Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Школа номер 51 на районі вважалась проклятою...

vovk

Все там було не так, а найбільше не везло з персоналом. То фізрук Юра на зборах християнської молоді на столі станцює, то хімічка за Діму з десятого Бе по зальоту замуж вийде. Директор попередній от в Туреччину поїхав, так в аквапарку в трубі ногу зламав і обісрався, навіть в телевізорі показали.

Але найгірше в проклятій школі велося сторожам. А все тому, шо пару раз на тиждень близько опівночі починала там творитись всячєска містика і чортовщина.

Ото бува сяде сторож кросворд рішати чи телевізора переносного подивитись - аж тут кроки чуються. Легкі, шаркающі, так ніби дитина чи клоун у туфлях войлочних за стіною ходе. А вийдеш в коридор бува, засвітиш всю ілюмінацію - і не видно нікого. А все одно шаркає. І голоси чути, чоловічі, а то й жіночі. Балакають всяке, кричать, бува матюкаються, а то й сміяцця почнуть - хором так, глупим таким сміхом знущальним, аж серце через сраку втіка.

Сторожі там довше місяця не заживались. Хто розрахунок брав, а хто і в запой заходив. Найдовше Богдан Ілліч протримався, пенсіонер. Бо був глухий як звук п і мав у дупі всю містику з езотерикою. Йобне бува на ніч грам 50 і спати ляга. Рік одслужив, а далі дочка його, Нінка, з Канади приїхала і забрала тата на ясні зорі і тихі води Саскачеванщини. А на його місце Колю взяли, журналіста безробітного.

Коля просторожив три ночі, а на четверту прийшов після дня народження і п'яненький. І тільки спать налагодився, як голоси порвали тишу шо мавпа газету і в'їбали попуррі з Блек Сабат. Коля побіг до виходу, по дорозі загубив ключі, гупав у двері, плакав і кликав маму. А за півгодини вибив вікно в кабінеті фізики і загубився на передмісті, міліція зі швидкою два дні ловили.

А після Колі прийшов Женя. Женя служив в армії, лежав на дурці і сидів в тюрмі, тому боявся тільки павуків і окремих статей кримінального кодексу. І ото сів він у першу ніч, та й ну в героїв третіх грати. Аж тут кроки почулись, голоси зашепотіли та ше й шмаллю потянуло.

Женя був чувак опитний, читав Совєршено сєкрєтно, дивився ікс-файли і знав шо мерці шмаль не курять. Тому спустився в підвал, найшов залізні двері з під яких било світло і відкрив. а там директор, завгосп і воєнрук план курять і Машу-практикантку за цицьки мацають. ну вони у всьому й признались шо це мовляв бомбосховище недостроєне, а вони тут після трудових буднів часом оддихають.

То Женя так і лишивсь сторожувать. а як за рік Едуард Іванович, завгосп шкільний, на пенсію вийшов то його посаду зайняв. І всі труби, шо з підвали йшли на нові поміняв, щоб звук не проводили. Так містика в школі і кінчилась і сторожі всяку нечисть чуть перестали.

Фото Вовчика Сірего.
 
 
Докладніше

МІФОЛОГІЯ РИБ (ІІ)

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

МІФОЛОГІЯ РИБ (ІІ)

на початку вересня осінь така тендітна
носить джинси подерті й сукні кольору хакі 
роздаровує іграшки та цукерки сусідським дітям 
а самотніми вечорами вештається по хаті

підгодовує рибок в акваріумі – простеньких гупі
і одну особливо цінну – вуалехвосту 
осінь всі свої давні речі тримає вкупі 
і листи до колишніх запечатує жовтим воском

надсилає їх разом із пернатими поштарями 
а рибини за склом уважно стежать за нею
ці осінні листи – декларації і програми 
це сумні артефакти – експонати її музею

це стихія тотожна внутрішньому згасанню 
обираючи осінь не бійся її зустріти 
попри те що рибки в акваріумі - одні й ті самі
їм напевно сниться ріка не схожа на інші ріки

 
 
Докладніше

Байки із склепу

kz

Дійові особи: 

Клєр Захарна – склочна, скандальна і цинічна баба, притрушена на весь верхній чердак, пише похабні дурнуваті віршики, любить носити чєпчік з фольги, зелено-червоне боа з курячого пір’я і коньки в жару. Коли холодно, завше заправляє шубу в труси, бо так тепліше і зручніше. Курить як паравоз і сильно себе ненавидить за цю звичку. Іноді прикидується трєпєтною ланью, але в глибині душі танк

Генадьєвна – коліжанка Захаровни, яка рідко маячить перед очима Захарни, бо занята по горло великою сім’єю, тоже склочна, скандальна і цинічна баба, але в супер-лайт варіанті. В рідкі хвилини затишшя сильно любить варнякати

Дія перша, вона ж і паслєдня, бо Захарні як завжди... ліньки)))

Невеличкий безлюдний скверик, лавка. Поряд з лавкою стоять дві величезних непідйомних торби хавки, турботливо прикуплених Гєнадьєвною в найближчому магазині, куда Захарна ненароком поперла по марожино. Генадьєвна сидить на лавці, розтопирила і витягнула ноги, важко дихає та примружила очі:

Докладніше

Американські вчені дослідили...

kz

Американські вчені дослідили, що найміцніші шлюби ті, де чоловік негарний.
Тю, і стоїло ото стіко тратицця? Воно ж навіть і коню понятно, страшнінький триматиметься сім"ї, як вош кожуха, а красавєц намагатиметься побільше бабисьок ощасливити.

Одна моя знайома мала щастя вийти заміж за красавця, сама страшнінька була, ужс, но з квартирою в місті. Швиденько на таке приданне знайшовся жоніх - лядащий сільський хлопака, якого мати спала й виділа, кому б спихнути, бо зіп"єцця

Вопщим одружився Хведька на страшнінькій Свєткі, бистрінько забєцав Свєткі два якоря, нажер мордяку, бо був дрищ дрищом, відростив солом"яні вуса та чуба і почав гуляти, так, що аж шуба заверталась.
Подружки Свєтку невзлюбили люто, бо де ж, така страхотятіна та такого красавця відхопила, а потім, надивившись на всі його гульбиська почали Свєтку жаліти, а що саме страшне - за жалощами докладували Свєткі весь ореол сємяізвєрженій цього падлєца.

Свєтка довгі роки про всіх пасій Хведьки у всіх подробицях все знала і не розводилась, бо діти. 
Що в неї там в душі творилось - самому Богу відомо і я вам скажу, що треба бути крепкого десятка, щоб мати гуляку в хаті і терпіти то всьо, навіть заради дітей. 
Свєтка частенько сиділа на роботі сумна та заплакана і роками нічого не мінялось. Вона була впевнена, що якщо повирізає дірки на Хведькиних трусах, то ця руда почвара буде шмонькатись по бабам не так часто.
Але Хведькі ті дірки були до стовпа, в своєму розкладі гульбищ він не змінив абсолютно ніц і як він вправлявся від позору з тими дірявими трусами невідомо, бо жодна з історій не долинула до Свєтчиного вуха. Мабуть десь вмудрявся перевдягати ті труси, або взагалі знімав та приходив до пасій без трусів в штанах на голу пуцьку, отака от хтива срань.

Докладніше

До шановних львів'ян

did s

У вашому чудовому місті вчора розпочався черговий Форум видавців - захід, на якому можна ознайомитися та придбати книжкові новинки. Моя команда також вирушила до Львова з "Історією України від діда Свирида" та з твердим наказом поводитися чемно й культурно. Бо це ж таки Львів!

Власне кажучи, то мої діти, племінники та їхні друзі і я радий, що дав їм можливість культурно відпочити й потусуватися в інтелігентному середовищі освічених людей. Діти мої, до речі, в повному захваті від Форуму і радять всім, хто має можливість обов'язково завітати до палацу Потоцьких. Навіть не заради дідових книжок, а через величезну кількість дійсно класноі та якісної вітчизняної літератури, сконцентрованої на відносно невеликому просторі.

А якщо ж комусь захочеться придбати й дідову "Історію", то це можливо в двох локаціях - надворі, а також на третьому поверсі палацу. Діти повезли з собою й певну кількість книг і з дідовими автографами.

А завтра до них приєднається і автор ілюстрацій, талановитий художних Oleksiy Bondarenko. Він планує презентувати один із своїх творчих задумів. Який саме - не казатиму поки, нехай він сам розповість. Але я ту ідею гаряче підтримую.

Не уявляєте, як дідові кортить самому з'їздити на той Форум, але ж робота. Та й третій том писати потрібно. Чи може таки рвонути на вихідних? Інкогніто :) І зіпсувати своєю появою дітям відпочинок :)))

Фото Свирида Опанасовича.
Фото Свирида Опанасовича.
Фото Свирида Опанасовича.
Докладніше

Отець Микола люто ненавидів диявола

vovk

- Всі біди від того гаспида - повчав він семінаристів. - От Микола Ящуків, той шо хоругву учора носив. Рік у Польщі на заробітках гинув, грошенят заробив і машину купив. І шо? Підібрав на окружній курву придорожню. За три кілометри од хати. І ні грошей, ні машини, ні зубів передніх. Один трипер жінці привіз. Бо чоловік слабкий, а диявол пильнує і скушає.

Отця Миколу в місті не любили і врешті відрядили у далеку гірську парафію. Отець приїхав, проінспектував церкву, оглянув нову хату і в поли вдарився:

- Рани господні та що ж це робиться. Завело ж провидіння на край світу. Інтернету нема. Тільки спутниковий, та й той повзе як збитий мересьєв. За що караєш, Ісусе? Воно то діди і по ямах з молитовником спасались, але ж як в 21 віці на ста кілобітах сидіть. Гаспиди і анциболоти тут, а не провайдери.

Отець щодня читав проповіді, ходив по хатах і шпетив горян за злодійство і блядство. І щонеділі їздив в район читати тамтешнім провайдерам лекції на тему інформаційного християнства. За три місяці провайдери протягли до села кабель і у всіх домівках об'явились торенти, онлайн-серіали і редтюб. Підлітки і молодиці возлюбили отця всім серцем. Старі ж отці сімейств священика не любили - він їх часто лаяв на проповідях.

А за рік до села прибула церковна інспекція. Інспекція прибула негласно, за скаргою сусідського ксьондза Дмитра. Отець Дмитро змовився з міцевими хлопами і хотів відхопити заможну парафію у городянина.

Архімандрит Іван зустрівся з селянами в придорожньому кафе:

Докладніше

Обзор 12 вересня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі вівторок, зранку на Київщині чудова погода, яка просто створена для бодрящих ранкових пробіжок і кувирканій на турничкові. Впрочем, дід нікого не закликає слєдувать цьому примеру, бо спорт затягує, ще чого доброго до холодних обливань пристраститеся. А це вже совершенно нікуди не годиться, прощай тоді аптеки, насморк, ОРЗ і законний щорічний тиждень хворіння, коли всі інші ходять на роботу. Зачем лішать себе возможності валяясь в ліжку запостити жалобну картінку з больним зайчиком і написать “Температурю і кашляю”. А потом з насолодою купатися у хвилях сочуственних коментаріїв знайомих та друзів.

Проте дідусь щиро бажає всім вам завжди бути здоровими та бадьорими й повноцінно насолоджуватися життям у всіх його прекрасних проявах. Бо навіть ароматна кава здоровій людині смакує краще. Кстаті, каву вже заварили? То чого ж я медлю? Приступаєм до обзору міжнародних новостєй.

Касатєльно конфлікту Порошенко – Саакашвілі дід висказався ще позавчора, за що совершенно справедливо вигріб від представників обох таборів. Одні діда звинуватили, шо я не люблю Саакашвілі, інші указали, що я не пітаю симпатій до Порошенка і якщо чесно мені й возразить нема чого. Да, я нікого з них не люблю. І не лише їх – вообще ні до кого з політиків романтичних почуттів не пітаю. От ви коли квартиру ремонтуєте, кого більше любите – плиточника чи сантехніка? Чи може поки йде ремонт, стоїте під під’їздом із портретом їхнього бригадира, вигукуючи на його адресу хвалєбні гасла? Ні, звичайно. Їхня задача – зробити роботу, а ваша – дати тій роботі оцінку. При чому тут любов? А якщо бригадир посварився із штукатуром і викинув його з балкону, а той ввалився назад проламавши двері, то кого з них ви будете любити? Ремонт-то зупинився, віздє бардак і строітєльний мусор. Ще й сусіди з вами перестають здоровкатися, бо і їх той срач уже задовбав. Перше бажання в такому разі – найняти іншу бригаду, але з цією в нас контракт до 2019 року, доводиться терпіти. Біда, що на ринку труда іншої рабсили пока не наблюдається, а в існуючих сезонних бригад із прочих партій репутація давно устоявшаяся – аферисти. Залишається надія, що в політику нарешті піде молодь, яка поки що мовчки дивиться на цей бардак і принаймні вчиться, як не треба працювати.

Докладніше

Котисько гарчить. Як вовкодав...

lp2

Прихворів бідоська. Ну то таке, буває і не страшно але..
Зазвичай я турботлива щодо хворих. Ну там таблеточку, чайочку, тепленьке одягти. Приголубити, пожаліти. А це замахана, як кобила на весіллі. Роботи вище даху. Так і тягне, приповзши додому напівмертвою, гаркнути "Та за@бав зі своїми болячками, посуд же помити можна було і щось пожерти зготувати, тебе ж ледащо до ліжка цвяхами не прибито. Це ж звичайна застуда!" Але десь з нетрів душі і власної ледачості голос сумління шепоче "не можна так заздрити коханій людині, вгамуйся, скоро відпочинеш" і я сціпивши зуби і ковтнувши емоцію мило питаю "ти як тут?" потім йду в кухню щось готувати на вечерю і вирубаюсь. А посуд.. та що з ним станеться, чистий ще поки є, а потім буде видно.

Докладніше

"Шо ви робите, шо дитина с такім удовольствієм іде в садік?"

tb1

"Створюю дома невиносімі условія"
Згадала одного хлопчика в садіку. Він був із цікавої сімї - мама, тато і бабуся, таке як єврейська тіки наоборот. Вона сповідувала якісь радикальні методи харчування і насаджувала всім свою "культуру пітанія", то вони всі їли одуванчіки, то в лічебних цілях пили дощову воду, то бабушка вичитала в Порадниці якесь тібецьке голоданіє і всі вони голодали так, шо зять вдавився шаурмою і чутт не вмер. 
Протівостоять бабушці було опасно, бо чуть шо, домом ширився запах корвалолу і звук істєріки - у бабушки срочео начинався сердечний приступ.
Так от коли того хлопчика питали, " ти в садік любиш ходить?", дитина чистосірдєчно отвічала "да, нам там показують піщу і мені дають сухарік".
Оце я понімаю педагогіка і воспітаніє...
- Надя, а чому ти любиш ходити в садочок?
- там кожен день молочна каша і хлопці прикольні.
Де мій суп з одуванчіків???

 
Докладніше

Доброго здоровля, котани!

kz

Всім метеозалежним і незалежним ахтунґ!

Сьогодні, 13/09/17 найсильніші магнітні бурі за останні 20 років, тому шануємось як ніколи, сидимо тихо, як миші під віником, не нервуємо, не приймаємо ніяких рішень, не сідаємо за кермо, не бухаємо і прикручуємо активність до фітілька. Це триватиме 2 дні, але як підозрює Захарна - то значно довше, бо ці бурі пов"язані з надпотужним вибухом на сонці 10/09. Вопщим, камбалою падаємо на дно і замулюємось.
Ну і друга частина марлєзонського балєта - це день програміста, з чим Захарна і вітає всіх програмістів!

Всім гарного самопочуття і Захарна нагадує про нагальну необхідність саме в ці дні не забувати вдягати шапку з фольги, бо як ви розумієте, всі нездорові на чердак взбодряця в ці дні як ніколи

Фото Клєр Захаровны.
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info