Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Так якось в нас закладено, шо в кожного до чогось хист

sy

От моя бабуся, наприклад, розмовляла з тваринами: котом, козою, горобцями, шо жили під стріхою, і остальною живністю.
Всіх вона називала однаково ніжно - собаками.
- Шо ти хльобчеш, наче ніколи того молока не пив. Думаєш я тобі все молоко виллю! Валандався десь три дні, а тепер прийшов, годуйте його, бачте. Собака така! - казала вона старому коту. Кіт, втамувавши голод, лежав під кущем півонії і незлобливо огризався.

Є люди, які відчувають рослини, розуміють їх настрій, знають, шо коли, як і де садить. І не важливо вчились вони цьому чи ні. Вони просто це знають і в них виходить. В них все росте і квітне.
Для мене це якась магія. Бо в мене в*януть горщики ше на касі Епіцентру, не кажучи вже про самі рослини. І коли я раптом вирішую посадити шось, шоб цвіло, батько каже "нема куди грошей дівать" і видає після дискусії пакет сушених чорнобривців. "Ці точно проростуть".

Тому я страшенно захоплююсь, людьми, які вміють все це робити - люблять природу і та відповідає їм взаємністю.

В Одесі команда біологів, дендрологів у співпраці з Ботанічними садами розробили проект відновлення Приморського парку. У них прекрасний, продуманий і розумний план.
Зараз одесити борються за отримання гранту одного міжнародного фонду аби, власне, свою програму реалізувати.
Зараз проходить голосування і наші - на 2-му місці (на 3-ьому - Росія).
І не вистачає трохи голосів до перемоги!
Ми можемо зробити пару простих кліків і проголосувати за чудову програму.
Ось посилання: http://www.yves-rocher-fondation.org/…/olga-riadtchenko-le…/
Натискаємо на велику фіолетову кнопку (можна вибрати мову перекладу).
І голосувати можна щодня.

Пи.Си. Я знаю, який в мене хист! В мене дуже гарно виходить сидіти в затінку прекрасних квітучих рослин, слухати спів пташок і пити холодне шампанське. Шампанське відповідає мені взаємністю...)))

Découvrez le portail de la Fondation Yves Rocher. Sa mission est de collaborer dans le développement de projets locaux pour la conservation de la nature. Retrouvez ses engagements et ses initiatives écologiques.
yves-rocher-fondation.org

 

Докладніше

Ми дружили порівняно недовго

gorovyi

Десь трохи більше двох років. Та зійшлися з перших секунд знайомства. Два дурносміха і емоційних фонтана то як могло бути ще? Вже за п'ять хвилин перебування в твоєму гаражі я зі словами "це моє" забрав дві пляшки твого кльового самогона який Саня Кононов прозвав "біксєноновкою"... Потім були волонтерські поїздки. Я дуже радий, що ти назавжди лишився, хоч і зовсім трошки в "Укропах Донбасу". Ми зустрічалися з тобою не часто, Но завжди феєрично. Твоя днюха в гаражах і зустріч на пляжі в Кемері і досі в мене перед очима. Я встиг подарувати тобі деякі свої книжки, однак не встиг останню. Та мабуть і не варто. Ти не встиг дійти до цього віку, пішов вічно молодим. Я вирішив написати це сьогодні, Льош, коли ще не знаю чому і як так сталося, що тебе більше немає. Спи, чоловіче. Твоє серце як і посмішка великі і чисті як небо. І Кстаті добре, шо я про це тобі казав. Хоч і п'яним, но щиро.

Фото Ruslan Gorovyi.
Докладніше

#цинічніапокрифи

murzik

#цинічніапокрифи

І поскромив Аброськін Парасюка.
І повів він своє воїнство до Авакова.
І нагородив Аваков воїнство Аброськіна сріблом і золотом.
І повів Аваков мужів тих, на зібрання достойних.
І плакали вони там.
І показували свої рани, завдані Парасюком.
І знайшлася поміж тих достойних, недостойна Оксана.
І закрила Оксана зібрання достойних, щоб не чули і не бачили вони плач та лемент воїнства Аброськіна.
І ще більше плакали вони.
І писали листа жалібного прокуратору.
І було тих мужів п'ять по сто.
І побачив те Парасюк.
І сміявся з них.
І погрожував війною самому кесарю.
І побачили те лихварі чужоземні, що МВФ їм на ймення.
І злякалися вони Парасюка.
І не дали кесарю грошей.
І втекли за море-океан.

Істинно вам кажу.
В ім'я Петра, Олексія і святого Безвізу. 
Амінь!

Докладніше

Ще про вареники, і про собаку...

vc

В Диканьці, що поблизу Полтави, є ресторан. З варениками, як не странно. В ресторані живе безпородна собака. Вона їсть вареники... Як вона туди устроїлась, - я не знаю. Але ясно, шо повезло существу...

З сиром, з печінкою, з вишнями, з грибами, з картоплею, з капустою, з клубникою... З сметаною, з повидлом, з жареною цибулею...

Їсть вона їх всігда, зранку до ночі, без виходних і отпуска... Безконтрольно, завзято, і з апетітом... Їсть і на правах господаря, і те, що дають гості... Не одказується ніколи...

Ближче до обіду ходить вона вже не сильно може, то лежить та дивиться в річку... А потім встає, та думає: Піду-ка, я ще один вареник з’їм, пожалуй... - А тоді трохи полежу, та вареників поїм знову... - А там уже й вечеря...

Звісно, що з точки зору борців за екологію та всяких інших грінпісів - це чисте іздіватєльство над животним...

Але чомусь мені здається, що аби тій собаці предложили пройти курс інтенсивного детоксу та оздоровітєльного голоданія... То вона б вам сказала: Ідітє нахер!... Чєловєчеським голосом...

- В мене така судьба вже, і не треба тут нічого мінять...

Докладніше

СТІНА

vc

Президент США Дональд Трамп збирається виділити 4 млрд. долларів для будівництва стіни на кордоні з Мексикою...

Я думаю, мексиканці з тої цегли с удовольствієм побудують кілька десятків наркопритонів та всяких інших соціальних об’єктів...

Справа в тому, що стіни та загорожі рідко виконують свою історичну функцію... Навіть у Китаї чи в Берліні...

У Австралії колись, як відомо, сильно розплодилися кролі, завезені з Європи. І пожерли там, все що рухалось...

В чиюсь "мудру" голову прийшла думка вигнати кролів на необітаєму часть країни і перегородити весь материк сєткою тіпа "рабіца". Щоб у такий хитрий спосіб захиститися від вухатих ненаситних тварюк... Хоч і казали люди, що це без толку і гроші на вітер...

Але таки - перегородили!... Потім тамтешні газети довго малювали іздєватєльські карикатури, на яких ті кролі грають через сєтку в бадмінтон...

Докладніше

Нушо, шановні жителі сумрачного світу...

adam

Нушо, шановні жителі сумрачного світу фийсбука, неділька таки наступила - значить з цим і вітаю і бажаю доброго раночку.
А шоп і день був вдалим - тра обізатєльно сигодни на стадійон сходити, там Буковина буде грати в третій годині.
Ну і поки ви (я щиро вірю в це) дістаєте святошні мешти і футбольні дудки, ми почнем традиційну недільну проповідь.

Тийєк, про секс я так пойняв більше не писати, шоп вас не смущати, давайте поговорим ми про єйца.

Скажіть но мні такево:
Шо ляпше - варити чи пражити єйца на сніданок?
Володимир Антонюк, кажісь ти мав особливу думку з приводу яєчьок?

Докладніше

ДНІЩЕТА ДУХА

dl

"Питання принципове. Чи почуємо в понеділок на погоджувальній раді заяви лідерів частини названих опозиційних сил, які візьмуть на себе відповідальність за підвищення цін? Чи заявлять вони, що енергетична незалежність від ОРДЛО коштує значно дорожче ніж 1% оптової надбавки за кіловат? Я маю всі підстави сумніватись." - Уколов.
* * *

ДНІЩЕТА ДУХА

Отже, чи вартує енергетична незалежність від ворога підвищення цін? - цікавиться Уколов, пускаючи скупу сльозу за втраченими підприємствами Ахметова. Котрий як не годував усю Україну, то принаймі обігрівав та освітлював. Відповідь на питання є насправді не такою простою та очевидною, як здавалося б на здоровий глузд.

Якщо окуповані території контролюються ворогом, то будь-яка залежність - це ахілесова п'ята, через яку ворог битиме на ураження.

Але якщо припустити, що ОРДІЛО контролює не ворог? А, наприклад, колишній бізнес-партнер, з яким виник тимчасовий конфлікт інтересів? Або "заблудші люди", що накопали зброю на шахтах і, засліплені пропагандою, вирішили погратися в незалежність, забувши про повну залежність від ринато-ахметівських підприємств?

Тоді з'являється логіка. Так, є території, що являються предметом спору. Частину ресурсів звідти тягне одна сторона, частину - інша. У відповідності до кулуарних домовленостей розподілу сфери впливу. А для плебса на публіку розігрується імітація війни з показовою стріляниною та смертями (ліс рубають, щепки летять), хоча насправді вся авантюра затіювалася раді того, аби Ринат Лєонідовіч мав законне право не тягнути дотації із бюджета для збиткових шахт (привіт Тетяні Чорновол) і звільнити свій бізнес від левової частки податків, працюючи в сірій "офшорній зоні", на яку не мають доступу державні контролюючі органи.

Сюрреалізм? Але саме з такої позиції виступають провладні "політологи" й "аналітики" у статтях та ефірах.

Докладніше

Колись в Конотопі на Деповській жив дід Василь...

gorovyi

Самогонщик. Причому затятий такий шо ще в совку гнав і під час перебудови даже судили його за це. Но він це діло дуже любив і не кинув. Робив в основном для своїх, рідко коли по знайомству продавав, но дідів самогон знали й цінували. Так от після того як судили ти Василь вже вдома не гнав. З ранньої весни по пізню осінь брав бідони з бражкою ставив у коляску свого МТ і їхав кудись в ліс де тихо й спокійно пару днів відпочивав і виганяв свій напій. Взимку не їздив, робив перерву бо холоду дуже не любив. І ото як навесні починає Василь ладнать бідони в мотоцикла то баби на вулиці вже між собою торочать шо значить раз дід Василь по самогон поїхав значить точно весна, назад вороття немає, час коври виносить вибивать.

Докладніше

#цікаві_діалоги

lp2

- Я переселенка, ось постанова уряду, що мені належить виділити десять соток землі, ось карта, ось на карті місце де є вільна земля. Дайте.
- В місті немає вільної землі, ця теж комусь належить і якщо на ній нічого не роблять, це не означає що вона безхозна.
- Нікому вона не належить, там немає будинків і не оброблена земля.
- От я вам з усією відповідальністю кажу, що в місті немає вільної землі.
- Є постанова уряду.
- Слухайте, у селах є вільна, зверніться туди.
- Я не хочу в селі, я хочу в місті і ви зобов'язані!
- Ну тоді зв'яжіться з такими ж переселенцями, є можливість побудувати багатоквартирний будинок, для цього потрібно значно менше місця, а житлову площу можна надати більшій кількості людей.
- Мене не хвилюють інші, я маю право на десять соток, є постанова уряду.
- Ну то нехай уряд сам призначить вам вільну землю в місті, якщо знайде.
- Я зверталась, вони послали до вас.
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info