Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Мене часто запитують...

tb1

Мене часто запитують (на самом дєлі це значить, шо ніхто не питає, но мені схотілося поговорить) де я навчилася матюкатися отак по страшному.
Я тут подумала, вернулась к істокам і поняла, шо це в мене псіхологіческа травма в подростковом возрасті. Діло було на другому курсі учіліща культури, якогось хріна мене сослали работать звукачом, мабуть через мою дружбу з отвьортками і паяльніками і способностю чистить головки на магнітохвонах і бабінніках (це така штука яка отмєтки на пльонці превращає в елєктріческі імпульси і передає на дінаміки шоб ті видавали звук).
Всякі заходи в ті мамонтячі врємєна озвучувалися хріново - колонками огромного размєра, в яких половина дінаміків або не працювала, або держалась на соплях і трьохетажних матюках і бабінніками по возрасту старшими за мене вдвічі. Монтаж звукових дорожок робився тоді с помощю скотча і лєзвія. Паузи отмічалися цвітною пльонкою, яка називається ракордом, вона була старою і трухлою, розсипалася в руках. 
І от значить якесь було важне мєропріятіє. Я така відповідальна сижу в первом ряду актового зала, поряд директор учіліща, заучі, викладачі. І от я така запускаю музику і оппа.... рветься ракорд і цвітастий хвостик тіки мельк, і я з героїческим криком "ах ти ж йобаний ти нахуй" хватаю його і мотаю вручну, витримуючи весь той темп. І в кінці, коли вже всьо доіграло, я видихнула "піздєц" і чуть не впала в обморок. Одна з завучів так глянула і каже "маладєц". І ніхто даже не поняв шо це за словесний переворот у мене случився.
Потім травму усугубілі ще роки роботи в будинку культури і на телебаченні, де іноді то відео без чотирьохетажного посила не зливалося, то камера без многократной мантри з матюків не хотіла писати звук. А ще збагаченню словникового запасу сприяли п'ять років на філфаці, де тіки цитатою з Подера мона було розбавити нудотне скніння над синтаксисом.
Так шо, звиняйте, не я така, жизнь така)))
Хотя на самом дєлі жінка мене одна питала в лічку і про матюки і про паплюжіння. Но я її забанила і забула, а тут оце вспомнила.
#вонаякатобольна
#Нетрогайтеїїможецезаразне

Докладніше

МІФОЛОГІЯ РИБ (ІХ)

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

МІФОЛОГІЯ РИБ (ІХ)

…це коли ріка благає тебе: ввійди.
коли пробуєш пояснити усім стороннім,
що відчужене небо має колір слюди,
а столітній явір ховає шматочок літа у сивій кроні.
що близького вересня нечіткі сліди
нічиїх померлих не привели сюди.
що найперші осінні дні такі безборонні…

так говорить він – старенький сумний дивак, ‒ 
такі незрозумілі штуки оповідає.
уявіть на секунду таку безмежність, де вам 
навіть осінь ніколи не набридає.

ніби музика кантрі, що звучить на невизначеній частоті, 
і її слухачі – так само невідомі й невтішні.
ці безжальні мелодії такі прозорі й прості,
але їм не зрівнятись з увертюрами світанкової тиші.
і, коли над лугами піднімається ранковий туман, 
розумієш, що світ не ділиться між двома.

тож не варто шукати глибоку воду, і, поготів, 
не потрібно вірити у дельфінів або китів.
це підступна ріка забирає найкращих із – 
без паперів на виїзд і допотопних віз.
без римованих ритмів, безуму каяття,
навіть без непотрібних нікому сліз.
врешті, це і є, напевно, життя.

 
 
 
Докладніше

Часом думаю про античний спадок...

podolaihama

Часом думаю про античний спадок, про те, який він живучий. Іноді мені здається, що навіть в Речі Посполитій в якомусь смислі конкурували між собою дві античності - грецька і римська. І при тому під боком знову ж таки засіла третя, маловідома широкій публіці античність - карфагенська, тобто Московія з її людожерською політичною культурою. В сучасному світі, здається, ці процеси теж точаться в різних чудернацьких формах.

Взагалі, коли кажуть мовляв оно подивіться на Китай, оце історична тяглість, пиздець, не те шо у нас, то я пригадую римські цифри в плацкарних вагонах Укрзалізниці та пикатих юристів, що гризли граніт римського права в наших варварських універститетах і врешті здобували освіту за мішок буряків.

Рим і Піднебесна. Й досі аbyssus abyssum invocat.

Перекличка триває і Укрзалізниця на боці Pax Romana, пацанове.

Докладніше

Людину видно по спаму...

vc

Бачу, людей запрошують то на яхту по Карібам, то на Мальдіви в гамак, то бодай на якусь грандіозну п’янку...

Мене ж запрошують на щорічну оптову ярмарку верблюдів в індійський Раджастан...

Шо я не так робив в жизні?

P.S. "Аулы, прибывшие на смычку, еще не снялись, и верблюдов удалось купить неподалеку от Гремящего Ключа. Корабли пустыни обошлись по сто восемьдесят рублей за штуку.
- Как дешево! - шепнул Остап. - Давайте купим пятьдесят верблюдов. Или сто!
- Это гусарство, - хмуро сказал Александр Иванович. - Что с ними делать? Хватит и двух"...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info