Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Жив в Конотопі Микола Петрович...

gorovyi

Жив в Конотопі Микола Петрович біля Міжрайбази. Дружина поїхала в дев'яностих в Грецію
оливки збирать да так там і лишилася. А він з сином Яшкою жив. Виростив сина, той поїхав до Києва жить, оженився. А Микола Петрович до нього час від часу їздив гостювать. Ну раз якось Петрович мав вже приїхать, і нема й нема. Яшка на мобільний дзвонить - за межами. Тик-мик, нема батька. Дзвонив в Конотоп сусідям ті кажуть виїхав електричкою. Вже й ніч впала, Яшка вже весь спереживався аж тут йому дзвінок на мобільний з невідомого номера і там Микола Петрович п'яний як чіп белькоче шось шо тіпа загубився і мол Яша приїдь забери. А куди приїхать і де він Петрович не знає тільки плаче в трубку. Потім Яша дотумкав шоб батько дав трубку тій людині чий телефон з якого він дзвонить. Взяла трубу дівчина і розказала шо вони на кінцевій третього швидкісного трамвая, на кільцевій. Ну Яшка стриб в машину і туда. Поки від автовокзала де хату мав домчав то весь вимучився. Приїхав. Бачить на лавці батько сидить, сумка клєтчата в ногах і три дівчини біля нього порхають. Одна йому штани салфеткою витирає бо десь коліном в грязь впав, друга заспокоює, третя цигарку підкурила. Вопщім Яшка до них, а вони йому так і так шо ж ви, син, називається, за татом не слідкуєте, він тут переживає, плаче, телефон сів. І щебечуть прям як біля рідного. Якби ще сину не приїхали б годину о ми б вам його вже й на віддали, такий хароший, самим би згодився. Ну забрав Яшка татка. Той дорогою все розповідав які хароші дівчата зустрілися, людяні. А коли Яшка сказав що то буди проститутки то татко аж перехрестився і всім потім в Конотопі розказував шо Київ Боже місто, шо там даже проститутки як послушниці.

#КонотопЗемляЛегенд

Докладніше

Про тюремну і блатну романтику

gorovyi

Сьогодні був у пожиттєвиків. Востаннє спілкувався з такими в Криму ще до війни.
- Шо там чути по нам? - спитав один з них, такий собі дядечко, по якому й не скажеш шо сидить вбивство, та ще й з отягощаючими.
- А по яким вам?
- Ну я , наприклад, попав ще по заміни вищої міри. З дев'яносто шостого. Мене мали розстрілять, но бач? Тут таких хто й по двадцять років вже сидить купа. Шо по молодості вчудили. От людина двадцять років сама з собою... це вже зовсім інша людина. Це розуміть треба. Хіба таке життя по поліпшення долі? Тільки муки. Краще б шльопнули тоді.
- Ну поки немає якихось змін в законодавстві.
- Ясно.
І через пару хвилин розмова з офіцером.
- На помилування всі подають?

Докладніше

Доброго здоров"я, котани!

kz

Вахх, неочікуванчик - День створення НАТО та міжнародний день інтернету!
Ну з днем НАТО я не знаю шо робити - туди просто треба вступати і крапка, а за інтернет я щиро вдячна уряду Америки та світлим університетським головам, які 29.10.1969 року вперше вийшли на інтернет-звязок між вишами і назвали цей звязок ARPANET.
Ну і понеслось, як то кажуть) Вопщим, сьогодні бентежний день, який зятяті інтернетоголіки повинні провести вкупі з своїм коханим інтернетом, ну і котики безпосередньо дотичні до цього процесу, бо володіють не тільки людством, без котиків інтернет унилоє говно

Всім твердого бойового духу, та тренуйте психіку, щоб жодна падла не могла зіпсувати ваш чудовий настрій, бо що ти віддаєш всесвіту, то всесвіт тобі й присилає)))

Фото Клєр Захаровны.
Докладніше

Навздогін про Ківалова


От є чуваки погані. Погані настільки, що хочеш блювати. А є чуваки погані настільки, що хочеш вбивати. Для мене Ківалов - з другої категорії. Кожна згадка про нього у ЗМІ генерує це бажання і загострює.

За ним такий шлейф, що всього не перелічити. Але у мене перед очима завжди з*являється одна і та сама картина. Першою посеред всього іншого, що було до і було після.
Звичайно, хитра падлюка не може постити в своєму фейсбучіку власноруч зашкварну хуйню. Але використовує свій акаунт як рупор для цієї зашкварної хуйні. І тому інші юзери-шнирі роблять це з тегами на Сергія Васильовича.

Саме таким чином, коли почалась війна, у 2014 році, коли нас чекало страшне лихо, у нього на сторінці з*явився заклик до військових з порадами як правильно здаватися у полон ворогові. І я цього ніколи не забуду. І зберегла той скрін собі на згадку, якщо раптом в мені щось послабне і, не дай Боже, я почну "емпатіровать". І це чомусь для мене дуже особисте.

Але. Ця людина, якщо можна її так називати, і без цього ще й досі сидить не на лаві підсудних, а у парламенті і штовхає сепарські законопроекти.

А ще можливо, одного прекрасного ранку я прокинусь і прочитаю про те, що сабж рухнув, як столітній трухлявий дуб і зап*ю цю новину кавою. І нарешті, на радість всім адептам естетики, таки припиню матюкатись.

P.S. пост про призначення прибрала, оскільки новина вже давно не актуальна (так, я провтикала дату, омг) але все що написане вище не втратило своєї актуальності, скрін трушний, робила власноруч. І питання не зняте.

Фото Олены Добровольськи.
 
Докладніше

1000 і 1 ніч війни

gorovyi

Надя несла Толіків портрет. Артіст попросив, ніби розумів, що коли чимсь її не пригрузить то вона зійде з глузду. Надя тримала рамку, з якої, з-під скла їй посміхався Толік. Він був у формі, волосся сховане під бандану, в кутку рота цигарка. Здавалося він ніколи й не виймав з рота ту цигарку, димів постійно.
- Ну має ж бути в мене недолік? - казав він, - а то ще в святі запишуть.
Коли Надя вперше побачила Толіка він рубав дрова. Була рання, ще майже не помітна осінь. Роздягнений до пояса, Толік вправно розрубував навпіл невеличкі чубачки і складав попід стіну гаражу.
- Хазяїн, - сміявся в бороду Артист.
- Смійся, командир, смійся, - посміхався він у відповідь і пихкав цигаркою, - щас похолодає будемо в хаті дрижаки ловить то згадаєш хто хазяїн.
- Іди знайомся, - Артист пропустив в двір Надю, - до нас красіва і смєла дівчинка приїхала. Купу всього притаранила.
- Я Надя, - вона й зараз пам'ятала що тоді чогось зніяковіла.
- Толік, - посміхнувся він.
- Допоможете машину розвантажить?
- Ну звісно. Куди ж я дінусь Того разу вони більше фактично й не розмовляли. Занесли в хату продукти, пять комплектів форми , два біноклі і тепловізор, з яким Надя змусила сфотографуватися Артиста як командира, що прийняв все привезене.
- Ще приїдете? - спитав Толік як Надя вже сідала в буса.
- Ну як буде потреба то буду.

Докладніше

Пирятин Гурт дякує...

podolaihama

Пирятин Гурт дякує Old Fashioned Bar / 32 і всім гостям нашого музичного повстання під назвою Атентат. Зворотній з'вязок з публікою був миттєвий, можна сказати блискавичний. Це легко зрозуміти, бо якщо ти відвалив 200 гривень за вхід, то бажано не баритися з розвагою. І це мудро, дорогі друзі!

А поки Пирятин бере невеличку паузу з концертною діяльністю і концентрується на студійній роботі над альбомом АТЕНТАТ в котрий увійдуть тринадцять пісень, та на розробці нового концертного матеріалу.

Фото з концерту Alex Zakletsky, за що йому крепке спасибі!

Дякуємо!

Фото Івана Семесюка.
Докладніше

Обзор 03 квітня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі. Понеділок надворі, нарешті починається справжня весна і сподіваюся, що у всіх чудовий настрій. Заваримо ж собі смачної кави, або улюбленого чаю і глянемо на окружающий нас світ веселіше.

Шо там в Америці? Ага... Істребітєлі та зенітна артілєрія американських ЗМІ, як відомо, ще місяць тому збили нєкоєго Майкла Флінна. Которий будучи на кар’єрному взльоті тут же получив серйозні повреждєнія фюзєляжа і перейдя в піке врізався прямо на галявину перед Белим Домом, войдя в землю по самісінькі елерони. Аси американської фронтової авіації хряпнули по сто грам за збитий, но тут за Флінна взялися піхотні часті та спецназ Конгресу США. Которі висмикнули очманілого льотчика за ноги і сердито ним розмахуючи пішли в атаку нєпосредствнно на Трампа. Круша тим Флінном спешно возведьонні лінії укреплєнія і грозя достать ним самого Дональда Фредовича. Которий поминутно присідає, коли над його головою з панічним вереском та виряченими від ужаса глазами пролітає розмахуємий сєнаторами Флінн.

Горопаху Флінна вже подташнює і він готовий на сотруднічество з сенатським комітетом та з незалежними слідчими групами. Однако мелкі грішки самого Флінна слєдоватєлів похоже мало інтєресують. Їм нужні показанія на Трампа. Показанія достаточно убедітєльні, шоб руки правосудія дотяглися до Доднальда Фредовича, крепко схвативши його за шиворот. Чи піде Флінн на таке сотруднічество наразі непонятно, але понятно, шо просто так від нього не відчепляться, американська Феміда дама ісключітєльно вредна та злопам’ятна. Прикметно, шо вся ота воєнна кампанія проти Трампа густо замішана на махровій русофобії, гидливе і презрітєльне ставлення до РФ становиться в американському істеблішменті признаком хорошого тону.

Докладніше

Нє ну от чого, як тільки людина...

lp2
Нє ну от чого, як тільки людина доривається до можливостей, вона тут же вважає себе асом, афігенчиком і непересічним спеціалістом у всіх питаннях? От дивишся, афігєнний був наприклад ветеринар. Попав у владу - хопа - спєц по рекламі менеджменту і соціалці. Сидиш дивишся думаєш. Бльо, я за тебе голосував, щоб ти притулок зробив, а ти отето всьо. Та ладно якби розбирався, а так. Або класний спортсмен був, ти ж голосуєш, думаєш що майданчики робитиме, а воно полізе бляха до культури і всьо, капєц - хорове пєніє на сцені по будь якому поводу. Або є такий собі бізнесмен, який обанкротив пару підприємств, але іскупив служенієм батьківщині, то ти ж ожидаєш що він тепер за вояків буде горою. А він цирк і проізвольну програму на біс ісполняє. Йоханий же бабай. Всьо ж так лєгко і просто в етой жизні... Но... Болєзнь українця - як тільки піднімається на щабельку доверху - всьо! Спєциаліст широкого профілю. І напроч память отшибає, що є маса людей, які гарно помнять на що він вчився. Кста і експертів у ФБ які вдруг осознали що їх хтось читає це теж стосується...

Докладніше

в метро був взрив, погібли люді...

maf

в метро був взрив, погібли люді
в больніцах ранені лежать,
а там би мог би їхать путін
ну не в самім метро, а над
в послєдню самую мінуту
змінив спланований маршрут
спас жизнь свою владімір путін
а то би був йому капут
так получилось, бо зненацька
ну не по графіку, а вдруг
рішив нагрянуть в пітєр бацька
старінний і надьожний друг
то ж як случився взрив в вагоні
і в шокє був весь лєнінград

Докладніше

Не вдержусь (я довго трималась)

lp2
Про гошки. Нє ну єссі ГО займається такими речами як контроль над державними підприємствами чи політиками чи держслужбовцями то мені як громадянці цієї держави цікаво хто (а вдруг путін) на це гроші дає. І якщо результати озвучуються на всю державу то мені блядь цікаво до сказу скільки грошей пішло на всю цю хєрню, а скільки в кишеню, бо ж давайте правді в очі дивитись. Мона купить почті всіх. І якщо когось купить неможливо, то хулі йому скривать? Нє ну не у всіх є подруга з бабками на квартіру. То ясно. Але ж... Откуда такий антагонізм? Вопшем хай декларують і не вимахуться! Як всі. Ашотакоє?

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info