Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Національні празніки сучасних держав...

did s

Національні празніки сучасних держав – цікаві з точки зору сільської аналітіки індикатори, які дозволяють оцінити характер відносин між країнами та ступінь дружби чи вражди між їхніми лідерами. Це як дні народження в людей – ми поздравляємо з іменинами тих, кого шануємо і не вітаємо тих, кого не уважаємо.

Сьогодні свято у французів і, користуючись нагодою, дідусь щиро та сердечно вітає усіх читачів з Франції із празніком, а решту читачів запрошує заварити собі по горняткові святкової кави, або чаю, можна з'їсти й круассан.

Так вот, про уваженіє й вражду між країнами у світлі вітань політичних лідерів друг друга із національними празніками. Надсилання вітальних телеграм від президента президенту процедура достаточно громоздка, в ній задіяні десятки чиновників різного уровня, особливо коли мова йде про проблемні країни. Проекти тих телеграм пишуться й довго редагуються, вилизуються формулювання і береться до уваги навіть як оті вітальні слова звучатимуть у перекладі тою чи іншою мовою. Шоб не було казусів і конфузів. В більшості випадків вітання шаблонні, підкреслено чемні, але офіційно прохолодні. Між країнами, народи та лідери яких близько дружать, у проект вітання обов'язково закладається якась приємна родзинка, словом – все як і в людей. Шануєш людину – стараєшся її порадувати; уважаєш, але близько не дружиш – обмежишся чемним «вітаю з днем народження».

Докладніше

Нічна Біла Церква - це вам не столиця...

lp2

Але і не провінція. Є центральні бульвари на яких кипить життя. Особливо якщо поруч якась цілодобова крамниця. В Києві якщо знаєш, що питимеш пиво - бери літра три. Ніколи не відомо чи подужаєш, але ліпше потім вилити, ніж сумно вдивлятися в об'явки, що цитують Клічка дослівно тільки без помилок. А в Білій сама сувора заборона - пити пиво і все таке, на алейках і в інших місцях, що звуться публічними. Заборона правильна. А враховуючи, щоу нас в місті зараз неначе день перший з Книги Буття, там де "Нехай буде світло!" дуже дошкульна. Лампочок начіпляли і там де їх зроду не було. А отже раптом стали публічними різні пішоходні зони, та і просто тихі вулички, на яких можна присісти на лавку. Я помітила, що у місцевих вуличних тусовщиків трапився легких когнітивний диссонанс. Алей наробили, асфальта наклали, лавок наставили. Здається сиди і насолоджуйся пивком чи чимсь і міцнішим, вдихаючи нічне прохолодне повітря. Так тре було ще й світла напроводити. Тепер навіть з поліцейськими не домовишся, бо люду прорва, і всім все блін видно) До шикарної американської ідеї ховати пиво в паперові пакети ще не дійшли)) Навіть в тих прекрасних нетрях, де я полюбляю жити, раптом стало світло. На бордюрах біля новобудови сьогодні намагались розположитись трійко тусовщиків. Стають спиною до ліхтаря - не видно куди лити. Стають обличчям - можна на телефон фотать, так гарно видно, хоч і поночі. 
- Нє ну от не бл@дь це білоцерківсвітло? Нема де нормальному чєловєку розлабиться! Ти таке помниш Славік за нашу жизнь? Хоч посеред города сідай і пий, а це тре ховатися, наче крадене п'єм. Пашлі навєрно на набережну. Тре було зразу туда йти. Слєдущий раз прям туда. Пашлі.
Ржу тихенько. Бо вже за тиждень на набережній ліхтарі ставитимуть. Пічаль - біда для хлопців після роботи))

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info