Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Великодні зашквари

Великдень – це світле свято, коли всі віруючі прославляють Бога, віддаючи данину традиціям та ритуалам. До цього можна ставитись по-різному, але особисто мене вражає, коли свято перетворюється на сюр. В такі миті ти розумієш, що саме означає одвічна боротьба світла і темряви. В деяких випадках перемагає темрява.

Цьогорічний Великдень мав декілька маркерів, які свідчать про те, що у Бога стільки роботи, що його руки доходять не скрізь.

Перше місце у номінації «Неопалима борода» відходить Олександру Вілкулу, який бавився з вогнем на камери, хоча за всіма законами метафізики в нього мала вдарити блискавка.

2017 04 16 161939

17952539 1363922683699875 2777866556383374285 n

 

Поки в Одесі знову падають стіни від того, що їх просто не ремонтують, очільник мерії дуже зайнятий. Він також разом із славнозвісним Пресманом, тим що дядя Саша і який, кажуть «смотріт» за Лиманським районом Одеської області, зустрічали Благодатний вогонь. Прийняли естафету від Ігоря Маркова, який зараз також дуже зайнятий - тим, що ходить по ТВ-каналам в РФ і навіть б*є в ефірі морди всім, хто не згоден їсти з лопати. Звичайно, Генадій Леонідич не міг оминути такої події, адже любов його до скрєп відома всім. Вираз облич чомусь при цьому завжди якийсь унилий. Чомусь всі оці реальні пацани впевнені, що індульгенція їх врятує, а головне – що цю індульгенцію можна купити. Коли до пекла, нарешті, дійдуть високі технології, пацани, повідомте будь ласка у вайбер, чи впливає товщина ваших свічок на температуру пательні, у якій вас будуть смажити.

2017 04 15 231402

2017 04 15 231418

Наступна номінація називається «Як зробити фото із проросійським зашкваром» і перемагає у цій номінації Соня Кошкіна. Не знаю, може дівчина не в курсі, хто така матушка Сєрафіма, вже не кажучи що вона належить до МПЦ і веде давню антиукраїнську діяльність в Одесі і завзято бореться проти УПЦ КП. А у 15-му році навіть звозила дитячий ансамбль «Горицвіт» до патріарха в Москву

2017 04 16 164821

 Не знаю, чому українська журналістка вирішила, що Бог живе саме у ФСБ-шній установі, але, звичайно, це особиста справа кожного, по вірі вашій дано буде вам (с).

Докладніше

З приводу останнього ексодусу беркутні в хуйлостан

murzik

#цинічнідумки

Ні для кого не секрет, що одразу після розстрілів на Майдані і втечі Бандюковича, в період короткого безвладдя певна частина преторіанців злочинного режиму, за сприяння окремих нардепів здриснула в хуйлостан. Де вони були прийняті як герої та обсипані милостями тамтешнього царя. 

Ті хто не захотіли, чи не змогли втекти, з тих чи інших причин, були прийняті на службу в МВС та відправлені в АТО, шоби так би мовити, іскупіть кров'ю. Щоправда деякі, такі як Голубан не могли певний час визначитися на чиїй вони стороні воюють.
Але є одне але, якась невелика кількість беркутушок , включно з командиром чорної роти Садовніком, все таки була заарештована і проти них були відкриті провадження.
За три роки безрезультатної судової тяганини, фактично усі підозрювані опинилися на свободі і за сприяння влади отримали можливість втекти від переслідування.
Що ж власне відбувається?
А відбувається таке: екс беркути не тільки отримали нову назву і кришу від міністра Авакова, але й на ділі довели свою прєданность дєлу мєнтовської контрреволюції.
Тому то й лізуть зі шкіри Аваков і Геращенко, відмазуючи усіх цих Гоначрєнків, Голубанів та їм подібних. Бо посадити хоча б одного з них, це означає створити небезпечний прецедент втрати довіри до діючого режиму вірних його псів. А на шо здатні зрадники мєнти ми вже бачили в Криму та Луганді. 
Не люблю таке писати, але скорше за все, при діючому президенті, жоден злочинець у синіх погонах так і не буде покараний. Бо це для нього смерті подібно. Він же не хоче залишитися з народом, сам на сам, без обов'язкової мєнтовської прокладки.
Будьмо уважні.

Докладніше

Я проходила повз нього...

lp2

Я проходила повз нього безліч разів цієї зими. Щоразу зауважувала, які ж все таки жорстокі можуть бути люди. Що він зробив їм, чим завадив? Він молодий ще, геть невеличкий, ріс собі посеред закинутого пустирю біля річки. Далеко від доріжки, якою ходять люди. Кущ. Я в них не розбираюсь, у диких. Але вразило те видовище, обломана майже кожна гілочка, кора подерта. Він, поки був цілий, мабуть десь по пояс мені мав бути. Просто він стояв сам один, серед снігу і кидався в очі. І не полінувався хтось, пройшов метрів п'ятнадцять снігом, щоб спотворити і спаплюжити. Та ще й так, що шансів вижити тому не лишити. Мало не до кореня обламав оті гілочки, що схожі взимку на переплетіння чорного дроту. Сьогодні знову йшла тією дорогою. Думала побачу висохлий корч і мало не обімліла від побаченого. 
Він став меншим набагато, втричи мабуть, десь прямо з коріння повилазили зелені гілочки вже обсипані смарагдовими листочками. І посеред того смарагдово листя там, ніби сміючись з усього на світі, розквітла рожева квіточка. Одна, але така неймовірна. Мабуть то якась дика вишенька. 
Сиділа біля того кущика навпочіпки, дивилася і думала, який же яскравий приклад незламності у прямому сенсі цього слова. Нам ще вчитися і вчитися. Торкнулася листочків легесенько долонею. "Бувай", - кажу - "я ще прийду". А квітка з посеред зелені вигляда так ніби кущ дивиться на мене. І одне око просто закрите. Підморгує. "Витримаємо, не зламаємось"
Докладніше

Я бачила у своєму житті наживо різні очі...

Я бачила у своєму житті наживо різні очі, вони виражали різні почуття, різні емоції. Хтось дивився мені в очі з сухою ненавистю, як от власник Немо кісловський коли я його на камеру запитала чому дельфінарій раптом почав жатись на місця для поранених хлопців зі шпиталю. Хтось із ніжністю, як от моя мама, називаючи мене Лєнца або доця. Хтось фальшиво, навіть не хочу згадувати. Хтось жорстко, як колишній коханий, стоячи у мене на балконі з цигаркою, посеред спекотного вечора. А насправді то був не балкон, а руїни всього людяного, що пало як Карфаген. 
І от сьогодні, випадково, я вперше побачила в очах погляд, сповнений недовіри.
Коли так близько, що ти навіть бачиш зіниці. Не знаю, чому, зайшовши по хліб у сусідній з будинком магазин, я взагалі перемкнулась на це. Жіночка на ім'я Надя, шкутильгає на одну ногу, з білим фарбованим волоссям, завжди мила і привітна, завжди перекидались якимись словами. Чому раптом з теми свята мене понесло? На московитів, на МПЦ, а потім і все інше, я чомусь подумки згадала як Ярова писала про чорні пакети. І я дивилась в її очі і вперше в житті усвідомила як виглядає вираз, коли тобі просто не вірять.

Я стала спостерігати за пересічними людьми, що оточують. Перемістила фокус з тих, хто впливає на наші долі, на тих, хто з цим погоджується. "Простиє люді нічєво нє могут ізмєніть" - ось у це вона вірує залізно, а ніж у те, що в МПЦ бувають отці у фсб-шних погонах.

Христос воскрес.

Докладніше

Нушо, шановні жителі сумрачного світу фийсбука

adam

Нушо, шановні жителі сумрачного світу фийсбука, сьоня ви так дружно відмічаєте свєто, тийєк би то ваш родич і ви лічьно були присутні. Ну то таке - діло ваше.

Ні дощик ні вітер не зупинить вас від жаріння мняса і пиття горівок. Так і мене нічьо, крім животворящого бану, не зупинить від написання традиційної недільної проповіді.

Скажіть но мні такево:

Ви коли яблуко нарізаєте, облуплюєте його? Чи так нечищеним коньяк закусюєте?

Докладніше

Що є Великдень? Символ відродження.

lp2

Після будь чого. Навіть після смерті. Умова лише одна - любов. До ближнього, до рідного, навіть до ворога. Не є обов'язковим любити все і всіх, той же Спаситель, казав що прийшов з мечем. Але любов має бути в серці, інакше не буде і відродження. Тому оберніться навколо. Поруч є ті хто буде запорукою вашого відродження. Ваші рідні, близькі, ваші улюбленці тварини, ваша діляночка біля дачі чи хати. Бережіть любов у серці. Відроджуйтесь і воскресайте через них. Була колись давно людина, що воскресла через любов до кожного з вас. Чи був би Христос Богом, якби не любив людство? Чи міг би він воскреснути, якби не любив? Ні. 
Ось моє продовження життя після смерті. І може, те що я писала до Вас з любов'ю теж житиме після мене. Тому я і кажу сьогодні - Люблю вас всіх. Любіть і ви. Бо любов це життя! 
Христос Воскрес!
Фото Леси Поліщук.
 
 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info