Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Метелики в моєму животі...

lp2

Метелики в моєму животі живуть весь час. Вони тріпочуть там змахують своїми невагомими крильцями оберігаючи мене від черствості і зневіри.
А в голові у мене живе десяток єнотів. Таргани, то не для багінь))) Єноти створіння непередбачувані, безконтрольні, але досить милі. Вони вертять там своїми хвостами, перекладають мої думки в хаотичному порядку і ховають потрібні речі, такі от як поміркованість, працелюбство, додільність і настійливість. Хоча настійливість вони ховають, лише коли мова про роботу, а от коли про встругнути якусь чепуху, то вони ту настійливість витягують і ставлять на почесне місце, витискаючи навіть почуття голоду і сну. Це вони заставляють мене валятися до обіду в ліжкові, підколювати тих хто поруч і йти за другою пляшкою коньяку в цілодобовий магазин опівночі. Це вони нашіптують мені у караоке - Леська ти чудово співаєш і не звертай уваги на те, як закривають вуха оточуючі. Самі винні в тому, що не розуміють прекрасного.
Це вони після чергової наради вирішують, що парфуми набагато корисніші для мого бюджету ніж оплачені квитанції за газ, і помада корисніша і он та фігня, яка невідомо для чого, але така потішна.
Єноти в моїй голові заставляють мене робити лише те, що подобається, а не те що потрібно. І мені доводиться жити так щоб те що подобається, стало необхідним. Це вони, ті милі і вредні створіння заставляли мене писати у мордокнигу, тоді коли потрібно було займатися логістикою і мені довелося кинути логістику і почати писати. 
Це вони запустили тих метеликів і заставили ігнорувати "а що люди скажуть" 
Це вони кажуть, що відстоювати свою думку, допомагати всім і любити всіх набагато для мене краще ніж викручуватись, пристосовуватись і думати про забезпечене майбутнє.
Це все вони. І коли я інколи ловлю їх всіх і погрожую негайною екстрадицією з глибин моєї свідомості. Вони так чемненько сідають півколом, дивляться на мене своїми милими вологими очима, обвертають хвостики навколо лапок і заглядуючи мені прямо в серце кажуть.
- Ой, не починай Лесюню.. Ти ж нас любиш, кожного з нас. І ти прекрасно розумієш, що тобі з нами набагато краще ніж без нас. Правда ж?
І я махаю рукою і відпускаю їх. Бо й правда, хто я без них? Вони такі мімімішні. І завжди є на кого звернути будь який трабл))) Любіть своїх єнотів, вони роблять вас вами)))
Докладніше

Прокляте ЖЖ перетворилося...

podolaihama

Прокляте ЖЖ перетворилося на якусь московитську рекламну громихайку. Очі витікають прямо в миску з салом. З іншого боку, тримати хвоста у ворога на пульсі - це свого антропологічний подвиг.

За останні три роки московити перетворилися на доволі екзотичну для українського ока субстанцію. Щойно в ЖЖ вони пред'явили мені, як не дивно, Достоєвського і чомусь Казахстан. Я вистрибнув звідти мов оппечене чиїмсь рідким і нестерпно гарячим калом молоде кенгуру.

Вони дуже дивні.

Докладніше

Звонить мені щойно...

vc

Звонить мені щойно ні з того ні з сього телеканал НТВ-Москва і каже:

- Віталій, здраствуті! У нас готовиться тут діскусіонна програма об Украине. И вот некоторые считают, что хвлаг Украины неправильный. Должна быть сіняя полоска снизу, а желтая сверху. Паскольку синее это чьорнає море, а жолтая - солнце. Что вы думаітє па етому паводу?

По етому поводу, кажу, - думаю я, шо ідітє нахуй, і не звоніть сюда більше ніколи. Хто вам бля мій номер дав?...

Ото такий діалог культур получився у нас... Хьойзінга Йохан був би довольний думаю...

Докладніше

ТОММІ

#некромантика

мій брат приходить опівночі.

у нього широкі крила і легка косоокість. 
він зі мною до третіх півнів.
наші взаємини витончені й глибокі
як бувають глибокими морські припливи
як бувають сипучими піщані пляжі.
ми вчимося бути щасливими,
але нікому про це не кажемо.

наша магія проста і могутня.
коли ступаєш м'яко і дихаєш уже не киснем.
ця дихотомія у нас постійно присутня,
як світле й темне, як солодке й кисле.
він говорить мені про вічне.
я оповідаю йому усячину.
це так само невідворотно як смерть і опричина.
це про те, чого ніхто не бачив.

ось вода і повітря, ось хліб і тіло.
ось космічні маршрути планет і янголів.
він говорить – ми ті, хто є. і ми – ті.
а без цього – де б я була?
і отак протікають наші нічні години.
а днів для нас не існує. вони – фантомні.
я не люблю свого брата. 
але чого не зробиш задля родини.
він називає мене малою. я його – Томмі.

Докладніше

Обзор 7 березня 2017

did s

Вітаю сердечно, друзі! Сподіваюся, всі ви здорові, бадьорі та готові із задоволенням випити свою законну філіжанку кави. Бути здоровими це взагалі класно, вигодно і модно, а больна людина огранічена у своїх возможностях, хотя всі її жаліють та всячеськи сочуствують.

Український фейсбук, традиційно отлічающийся сєрдоболієм і жалосливістю, в случаї Насірова превзошол сам сєбя. Бо окутав больного гігантськими волнами сочуствія, а такого колічества бажаючих прийнять в його ізлєченії лічне участіє, не наблюдалось уже давно. Кажеться, ще з часів пам’ятного многим виступу в інвалідній каталці зі сцени Майдану, коли тоже було чимало сочуственних коментів. Которі, щоправда більше нагадували соревнуванія з цинізму среді ортопедів.

Дідусь взагалі-то уникає участі у травлі кого би то не було, но казус Насірова ілюструє характерне для нашого політикуму явище. Ето случай не частний, а системний і як системне явище воно має знайти своє наукове вивчення та типологізацію. Бо узагальнюючи лише останні випадки раптових захворювань серед політиків, ми наталкуємось на висновок, шо, перефразовуючи Гашека, das ganze ukrainische Politische Klasse ist eine Simulantenbande.

Звідки ростуть ноги цього явища знають лише психіатри, котрі указують на характерний для вітчизняного політикуму хронічний інфантилізм. Вони зупинилися у своєму духовному розвитку на рівні трійочників п’ятого класу, які привикли оправдуваться за невивчений урок похнюпленим “Я болів”. Або, в інших случаях, вередливо відпихувати їжу, шоб мама разкаялася та просила в дитини пробачення. І даже при налічії вполнє внушітєльних вторічних полових органів, в душі наші політіки зберегли дєцку нєпосредственность, при спогляданні якої рука сама тягнеться за ремнем.

Докладніше

Першого квітня...

podolaihama

Першого квітня (так, саме в день дебільних жартів) Пирятин дасть програмний концерт в Old Fashioned Bar / 32. Вулиця Воздвиженска 32, субота 1 квітня, 19.30 - 22.00.

 

Докладніше

ГЕНДЕРНЕ

Фото Уляны Галич.

#некромантика

моя гендерна рівність – завжди зі мною.

я зазвичай ношу її в лівому підребер'ї.
обираючи бути – земною чи неземною,
залишаючи право на неповернення.

моя крихітна хатка – зведені вгору руки.
як в дитинстві, ага. не чіпайте мене – я вдома.
там, де я оселяюсь – живуть кольори і звуки.
і зо двоє котів. але суть не в тому.

і не в тому, що дні навколо – щоразу довші.
і не в тому, либонь, що сліди на піску – не наші.
сипле сріблом і сіллю легенький дощик.
це нічого такого для нас не значить.

моя зболена сутність – вичахла ойкумена.
еміграція в тишу. внутрішнє прикордоння.
повертайся скоріше. до мене чи не до мене.
проростають небесні проліски у долонях.

Докладніше

Моталась Захарна...

kz

Моталась Захарна давєчя на неприлічну відстань, ну і як вОдиця в дорозі - щоб трішки її скоротити бажано з якимось пєрсом вступити в балачки
З пєрсами мужського виду Захарна предпочитає не контактірувать, бо малолішо, а от з женчеським полом охоче побовкаю, тіко першою співбесідницю не чіпаю, бо знову ж малолішо, придивицця нада 
Нас було троє
Напроти їхала файна молодичка, явно вгодована екологічно чистими продуктами без ГМО. Рум"яна та сильна, самостійно втащила величезну важку сумищу, туго набиту гостинцями, однією рукою закинула її під сидіння.

Молодичка плюхнулась на сидіння, відразу встромилась зосереджено в телефон та почала шумно видихати із словами "нє, ну це вопше", "от паразіти", "сволота", потім розсержено виключила телефон, підперла щоку кулаком та почала вивчати пейзажі за вікном
- Чьто там? - поцікавився мущіна дрищовой наружності, весь просмерджений дешевими цигарками - какіє новасці на аднакласніках?
- На фейсбуці! - спопелила поглядом молодичка дрища та насупила брови, - хоч не читай нічого, одне розстройство, не новості, а гімно на патику
- Ооу! - багатозначно протягнув дрищ, вирівняв скукожену спину та розправив впалу грудь - і што чітаєм, тоїсть каво?
Молодичка почала з блогера на букву Пе, Те і понеслось
Включила телефон і почала читати пост Пе 
- Всє такіє умниє сталі... асобєнна баби - прожамкав дрищ - всє на фєйсбуках сідят, жрать нє гатовят, за дєтямі нє смотрят...
- Шооооо? - підняла погляд молодичка і мєтнула з очей пару громовиць. 
Захарна мовчки спостерігала за процесом, але дрищ останнім реченням трішки затомив
- А оце січас напрасно було сказано - гнівно сказала молодичка і полізла під сидіння 
- Да, напрасно, - з притиском підтвердила я і полізла в сумку
Коли ми попіднімали голови - мужик розчинився в повітрі, як живий слон в ілюзіоні Ґаррі Ґудіні, тільки в повітрі був ледь чутний запах терпких дешевих цигарок
- А де отето? - спитала молодичка, яка потім оказалась Світланою і поглядом кинула на порожнє місце
- Та хрєн його знає, мабуть туалет відкрили, здрисло, та й добре...
Погомоніли ми з Світланою хвилин 20, в купе зайшла провідниця
- Ви чьо дєвкі мужика пугаєтє? 
- А де він?
- Да в сосєднєє купе попросілся мєсто помєнять

Ми з Світланою переглянулись та голосно розсміялись)))

Докладніше

Людоньки, якого ви сретесь за ту Чорновол?

kz

Після відео - думки кардинально розділились на 2 табори "за" і "проти"

Всі, хто "за" наче в засаді сиділи і чекали слушного часу кинути томагавка противнику в потилицю. 
Як то кажуть - скільки людей - стільки й думок, відноситись до Тетяни можна по-різному, бо постать її неоднозначна, але зараз трішки про інше
Саме більше вражає, що в хід пішли "перли" від давніх друзів по ФБ. Противників ким тільки не обізвали і бидлом і ватою і кремлівсько... і т.д...

Прєлєстно, чи не правда?
Я от завше мимо проходжу повз незручних постів і ніколи не ображаю співрозмовника, бо поважаю думку тих, з ким туснячила тут не один рік і знаю, що пройде час і все перетреться
А тепер "за"-шники - скажіть мені чим ви відрізняєтесь від тої жінки, яка погнала матюками на Тетяну? Де ваша виплекана толерантність, га? Якщо ви співпалатнику по ФБ, з яким тусили не менше 2-3 років, раділи і плакали разом - готові прибити гвіздком до лоба табличку "бидло"?

Щось мені знову пригадався анекдот про контрасти з мішком гівна в цирку. І тут вихожу я - вєсь такой чістєнькій і в бєлом

Докладніше

Ну не знаю чи є сльозогінність чеснотою...

gorovyi

Ну не знаю чи є сльозогінність чеснотою, но сказано було щиро. А на додачу отримав пляшку коньяку. Отакого в мене точно раніше не було. Вопщєм відчув шо таке слава. Аж виріс на кілька сантиметрів. Так і йшов вулицею, аж сіяв як лєнін на рублі і тільки як прийшов то поняв шо замість негазованої води взяв сильногазовану... отаке.
Фото Ruslan Gorovyi.

 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info