Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

На мій смак, це те саме...

podolaihama

На мій смак, це те саме, що узаконити бойове закручування консервації в льох за трипільською технологією таємно збереженою першою хвилею канадійської еміграції.

Макаронний монстр в чистому вигляді. Я взагалі-то зовсім не проти створення нової міфології, тіки за. Але ж бойовий гопак подається як правдивий історичний підмурок, а це саме по собі вкрай шкідливо. Бо колись настане така мить, що майбутні покоління сядуть розбиратися з оцим всім ділом і з жахом усвідомлять хиткість підмурків, на котрих вони вмостилися.

В законі має бути чітко зазначено - це нова, висмоктана з калинового хуя казочка, ми її узаконюємо, хай буде, хулі.

Тоді й питань нема.

З повагою, король новопечерських лангобардів Відукінд Васильович Смердигора.

 
Karina Babenko

Рада узаконила боевой гопак. 
Прекрасная первая новость дня.

Докладніше

Пан Sergey Zoof розворушив...

podolaihama

Пан Sergey Zoof розворушив в мені деякі болючі спогади.

Отож, одного разу я забувся скільки мені років і якого числа якого місяця народився. Цілий день рахував, ледь не йобнувся, поки не здогадався в паспорт зазирнути.

А раз було таке зі мною. Прокидаюся зранку, мацаю себе за, даруйте, їбальник, і відчуваю руками, що він перевернутий догори дриґом. Це пиздець. Я поломився до дзеркала, дивлюся очима - все як треба. Беруся за пику руками - знову догори дриґом на дотик. Програма збилася, чи шо.

Але це було вкрай неприємно.

--

Карочє, питання руба - на самому початку липня їду автом в Польщу з Києва, на Люблін. Плюси, мінуси, підводні камені? ))) Шо там на кордоні взагалі коїться, робиться, точиться? І який маршрут найкращій?

Завчасно дякую за пораду, товариство!

Докладніше

Людиськи або людиски...

kz

Людиськи або людиски, як казала одна бабця, бо Люди то в неї були з великої букви, 
людиськи - то так, під настрій, від жартівливо-люблячого до легенького ступеню злостивості,
а людиски - туди вміщалося все: і тварюки і сволота...

Людиска

Вчора тітку одну стріла, якій на протязі тривалого часу купу добра зробила: і роботу їй знайшла по знайомим, не саму пильну до речі і доньку пристроїла і речами внуку і всім, чим могла...

Вопщим тітка на тій роботі зарвалась по самі помідори, почала сплєтнічати в колективі, а коли на начальство рот відкрила, воно думало недовго - вказівним перстом показало на двері
Тітка відразу в той же день мені в ноги ба-бух чєлобітну: Захарна, матьрадна, заступіся, сіратінушку обіжають, возвєрні врємя взад, шоб з роботи не виганяли, ти ж можеш...
А Захарна уже давно була в курсі (по вухам добряче поїздили, та Захарна завжди заступалась), як сіратінушка распоясалась, бо осталась за те пристройство должна, як земля колгоспу
Вопшим, сіратінушка була послата в трідєвяте царство з всіма своїми тараканами і чорною пикою

Докладніше

Пані Наталія Зубар (Nataliya Zubar)...

podolaihama

Пані Наталія Зубар (Nataliya Zubar) нагадала про цікаву здібність так званих творчих людей, а по-простому кажучи сумашедших. Це вангування майбутнього.

Цей текст написано на початку 2013 року, взимку. Видано його в "Щоденнику україножера", видавництво Люта Справа.

Це була моя перша книжка, фактично учбова, але шини, як бачимо, горіли уже тоді ггг. Далі в оповіданні описано бойові дії в столиці Наддніпрянської Імперії, зокрема штурм ВР, але це вангування прямо не справдилося. Менше з тим.

Головне в пророцтві не це. Головно ось що - наші перемогли!

ПС. Уявіть собі, юний орел Вадік Тітушко тоді лише розпочинав свою цивільну кар'єру! Ностальгія!

ППС.
Слушно нагадують про те, що Тітушко вигулькнув на історичну арену в травні тринадцятого. Отже, тексти дооформлювалися й весною, зара не згадаєш. Однак, все це вже хісторі.

Фото Івана Семесюка.
 
 
Докладніше

*винесено з діалогів про вічне

adam

Всі в курсі, шо для тего шоп нектар получивси дійсно божественним, він має настоятиси. Ото в нас і було бурне обговорення чи всьо по канону витримано:

"...
- запах удаливси?
-та я туда відро відпалених три години в духовці при температурі 210 градусів дубів запіхав. там мрець благоухать начне. 
- от з 210 ти переборщив!
- ніфіга.
- 205 - оптимальна температура.
- там по канону, якщо 180 - пахне дубом, при 200 - сливков, а при 210 - ванільков і школьніцев.
- зняв з язика! при 210 розкриваєси букет випускниці, яка зустріла рассвєт під тим дубом..."

Докладніше

В дєцтві мене не били...

tb1

В дєцтві мене не били, але в угол ставили з такою регулярністю, шо якби не моя вертлявість, я б точно ізмінила б форму.
В углу було стоять дуже скучно і странно, тому я або продовбувала дірочки в обоях, або устраювала плінтусові діверсії. А шоб було не скучно, я відпускала свою уяву і хвантазію і сочіняла таке кіно, шо Тарантіно іспугався б.
Якось моя тьотя і її муж падлодчик, получили в одному містечку кусок хати. І от він якось з криком "валінтіна, давай нахуй тут все оце бля" начав ремонт. І от вони там подривають половіцу, а там золото. Ну як золото, трошечки золота, но скарб. 
Я уявила, шо ті мінти, які два місяці до нас жили в квартірі тоже могли б наникать за плінтуса якихось скарбів, ну на крайняк кокарду із фуражки. 
Докладніше

САРУМАН

#урбамістика

коли дізнає́шся що саруман помер два роки тому
а світло ще й досі продовжує гратися у пітьму
і вся система координат зміщена градусів на мільйон
а ти – всього-на-всього виходець із радіаційних зон
і твоїми руками не раз загортали жар
але у кожного безміру є де-небудь межа
у кожного космосу є декілька чорних дір
тому не люби цієї країни і нікому не вір

на цих просторах здавна шанували сильних і злих
але світло ще й досі пробивається крізь серпанок імли 
але музика й досі звучить – чорнотою на білому оксамиті 
на вулицях занедбаних сіл танцюють діти невмиті 
комусь достатньо видовищ а комусь – хочеться хліба
та бажання вижити – найсуттєвіша їхня хиба 
он бачиш – польовою стежиною біжить кирпате дівча 
так і спливає цей час

так і минає оця реальність ця повсякденна муть 
але попри те люди живуть
якось живуть
їхня історія нагадує проростання зерна 
щось лебедіє під сподом щось виринає на
щось проривається крізь кордони стоншує береги
це не сила любові це пруть на танках твої вороги 
під їхніми гусеницями двигтить поверхня землі
саруман не помер
RIP Крістофер Лі

Фото Уляны Галич.
 
 
Докладніше

Живе, здорове, ніхуя не болить...

podolaihama

Живе, здорове, ніхуя не болить, наїлося борщу зі сметаною, йобнуло пару келихів пива, пизди отримувало вже й не згадає коли, але все одно постійно чимсь недовольне. І мандить і мандить. Все пропало, кругом жопа, діла не буде, пора валіть, нема перспектив. Нєт, да, нєт, да, нєт, да.

Оце таке бачу в цьому проклядому фейсбуці щодня.

Удівітєльно.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info