Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Людиськи або людиски...

kz

Людиськи або людиски, як казала одна бабця, бо Люди то в неї були з великої букви, 
людиськи - то так, під настрій, від жартівливо-люблячого до легенького ступеню злостивості,
а людиски - туди вміщалося все: і тварюки і сволота...

Людиска

Вчора тітку одну стріла, якій на протязі тривалого часу купу добра зробила: і роботу їй знайшла по знайомим, не саму пильну до речі і доньку пристроїла і речами внуку і всім, чим могла...

Вопщим тітка на тій роботі зарвалась по самі помідори, почала сплєтнічати в колективі, а коли на начальство рот відкрила, воно думало недовго - вказівним перстом показало на двері
Тітка відразу в той же день мені в ноги ба-бух чєлобітну: Захарна, матьрадна, заступіся, сіратінушку обіжають, возвєрні врємя взад, шоб з роботи не виганяли, ти ж можеш...
А Захарна уже давно була в курсі (по вухам добряче поїздили, та Захарна завжди заступалась), як сіратінушка распоясалась, бо осталась за те пристройство должна, як земля колгоспу
Вопшим, сіратінушка була послата в трідєвяте царство з всіма своїми тараканами і чорною пикою

Докладніше

Пані Наталія Зубар (Nataliya Zubar)...

podolaihama

Пані Наталія Зубар (Nataliya Zubar) нагадала про цікаву здібність так званих творчих людей, а по-простому кажучи сумашедших. Це вангування майбутнього.

Цей текст написано на початку 2013 року, взимку. Видано його в "Щоденнику україножера", видавництво Люта Справа.

Це була моя перша книжка, фактично учбова, але шини, як бачимо, горіли уже тоді ггг. Далі в оповіданні описано бойові дії в столиці Наддніпрянської Імперії, зокрема штурм ВР, але це вангування прямо не справдилося. Менше з тим.

Головне в пророцтві не це. Головно ось що - наші перемогли!

ПС. Уявіть собі, юний орел Вадік Тітушко тоді лише розпочинав свою цивільну кар'єру! Ностальгія!

ППС.
Слушно нагадують про те, що Тітушко вигулькнув на історичну арену в травні тринадцятого. Отже, тексти дооформлювалися й весною, зара не згадаєш. Однак, все це вже хісторі.

Фото Івана Семесюка.
 
 
Докладніше

*винесено з діалогів про вічне

adam

Всі в курсі, шо для тего шоп нектар получивси дійсно божественним, він має настоятиси. Ото в нас і було бурне обговорення чи всьо по канону витримано:

"...
- запах удаливси?
-та я туда відро відпалених три години в духовці при температурі 210 градусів дубів запіхав. там мрець благоухать начне. 
- от з 210 ти переборщив!
- ніфіга.
- 205 - оптимальна температура.
- там по канону, якщо 180 - пахне дубом, при 200 - сливков, а при 210 - ванільков і школьніцев.
- зняв з язика! при 210 розкриваєси букет випускниці, яка зустріла рассвєт під тим дубом..."

Докладніше

В дєцтві мене не били...

tb1

В дєцтві мене не били, але в угол ставили з такою регулярністю, шо якби не моя вертлявість, я б точно ізмінила б форму.
В углу було стоять дуже скучно і странно, тому я або продовбувала дірочки в обоях, або устраювала плінтусові діверсії. А шоб було не скучно, я відпускала свою уяву і хвантазію і сочіняла таке кіно, шо Тарантіно іспугався б.
Якось моя тьотя і її муж падлодчик, получили в одному містечку кусок хати. І от він якось з криком "валінтіна, давай нахуй тут все оце бля" начав ремонт. І от вони там подривають половіцу, а там золото. Ну як золото, трошечки золота, но скарб. 
Я уявила, шо ті мінти, які два місяці до нас жили в квартірі тоже могли б наникать за плінтуса якихось скарбів, ну на крайняк кокарду із фуражки. 
Докладніше

САРУМАН

#урбамістика

коли дізнає́шся що саруман помер два роки тому
а світло ще й досі продовжує гратися у пітьму
і вся система координат зміщена градусів на мільйон
а ти – всього-на-всього виходець із радіаційних зон
і твоїми руками не раз загортали жар
але у кожного безміру є де-небудь межа
у кожного космосу є декілька чорних дір
тому не люби цієї країни і нікому не вір

на цих просторах здавна шанували сильних і злих
але світло ще й досі пробивається крізь серпанок імли 
але музика й досі звучить – чорнотою на білому оксамиті 
на вулицях занедбаних сіл танцюють діти невмиті 
комусь достатньо видовищ а комусь – хочеться хліба
та бажання вижити – найсуттєвіша їхня хиба 
он бачиш – польовою стежиною біжить кирпате дівча 
так і спливає цей час

так і минає оця реальність ця повсякденна муть 
але попри те люди живуть
якось живуть
їхня історія нагадує проростання зерна 
щось лебедіє під сподом щось виринає на
щось проривається крізь кордони стоншує береги
це не сила любові це пруть на танках твої вороги 
під їхніми гусеницями двигтить поверхня землі
саруман не помер
RIP Крістофер Лі

Фото Уляны Галич.
 
 
Докладніше

Живе, здорове, ніхуя не болить...

podolaihama

Живе, здорове, ніхуя не болить, наїлося борщу зі сметаною, йобнуло пару келихів пива, пизди отримувало вже й не згадає коли, але все одно постійно чимсь недовольне. І мандить і мандить. Все пропало, кругом жопа, діла не буде, пора валіть, нема перспектив. Нєт, да, нєт, да, нєт, да.

Оце таке бачу в цьому проклядому фейсбуці щодня.

Удівітєльно.

Докладніше

Обзор 24 травня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі середа, за тиждень вже літо, країна на низькому старті, щоб з розбігу кинутися в прохолодні води річок, озер, морів та інших водойм, якими щедро нагородила Україну природа. Стомлені довгою зимою і холодною весною українці масово рушать на пляжі, роздягнуться і смущонно підставлять свої малоспортивні тіла лагідному сонечку. Намагаючись один на одного не дивитися, щоб не сміяться. Втім, спортом займатися ніколи не пізно, варто лише пам’ятати, що секрет успіху у поступовості та регулярності. Ну й спорт має бути для здоров’я, а не навпаки.

Поки деякі з читачів зараз судорожно згадують куди запропастилися їхні спортивні костюми та кросовки, дідусь запрошує заварити собі по горняткові смачної кави, або корисного для здоров’я чаю, та вмоститися зручненько – очередний сільський дайджест перед вами.

Весна цього року, як відомо, позначилася на геополітичних мапах світу рядом громких побед, яких зазнав Хуйло, пробуючи штурмом взять закордонні столиці. В діло йшло все – і гроші, і компромати, і хакерські атаки, але більше за все гроші. Яких Кремль не шкодував і які щедро роздавав різного роду беззастєнчивим западним жулікам, котрим страданія Хуйла взагалі-то до одного місця. Вони просто люблять гроші і єслі Хуйло їх дає, то чого б не брать. Все в Хуйла, як ми знаємо, блєстяще получилося, столиць він не захватив, так зате ворогів він собі там нажив на всю оставшуюся жизнь предостаточно.

Докладніше

І знову я - твій куратор в грі...

podolaihama

І знову я - твій куратор в грі "ахуєнна але значно дешевша торба".

Це, друже, друкований на тканині принт. Принти є різні, в тому числі репліки на текстильні вишиті вручну оригінали. Ось туточки є певний вибір на двох сторінках.

http://semesyukshop.com/uk/42-torby

Класична пляжна торбочка з достатньо цупкої тканини. В таку торбу влазить ноут, якщо він не 1992 року випуску з гніздом для підключення пневмопошти. Знову ж таки три пляшки вина і сирок, або, наприклад, шльопанці-моноліт, трусняки, ліфік, коробочка з круасанами тощо.

Друк якісний, само собою. Ціна питання (аж самому не віриться) якихось 169 гривень. Ось таке хитрожопе ціноутворення.

Добирайте! Semesyukshop - крамниця на з'вязку!

Фото Івана Семесюка.
Фото Івана Семесюка.
 
 
 
Докладніше

Сьогодні о 21.00 на Ofr.fm/Zemlya слухайте...

podolaihama

Сьогодні о 21.00 на Ofr.fm/Zemlya слухайте другу нашу з паном Rostyslav Martynyuk неквапливу бесіду про українські ідентичності в просторі і часі. Які вони бувають, якими вони бували, шо з цим усім робити, і чи треба взагалі щось робити.

Бесіда в цілком демократичному абсолютно любительському форматі, однак насичена цікавими подробицями і скажено влучними зауваженнями.

Слухайте програму Еволюція або Смерть на Old Fashioned Radio щосереди о 21.00 та по неділях.

Спасибі державі, що не розвалилася!

Фото Івана Семесюка.
 
 
 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info