Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Жив в Конотопі в Порту хлопчик...

gorovyi

Жив в Конотопі в Порту хлопчик, Ромка. І дуже він любив монети. І старовинні і закордонні, всякі. Вопщім нумізмат був і весь час мінявся монетами з іншими хлопцями і старшими іноді даже дядьками. І от раз він прийшов до друга Льошки в якого батько воєнний і був чи в Лаосі чи в Лівії десь і попривозив різних монет з того регіону. І одна Ромці дуже сподобалася а Льошка ні в какую не хотів мінять. Ну Ромка тіпа ні то ні, пішли в шось гратися, а сам монетку й вкрав. Ну Льошка потім помітив шо нема монетки і батьку розказав. Прийшли вони до батьків Ромкіних. Ромка в плач, мовляв не брав, а ті взяли його альбоми з монетами і знайшли її. Повернули монету, а потім мамка з Ромкою пішли на болото, саме зима була, і мати заставила його викинути всі монети в ополонку. Всю колекцію. Ромка не пручався, зробив як сказано сціпивши зуби. І більше ніколи монет не збирав. Щас банкір. Каже, шо гроші мають працювати, а ото все збиратєльство то пустопорожнє.

 
 
 
Докладніше

Вже майже полчаса...

md

Вже майже полчаса, як я їду у командіровку. Сам читаю книжку, а на моєму правому плечі, притулившись по синов'ї спить молодой нєгр. Він чорний, як полтавська ніч. На голові в нього дреди, а в руках книжка "Псіхопатологія". Одіт він чисто і охайно, але окутаний облаком стійкого перегару, хоча дише він носом. Це значить, шо вчора він не просто бухав, а ужрався, як справжній європеоїд. Однак, я стараюсь не шевелиться, шоб людину не будить, бо п'яний нєгр з томіком "Псіхопатологія" дає мені з утра надєжду, шо у людства всьо такі є шанс. Буду надіяться, шо у нього сьогодні в Кривому Розі важні псіхопатологічєскіє дєла. Хай виспиться людина.

Докладніше

Персонажі мого покоління...

gorovyi

Персонажі мого покоління, попри те, що народилися в одній, тепер вже неіснуючій країні, сприймають і історію і дійсність дуже по-різному. Хтось дрочить на минуле і на дешеву ковбаску, хтось навпаки не може згадувать то все без огиди до червонотряпочних і без болю за знищеним людом.

Так не тільки в нас. Я пам'ятаю Ірландію, ранковий Лімерік і бабусю, що розкладаючи нехитрий крам на базарчику, муготіла бітлівську Мішель. Правда мило? Сплошне мі-мі-мі. 
Та з вами навряд би погодився чувак з ІРА, якій відсидів за те, що зі зброєю в руках намагався протистояти англійцям. Для нього все англійське, від юніон Джека до жовтих задніх номерів на авто - вороги.

Самоідентифікація дуже важлива. Особливо під час війни. Позиція "аби не гірше" вже не канає - куди ж вже гірше? І так чи не в кожному селі нові могилки. Так шо не пропетлять.

ПС. На фото просто чувак на фоні військової частини в Лімеріку. Просто чувак. На фоні просто частини. І да, хуйло так само хуйло як і раніше.

Фото Ruslan Gorovyi.
 
 
Докладніше

18+

gorovyi

Кажуть, шо зараз всі продаються. Всі поголовно. А я оце згадую чувака в дорогому костюмі і начищених туфлях, що надвпчір сидів на ступеньках столичного цирку. Час від часу він відсьорбува прямо з горла пляшки бурбон і кричав.

- І шо? Дівчата! Ті, шо казали шо відсосуть за сьомий айфон, де ви?
І ніхто йому не відповідав. Люди йшли повз в повній тиші дивлячись собі під ноги. Час від часу айфон чувака починав грати, Но він знову і знову скидав дзвінок.
- І шо? Дівчата? Ау! - його голос швидко розчинявся в гулі вечірнього Євбазу. 
А ви кажете...

 
Докладніше

Я в тролейбусі сьогодні їздила

lp2

Зазвичай їжджу додому ввечері, а тут раптово якось))) Просто міський голова по дорозі на прямий ефір вирішив перевірити недавно придбаний "Ікарус" Ну, як їздить, чи вистачає місця, бо ж подвійний спеціально брали, чи зручно людям? Заходимо. Люди чомусь заціпеніли спочатку. Крім водія, той молодець, тримався гідно. Потім потроху почали питання задавати. Одна жіночка з підковиркою. Чому лиш один 4 тий тролейбус ходить? Довго чекати. Правильно задала))) За півмісяця тепер буде два ходити. Ще одна мила пенсіонерка поцікавилась, чи не відмінять пільговий для пенсіонерів. Заспокоїв. Не відмінять. Потім ще про підвищення ціни на проїзд. Просвітив, що якщо проїзний купити, то буде навіть дешевше ніж було. Потім побачив знайомого і дві зупинки пробалакав. А я побачила, що хтось на телефон мера знімає і зрозуміла що і мені було б варто, але ж журба така, знала б фотоапарат взяла)) Довелось теж на телефон. 
Але зіркою поїздки я вважаю кондуктора. Мер їй гроші дає за проїзд, вона решту шукає, дивиться на мене величезними очима і питає "Це що, мені з мера треба гроші брати?" Кажу їй "Якщо пенсійне не показав, треба"
P. S. А тролейбус зручний. Дуже.
Фото Леси Поліщук.
Докладніше

ТИХО

Фото Уляны Галич.

зима відступила тихо ніби скінчився її контракт 

шкіра землі ще така болюча – вона перехворіла на рак 
і від того вкрилася зморшками й передчасною сивиною
коли нікого немає поряд – вона говорить зі мною
її одужання триватиме довго – десь аж до квітня 
і ця печаль така невагома – така позасвітня

це усвідомлене воскресіння – поміж усіма де і коли 
пологові спазми вже почалися – води вже відійшли 
у теплих надрах планети пульсує живе ядро 
щодо усього іншого – доведеться взяти чиєсь ребро 
кілька гірчичних зерен й пригорщу глини
все довкола статичне і водночас – плинне

тож циклічність цієї правди – основа усіх основ 
усе що минає – завжди повертається – знов і знов 
ніщо не вмирає назовсім – смерть не доведено взагалі 
навіть часу немає – це добре видно на полотнах Далі 
всі теорії хибні всі годинники йдуть навспак 
зима відступила тихо доки ти спав

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info