Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

В Конотопі в часном секторі завжди...

gorovyi

В Конотопі в часном секторі завжди забойні весілля були. Даже іногда під електробаян. Особєнно на Посьолку були круті свайби, по три вулиці гуляли і ще ж гості шо не мєсні були. Ну і раз так на Посьолку Пєтька киргиз женився. Причому взяв мєсну, Людку, шо знав з дєцтва. Ну канєшно на весілля набігло молодьожи стіко, шо не було стіко даже як Міраж на Авангарді виступав. І гульня, брудершафти, нижній брейк, всі діла. І тут під двір під'їзжджяє трактор, такий що кузов спереду і вискакують хлопці. Нєвєсту, шо саме курила на вулиці далі від гостей хвать, в кузов і газу. Ну свідєтель, Льоша з Києва, брат троюрідний Пєтьки по маминій лінії шо один не мєсний, вискочив, бігає, валує, бо ж трактор вже поїхав і курява майже вляглася. Тут вийшов Пєтька, подивився в бік трактора, сплюнув, закурив, поплескав свідка по плечу і каже тіпа не дурій, вкрали то вкрали, нагуляється прийде, вона всігда так робить, пішли вмажемо.

Докладніше

Обзор 28 лютого 2017

did s

Доброго здоров'я, друзі! Час зробити кофе-брейк, тому отвлікаємося на хвильку від важних вопросов обсуждєнія предосудітєльної нічної поведінки Шулявського шляхопроводу і вмощуємся зручненько с целью ознакомлєнія з нєкоторими другорядними собитіями міжнародной жизні.

Недавня ескапада президента Руспубліки Беларусь, яка виразилася в ушатах холодних помиїв на голову московського царька, визвала в Кремлі явний переполох. І діло даже не в Білорусі, яка канєшно же мощно розворачується в бік Запада, но всьо же остається міцно принайтована до російської баржі товстою якорною цепью. Діло в любимом дєтіще Хуйла – в Тайожном союзі, сколочуючи який московський сцарь так довго тішився ілюзіями будто він воссоздає СССР.

І вот енергічний виступ Лукашенка, сопровождаємий бурною жестикуляцією, породив у Хуйла подозреніє, шо Тайожний союз не такий уже і союз. Бо то, шо в бацьки на язиці, в середньоазіатських сатрапів на умі. Хотя вони, в отлічії від лідера Білорусі, помалкують. Но шось дуже хитро щуряться. Поетому вз'єрошене і озабочене Хуйло сіло в самальота і рішило самолічно облетіти середньоазіатські республіки, даби пересвідчитися, шо можна спать спокойно.

Докладніше

Хєрачить, хєрачить...

dl

- Хєрачить, хєрачить, - бормотав Владімір Владімірович, тупо уставившись в розряжений йоптафон.
- Бєдний, бєдний... - сочувственно сокрушався Пєсков, викапуючи флакончик імпортозамєщонної валер'янки в імпортозамєщонний стакан "Jack Daniel's".
- Подумаєш, ну кинув какой-то Трамп... Хотітє, ми вам памятніка закажем? Говорят, в Якутії єсть очень ізвєстний скульптор, - робко прєдложив Мєдвєдєв.
- Ти хоть знаєш, дурашка, сколько стабфонда ушло на Трампа? - строго уточнив Пєсков. - Сколько нєрвов, бессонних ночей...
- Помнітся, ви такоє про Януковича говорили, - замітив Мєдвєдєв. - Потом про Цитруса...
- Ципраса, - ше строже поправив Пєсков.
- Одін хрєн, всьо равно до нас прібєгут за бабками чи убєжищем, - рєзюмірував Мєдвєдєв. - Кстаті, я вам уже показував свій айфон з автографом Стіва Джобса?
Путін устало витащив імєнной маузер.
- Шо ви, Владімір Владімірович? - іспугався Пєсков. - Нєльзя його вот так вот тут расстрєлять.
- Жаль, - констатірував Путін і отрєшонно продовжив:

Докладніше

37 (три́дцять сім)...

lp2

37 (три́дцять сім) — натуральне число між 36 і 38. Є сумою послідовного додавання чисел від 1 до 9.
В 17 років я щиро вірила, що 37 років - глибока старість. Мать моя, в свої 62, щиро вірить що 37 - вік малолітства і безвідповідальності. 
Підбивати підсумки - рано. Починати життя спочатку - не варто, але можливо за необхідності. 
Із надбань - досвід, міцне коло друзів, самоусвідомлення і усвідомлення відмінностей інших людей.
Із мінусів - сиве волосся, зморшки і перманентне розчарування в людській натурі.
Взагалі я лише перед 25 днем народження глибоко рефлексувала і переживала щодо старіння. А сьогодні на свій вік я дивлюся лише з точки зору математики. Мені завтра 37 - це вік між 36 і 38 роком життя))))

Докладніше

ЖІНКИ, ЩО З ТОБОЮ СПАЛИ

жінки, що з тобою спали, давно пішли 
у сутінки, в передзим'я, в уривки тиші.
аби володіти пам'яттю, рахувати тижні,
дошукуватись до правди крізь шар золи.

аби повертатись – іноді – уві сні.
вони як сама історія – злі й обачні.
ти їх не любив, а якщо й любив – одначе
нікотра із них не народить тобі синів.

нікотра із них не ждатиме – крізь війну,
крізь холод зими і безлюддя нічних погостів.
ти сам постелив, тож лягай у порожню постіль,
що водами ночі дрейфує у далину.

Докладніше

Сороковий рік виявився напрочуд...

gorovyi

Сороковий рік виявився напрочуд вдалим і цікавим. І яскравим. Купа нових знайомств, відпадання чужих і тих, з ким не по дорозі, підтримка справжніх друзів. Ну і те, що тримає світ – любов. Бо ж все, шо без неї то гріх і пустка.

Вопщім завдяки мамі, яка вирішила, шо цифра 29 це набагато крутіше ніж 28 чи 1, у мене оці два дні коли так чи інак всі вітають. Хтось сьодні, хтось завтра. Дякую. Буду намагатися всім відписать. І да, життя вирує. Я повністю затарений щастям!

Лише дного хочу дуже й незмінно: щоб війну виграли... не сяк-так закінчили, а виграли. Бо зло має бути відпижжєне.

 
Докладніше

дорожнє

maf

рядом в електричці сидів прілічно вдягнений пацанчік і читав

я як обично рішив полюбопицтвувать, шо іменно він ізбрав для дорожнього чтіва
змінивши угол свого зору практічєскі до нульового я з немалим здивуванням побачив, шо книжку він тримає вверх ногами
і нє, він не спав, а перегортав сторінки согласно проставленій на них нумерації
я було подумав, шо може в нього ізьян зрєнія і через це він носить лінзи, які перевертають ізображеніє
але вже піднявшись до виходу, я замітив, шо він перевернув книжку нормально і сосрєдоточєно розглядує там якусь картінку

Докладніше

Якось в Конотопі працював в трамвайному парку...

gorovyi

Якось в Конотопі працював в трамвайному парку контролером Гриша. Ну такий вже, підтоптаний, жінка кинула, а руки шоб щось робить, так не дуже стояли. Ну він і працював. Провіряв там шось, і ніби нормально, но потім приїхала комісія з Сум і шось заїлася з ним, шо він ніби вже пробиті квитки людям давав, а гроші в кишеню клав. Ну і вигнали. А він потім з кумом вагоноводом прийшов ввечері через тиждень днюху відмічать. Споїли охранніка, а потім вивели трамвай на маршрут і давай збирать туда родичів празнувать. Дипетчерка в міліцію, бо ж хто його знає шо там за дурні на маршруті. Вопщім знайшли їх аж на Деповській на кільці. Стоїть закритий трамвай, світло горить в там гулянка, баян, бубон, танцюють, наливають. Міліція їм тарабанить в шибки, а ті ноль емоцій. Зрештою коли сказали шо стрілять будуть то відкрили. Ну напакували гостей чотири уазика, жінок, правда переписали і відпустили шоб зранку прийшли. А чуваків допитували хто мовляв трамвай вкрав, но всі як партизани, ніхто не зізнався. Так і спустили на гальмах діло, ще й керівництво депо просило шоб не роздувать.

Докладніше

#анекдот

lp2

Чемпіонат з вільної боротьби. Якимось неймовірним дивом до фіналу пройшов щуплий і неспортивний Петро. Фінал. Діючий чемпіон в один момент скручує Петра в морський вузол, але за мить чемпіон на підлозі, Петро в променях слави! Незаперечна перемога Петра.Всі в шоці "нове дарування! олімпіада!чемпіонат світу!" Лиш досвідчений тренер відвів тихенько Петра в бік і питає "Як?!"
Петро розказує: "Скрутив він мене в один момент, та ще й так, що ні дихнуть ні перднуть. Бачу прямо переді мною яйця. Думаю: "а що мені втрачати?" та й гризнув ті яйця з усієї сили.... Тренере, ви навіть не уявляєте на що здатна людина, коли кусає себе за яйця!"

Докладніше

Піст і блузка лєонтьєва

adam

Всі, хто віре в бога вже в курсі шо сигони начавси піст. Найглубже в курсі звичайно черновіцькі депутати, бо лиш вони ниряли в ополонку півтора місця назад і там на дні явивси боженька, йкий лічьно їм, самим першим, повідомив шо почнеси піст.

Для всіх іньчих, не настіко обраних, я додатково нагадаю – піст таки начавси.

Ви ж памнятаєте про мого персонажа Кріс? (ну та, шо та любить любитиси). Ця исторія про неї і про блузку. Блузку леонтьєва.

«Піст – діло благородне і навід не наказуєме, згідно КПК.»
Імєнно так себі думала Кріс, в понедівнок зрання виїхавшина полювання за новим героєм майбутньої ночі.

Дякуючи міським перевізникам, пошук був ділом нехитрим – купа людішок тусувалиси на зупинках і вибирати було з чого. 
Кріс, як досвічений полювальник, не спішила - повільно каталаси по місту, час від часу підвозячи випадкових пасажирів. Одні сідали з радістю… Іньчі трохи стрімалиси – толі сріблястого кабріолету з відкритов кришов в кінці зими, толі не менш відкритих цицьок самої Кріс.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info