця надходили тоді, коли й того вже похоронили... В провінціях реально існували цілі політичні партії й союзи, що орієнтувалися на лідерів та царедворців, яких нема на світі вже чорті й коли...

Подумалося: це ж про Україну! У нас також запросто можуть набить морду, якщо ти "проти" Петлюри, або "за"...

Для влади це дуже добре, кстаті, - якби й зараз так було... Роби собі, що заманеться безнаказанно...

- Хто там у вас править січас?
- Кажись, Щербицький, сука...

Докладніше

В цій ошатній залі з самого ранку...

adam

В цій ошатній залі з самого ранку урочисто зарікаюси читати на ніч пости мєсних діпутатів. Ну його нафік - потім снитси таке, шо страшно опше лягати спати.

Приснилоси цеї ночі мені, шо я малий пацанчук років девіть-десіть. Вродє звичайний хлопчик: зранку їзжу до школи на сігвеї, на перервах між уроками курю вайп в туалеті з однокласниками і обсуждаю як правильно проголосувати за завуча школи.
Но але це ще їрунда. 
Далі мені снитси, шо чось кождий вечір по традиції я, малий, мусю пльоскатиси у ванній з Бісмарком, йкий ззовні виглядає не як Бісмарк, а як рідний Василь.
Ото пльоскаємоси ми вдвох з Василем-бісмарком і тут приходи у ванну Пуршага. Василь-бісмарк, як нівчьом не бувало, бере мене собі на коліна і Пуршага залазить до нас у ванну тоже пльоскатиси....

І тут, слава Одіну, я проснувси!
Люди - пийте горівку, їжте мнясо, тримайте піст, робіт шо хочете. Но я вас закликаю і молю - перестаньте пльоскатиси у ванній...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info