Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Підсумки вчорашнього опитування, щодо мови освіти...

murzik

#цинічнасоціологія

Підсумки вчорашнього опитування, щодо мови освіти:
В опитуванні взяло участь понад 240 респондентів з числа друзів та фоловерів вчоного кота віком від 30 до 60 років(приблизно), що отримали в різний час вищу освіту в українських ВНЗ. Зразу зазначу, що вибірка нерепрезентативна і дослідження не претендує на фаховість.
В процесі аналізу відповідей вдалося встановити таке:
В Україні в період від 80-х років минулого століття і донині, без особливих проблем можна було отримати вищу освіту трьох типів: українськомовну, російськомовну та білінгвальну.
Але якщо до 1991 року українські ВНЗ в своїй більшості давали, або білінгвальну або суто російськомовну освіту, за виключенням деяких гуманітарних дисциплін, то після проголошення Незалежності у вищій школі відбулася радикальна українізація, яка переформатувала процес навчання в бік українськомовності.
Флагманами українізації з очевидних причин стали ВНЗ Заходу та Центру держави. На Сході та Півдні перехідний період дещо затягнувся, а опісля прийняття закону КаКі про регіональні мови, цей процес взагалі припинився, а подекуди навіть відбулася реставрація російськомовної освіти.
Разом з тим деякі респонденти зазначали, що у перехідний період, навіть за відсутності базових знань з української, вони доволі швидко адаптувалися до навчального процесу.

Отже спираючись на отримані дані, можна стверджувати наступне:
1. На нинішній день Україна не має єдиного мовного стандарту освіти для ВНЗ усіх типів та форм власності. 
 2. За останні 26 років в країні виросло ціле покоління монолінгвів, які у повсякденному житті не використовують "мову міжнаціонального спілкування" і можуть спокійно заявити " я не розумію російської".
3. Українська мова маючи статус державної, все ще бореться за статус ділової в царині освіти.

Дякую усім хто взяв учась в опитуванні.
Нехайбудда любить вас усіх.

 

Докладніше

Щоби придбати одну рідкісну річ...

podolaihama

Щоби придбати одну рідкісну річ, бажано продати іншу рідкісну річ зі старих запасів.

Авторська повсякденна торба з латинським зауваженням - середній шлях найбільш безпечний.

Лляне полотно, цупке, щільне, грубе, майже брезентова тканина за властивостями. Напис - вишивка голка-нитка-руки, тобто хендмейд без машинки. Ззаду кишенька з так само вишитим котиком і підписом. Розмір 46х38 см. Легко влазе кілька пляшок вина, або здоровенний олдскульний ноутбук, наприклад, з додатковими дрібничками.

Такої торби точно ні в кого нема і не буде. Тіки у вас ахахах, якщо не зажмете котлету капусти.

Ціна питання 100 доларів грошей, або аналог щастя в гривнях. Якшо шо - пишіть в приват. Це, шановні, дешево як для такої авторської прєлєсті.

Фото Івана Семесюка.
Фото Івана Семесюка.
Фото Івана Семесюка.
Фото Івана Семесюка.

 

Докладніше

как пагодка в масквє?

maf

насправді не треба в маскву, вистачить відвідати лістаран царьград на брєст-літовском шляхє вєрстах в трідєсяті от града кієва да отвєдать там явств разнообразних, в мєню (что за слово інозємноє только) вітієвато опісаних

>>> стерлядь умело знатно подпечена, да со спаржей союзна 
>>> юшка из перепела, птицы резвой в силки пойманной в подаче с расстегаями
>>> икра щучья отборная, зерном янтарная, верным способом заправленная, с маслом сливочным поданная

ну і бонусом нове слово - крошево
як я здогадався з опису страв, це салат, а звучить так, ніби хтось свиням зготував
>>> крошево из даров огородних, под ярилом созревших на земле матушке, с маслом постным аль сметаною, на ваш выбор как вы любите
?
кого ше не стошнило - вам сюди
http://tsargrad.kiev.ua/menyu-restorana

Докладніше

Нарешті цей день добіг кінця

Він був довгим і емоційно виснажливим, але вартий того, щоб його прожити.
Знакові моменти для мене, які запам*яталися найбільше:

- звичайно, вражень від публіки на куликовому полі вистачить надовго. Так, їх було багато, ім*я їм легіон, вони сука наполегливі, різної вікової категорії, агресивні, ненавидять Україну і все що нам дорого, мріють про нашу смерть і головне - досі не вірять у те, що по наш бік "настоящіє одєсіти". Тобто, весь час роблять акцент на тому, що вони "что-то одно", а ми - "что-то другоє" і взагалі "завєзьонниє". Причинно-наслідкові зв*язки відсутні овер ніж повністю. І ще одне - тягуча атмосфера безодні, почуваєшся ніби у країні повсталих мертв*яків. Нам слід пам*ятати, що повсталі мертв*яки завжди тягнуть тільки в могилу.

- не всі правоохоронці такі, що на їх боці. Повірте, є ті, що подумки з нами. Звичайно, хотілося б, щоб їх було більше.

- опоблоківці-депутати таки, судячи зі всього, доїхали до Одеси, але влаштувати масштабне шоу їм не дали, через що вони волають про "травлю" і про те, що "ета власть сотруднічаєт с радікаламі".

- Відкрито пам*ятну дошку на честь загиблого Ігоря Іванова. Без слів. Дякую. Зібралися на молебен на Грецькій площі, серед своїх і дихати вже було інакше. І не сила повірити, що три роки тому тут летіло каміння, кулі, точились вуличні бої і вирішувалась доля Півдня України.

- Сьогодні до мене підійшов один хлопець і почав дякувати. От правда, я мало не заплакала, тому що, люди, мені завжди ніяково, коли таке відбувається. Для мене це дуже вразливо.

- Дякую всім, хто тримав кулаки, переживав, пильнував новини, був хоч і далеко, але разом з нами.

- Нам всім ще треба пережити 9 травня.

Добраніч, Україно.

Докладніше

Обзор 3 травня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Нарешті надворі робочий день і втомлена городами та шашликами країна, дорвалася до роботи, виконуючи й перевиконуючи проізводственні плани. Передчуваючи, однак, що скоро знову доведеться зануритися у безисходну тоску відпочинку на природі. Но нічого, прорвемося якось.

Тим часом на світовій арені продовжується п’єса “Трамп і другіє ілі Поліцейський возвращається”. Втім, позбавлені уваги з боку зайнятих шашликами українських глядачів, актори грають мляво і без огонька. Тож дідусь, подозреваючи, шо читачі не дуже уважно стежили за розвитком того блокбастеру, нагадає, про шо там ідеться.

Трамп у попередній серії найшов собі ігрушку і продовжує бавитися з сєверокорейським тєлєпузіком Кім Чен Ином. Понімаючи, шо битися з американськими ЗМІ Трампу не під силу, нагнути судєбну систему США чи навіть скасувати “обамакейр” він не в состоянії, тому рішив за краще зайнятися світовим хуліганьйом. Тим паче, шо примірявши фуражку мірового поліцейського у Сирії Трамп прийшов до висновку, шо вона йому дуже личить. А дружні й продолжітєльні аплодисменти окружающих також заохотили не позбавленого тщеславія Дональда Фредовича і далі грати роль мірового шерифа в стилі нєзабвенного героя вестернів Джона Вейна.

Трамп, як баунті-хантер і шериф в одном ліце, ядєрну войну із-за якоїсь Сєверної Кореї начинать єстєственно не собирається та і полномочій в нього таких нема. Бо не Трампу рішать, коли і в кого нажимать на гашетку. За спиною Трампа єсть серйозні люди, сценаристи й режисери, які перед камерами предпочитають не вертітися. Але іменно вони рішають на кого нападатиме крутий ковбой Трамп у слєдующиій серії.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info