Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Коли я бачу новину, що той чи інший західний політик...

vc

Коли я бачу новину, що той чи інший західний політик у чомусь підтримав Росію, то завжди дивлюся, як він виглядає на фото... (я латентний фізіогноміст ))

От щойно прочитав таке: "голова німецької ультраправої партії Гауланд заявив, що Крим ніколи не повернеться до складу України"...

На фото ліца його глянув: Ну, таке, - обична червона жопа, правда в галстуку і в пінжаку...

Нормально... Такі хай підтримують і далі...

))

Докладніше

У День Незалежності в 14му році

У День Незалежності в 14му році ми з колегою були на Ланжеронівській набережній. Скрізь були кордони з умовних правоохоронців. Чому умовних? Бо єдине, що я запам*ятала про них - це похмурі, змучені нарзаном мордяки, пивні пуза і нахабні трольні запитання чому я не в АТО.

Потім ми стояли у спеціально відведеному для журналістів місці, на морі був шторм і нам у спини били хвилі, засипаючи холодним водяним пилом. Поруч із Порошенко стояли Ківалов та інші ті, завдяки кому почалась війна. Так, ми країна абсурдів. І поки президент проголошував свою промову, нас всіх поливав несподіваний ливеняка, а десь на морському горизонті віддавали честь кораблі. Ті, що залишились нам після анексії.

А в цей самий час у Донецьку відбувся "парад" наших полонених. Бо це єдине, що могли протиставити орки самому факту нашого існування. Приниження і злам - ось на що вони сподівались. Знищити дух, який тримав всіх небайдужих і країну. Коли навколо зрада - не дебільний мемасік вигаданий як медійний сміхуйочік. А справжня бляха, тотальна зрада і змова, коли міста і села кидали під ноги окупантам. Цей розпач неможливо забути і пробачити.

І я буду дивитись парад і згадуватиму тих, хто пройшов крізь тортури, заплативши за нього надвисоку ціну, щоб інші змогли йти по головній вулиці держави з піднятою головою. А кому виїдає очі, хай не дивиться і "нє пижітся".
Оце і все.

Докладніше

Коля, баба Соля і кіт Бараболя 1

vovk

розділ перший

Сусідка в мене була, баба Соля. Соломія Яківна тобто, учителька відставна. І був у неї кіт Бараболя. І був він не просто кіт, а тайний агент Галактичного Которейху БРБ-42. А ще був у бабці внук Коля, актор дубляжу. Звірят в мультиках юними смішними голосами озвучував. І часто до бабки в гості ходив на пиріжки і пироги з яблуками.

Дуже Колю пенсіонерки любили, сусідки бабині - Кузьмінішна, Нікітішна і Ільїнішна. Бува побачать як Колька йде і гукають йому з лавочки:

- Здоров будь, наркоман.

А Коля їм:

- Здастуйте, курви старі. Коли ви вже здохнете тільки?

Любив в общім Коля старушок, а вони його до маразму обожали.

Аж тут настала бабі Солі пора вмирати. Закликала вона унука, та й каже:

- Прадід твій, золотце, посліднім хранителем казни запорізької був. І у нас в парку котла з червінцями закопав. Мені вони вже не нужні, а ти йди і одкопай. Приходь опівночі, встань під кленом старим, коло туалєтів, лицем до почти, перехрестись на всі сторони і копай.

- А чо опівночі? - пита Коля. - Проклятий клад то, бабуню?

- Тому шо дньом одберуть у тебе, район у нас бандитський, дурбецало - сказала баба і вмерла.

Добув Коля лопату, прийшов опівночі і ну копать. І одрив таки казан заповітний, золота червоного повний. Тягне його, тягне, а витянуть не може. Вже й до машини прив'язать хотів, аж тут почулися з ями голоси замогильні:

- Не пробуй навіть - кажуть сурово. - Бо акумулятора к хуям надірвеш і підвіску поламаєш. Ліпше з нами договорись.

-А ви хто такі? - пита Коля.

- Ми мертві тимуровці. тунель копаєм із пекла в світле комуністичне завтра.

- А золото зачєм не віддаєте?

- А будем ми кожному долбойобу золото віддавати. Скучно нам тута. Приведеш нам бабу - оддамо скарб.

Почухав Коля голову та й пішов Анжелу Петровну, повію місцеву шукать, шоб гривень за п'ятсот піонерам релакс устроїла. А її й нема - в сауну з участковим і депутатом міськради поїхала. Вернувся Коля до ями, а там три старушки, сусідки бабині в яму заглядають, на золото чудуються. Аж тут загуркотіла яма, обвалилася і засосала бабок без сліду. а тимурівці і кажуть:

- Молодець шо аж трьох привів. Забирай той казан, вже рученьки терпнуть держати його.

Дьорнув Коля за ручку та й забрав казана. Приніс його в банк здавати, а там все монети старовинні. А на монетах тих з одної сторони жінка з косою, а з другої - козак з вилами. І з обох сторін по ободку Президент України написано. Тут Колю і схватили, в Миротворець записали і в тайну тюрму СБУ посадили.

А кіт Бараболя, як взнав шо хазяїн в біді, надів смокінга од Хьюго Босса, пістолєта з глушником і шокєра портативного в кармани засунув і виручать Колю подався...

Фото Вовчика Сірего.
 
 
Докладніше

Коля, баба Соля і кіт Бараболя 2

vovk

Розділ другий

Заліз тоді кіт у Галактичний Інтернет і найшов ту тайну тюрму СБУ, у місті Орбіта Черкаської області. Приїхав туда попуткою, в покинутий дім зайшов і в двері підвальні кодово постукав. Аж тут відкрили йому Чорні Бандерівці та й питають:

- А ти хто такий будеш, коте?

- А я - каже кіт -Теодор Оберлендер переодітий. Шо, не пізнали в гражданському, салаги? Ану пустіть, батько порядкувать буде.

- стій давай - кажуть бандерівці -куда лізеш рилом немитим. Наперед гасло кажи. Яке гасло сьогодні?

- Непозбувна бентега - одказує кіт. - Ну, шо стоїте як негри на розпродажі. Пустіть, кажу. Я в Ліпецьк жалітися буду.

- Ніззя тобі у внутрішній периметр - кажуть охранніки. - Перший день же служиш. Осьо тобі М-16, форма дизайнерська і оберіг у виді свастики. А тепер іди стерегти камеру з московськими опозиціонерами, отам при вході. Як справишся - на повишеніє підеш, буде тобі орден, подвійна порція вареників і погони підхорунжого.

Засмутився кіт, а робить нічого. Прийшов, сів коло камери та й давай з опозиціонерами в шахмати на щолбани грати. А вони й давай плакати-проситися. Мол одпусти нас, коте, в тебе морда красіва і лапи пушисті, а нам тут скучно. Б'ють і Воробкевича напам'ять вчити заставляють. Ти нас тільки виведи і поможи у Молдову втекти, а ми для тебе шо хочеш зробим.

- Ладно - каже кіт. - Помогу вам, сяким-таким немазаним. Тільки скажіть де хазяїна мого, Колю, тримають.

- Так утік він, кормілєц - загукали опозиціинери. - ото вчора якраз. Всьо плакав в камері і на поміч звав. А мимо мертві тимуровці хід у Комунізм рили. Так вони йому й стіну в камері вивалили, а він і втік через той хід. Кричав шо в Херсон пробиваться буде.

Почухав кіт голову, а далі опозиціонерів тайно вивів і на самосвал до Білорусі посадив, бо молдаван йом жалко було. А сам на байк сів і до Херсона за хазяїном поїхав...

Фото Вовчика Сірего.
Докладніше

Коля, баба Соля і кіт Бараболя 3

vovk

Розділ послідній

І от пробився Коля аж на Херсонщину. Іде голодний, змучений, ноги болять,серце пече. Аж бачить - циганка з картами долю віщує. Підійшов він до неї, вийняв послідню десятку та й каже:

- Бабушка-бабушка, а скільки мені жить осталось?

- А ніхуя - каже циганка. Халата цвітастого скинула і в прокуроршу Поклонську перекинулась. Двинула нещасного Колю ризиновим хуєм межи очі, шо світ йому померк. і в Севастополь потащила.

Проснувся Коля аж в прокуратурі. Дивиться - а перед ним прокурорша гола, в самих ботфортах і георгіївській лєнті стоїть. І форму царську протягає. Мол бери, друг болєзний, будеш мені тут Миколу другого ізображати. А як нє, то ми тебе тут за шпіонаж посадим.

Заплакав Коля, а робить нічого. Надів форму, ордена і корону, а та курва йому ше батога простягає. Та й каже:

- А тепер накажи міня.

Ну і став Коля од безісходності її шмагати. Аж тут зайшов в кабінет кіт в кожанці і будьоновці та й як крикне комісарським басом:

- Развратнічаєте всьо, сатрапи? Пизда вам, революція прийшла - та й як стрельне з маузера в люстру.

Прокурорша перелякалась та й в самих ботфортах у вікно, прямо в грузовик з неграми вискочила. А кіт з Кольою угнали водний велосипед і уплили в Турцію аніматорами працювати.

Фото Вовчика Сірего.
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info