Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

придворний ригівський політолог кость бондаренко...

maf

придворний ригівський політолог кость бондаренко разразілся опусом, позорящим тих нехороших людей, хто говорив всячєські гадості на адресу покойної бережної
при цьому розказав ізвєсну історію про жилізного фєлікса, анархістів і похорони кропоткіна

…В феврале 1921 года умер один из идеологов русского анархизма князь Петр Кропоткин. Глава кровавой ЧК приехал в Бутырскую тюрьму, где в камерах находились десятки арестованных анархистов – некоторые из них ждали исполнения смертного приговора. Дзержинский пообещал всех их отпустить на сутки – на похороны Кропоткина (действительно выдающегося революционера и мыслителя). Но с условием: они дадут честное слово анархиста, что добровольно вернутся в тюрьму. Нам, наверное, этого не понять: но на следующий день все до единого анархисты добровольно вернулись в тюрьму. Со стороны большевика Дзержинского – демонстрация доверия к врагу. Со стороны анархистов – невозможность перешагнуть через данное слово чести.

я, правда, не поняв, яка тут связь
про яке довєріє чи честь може йти мова, коли йдецця про будь-якого українського політика за 26 років незалежності

ворога, напевно, можна поважати, бондаренко там пише про ціцерона, батия і даже цитірує кіплінга, але не кожен ворог заслуговує на повагу чи простігосподі емпатію
як казав павлік морозов в однойменній п’єсі:

він ворог був, мені його не шкода

Докладніше

ПУСТОТА

ПУСТОТА

в опівнічній порі не виходь на обрив
де впадає ріка у небесну предтечу
де з твоїми дідами Господь говорив
про одвічну дорогу лелечу

крізь піски і провалля крізь ветхі часи
крізь космічні колонії на Андромеді
чуєш гавкіт? то гончі зажерливі пси 
йдуть слідами великих ведмедів

тож не бійся нічого ‒ множинність смертей
лиш подоба бліда тої справжньої смерті
коли все затихає і гасне проте
тільки в цьому і є абсолютна відвертість

і в безмежному скопищі власних пустинь
у химерному плетиві диму і чаду
все що досі тримало тебе – відпусти 
пустоті покорися і падай

Докладніше

Обід. Взяла в кав'ярні каву, в магазині пиріжок...

lp2

Обід. Взяла в кав'ярні каву, в магазині пиріжок, сила на лавку в холодку - обідаю. Підходять він і вона. Далеко за сімдесят. Він її попід руку підтримує. На ній великі окуляри з трохи димними скельцями, капелюшок солом'яний і якесь плаття "привіт з семидесятих" ріденьке волосся пофарбоване в рудий. А він звичайний собі, в льняних штанях і тенісці білій, навколо лисого острівця на голові сивина, як півмісяць. Присідають біля мене, бо холодок. 
Вона йому: - Не можу вже, ця спека доконає мене. В мене серце слабке і ноги отікають і нирки хворі..
Він вбік: - І голова.. 
Вона йому: - Чому ми не взяли пиріжок? Сходи візьми пиріжок, спитай у дівчини де вона взяла і мені купи. Або не треба, бо раптом мені погано стане, а тебе немає.. Або сходи, он дівчина за мною пригляне.. - дивиться на мене запитально, я киваю. - сходи, бо я б щось з'їла.
Він вбік: - Печінки і мозку мого значить мало..- їй - добре.
Я показую рукою на "Ольвію". Він йде, бабця мені
- Я знаєте, колись вчителем була у Барнаулі, Мене Килина Климівна звати. А вас як? Втім не важливо, так от, в Барнаулі немає такої спеки. А ще ми в Болгарію їздили, там чудові курорти. Але теж не так спекотно. Я не знаю де крім пустелі ще є така спека. А з моїм здоров'ям, спека це небезпечно. Я звичайно слідкую за своїм здоров'ям. То як ви сказали вас звати?
- Леся.

Докладніше

Відомий псіхоаналітік Луіджі Дзоя каже...

vc

Відомий псіхоаналітік Луіджі Дзоя каже, що психологічний розвиток людини завершився. Цифрові технології вбили прогрес індивідуума. Покоління, що виросло втупившись в екран смартфона, нездатне до глибинних особистісних зв’язків і тонких чувствовань...

Ото ж я й бачу, шо не то шось уже з нами...

Оце сядь та випий з кимсь молодшим... А потом спитай у нього: "Ти мене, Вася, хоч уважаєш?"... - А Вася дивиться на тебе, як баран на нові ворота, і даже не поніма о чьом рєчь... Воно вже кончило психологічно розвиваться і совершенно не пригодне для високої душевної бєсєди...

Грусно це все... Ото прямо хочеться встать і в’їпать... - Розвивайся, тварь!

:-)

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info