Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Жив в Конотопі в Порту Коста

gorovyi

Мотоцикли абажав. Но коли залітав у двір пятіетажки де жив то мамки дітей хапали на руки, бо башні в нього реально не було . То мотик на бік покладе і метрів тридцять вздовж будинку летить аж іскри з мотоциклу, то вилетить з акри в дворі і в трамвай вріжеться. Вопщім одного разу Коста літав там шось по карєрах як з Порта на Сім Вєтров їхать і злетів вниз зі стежки. Сам зачепився а мотоцикл впав вниз. Ну Коста його витягнув по кускам і приніс додому. Заніс в хату, а він на першому поверсі жив і там збирав кілька днів, рихтував. А як зібрав то взяв і завів. І як на біду вночі. Звісно шо гуркіт такий був шо весь будинок підкинуло. Доки міліцію викликали і ті їхали а сусіди двері вибивали то Коста виставив з балкона доску і хотів по ній з'їхати низ і втекти. Но впав і зламав ногу і ще мужики gjnsv в голову настукали. Но мотоцикл він потім знов полагодив. Вопшім справжній рокер. Де зараз вопщэ непонятно.

 

Докладніше

Завтра в мене відповідальний день

tb1

І ви не повірите, я страшенно хвилююся. Бо вперше буду відкривати себе дітям.
Так, у мене є досвід спілкування з дітворою, але це завжди особливо. Тому і хвилююся. Недавно у мене запитали, як я засинаю сама))) Дивно я засинаю. Я мрію, мрію за себе, за рідних, за близьких і за далеких і от в цих мріях засинаю, а потім мені видиться усю ніч чудо чудне))))
Приходьте, будемо ділитися секретами дивовижних снів.

 
Фото Видавництво Vivat.
Докладніше

Завдяки Olexandre Pavlichenko дізнався одну річ...

gorovyi

9 листопада 1995 року відбулась урочиста церемонія вступу України до Ради Європи. Зокрема це означало, що з наступного дня в Україні відміняється смертна кара... Однак розстріли проводилися ще півтора роки. ПІВТОРА РОКИ! Шоб було зрозуміліше тоді виносилося 200-250 розстрільних справ на рік. Ось і рахуйте.

Зараз ніхто не займається вивченням наскільки всі ті вироки справедливі... може да, може й ні... як для демократичної країни то явно ні. Но цікавий аспект. розстріли тривали бо діяла система - суди виносили вироки згідно існуючого законодавства. Вироки треба було виконувати, і паралельнго змінювати законодавчу базу.Зазвичай кожна розстрільна справа направлялася президенту на помилування. Причому незалежно чи просив засуджений чи ні бо така була процедура. Лише після помилування чи ні вирок виконували...

Так от. Коли Рада Європи почала наїждлжяти на Україну тіпа шо ж ви робите оце, розстрілюєте людей, виженем з Ради, то в адміністрації Президента знайшли вихід. Кучма просто перестав розглядати помилдування. Тупо обірвався ланцюжок. Справи лежали на підписі но не підписувалися, відповідно розстріли не проводилися... но при цьому засуджені весь час жили в розсмтрільному коридорі... Тобто кожен день чекаючи розстрілу...

От вам і дев'яності... живем ніхєра не знаємо і не понімаємо як воно все було... так і зараз багато чого не розуміємо можливо. Но вектор в нас точно правильний - в бі демократії, а не навпаки.

Фото Ruslan Gorovyi.

 

Докладніше

колись психологи, психотерапевти...

tb1

колись психологи, психотерапевти і психіатри мають зібратися і відкрити новий чи старий чи хз там який Синдром Білого Пальта. Це коли хворий голосить - "Всі кругом підараси, один я стою тут в білом пальті і нюхаю фіалки".
Таким чином, душевні лікарі піднімуть собі добробут, бо кожні півтора в нашому суспільстві ретельно вичищають своє біле пальто шоб в самий неожиданний момент достать його і сказать "Ви всі тут підараси, а в мене бєлоє пальто". 
У мене кажецця тоже єсть біле пальто, а шо я не людина? Піду його пошукаю.
Просто пока од цього нема таблєток, памятайте, що коли ви затято срьотєсь в білому пальті воно може стати жовтим. Це така природа вєщєй.

Докладніше

Ще до Дня Шевченка

vc

Чому в Україні можливий Майдан, а в Росії - ні?

Бо у нас - Шевченко. Обидві революції спочатку починалися звідти! З парку Шевченка біля універа!

Бо людина йшла туди і згадувала: "Поховайте та вставайте! Кайдани порвіте!"... І в цьому стільки екпресії та Жизні, що навіть якийсь офісний бухгалтер Степан Миколайович, який прийшов в парк грать в шахмати і випить пива, - був готов знять нарукавники, поховать, вставать і рвать кайдани в хлам... Яких він даже ніколи в жизні не бачив...

А що в Росії? Мітинг біля пам’ятника Пушкіну?

І тоді підходиш до Кремля, сповнений праведного священного гніву, і сурово так кажеш: "Я вас люблю! Чего же более? Что я могу еще сказать?"

Докладніше

Позиціонування

vc

Іноді мені в "приват" пишуть: "Навіщо ото ви пишите про смішне, як горе кругом? Як вам не стидно?"...

Ну, гаразд! Давайте будемо писати про маленькі зарплати, нещасних стариків, голодне лихоліття і тд. І більше ні про шо...

Є історична повага до власної історії, власного народу, власних трагедій. Це - правильно! Але не можна жити тільки цим, і більше нічим!

Не можна безкінечно "празнувать" битву під Крутами і сподіватися на Успіх... Плач та стенання, на жаль, - наша національна музика під крещендо сліпого і обездоленого вкрай бандуриста...

Культивація болю, страждань та зневіри те ж саме й продукує, як на мене.

Пам’ятаймо й про Берестечко, і про Полтаву, окей...

Але не забувайте ще і про Жовті води, Конотоп, Корсунь!
Успіхи - більш важливі, ніж поразки!

..

Докладніше

Дивлюсь з етажів на чорного котика...

kz

Дивлюсь з етажів на чорного котика, який бігає по грядці колами, шкода що вираженія морди не видно, але очевидно, що організм котика бажає евакуювати зміст товстої кишки, але котика ще не сильно підперло, бо має час і натхнення крутитись між рядків з петрушкою і вушками проклюнувшихся тюльпанів
Кіт схожий на мінера, бо місця для копання ямки під це дєло йому з якихось міркувань не підходять, він відволікається на цвірінькіт синиць та горобців, задирає морду, а потім наче згадує про свою невиконану місію, чвалає до кущів смородини і там риє яму. Зрозумівши, що під кущем надто тісно, щоб його августєйша тушка влізла туди, кіт знову чкурнув на грядки, але земля на грядках забита, що асвальт і яма взагалі не копається.
Тут кіт помічає в кутку участка торічну купу піску і з насолодою, розпушивши хвостяку біжить туди і навіть там у м"якенькому пісочку не всі копані ямки проходять контроль. Кіт сяде, посидить і знову риє...

Весна томущо... І все живе генетично привчене жити в теплому кліматі, а людина так взагалі, бо поки лізла по драбині еволюції до розуму - потіряла шерсть і стала лисою, а тваринам еволюція передбачливо шубку залишила для холодів.

Бо зимою що? Прожогом вискочив з хати, наклав у кучугуру снігу в гіршому випадку і гайда назад, в кращому - десь в підвалі, або на горищі, а ще краще - вдома срати, під ліжком, але ще краще - під ванною, бо за ліжко дадуть лупняків по мохнатій хвостатій сраці та витовчуть мордою, а під ванною смердить і всьо, ніхто не дістане, як оце в мене в дитинстві була чорна кішечка.
Мама потім сапкою весною вигрібала всі зимові котячі гівняки з-під ванни і нам з кішечкою сильно повезло, що нас не було вдома, бо лупняків получили б обоє, а я ще й сапкою)))

Докладніше

Бєглий суддя-"банкір" Чаус…

vc

Бєглий суддя-"банкір" Чаус, затриманий у Молдові, попросив про політичний притулок.

І має шанс...

Бо обично нормальні, чесні, порядні судді хранять взятки в банках і в сейфах. В крайньому випадку, в шухлядах чи в коробках з під обуві, під кроваттю... А цей - в трьохлітровій банці...

В якомусь смислі, це визов сістємі і гражданський протест... Можуть признать "інакомислящим" дісідєнтом...

Або, больним на голову...

І то, і то - годиться!

Бунтарь хуєв...

Докладніше

Село і люди. Клад…

vc

Дід Борис сидів зранку на лавці і дивився вниз, в траву… По траві внизу ходили по своїм важним ділам жуки, мурав’я, пауки та інші дрібні обітателі обійстя…

Дід аналізірував свій нічний сон. Йому наснилося, що він копав город і знайшов цілий клад: ящик з золотом і всякими чудернацькими прикрасами.

- Було б харашо й справді клад найти, - подумав дід Борис… Він подивився на город і на лопату, що стояла поряд, обперта об грушу…

Копать дідові не хотілося… Дідові хотілося випить… Сильно! Так само як ото і вчора, або ще дужче…

Зробить це було непросто. Бо все, що можна було випить, окрім води, було поховано бабою за “сім’ю замками”… Таку політику дід не признавав, але бабу уважав і боявся.

З за забору прийшов сусід Тоха і мовчки сів на лавку поряд…

- Приснилося, що клад вирив, - сказав дід… Сиджу та думаю, щоб я з ним робив… Якби, допустім там на цілий мільйон було…

- “Дурень думкою багатіє” – мовчки подумав Тоха і почухався…

Тосі тоже хотілося випить не менше чим діду. Але в себе вдома він знаходився в аналогічних жостких условіях…

Вслух Тоха сказав: - “Всякого бува… Он у Придніпровському на тому тижні баба рила город, та вирила бомбу. Ще з войни, німецьку… Так воєнні приїхали, забрали ту бомбу, і сказали, що аби ще на пару сантиметрів вона її зачепила, то рознесло б півсела нахер”…

- Да, -сказав дід. - На все воля Божа… В такому краї живемо, що бомбу тут вирить значно легше, чим клад…

Сиділи далі. Мовчки. Зітхали…

Докладніше

АХТУНГ!

gorovyi

Відтепер на сторінці 40 або чому чуваки не святкують можете замовити дві книжки «40… або чому чоловіки не святкують» і «Казки на ніч» за акційною ціною в 100 грн. (ціна не враховує вартість доставки)

Ціна на книжки поодинці:
«40… або чому чоловіки не святкують» - 60 грн.
«Казки на ніч – 50 грн.

Отож заходьте сюди 40 або чому чуваки не святкують і читайте верхній пост... там все вказано шо і як. Всім цьом, весни і літер!

 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info