Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Обзор 25 вересня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі понеділок, лагідний вересень 2017-го завершується, стомлена вихідними країна дісталася до робочих місць та звично втупилася у фейсбук. Українська стрічка як всігда услужливо запропонувала повний асортимент гнєвних і облічітєльних постів на всі вкуси і такого накалу, що якби Джироламо Савонарола (которому минулого тижня виповнилося 565 років) жив зараз і в Україні, то його блог би мало хто й читав. Бо в порівнянні з любим пересічним українським блогером то був безпринципний м’ямля і невиправний гуманіст. А будь-хто із наших блогерів, якби жив в XV столітті, міг би захватить власть у Флоренції льогко – два-три пости про безчинства синьорії та зажравшихся олігархів і восторжені натовпи занесли б його у палац Медічі на власних руках. Потім, щоправда, винесли б звідти і під захоплені аплодисменти широких читацьких верств спалили б живцем. Бо жити в теократичній блогерській державі хоть і прикольно, но положа руку на серце - невиносімо. Мікеланджело, например, не зміг.

Тему перенесення сучасних українських діячів у Флоренцію доби розвинутого мракобісся можна було б розвивати ще довго, але нам варто повертатися в сьогодення. В нас кояться події не менш цікаві, тож заварюємо собі чай чи каву і окинемо проісходяще спокійним іронічним поглядом. Душевній рівновазі в буремні часи дуже сприяють регулярні заняття спортом, до чого дідусь невпинно закликає та заохочує. Я, наприклад, зранку гарненько побігав і зараз насолоджуюся смачненним духм’яним трав’яним чаєм із Карпат і користуючись нагодою шлю в мальовниче село Нересниця свої вдячні вітання.

Докладніше

Дорога з дому до садочку

tb1

Коротше, в освітній системі, чи де там ще, новий місячник приурочений безпеці дітей на дорозі. Ну те що мала знає знаки давно то не вопрос, з такою неврівноваженою мамашкою як я, вивчити знаки можна бистро і безболєзнєнно і так, шо іноді вже мала підказує, "Мама, а дядя на червоне поїхав бо він дятлик?" і слава богу шо дятлик, а не коє-шо другоє з маминого автомобільного лексикону)))) 
Вобщим малюнок. Треба намалювати як цей отприск, свєт моїх ночей і очей іде в садочок.
- Спочатку я виходжу з квартири. Малюй тут ліфт, і тут я кажу, "мама, хник, хник, я не хочу в садочок, я хочу шоколадку". А мама каже "Надєжда, прекращай". Тоді ми виходим у двір. Тут тьотя Аліна робить красоту і всяку чистоту, малюй тьотю Аліну, тут голубочки, тут дзвіночки, тут котик, а тут ще один котик, а тут ми сідаєм в машину і їдем в садочок.
- Ні, ми йдем пішки.
Сумно:
- Це дуже тяжко дітям ходити пішки. Малюй собачку, і іще одну собачку, тоді ми йдем через дорогу, берем міцно маму за руку і за ногу, виглядаєм на дорогу праворуч-ліворуч і йдем. А тут біжить дівчинка не по смужечках, перед автобусом і ти така кажеш, "от коза мала, куди вона побігла?!" А тут бабуся йде по дорозі і ти така кажеш "Отак людям треба жить покороче". А тут стоїть машина на тротуарі, ми виходим на дорогу, а ти кажеш "паркується як баран". А тут ми йдем по смужечках раз, а ось іще раз, а ти кажеш "Тіки попробуй не скинуть швидкість, я тебе урою". Ну а потім іще три котика, пять голубів, вісім пессиків, какашки і ми вже в садочку. Всьо. Хвате. Давай тепер намалюєм зайчика каратіста.
Якась нєрвенна мама досталася цій дитині.
Якшо я це все однесу в садочок, то там подумають шо я родичка Босха как мінімум.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info