Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Якби з позицій 2003-го року прочитати таку новину 2017-го...

vc

"Екс-президент Грузії та колишній губернатор Одеси Міхо Саакашвілі, позбавлений громадянства України та Грузії, готувався нелегально перетнути український кордон з боку Польщі"...

Ільф і Петров десь закурили в тамінших світах....

Великий комбинатор с достоинством поклонился и внятно произнес специально заученную фразу:
-- Траяску Романиа Маре!
Он ласково заглянул в лица пограничников, едва видные в полутьме. Ему показалось, что пограничники улыбаются.
-- Да здравствует великая Румыния! -- повторил Остап по-русски. -- Я старый профессор, бежавший из московской Чека! Ей-богу, еле вырвался! Приветствую в вашем лице...
Один из пограничников приблизился к Остапу вплотную и молча снял с него меховую тиару. Остап потянулся за своим головным убором, но пограничник так же молча отпихнул его руку назад...

Докладніше

Фейсбук сьодня поздравив з дньом граммммммотності...

tb1

Фейсбук сьодня поздравив з дньом граммммммотності і попросив передать прівєт вчительці, яка нас вчила писати правильно. Я тут протестую, бо я її даже на фб забанила на всякий случай. Бо хто ж забуде оці страшні слова - " а за твір тобі, Борисенко, 5/2. Бо це ж не пунктуація - це ж страждання віків". 
А слідом фейсбук предложив мені купить унітаз з діскотєкой для бактерій. 
Люди понаставляли квіточок в лайках.
А сусідка сказала, шо я слішком юна чтоби помніть горбачова і знать, хто такий Омельченко.
Хароший день. 
Як казав був Магарич із п'єси "пиздець" - "Діду, закрутіть дрота нахуй бо дме".

Докладніше

Найгірший день Гордея Алєбастровіча почався з того...

dl

Найгірший день Гордея Алєбастровіча почався з того, що Божество, продерши ледве очі, занудьгувало. - Ану киш, бо вжужжалися! - роздратовано махнуло Воно рукою, відганяючи дрейфуючих ангелів, що невтомно і без упину волали «Слався!». Ангели перелякано забилися в тінь під ліжком. - Слався! Слався! - звідти долинув тремтячий шепіт. - От і що із ними робити? - сумно знизало плечима Божество. - З одного боку, сил терпіти немає, а з іншого - як замовкнуть і почнуть думати, неодмінно втраплять до пекла… Зачувши про пекло, ангели зойкнули і принишкли. - Нарешті… - Божество зітхнуло полегшено і замріяно задивилося на зірки. - Як, цікаво, там мої маленькі ящери? - згадалося Йому раптом в блаженній тиші. - Все ще мирно пасуться пальмами й баобабами, заїдаючи одне одним? Божество простягнуло руку в глибини космосу. І, намацавши щось наосліп, витягнуло на Божий світ.
- Хлябі нєбєсниє - да розвєрзнуться! - заволав раптом перехожий у переході та, улесливо вишкірившись, кинувся на Гордєя Алєбастровіча: - Рублік би, на лєчєніє… - В дупу пішов, алкаш, - гидливо скривився Гордєй мимоволі схопившись за гаманець, аби ніхто не вкрав. - Ібо сказано: дай просящому всякому, - нагадав перехожий, поважно піднявши вгору вказівний палець. - Ну а тепер - звиняй… - Ідіот, - пробурчав Гордєй Алєбастровіч і поспішив до виходу. І зненацька розверзлися хлябі небесні. І вказуючий перст придавив Гордєя до тротуару. А, розмацавши, ухопив обережно за шкірку і потягнув у відкритий космос. - Там же атмосфери немає! Чим я буду дишать? - істерив Гордєй Алєбастровіч, а Земля тим часом зменшилась до горошинки. - Японамать! - тільки й зойкнув, гепнувшись об кільце Сатурна. - Трєбую поставить мене на мєсто! - заявив, вперши руки в боки, ошелешеному Божеству.
Докладніше

Серіал "охуєвшиє люде". Спойлер.

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

Серія 1.

Жив-був собі головний лікар шпиталю для ветеранів ВВВ, всьо було харашо. Бюджетні гроші пиздились, книжка "Гагаузи" на полиці та ікони святих на столі додавали впевненості у завтрашньому дні. Казино з Блек Джеком і шльондрами в обладнаних спецом палатах, "номера у моря, спросіть Пєтю". Аж раптом безхмарне життя порушив наказ президента про створення реабілітаційних центрів для бійців АТО. У Вінниці, Львові, Рівному, Дніпрі небайдужі люди створили означені центри, в тому числі на базі таких самих медичних установ. Але не в Одесі. В Одесі все вперлося в Пєтю і надто активну діаспору, яка в темі і в долі. Ніт, каже Пєтя, ніхуя, хай їдуть в Ізраїль, а у нас тут все і так добре.

Серія 2.
У відповідь на Пєтіне ніхуя, волонтери та громадськість теж каже - ніхуя, Блек Джек і шльондр нахуй, показуй, чувак, документи та договори. Будемо дивитись, що ти там напиздив. А напиздив багато, жодна дрібниця, на якій можна було нажитись, не залишилась поза увагою пильного ока талановитого комбінатора. Життя стало не таким безхмарним. ЗМІ, фейсбучік знову ж таки, небайдужий піпл прославив головного лікаря на широкий загал. А гроші, вони як відомо, люблять тишу. Хуйня короче получилась.

Докладніше

ПОЛЮБИ

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

ПОЛЮБИ

полюби оце місто – сіре, дощове,
з його самотніми привидами і кладовищами.
з наївною вірою у те, що воно – живе,
що за ним наглядають десь вище.

полюби – за голубів на Театральній площі і котів, 
розжирілих на об’їдках з м’ясних крамничок. 
за троянди у палісадниках і аличу на куті. 
полюби за усе очевидне і таємниче.

за австрійську цеглу, за граніт і бетон. 
за стежки у хащах і порожні будинки.
полюби його так, як ніколи не любив ніхто.
за те, що воно буває таким ласкавим і диким.

за те, що у нього повертаєшся голіруч.
перетинаєш периметри – три рази по тричі. 
перепливаєш Серет, переходиш за Збруч, 
і опиняєшся в умовному межиріччі.

полюби оце місто – відверто непоказне,
пострадянське, вбоге, майже ніяке. 
полюби у ньому мене. полюби мене.
дякую.

 
 
 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info