Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

СОНЯХИ

Фото Уляны Галич.

легковажні бабки і коники-стрибунці,

що готові розказувати про літо кому завгодно.
чорні морви в липкій від соку руці.
зеленоокою млістю на темних водах
розповзається перший передсерпневий туман,
як нагадування про минучість і неминучість.
коли довго когось шукаєш, а його - нема.
і не варто через це мучитись.

бо літо - ось воно, ще трохи - і промайне.
ще декілька злив, жмут прив'ялої м'яти.
ще пара сонячних днів, наче купка золотих монет,
яких тобі ніколи не мати.
ще трохи голосу, трохи заповітних бажань,
коли не хочеться зазирати в порожні гнізда.
коли час не межа, і навіть смерть - не межа.
засмаглі діти. музика. сережки у ніздрях.

і зайвих слів не треба нікому, бо що - слова?
що там їхні суфікси і коренева система.
лягаєш на землю і слухаєш, як говорить трава,
доки не стає темно.
коли вчишся шукати істину у простих речах,
і радієш окрайцю хліба з молоком і сиром.
теплі соняхи квітнуть - чорне в золотих обручах.
літо проходить з миром.

Докладніше

історія, лєдєнящая кровь

maf

30-летняя Алина из Харькова после Майдана поняла, что в Украине жить невозможно, поэтому уехала в Новую Зеландию.

Денег не было совсем – бедняжке приходилось питаться плодами с деревьев, собирая их в парках и скверах. Она ловила птиц, рыбу, а затем жарила их на костре. Жила в палатке, на аренду квартиры не было средств. До отъезда в Новую Зеландию она была пышнотелой хохлушкой – весила 95 кг. Когда нашла работу, то весила уже 47 кг и едва волочила ноги от истощения

В Новой Зеландии повсеместно употребляют марихуану. Формально это запрещено, но на деле она есть практически в каждом доме. Полиция предпочитает закрывать на это глаза. В Новой Зеландии все понимают, что живут на острове, поэтому не хотят ссориться друг с другом.

— Надо было ехать в Россию, — говорит девушка. – Там стабильность, процветание: и работы всем хватает, и получение гражданства сейчас для украинцев упростили.

Докладніше

Лучші сценаристи Голівуду зараз...

did s

Лучші сценаристи Голівуду зараз завістліво спостерігають за розвитком сюжетних ліній в серіалі “Трамп” і безсило покусують собі локті – такого їм ніколи не вигадати.

А перед тим як ознайомитися з новинками мірового кіно, дідусь пропонує заварити собі каву або чай і вмостившись зручненько вникнути в суть сюжетних переплєтєній, достойних уваги справжніх кіногурманів.

Бо українським глядачам здебільшого пропонуються малобюджетні картини в жанрі хуторянських триллерів, де Хуйло окупував уже не лише Чернігів, але і Житомир з Вінницею, а поляки на карпатських полонинах сердито сваряться з угорцями про лінію кордону. Фільми подібного гатунку свідчать про глибоку й затяжну творчу кризу, яку переживають вітчизняні околополітичні кіномитці, а можливо і являються свідченням душевного розладу авторів сценаріїв. В будь-якому разі хуторянський триллер, то не наш жанр, тому дідусь пропонує звернути увагу на кращі здобутки світового кіно. Ітак.

Докладніше

ми лиш такі із виду скромні...

maf

ми лиш такі із виду скромні
но єслі только захотім
ми можем даже міта ромні
продвинути у білий дім
і хіларі могли зробити
ми легко президентом сша
американці ці ж - як діти
но в нас широкая душа
ми вдруг рішили, шо до лампи
нам їх овальний кабінєт
хай там тепер маланка трампу
по срєдам дєлає мінєт
європа нам усьо ж побліже
і кандідатка всі хуйла
немов фанера над паріжем
у президенти не пройшла
на мєсних ми спасли анжелу
мутила рашка там також
ми маєм вплив у мірє целом
із нами ти не пропадьош
кордон ми цивілізаційний
сторожим від пацакських орд
ми тіпа як давид біблійний
та й голіаф давно не торт
якшо нас будуть всі любити
дадуть нам зброю і бабла
то будь-яку країну світу
захистимо ми від хуйла

Докладніше

От наприклад, багато хто у приваті...

От наприклад, багато хто у приваті мене запитав що я думаю з приводу отого потоку свідомості від якоїсь тітки, яка "возвращається на родіну", про Пітєр, про жопу на два базари.
Спрашивалі - отаєчаєм.
Я нічого не думаю. От що я маю думати про тарганів, мух і тріппєр? Якби людство вигадало спосіб остаточно позбутись цих явищ, мабуть настав би парадайз. А так ні.
Облиште тих вавочних і болєзних, не витрачайте емоцій. Нам є про що і про кого поплакати. Наприклад, зайдіть до Андрей Танцюра на сторінку, там є інфа про новий борт з пораненими бійцями та реквізити. Або до Вика Белая чи Katherine Nozhevnikova, які останнім часом не витягують по коштам своїх підопічних у опіковому дитячому відділенні. Я не примушую, не закликаю, чи щось подібне. Я просто думаю, що гарт, який ми всі пройшли у 2014 році, мав би нас навчити тому, що нам своє робить. І якщо вже палити емоції, то хай це буде щось, що того варте.

Докладніше

а в Києві от дуже пагано стало...

tb1

- а в Києві от дуже пагано стало з українським язиком. Раньше хоть було лучше, а тепер опять балакають на руськом.
- І де це? А ви коли в Києві були?
- та в 2008 ще і як була, проєздом.
- то звідки ж вам відомо шо в тому Києві з язиками?
- я знаю, мені подружка казала, вона в Фастов до дочки їздила.
Це діалоги за 250 кеме від Києва.
Там вам і про унічтожену архітєктуру розкажуть, і про звєрства Кличка і про те шо всіх і даже інвалідів на велісопеді заставляють їздить.
Оказується страшно жить в нашом Києві.
Вихожу з підізду, стоїть сусідка, каже:
- я вас ждала. Я з вами тоді побалакала українською, і як в дитинство вернулася, мама моя з Яготина. Пішла купила діск з українськими піснями і закривала під них огурци. Дуже хароші получились, я вам потом баночку дам. 
#нагнітаю
#яктебенелюбити
#нетойтеперкиївналетілирептілоїди
#анаподолінамєстідрєвнєйшойцерквипостроятьпростітутошну
Докладніше

Іноді, просто щоби зайвий раз...

podolaihama

Іноді, просто щоби зайвий раз не матюкатися (а приводи матюкатися маємо щодня), потрібна альтернатива.
Маловідомий вираз РОГИ-НОГИ пояснює все, ну або майже все, а разом з тим натякає на купу обставин і в критичний момент дозволяє уникнути московитського закляття йолкі-палкі.

Аграрномістичний реалізм в дії. Більше рогів та ногів за посиланням.

http://semesyukshop.com/uk/sapanky/504-rogi-nogi.html

Магазинчик світоглядного одягу Semesyukshop - крамниця пильнує актуальну реальність. Долучайтеся.

Фото Івана Семесюка.
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info