Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Служив у Конотопі в кінці дев'яностих...

gorovyi

Служив у Конотопі в кінці дев'яностих в пожарці Міша. Був командиром виїзду. Ну а шо в Конотопі за робота в пожарці? Фактично ніякої. Днями ото сиди й куняй, хіба колеса на цистерні побілиш чи фасад підметеш. Ну харашо в Міши була чорна двадцять четверта Волга шо він в директора автобусного парку викупив. То він їй ото двигун крутив та електрику. Нє, ну конєшно коли не дай бо пожар то хоч звільняйся, рукава старі, газони теж єлі крекчуть, но то ж рєдкость шоб добре шось горіло. А жив Міша вопщє поруч, біля спортивного, тож навіть обідать додому ходив. Прямо в бойовці, мало лі шо? І от раз пішов додому, а там його сусідка перейняла, каже Міша, таке в нас горе, дід помер на Загебеллі, то ми тут гроб купили, а ти відвези своєю Волгою. Міша вроді ж на роботі, но сусідка, як відмовиш? Примотали гроба на верхній багажник, і тільки з двора виїхав чує від пожарки лемент, сирена. Ворота на фасаді відчинилися, виїхала цистерна, пацани його застрибнули і водій газу. Оце да, виклик, а його немає! Міша педальку в підлогу і за ними. Вопщім цистерна в порт погнала. Ну Міша за нею. На конєчній тройки вона за універмаг, в ті пятіетажки шо над болотом. І він туда. Зупинився, бачить відділення пішло в під'їзд в розвідку, дима ніби не видно. Він кинув Волгу серед двору і за ними. Вопщєм в під'їзді шось один чувак соплі з дротів кинув повз щиток і десь замкнуло. Бахнуло, завоняло, то люди пожарку визвали. Но не горіло далі слава богу. Пожежники повиходили з під'їзду й ржуть. Міша вийшов, бачить народ біля його чорної волги з горбом на даху зібрався. Баби хрестятьця, діти визирають. Міша вопщім підійшов, малих розігнав, тіпа шо вирячилися? Сів в машину, за цистерною виїхав і попер на Загребелля гроб відвозить. А в порту ще довго гомоніли шо пожежники тепер на пожар сразу з гробами приїжджяють. А Мішу після того в пожарці стали називать Чорний Ворон.

Докладніше

Мало хто знає, але найбільш повно...

Фото Уляны Галич.

#фріланс_як_він_є #думайтечитайте

Мало хто знає, але найбільш повно та яскраво образ сучасного копірайтера змалював розкішний Ярослав Гашек у "Пригодах бравого вояка Швейка" - познайомивши читачів з таким собі товстим та веселим однорічником, з яким доля звела Йозефа Швейка в арештантському вагоні.
З вашого дозволу, наведу один із моїх улюблених фрагментів книги:

"Я заявив, що вже давно обмислив план правильного редагування такого журналу, як "Світ тварин", і всі названі рубрики й пункти зможу цілком задовольнити, бо володію потрібними знаннями. "Моє прагнення, - сказав я, - підняти журнал на небувалу височінь. Реорганізувати його щодо змісту й щодо форми. Завести нові розділи, наприклад: "Куточок гумору звірів", "Тварини про тварин", - причому треба буде дуже пильно пов'язувати все з політичною ситуацією і подавати читачам несподіванку за несподіванкою, щоб вони не могли отямитись, коли читатимуть описи різних тварин. Розділ "Тваринна хроніка" буде чергуватися з "Новою програмою розв'язання проблеми свійських тварин" і з "Рухом серед тварин".
Він знову перебив мене, сказавши, що його це повністю задовольняє, а якщо мені пощастить виконати бодай половину сказаного, він дарує мені пару карликових віандоток, які дістали перший приз на останній берлінській виставці свійської птиці, а їхній власник - золоту медаль за вміння їх парувати.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info