Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

#старі_дописи

lp2

Вона вже не молода була, коли показувала мені ті передкупальські приготування, моя баба Ганька.
Занесла в садок велике рядно, поклала його на траву. Потім принесла з хати величезний оберемок квітів, що нарвала зранку у лісі. Тоді навколо почала сипати сіль.
- Навіщо то, ба?
- Від лихої сили. Що значить і не пам'ятаю вже, але потрібно.
Витягла копійчані сірники і підпалила. Сіль зайнялася, блимнула ледь помітним спалахом і потухла.
- Клич дівчат по одній. - сказала і важко зітхаючи від докучливого артриту сіла на рядно. Розклала засмаглими, з тоненькою ніби з коричневого промасленого паперу шкірою, руками навколо себе темно синю вихідну спідницю, поверх якої був надітий білий чистий фартух. На них почала розкладати квіти. - Гукай першу, Лесюню.
Я побігла до задніх воріт, де вже, гигикаючи і соромлячись чекали п'ятеро чи шестеро дівчат.
- Дівчата! Йдіть, хто там перший. Баба гукає.

Докладніше

Патрушев, Лавров і Бортніков...

did s

Патрушев, Лавров і Бортніков у ці хвилини вніматєльно ізучають паркетний візерунок в кремльовському кабінеті Хуйла стараючись на нього не дивитися. Хуйло на них тоже не дивиться, йому тяжело і протівно. Всі мовчать і тупо сопуть, намагаючись осмислити масштаби очередного тріумфа внєшнєй політікі РФ.

І лише лєгкомислєнний скоморох Піськов дурашліво либиться поглядаючи у вікно. З якого у 1606 році на алебарди стрільців скакав Гришка Отреп’єв. Бо виход всігда є.

P.S. Друзі, дід мотається по командіровках, з-за керма багато не напишеш. Не знаю чи вдасться написати завтра, але якщо побачите десь глубокомислєнні натяки, шо размолвка между Трампом і Путіним лише театральна постановка, а на самом дєлє у Хуйла всьо схвачено, він опять побідив і всіх переіграв, то так і знайте – то обична кремльовська пропаганда. А насправді сьогодні Хуйлу предстоїть одна з найважчих безсонних ночей у його паршивому житті.

Хорошим же людям – надобраніч і гарних снів. Все буде добре 

Докладніше

БО ЛІТО

тонкі силуети мереживні комірці
літо тримає нас як пташенят у руці
роздивляється присвистує: які ж вони пухнасті мацьопі...
а коли вечорами в повітрі розливається липневий опій
тіні глибшають наповнюються таємним змістом
це життя що починається за умовним містом
це коли нас приймає до себе пташина зграя
і ніхто в цьому світі більше не помирає
ми потроху дужчаємо вбираємося у пір'я
тільки нічому зі сказаного не вірю я

бо літо - таке яскраве таке нестерпне
воно жнивує а потім самотньо блукає стернями
тиняється болотяними заплавами ярами бо літо
уривками снів і спогадів ще довго болітиме
воно згадує музику народжену з крові й плоті
згорілих живцем танкістів і збитих пілотів
чиїсь тривожні дзвінки поштівки і найгірше - мовчання
коли тиша - така загрозлива і незвичайна
переповнена всілякими страхами і небезпеками
в пообідні години літо перечікує спеку

а вночі гуляє садами крадькома куштує зелепухи
прислухається до нашого пташиного лепету
та про себе нічого нам не розказує і - тим паче
воно ніколи не молиться і не плаче
то всього лиш роса на травах і ноги мокрі
то крізь тишу зачаєну ледве вловимий покрик
і дорога якою іти насправді зовсім не важко
літо стиха шепоче: віднині я буду вашим
але ця обіцянка - така химерна і половинна
літо нам не належить і воно у цьому не винне

Докладніше

Леся - дура)))

lp2

Лесюні жалко всіх і виправдання вона знайде кожному несправедливому закиду щодо себе. Мало того Лесюня з настійливостю свідків єгови хоче щоб всім було добре. Бо вона пережила, вона розуміє, вона знає як. Лесюня одного досі не зрозуміла, що рівень інтелекту людини має значення. Якщо хтось вихований "какбичєгонєвишло" то Лесюня може дьоргатись нервувати і наводити приклади як послать, но її ніхто не слухатиме. Мало того, на Лесюню дивитимуться як на дівєрсанта, який сміє казати, що вона думає. Як так??? А как же субордінація?? А почітаніє і прєклонєніє? А у Лесюні серце крається коли вона дивиться на тих хто запутався у власних комплексах і штампах і ледве дихає. І вона кричить "Та ти ж бляха, вільна людина, ти можеш жити як мрієш" а їй на секунду виплюнувши кляп, який добровільно взяли до рота відповідають " Тобі нас не панять, ти нас бентежиш, безсовісна, вопше непонятно чого тобі так повезло з тією свободою" 
І я розумію - Леся дура)))

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info