Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Ага, конєшно, фашистов...

dl

"Как же заблуждаются люди в России! Нет здесь фашистов, есть только самые миролюбивые и дружелюбные люди." - Мурман Чохелі 
 * * *

- Ага, конєшно, фашистов у ніх тут нєт, - злобно скулив дворнік Вася, потираючи ушиблені місця.
- Больной, перестать вєртється! - строго наказала грузна женщина в бєлом, натягуючи гумову рукавицю. - Шо у вас там, гєоргієвская лєнта?
- Каратєлі, сволочі, - попискував дворнік Вася. - Я їм: народи-братья, дєди воєвалі... Ай!
- Спокойно, це всього лиш развєдка боєм, - прєдупрєдила женщина. - А вот сєйчас буде немного больно.
- Уй, нє забудєм, нє простім! - простогнав дворнік Вася, жалостливо скривившись.
- Правільно говорити "можемо повторіть", - намєкнула женщина. - Тим більше, тут, кажется, целий склад... Откуда, к прімєру, бюст Владіміра Путіна?
- На мітінгє опозіції сунули, на Болотной, - обіжено буркнув Вася. - Я їх тогда в Амєріку посилав... Ой!
- А ето шо за нагайка? - не поняла женщина.
- В казачество принімали, рітуал под названієм "конскій хвост"... Уй!
- Карта Крима?
- Сосєду доказував, почему Навальний - скотіна. Но всьо равно прийшлось написать донос.
- А сєйчас буде особєнно больно: орьол двуглавий, бронзовий, - предупрєділа женщина.
- Ай-яй-яй! - возопив дворнік Вася. - Був колись дураком, китайцам на Дальнєм востокє розказував, шо ето - Росія.
- Набор кухонних ножей?
- Мітінг в поддєржку Путіна перед турєцким посольством.
- Уголь?
- Шахтьорам із ЛНР описував прєімущєства русского міра. Там ше желєзна руда із ДНР должна гдє-то бить...
- І послє всього цього каратєлі і фашисти для тебе тє, хто засунув колорадську лєнточку? - не поняла женщина.
- А потому шо ущєрбниє, не способні як слєдуєт покарать настоящого русского патріота, - гордо проізньос дворнік Вася. - Ну нічего, скоро наші ввєдут войска - ми їм тогда покажем...

Докладніше

Україна знаходиться в центрі мірозданія...

vc

Україна знаходиться в центрі мірозданія, це понятно. І саме навколо нас обертаються планети, сонячні системи і галактики. Черепахи і слони, на яких стоїть земля, - також наші. Черепахи з Лубен, а слони з Рахова, кажись...

Саме тому ми так гостро і участливо переживаємо усілякі політичні катаклізми в далеких краях, які до нас прямого відношення не мають. В США українці лічно програли Трампу, зате потім виграли у Ле Пен в Парижі...

Страшно представить що буде під час виборів верховного муфтія Саудівської Аравії чи главного раввина Тель-Авіва...

До своїх виборів ми ставимося менше критично. Вибиремо когось, то не так інтересно. У нас всі хароші. Хоч і падлюки кончені... 

Докладніше

#деньпамяті

murzik

#деньпамяті

Дід Василь 1900 р.н 1918-1920 р.р. воював в УГА, 1920- 1926 служив у війську польському, 1944 - 1945 СА, поранений, демобілізований.
Упокоївся 1983 року.
Дід Іван 1906 р.н., в липні 1941 року служив в СА, потрапив в оточення, полон, вижив в Дарницькому таборі смерті.
В 1943 році повторно мобілізований, 1945 році закінчив війну у Празі, поранений демобілізований.
1949 - 1953р.р. ГУЛАГ по доносу.
Упокоївся 1978 року.
Про війну, діди майже нічого не розповідали, медалями по парадах не видзвонювали, мали чудове почуття гумору і добре серце.
Вічная їм пам'ять.

Докладніше

Коли я зранку не вип'ю кави...

tb1

Коли я зранку не вип'ю кави, то можу перекусувать людей... взглядом.
Сьогодні виявилось шо в Києві празднік, такий як паска токо в церкву ненада, всі кавові точки закриті, а на дверях висить табличка різного ступеню дотепності.
Біля роботи є одна точка така знаєте кавобудка, ми там з колегами часто собі каву було берем. 
І там працює дєвочка із тих шо "я по три раза, по три раза, не переспрашую, не переспрашую".
І от, я бачу там відчинено і лечу спрагла отримати свою дозу кофеїну.
Підходжу, а там та дєвочка.
Мій колега Илья Макаренко бере у неї какао і це має такий вигляд.
- Добрий день, будь ласка, какао гаряче, солодке, не несквік з молоком.
- Ага, - ніби розуміє дівчинка, - так вам несквік ілі какао?
- КАКАО.
- С сахаром?
-ДА!
- С молоком?
- ДА.
- Гарячий?
- ДА!
- Несквік? 
- Ніііііі!
Колегу перетрушувало вже від фрази зі словом несквік і йому чомусь було ніхера не смішно, я думала, грустний якийсь.
Я завжди з нього жартувала і казала, шо то просто дєвочка в нього закохана і намагається так його клеїти. Но нєт.
- Доброго ранку, будь ласка, лате, великий стакан, без цукру, без сиропів, без кориці.
- Ага... Лате ілі капучіно?
- Лате.
- Стакан большой?
- Саме так?
- Сколько сахара?
Я тут уже сатанію.
- Без цукру! зовсім взагалі без цукру.
- Ага. Сіроп?
Да єбісь ти ж правалісь.
- НІ!
- Коріца, школад?
- НІ!
- Стакан большой?
Тут звучить мій дємонічєскій хохот.
Вона довго і медитативно щось там вистукувала молоком, стаканом, кавою, виводила якісь руни деревяною паличкою. І ось подала мені стакан. Добігаю до роботи, роблю перший спраглий ковток, там...
Там безнадія, втома, присмак спустошення, цукор, шоколад і банановий сироп!
За что????
Волала я в дзвінке понеділкове небо! Мила дівчинка з жахливими руками, за що ти так зі мною, курва мать твою! Я до обіду тепер без кофеїну, і єссі десь начнеться ядєрна война, то пєняй на сібя!
#Спаршуястулспрашукравать
#Яспрасілуясєнялатеілікапучіно
#Яспрасілутопалякакаоілінесквік
#Заїбалипразники

 

Докладніше

Сусіди у мене були, Оля і Толя

vovk

Толя художник був, а Оля з дому копірайтила. І вот трапився у Толі день народження минулого року, на 22 апрєля. І рішила йому Оля подарка в інтернеті найти - мольберта вуличного чи абонемента в барбершоп. Аж тут нажала випадково на рекламку випадаючу і на сайті Безсмертний Полк опинилась. Пару слів прочитала та й попугаєм перекинулась.

Вернувсь толя додому - а Олі ніде нема, тільки плаття і більйо на землі лежать, а на моніторі папуга сидить і Оліним голосом "Гітлєрр" і "Сахаррок" кричить.

Засмутивсь нещасний та й давай по ворожкам всяким та мольфарам бігати. А ніхто йому помогти й не може. Аж тут взнав він шо за містом відьма потомствєнна живе, Ельвіра Іванівна, учасниця битви екстрасенсів. Приїхав він до старухи, а та йому й каже:

- Іди, болєзний, на майські свята, настоящого ветерана Великої Отєчєствєнної шукать. А як найдеш - обніми і поцілуй крепко, то й вилічиться твоя Оля. Тільки пильнуй шоб без георгіївської лєнточки був, бо з нею самі аферисти ходять.

Ну і пішов Толя ветерана шукать. Йде, у всі очі дивиться, а найти не може. Всі бодрі, моложаві, з ювілейними медалями - нема путі. Аж в кінці дня побачив - іде дідок без лєнточки. Обняв його на радостях Толя, розцілував і пита:

- А шо, отєц? Де служили?

- Так у вермахті ж - каже дідок. - Берлін защіщав. А сюда їжжу простітуток знімати, отих самих шо ветеранів вдають. Ви, кстаті, не художник? Больно у вас борода пушиста і фарбою пахне. Бо я іскуствовєд, можу вам виставку зробити.

За місяць Толя получив грант і виїхав до Берліна. А Оля улетіла в Африку і найшла собі молодого хазяйновитого попугая.

А в їх квартиру заселилися програмісти Боря і Зоряна. Вчора Боря шукав Зорі подарок, попав на сайт Безсмертного полка і перетворився на пітуха. Сидить зараз, журиться, боїться в борщ попасти. А Зоряна бігає вулицями і шукає справжнього ветерана ВОВ.

Побажайте їй удачі в цьому нездійсненному ділі, зайчики.

Докладніше

Жага до влади робить з активістів популістів

lp2

Вони починають з гарних справ, а згодом скочуються до коаліцій з колабораціоністами і манкуртами. Бо влада манить золотавим мерехтінням і те мерехтіння засліплює справжнє життя звичайних людей.
Жага до визнання робить з митців - ремісників. Вони продукують зручне і схвалене можновладцями для того щоб отримати премію, нагороду чи просто щоб їх не було гнано. 
Жага до популярності заставляє розумних людей говорити дурні речі, викручувати правду і задирати спідниці перед лідерами думки.
Жага наживи заставляє підприємців забути про те що вони є основою держави і лізти до неї як вампірам до повнокровної дівчини, щоб портапити до годівниці і виссати з неї останню кров.
Жага помсти заставляє переступати правила моралі і вигадувати нісенітниці щоб спаплюжити і знищити обличчя, яке на жаль обмежене в своїх діях лише правдою. Бо тільки брехня безмежна.
Біла Церква - чудове місто з чудовими людьми. Але коли нечислені вурдалаки і поторочі збираються разом, вони надівають на себе личини активістив, митців, розумних людей, підприємців. І кидаються, як шалені, на кожного, кому не байдужі глибинні принципи моралі, патріотизму, відвертості і щирості.
І починається шабаш, який вводить в ступор звичайних порядних людей. Депутат, над яким проводили офіцерський суд честі носить медаль і прикривається своїми побратимами. Підприємець, який розкрадав підприємство і замалим не попав в буцегарню - розказує що керував ним перфектно а нинішній профан. У людей що знаходяться на високих посадах виявляються найкращі друзі зі свори януковича, які допомагали "овочу" здійснити гвалтування конституціі в 2010 му. Головного "антикорупціонера" що строчив запити в прокуратуру і поліцію щодо незаконності - взяли на хабарі в 6000 доларів. Його співпартійці "чесні і непідкупні" заплатили заставу 600000 гривень. Уявіть собі цю суму.. Активіст перефарбовується мільйон разів шукаючи хто його купить і намагаючись знайти місце під сонцем до наступних виборів. 
Саме гидке, що жоден з них нічого не зробив по справжньому. Лише говорять, гризуть, казяться і створюють легенди і опуси. Тому що ніколи і ніяк, людина створена з брехні і бруду, не здатна на конструктивне творення. Лише на розвал заради вдоволення своєї жаги.
Сумно, але оглядуючись я бачу в Білій Церкві безліч громадян, які варті найкращого міста. І ще бачу декількох людей, які поза політикою роблять в сотню разів більше для міста і країни ніж плюндрують вурдалаки і їх прибічники. І саме тому - все буде добре!!!
Докладніше

Я колись в дєцтві грав у мєрєсьєва...

vc

Повз по снігу від копанки до чулану. Далі не повз, бо там мати була вже. Казала: "Я тобі покажу мєрєсьєва! Треті штани за зіму"... Опасно було, як на войні... У Матросова було проще: лягти груддю на клітку з кролями. Кролі сильно лякалися. Матросов їм мішав їсти буряк. Кролі Матросова не любили більше ніж фашисти. Гастелло - вообще сложно. Треба було йти аж у колгосп, щоб стрибать з криші в гори гречаної шелухи... Гастелло - то сама брудна місія була... Ото такий Play Station у нас був, діти :-)

--

Все ж таки гарне кіно "В бой идут одни старики". Ні парторга, ні комісарів, ні "За Сталіна!". Навіть дивно, що його дозволили тоді... По-суті, про війну та про жизнь. Без метафор... Навіть трохи "мюзікл" ))

Докладніше

Я дуже хочу вечір цього четверга провести з вами

tb1

Цей вечір для мене буде особливим, я спробую вийти на інший рівень відвертості, спробую відкрити іншу себе. І це звичайно шалено лякає, але і заворожує, дуже сподіваюсь, що вдасться поділитися з вами своїм світом і світлом.
Нагадую, що все що ви віддасте там піде у фонд Таблеточки, а це фонд моєї персональної довіри.
Приходьте до мене на побачення)

 
Фото ВІРШІ ВНОЧІ.

 

Докладніше

Младєнєц Надєжда...

tb1

Младєнєц Надєжда, написала пісню під гітару, сказала шоб не записувала, бо там проблеми з акордом.
Встигла записати лише слова.
"Я люблю маму, я люблю тата,
І Надю я теж люблю.
Люблю я мінйонів і шоколадик,
Бабусю і даже яєшню,
Я тоже люблю.
І Славу люблю.
І шоколадну Шегеллі, 
І оооогірочки"
Отакий воно полуночний блюз пятилітньої леді, яка все знає про любов.
Пішла втирать скупу сльозу, моя дєтка, а кажецця тіки вчора був художиственний надкус і крик, "мама там какашка"!!!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info