Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

президент також людина...

maf

президент також людина
від простого гражданіна
не різниться він нічим
жінка, діти, праця, дім
їсть прості продукти 
овочі та фрукти
борщ, вареники і сало
а на днях жона сказала
прямо на цілу державу
про його любиму страву
це гречана каша
та котлєта з фарша
це усе разом з народом
запиває він кампотом

Докладніше

Буває вночі борешся із одіялом...

tb1

Буває вночі борешся із одіялом, подушкою, піжамою, роботою, турботами, перекидаєш справи, приправляєш їх незавершеними розмовами.
І так думаєш, ну все, ще три кульбіти і піду по снодійне.
А тоді до тебе приходить сонне щастя, вкладається пяточками в серце, обгортає гарячими руками і каже, соно, не відкриваючи очей - "я тебе люблю, як сто разів до неба і назад", цілує твою долоню і додає, - " ти ж до мене не вміла любить?".
Іноді я думаю, що народила якусь інопланетянку, і ось вона сопе і пяточки її в моєму серці а я засинаю і думаю, чи й справді вміла колись любити до неї?
Докладніше

Лонгрід ні про шо, без моралі

podolaihama

Вкраїнський менталітет наглядно продемонстровано одним з моїх сусідів.

Я живу і працюю в приватному секторі і переважно він уже забудований, але подекуди будівельні конвульсії ще трапляються. Один з сусідів вигнав ніхуйовий будинок, робе ремонт, облагоражує подвір'я. Молодець. Але останні пару місяців він заповзявся ставити свою гарну Тойоту в моєму закапелку, тупо на виїзді. Тоїсть мені, щоби виїхати зі свого двору, або заїхати, тре пиздячити ногами повз дві великі ділянки, заходити на його територію і дивитися на рабойобів які там товчуться. Потім пиздувати до його будинку, хуярити в двері, чекати поки хтось почує, пиздіти про "будьте ласкаві, приберіть машину". Хуярити назад. Тоїсть цілий ідіотський процес.

То ладно, чорт би з ним, ну буває, ну треба поставити машину. Ну раз, ну другий, ну ок, я людина не конфліктна. Ну мало лі, ну може ума не хватило поставити в іншому місці - просторових інвалідів у нас в країні вистачає. Однак не лише він, але й якісь (щоразу інші) люди, що з'являються у нього по будівельних справах, теж почали ставити свої машини саме на цьому виїзді. Таким чином мені доводиться пиздувати туди і пояснювати кожному окремо (бо кожен робе це вперше), що це тупа мода. Максимально ввічливо - це заїзд, там люди.

Але безпосередньо сусід, тим часом, наче як все понімає і погоджується, все рівно продовжує це робити - ставити свої йобану Тойоту в мене на проїзді. Один раз поговорили, другий, третій. На якомусь етапі мені здалося, що він це робить методично, тобто цілком свідомо, щоби позадрачувати. Доросла, прілічна людина, свій будинок, хароша тачка, все заїбісь, наче як не хам, на перший погляд не жлоб.

Вопщем, останній діалог скінчився дивним ментальним випадєнієм. Зокрема зауваженням про те, що я зі свого ж власного двору виїзджаю заднім ходом, а це, увага, неадекватно. Тому його неадекватність урівноважується моєю. Тому все заїбісь і він молодець. Я поцікавився, чи це він сурйозно таке меле, і він підтвердив - цілком сурйозно. І я побачив - так, не пиздить. Він дійсно так мислить. Я так само робив у дитячому садочку і в перших класах школи коли понімав, що всрався і вопше кругом не правий, але не міг того визнати і спихував свій маразм або на когось іншого, або на метафізичну колективну винуватість.

У цьому контексті мене цікавить лише одне - куди всі ці дорослі люди, котрим цілком вистачає інтелекту щоби ходити і розмовляти водночас (а це не мало) - куди вони дівають свій життєвий досвід? Чому вони на рівному місці генерують конфліктні сутуації? І нахуя? Я не вважаю, що конфлікт - це в принципі погано. Іноді це корисно. Але ж не на рівному місці, мусить бути якийсь підмурок?

Як вченому мавпологу, в принципі, мені все ясно. Але курва, він не схожий на мавпу! Він щоразу був в штанях!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info