Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Обзор 07 квітня 2017

did s

Доброго здоров’я, дорогі європейці. Ключове слово даже не “європейці”, а “здоров’я”, враховуючи, що іменно сьогодні ООН розпорядилося празнувать День здоров’я. І в даному конкретному случаї дід із ООН вполнє солідарен. Тому щиро і сердечно бажаю всім здоров’я, як тілесного, так і душевного, і не лише сьогодні, но і всігда.

Тому в предчуствії вихідних посміхаємось, заварюєм кавоньку або чай, вмощуємося зручненько і дивимося, шо там в світі проісходить. І єслі хтось подумав, шо дід одразу почне з теми безвізу, то прошу трохи терпіння. Безвіз ми оставим на дєсєрт, тим паче, що вчора проізошло собитіє не менш важливе. І варто почати іменно з нього. Тому переносимося у сонячний Неаполь, де за своїм робочим столом сидить бравий віце-адмірал ВМФ США Крістофер Ґрейді. Которий п’є собі каву і читає получені з Вашингтона прикази та інструкції.

Прочтя приказ з червоною жирною лінією та словами “Top Secret” і “Urgent” Ґрейді решітєльно отодвинув від себе допиту пластикову чашку з кавою. Потом встав і повернувшись до портретів Трампа та міністра оборони “бешеної собаки” Джеймса Меттіса, хвацько їм козирнув. І нажав на селекторі нужну кнопку. Послє чого завертілася вся сложна і отлажена машина передачі приказов, яка привела в дію оперативні групи Шостого флоту ВМФ США. Бойові кораблі видвинулися в указані квадрати і в небо над Середземним морем взмило 59 крилатих ракет “Томагавк”. Які з ювелірною точностью поразили Хуйла в самісіньке серце.

Докладніше

Бляха, скіко "доброзичливих" людей...

kz

Бляха, скіко "доброзичливих" людей в коментарях, серце так і тьохка, а рука аж смикаєця, шоб позаліплювати сюрчалки

От скажіть, мої хороші, шо Захарна особисто всім і кожному зробила, що ви своє, м"яко кажучи невдоволення несете у мій затишний, повний непозбувної бентеги бложик, а не пораєтесь на своєму?

Нафіга мені ваше гівно? Мені й свого вистачає і я його до вас ніколи не носила, не несу і не обрушую вам на мізки, а радію і запрошую порадіти зі мною, бо втомилась від всьої срані, яка щоденно вивалюється нам на голови

Радіти що, вже не можна? Посипати голову попілом, залізти під замурзану піч і ревти раняним вепром, розмазуючи по грязній пиці сльози? А гамна вам на лопаті! Не дочекаєтесь.

Захарна дуже витримана і толерантна була є і буде, але не бездоганна, може помилятись і може зашкваритись, коли настрій зіпсують і Захарна дуже не любить, прямо нєістово, коли об її настрій витирають брудні мешти

Начувайтесь, пучєглазіки, закінчиться піст і я з вами в цацкі-пєцкі гратись не буду, вхерячу матюком так, що лом стирчатиме з одного місця. Кохайте ваших тараканів у своїх бложиках, домовились, мої хороші?

А тепер, дякую за розуміння, мої любі, розумні, розважливі й мудрі поціновувачі котиків, добраніч і солоденьких вам снів, цьомки,

ваша Захарна)))

 

Докладніше

Наостанок хочу поділитися...

Наостанок хочу поділитися з вами ще однією новиною. Це ще не перемога, але великий крок вперед після довгого пробивання бетону.
Якось я писала, що питання безбар*єрної середи для людей з інвалідністю та з низьким рівнем мобільності дуже важке, адже градус уваги суспільства тут вкрай низький. Можна стопітсот разів, взявши рупор, проговорити комусь на вухо, що це стосується кожного, що це може трапитись з будь-ким, але фактично це цікавить лише тих, хто безпосередньо з цим стикається у реальному житті.

Так ось, нарешті цим хоч якось став перейматись уряд і питання доступності буде заслухане у Верховній Раді. Це все ж таки інший рівень, ніж міська влада разом з карманними ЗМІ, які пишуть джинсу, що не налазить ні на яку голову. Сподіваюсь, що карма дожене тих, хто мав цинізм писати лайно і брехати, що все добре.

Але все ж, я хочу порадіти, хоча попереду ще багато перешкод. І висловити подяку всім, хто лупає цю скелю. Поки ви є, життя небезнадійне. Люди, які дають приклад всім нитікам, що, маючи очі, нажаль залишаються сліпими.

Добраніч.

Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.

 
 
Докладніше

Колись я напишу книгу...

tb1

Колись я напишу книгу "Як вибрати дитяче взуття в інтернет магазині і не осатаніть", то буде повний збірник ідіом типу "не при дитині будь сказано" і "Надя, піди погладь котика, бо йому сумно".
Не нада так з женщинами, які сплять в черзі на касу, їдять в туалеті і ходять в душ щоб побути на самоті.
Не нада, чуєте, інтернет-магазінщики, я вас предупредила.

АПД: Українські модні виробники дитячого взуття, ніколи не робіть дівчачі черевички на дівчинку в сірочорні гаммі і типу гамнодави, бо я вас лічно проклену!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info