Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

В Білій Церкві сподобається будь якому іноземному туристу

lp2

Головне знайти правильного гіда який зрозуміє навіщо той турист у Білочку приїхав)) 
Років п'ятнадцять тому у славетне місто над Россю принесло Саймона. Саймон був англійцем з індійськими коренями, що чітко проглядувалися в чорному волоссі, смуглому обличчі і карих очах. Всі його стошістдесят сантиметрів зросту і яскраво виражена схожіть з Кіпліговим Мауглі прямо волали що він англієць аж у другому поколінні.
Саймон був айтішніком і хотів женитися на українці, а знайома інтерсваха була з Білої Церкви і порадила для пошуків саме наше місто, в надії зробити одну землячку щасливішою.Кандидаток було дві і за дивним збігом обставин вони були подругами. По черзі сходивши на побачення дівчата зрозуміли що заміж то дуже довго і складно, а гроші у Саймона є вже, тому навіщо собі голову морочити не відомо до чого прямуючими залицяннями. Вони вирішили хоч раз гарненько гульнути за його рахунок і призначили побачення у клубі. Обидві. А прийшло їх троє. Бо обидві наречені практично не розмовляли англійською, тому пояснювати Саймону що від нього хотять Юлька з Свєткою позвали мене. От втрьох ми прийшли в одіозний білоцерківський клуб "Зіліон" Дві красиві і одна розумна.
Докладніше

ДОРОГІ ДРУЗІ-ЧИТАЧІ, ЦЕЙ ДЕНЬ НАСТАВ! ☺

did s

Ми розпочинаємо продажі другого тому “Історії України від діда Свирида”, який логічно продовжує почату в першому томі розповідь про історію українських земель. І не лише українських.

Але спочатку не про свою книгу, а про книги справжніх істориків та письменників. Яким дідусь хоче допомогти знайти свій шлях до читача. В нас на сайті ви побачите нову плашку “Книги друзів” – там ми розмістили посилання на книги, які я вважаю гідними того, щоб ви про них довідалися. Наголошую, що ми не займаємося продажем тих книг – ми лише даємо на них посилання. Дід сам себе письменником не вважає, але притаманні для української літератури віковічні традиції взаємовиручки і взаємодопомоги між літераторами я шаную та підтримую. Бо в результаті виграти повинен український читач.

Ну а тепер про дідову “Історію”. Хронологічно рамки другого тому охоплюють події від середини XI до другої половини XIV століття, тобто від піку могутності Русі часів Ярослава Мудрого і до битви на Синіх Водах у добу Великого князівства Литовського. Жанрові особливості та стиль викладу з оживленням історичних персонажів шляхом діалогів та змалювання побутових сцен збережено і в цій книзі. Втім, детально переповідати її зміст я тут не буду, а зупинюся на такому важливому питанні, як способи її замовлення та придбання.

Друкарня виготовляє замовлений нами наклад поетапно, тобто в нас іще немає достатньо книг для забезпечення всіх бажаючих книгарень і книжкових мереж. Куди книги плануємо розіслати лише, орієнтовно, після 2 червня. Проте зараз ми вже акумулювали достатню на наш погляд кількість примірників, щоб забезпечити ними в першу чергу читачів цього блогу. Бо ви є тими людьми, які діда і примусили її писати, надихали мене, підтримували і перед вами я відчуваю моральну відповідальність. Тому можливість придбання книги для вас ми відкриваємо вже.

Докладніше

Уявив що Україна...

Уявив що Україна -це живий організм,у него є Донбас.Ми всією країною вважаємо цю частину тіла сильно "хворою" і кожен чим може допомагає або співчуває цій хворобі.А ще в організмі "Україна"є місто Львів,і він також "хворіє",у него є проблема - сміття. Так ми дружньо ( з подачі провладних медіа підстилок)замість тего що б допомогти йому ,обклали його блокуванням і вимагаємо вилікувати цю ,біду самотужки . http://jjoriki.com/401-obloha.html

Фото Георгия Ключника.
Докладніше

До Дня Києва

did s

Це я, мабуть, дуже вже старий, раз добре пам’ятаю найперші святкування дня народження нашої древньої столиці. Коли чи не єдиним цікавим заходом був знаменитий вернісаж на Андріївському узвозі. Котрий, здається, з’явився стихійно, у середині 1980-х, і партійне руководство міста та республіки дивилося на нього з великою підозрою. Хоча їхні сім’ї таємно і з великим задоволенням його відвідували. Так починалося крушеніє комуністичного режиму.

Але досить ностальгії. Зараз в рамках Дня Києва проводиться величезна кількість цікавенних заходів, відвідати усі з них просто нереально. Тому для киян і гостей столиці, які планують прогулятися сьогодні центром міста, зокрема Андріївським узвозом, хочу зробити невеличке оголошення про одну дуже цікаву подію. На яку варто і самим подивитися, і дітям показати.

Мова про Історичний фестиваль «Цивілізація» . Котрий проводиться у бойовій співдружності з Likбез. Історичний Фронт. Ну й дід, на запрошення шановного Кирило Галушко (Kyrylo Galushko) до цієї чудової історичної компанії присусідився.

Щоб не переповідати програму заходу своїми словами, просто копіюю її сюди зі сторінки фестивалю.

* * *

Докладніше

Багато чого начиталась...

Багато чого начиталась щодо вчорашнього дня - і обурення мешканців міста, і навіть "пісьма щастя до дебілоїдів" (так, це у деяких людей таке визначення для одеситів).

Не бачу потреби зайвий раз коментувати весь мальовничий абсурд у деталях. Але одну річ оминути не можу. Справа навіть не у підвищених мірах безпеки і не у металевих парканах, хоча на це декому надто болісно дивитись. Справа у тому, яким саме чином і за якими критеріями здійснювався допуск громадян через ці паркани. І це відверта ганьба.

Хто за це несе відповідальність - окреме питання.

А ще багато постів на тему - навіщо ви пішли дивитись і що ви там не бачили. Відповідаю - тому що мешканці міста у себе дома. У нас вільна країна, а не "режимна зона", як дехто помилково вважає.

 
Докладніше

гамлет

maf

діючі особи. 

хлопчик.
мусора (три штуки).

москва. арбат.

на вулиці стоїть хлопчик і декламує гамлета

хлопчик. ітоги подвєдьом. упиздив тата. і мамку запиздячив з рідним дядьком. попиздив мєбєль ценную, герба національного хуйнув. усюди смерть, розруха.

до хлопчика підбігають мусора

поліцейські. (хором) статья 329 уголовного кодекса расійской фєдєрації - надругатєльство на национальним гєрбом, статья 213 - хуліганство, статья 105 - убійство. ви арєстовани!

хлопчик. піздєц всім сподіванням...

хлопчика пакують в воронок. тихо грає музика, приємний голос співа "яблучко".

завіса

Докладніше

закуска градус крадьот ...

maf

закуска градус крадьот - цю аксіому знають всі п'ющі, однак без закуски употрєблять мало кому нравицця
це случаєцця хібашо по причині повного бєздєнєжья, тоість на бухло хватає, а на закуску вже нє
звідси і анєкдоти про 3 бутилки водки і 2 канфєти, отравився печеньком і так далі

слава богу на світі є люди, які не дадуть іншим людям упасть ліцом в грязь (в прямому смислі), напившись якоїсь подозрітєльної бурди без закуски
позавчора наблюдав таких добрих самаритян в одному продмазі на районє
біля продавщиці стояла така велика стікляна банка ото як іноді збирають тіпа на поміч хворим дітям чи пишуть "на отпуск в турцію" щоб ви кинули туди здачу
так от та банка була повна крекерів таких маленьких в формі рибок
і написано - 1шт - 5 коп
приходиш такий, соточку на грудь приняв, рибкою закусив і вроді не сильно потратився

Докладніше

останнім часом подибую в стрічці...

murzik

Вчоний кіт останнім часом подибує в стрічці, окрім звиклої зрадоперемоги, ще й завзяті срачі навколо захисту прав національних меншин в Неньці.

Кажуть опитні люде, шо під це діло євроафєрісти виділяють чималенькі гранти, не під срачі звісно, а під пропаганду так званого мультикультуралізму.
В нині покійній совєцькій імперії, ото всьо називали інтернаціоналізьмом, бо щиталося, шо воно дужє скрєпно діє на багатонаціональний конгломерат.
А тепер два питання для тих хто в темі:
1. Хто з вас чув/бачив гранти для захисту прав українських меншин в країнах ЄС?
2. Чи існує нині, питомо український мультикультуралізм, без зовнішніх навіювань?

Докладніше

На мій смак, це те саме...

podolaihama

На мій смак, це те саме, що узаконити бойове закручування консервації в льох за трипільською технологією таємно збереженою першою хвилею канадійської еміграції.

Макаронний монстр в чистому вигляді. Я взагалі-то зовсім не проти створення нової міфології, тіки за. Але ж бойовий гопак подається як правдивий історичний підмурок, а це саме по собі вкрай шкідливо. Бо колись настане така мить, що майбутні покоління сядуть розбиратися з оцим всім ділом і з жахом усвідомлять хиткість підмурків, на котрих вони вмостилися.

В законі має бути чітко зазначено - це нова, висмоктана з калинового хуя казочка, ми її узаконюємо, хай буде, хулі.

Тоді й питань нема.

З повагою, король новопечерських лангобардів Відукінд Васильович Смердигора.

 
Karina Babenko

Рада узаконила боевой гопак. 
Прекрасная первая новость дня.

Докладніше

Пан Sergey Zoof розворушив...

podolaihama

Пан Sergey Zoof розворушив в мені деякі болючі спогади.

Отож, одного разу я забувся скільки мені років і якого числа якого місяця народився. Цілий день рахував, ледь не йобнувся, поки не здогадався в паспорт зазирнути.

А раз було таке зі мною. Прокидаюся зранку, мацаю себе за, даруйте, їбальник, і відчуваю руками, що він перевернутий догори дриґом. Це пиздець. Я поломився до дзеркала, дивлюся очима - все як треба. Беруся за пику руками - знову догори дриґом на дотик. Програма збилася, чи шо.

Але це було вкрай неприємно.

--

Карочє, питання руба - на самому початку липня їду автом в Польщу з Києва, на Люблін. Плюси, мінуси, підводні камені? ))) Шо там на кордоні взагалі коїться, робиться, точиться? І який маршрут найкращій?

Завчасно дякую за пораду, товариство!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info