Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Вісник раґулізму

kz

недавно від скуки швендяла тирнєтом і натрапила на одне видання на букву "О...", яке перекладає пости Захарни на руське

Лютий пісєц!!! от нашО явасспрашіваю? Захарна й сама може вдало втяти на цій мові, але свій блог принципово пише державною і бойовим українським суржиком, кому треба, той все розуміє і блоги Захарни розраховані тільки на цю авдиторію, не більше

Захарна, як невтомна борциця з раґулятіною на просторах Неньки, часто юзає звертання до Вищих Сил, які курірують раґулів, фразою "Святі Мушлі!!!" 
Знаєте як ці вумніки з "О..." перевели це святєйше заклінанійо?

Святые ракушки!

Ракушки, котани! ви це чули? Тисячу ковіньок перекладачам в дупу, самі ви ракушки! А чо не "святые гребешки"? 

Докладніше

небайдужі котани розтеліпали Захарні...

kz

небайдужі котани розтеліпали Захарні особичку знову з переживаннями, чи всьо добре і де Захарну опнять носило якими кушерями
Збагойна!
Захарну практічєськи ніде не теліпало крім злачьних місць єбстєствєнно, а сиділа вона в підпіллі, бо оця срака під назвою кампутір-ноутбучєр рішила повийо...жуватись і показати, хто тут головніший
Захарна вже було зібралась вчинити черговий лайфхак, як з ролетами і розхерячити цю бляцьку сраку, бо полетіла вся інфа і парочка паролів, які Захарна тупо пробзділа, але пошкодувала стін в хаті, можна було канєшно його зазвіздячити з балкона, але це не наш метод, тим більше під балконом постійно вештаєця зграя дітисьок, а по вечорам в кущах кишить бомжами, вопщим опастно це всьо

У Захарни на цей случай єсть гуру Валєра, якому нінада довго ніц пояснювати, достаточно позвонити і пронити в трубку гнусавим жалібним голосом:
- Валєееееерааааа!!!
- Завтра! - гаркає Валєра в трубку і вирубається
- Шо завтра, ізвєрг? - це я вже перезвонила, між іншим!
- Завтра принось, роботи завалісь, по горло!

шаманив Валєра над моїм ноутбучєром в аккурат майже тиждень. Шо він з ним робив, яке зілля варив, лапку павука туди кидав, жабьячу шкірку і в бубен камлав - не суть важливо, але товаріща майже з того світу вернув, це так Валєра сказав, щоб набити собі в карму важності, він всігда так дєлає)))

Але є смартфон, - справедливо зауважите ви. Е ні, пуфистіки мої пуфисті, для лінивої Захарни це практично смєртєльний номер - тикати одним пальцем в оці всі віртуальні клави на екрані, ІМХО Захарна як піаніст в анамнезі, відсидівший в застєнках музшколи 7 років, полюбляє гру пальців на реальній клаві, коли пре мислЯ, бо поки доштрикаєшся одним пальцем, то всі думки полинуть за обрій, отакот)))

Вопщим, хай ваші девайсони прцюють як годинник і ніколи вас не підводять! А ви, пуфистіки мої, заведіть собі блокнотєг, куди записуйте всі явки і паролі, патамушта потому!

* Тут Захарна тяжко вздихнула і навіть малость всплакнула... бо основний поштовий ящик і аккаунт на Таta Ianоva всьо, як каже Валєра: пиздарики-дударики) не іщіть мене тама*

Докладніше

Їдемо додому з Дуліцького...

lp2

В машині, запаковані, як сардини в банці. Вредьозність моїх мінібандерівців була на час відпочинку трохи знівельована близькістю бабусі і діда, коли їм геть ставало "скууууучно" то вони відправлялися городами до діда, щоб повів купатись чи до баби, щоб цьомала в сраку і годувала "вкусненьким". Трішки, звичайно розвели дядю Яріка і тьотю Надю на "пішли на ГЕС купатися", бо їм то що? Приїхали і поїхали, чого б дітям приємність не зробить))) Але не про те. Дмитро по дорозі додому "Ма, розкажи щось про Україну" і "ма" понесло. Від здобуття незалежності і до теперішнього часу. Коли Дмитро почав плакати (попередньо сказавши, що пишається українцями і шкода тих, хто поліг в боротьбі) " ма" уважно дивилася на Данила, який шуткував і тролив кожне слово. Так от Данило хоч вголос шуткував але теж плакав. "Чому?" "Ну я не хочу здаватися слабким, але мені теж болить" звели вони до жартів все!
Але я подумала про те що я може і хєровата "яжемать" але душу своїх дітей виростила правильною. Може моє "виключи режим к@цапа, і "не відповідай російською" і не завжди діє, але... Якщо їм болить душа, значить все на вірному шляху. Бо душа - саме головне.

Докладніше

Сидиш, така, дивишся на дощ...

lp2

Сидиш, така, дивишся на дощ, на околиці, на малечу, на сплячого Кота... Згадуєш родину, друзів. І думаєш ( не в образу атеїстам) чому є люди, які не вірять в Бога? Якщо вірити в нього, то стає зрозумілим, що можливості всі він дає, лише ми ними не користуємось. Тож якщо щось не так - до чого тут Він? Чому відразу Його заперечувати.? Бо комплекси меншовартості? Чи синдром Цезаря?)))) Чому не сприймати буквально вседозволеність Едему? До речі, з Едему Бог вигнав лише Адама. Єва могла і залишитись))) Але не схотіла. Придивіться! Не впізнаєте себе? Самі вирішили ще стопіісят тисяч років тому)))
На захист теології вам моє мамське.
Коли я приходжу з роботи - якщо бардак значить само собою. Якщо порядок - втрутився Кіт і всі прибирали))) А на землі ото всьо для людини само собою? Не смішіть маму зі стажем))))

Докладніше

Серед греків багато латентних ватників...

vc

Вони дружать з руськими. Вірніше, вважають, що дружать... Бо сумнозвісний "руський мір" пока доходить до них тільки в пляжних трусах, а не в одностроях... Також руські купляють у них омара за 200 євро, випивають місячну норму анісової самогонки узо за апєрітівом, плюс православіє...

Потомки Сократа люблять отвлічонно поразмишлять на різні теми...

Один каже: русские, украинцы, греки - это все братья...

- Січас обсудим, кажу. Тільки спочатку принеси мені каву по-турецьки!
- Нет такого кофе!!! (возмущонно)... Это наш кофе - греческий!!!!!
- Ага, кажу... Ото заткнись краще!

Сдєлав я його...

:-)

.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info