Рєпка клуб бойового суржика. Свирид Опанасович, Мурзік Васильович, Татуся Бо.

Всесвіт навчив мене минаючого року двом речам

lp2

Першій. Що я маленька дівчинка, яка занадто перебільшує свої можливості. Не можна охопити неосяжне, допомогти всім і вгодити всім. Обпечешся, образять і спробують втопити в болоті.
Другій. Що навіть маленька дівчинка здатна порухом руки, словом, дзвінком, малесенькою справою перевернути світ навколо і дати поштовх величезному і неосяжному добру, яке не її руками творене, але не було б без неї можливим.
І от що я втямила. В світі є безліч великих людей, яким необхідне слово маленької людини, щоб робити безмежне добро. 
А болотяна земля...Ну це непогана маска для шкіри, кажуть...

Докладніше

Пирятин Гурт вітає...

podolaihama

Пирятин Гурт вітає усіх людей кволої волі з новим роком! 2018 - це рік, що розкизячить вітчизняний музичний андеграунд на наноганчірки! Щастя-здоров'я, наснаги-уваги! На сьогодні все. Піду працювати.

Фото Івана Семесюка.
 
Докладніше

В селі Дуліцьке...

lp2

В селі Дуліцьке (дульки - то грушки, а не те що ви подумали) Новий рік наближається невпинно і безпощадно, як цьоці Галіна коза до шкоди. І не зважаючи на все, що відбувалося протягом року, не зважаючи на те, хто голова сільради і хто президент країни, сакральне і основне значення має лише те, хто на зміні в магазині. Якщо Олька, то всьо! Новий рік не вдасться. В сенсі -справжнього святкування не буде. Не буде ні величних епічних походів хлопців з Полька на хлопців на Нагумовку. На дискотеці в клубі дівчата гиготітимуть, але на вулицю до криниці не підуть, а значить не випаде одинокому трактористу раптового кохання. Не палитимуть біля Панського ставка огорожу діда Гаврила, за священною традицією (бо дід достобіса вредний і має ружжо, яким ганяє всіх з свого садка). Не будуть кататися на санках з безсніжної гори біля ГЕСу. Всі хазяйки дорахуються курей і гусей в сараях, а не так як в 98-мому, побачать їх на імпровізованому пікніку на триста людей, біля безпечанського мосту. Не волатиме на всю Млинову пісня Сі Сі Кейч з бабінніка дядька Йвана в сто пятдесятому повторі "ось пішли до мене в сральню, там плакат її висить, ох і додільна молодиця була!" Не гупатимуть під ранок в головишині двері парубки "А Свєта вийде?!" "А шоби вас чорти побрали, Свєта вже пятий рік в Києві замужом, йдіть звідси гаспидські діти бо хєра вам а не асфальт на вулицю в наступному році!" Не ховатиметься зранку Людка у Барсіковій буді від праведного гніву Йвана, через те що попутала кого цілувала сп'яну.

Докладніше

Несподіваний ракурс - музика як зброя

podolaihama

Вирішив почистити і змастити дробовик. Те саме зібрався зробити зі своїми айрішфлют (це ірландська дерев'яна поперечна флейта, класична, їх у мене дві). Виявилося, що алгоритм дій однаковий.

Розбираєш, шомполом протираєш ствол рушниці зсередини, подібним але тоншим шомполом робиш те саме з каналом флейти. Потім спеціальним ружейним мастилом протираєш ствол, іншим мастилом проходишся по каналу флейти. Подібні навіть діаметр і довжина. Протираєш насухо, збираєш, пакуєш у футляр. Таке враження, що все це випускається на одному збройно-музичному заводі.

З того й з іншого можна стріляти, по суті, але в різній площині, звичайно.

 
Докладніше

добре помню два нових роки з дитинства...

maf

один, коли загубив ключі від квартіри, за шо получив по сраці від батька, а потім батько повів мене на йолку до кінотеатра "аврора", було дуже холодно, не то шо січас, я засунув руки глибоко в кишеню польта, в кишені обнаружилась дірка, а в дірці соотвєтствєнно обнаружились ключі
другий, коли батьки пішли десь празнувать, а по калуському мєсному телебаченню пустили з відєокасєти термінатор-2 в трагічєскому качєствє з гундосим переводом і ми з меншим братом його дивились з відвисшими чєлюстями і витріщеними очима
а коли він закінчився - його показали ще раз і ми, не піднімаючи чєлюстєй, подивились його ще раз
потім прийшли батьки, сказали, шо хватіт дивитись тілівізор, пора спати
але зранку, коли ми встали і пєрвим дєлом включили тєлік, там опять показали термінатор-2
таке не забуваєцця

Докладніше

Перед кожним Новим Роком Захарна...

kz

Перед кожним Новим Роком Захарна бормоче сама до себе: нічо не буду готувати, ніхачу, не буду, всьо, ну його нафік і хай йому грець, мандарінок почищу, апельсінок наріжу, гроно виноградіка - хруктова тарєлочька, чампанське і капєц, храпака і в люлю с разбєгу рівно через 15 хвилин після опівночі

Під це бормотання й плентаюсь на кухню, закидаюсь чашачкой кофа і почалось: холодець, олів"є, сільодка, шашлик, яка небудь ущучіна фарширована, або запечена, бутерброди, бараболя, салати, срака-банька-тарабанька і торт, цей сраний торт, на який після жрача вже ніхто й не дивицця

Нє, ну а чим ще зайнятись в пів п"ятого ранку, як не калапуцянням різної нямкоти?

Отползаю десь в 3 години дня це в найкращому випадку і вже нікака, бо жайворонку той полуношний празнік тре, як сраці мешти, а спиртне тим більше

Але шампанське о 5 ранку це саме то, бодріт, сволоч ненажарт)

Докладніше

цікавідосліди

murzik

#цікавідосліди

Вчоний кіт, ото включив на ноуті онлайн трансляцію телеканалу ЗІК о 23.30, ну так получилося, Лесюня захотіла олд традішнз нью іар.
Ага, дивлюся - сидять у студії: Наташа Влащєнка, Гарік Карагодскі, Дмитро Корчинський і ше якийто джазмен Коган, до речі, подібний на Влада Троіцкого , ну і шото пиздять на новорічні теми. Наташа балака вкраїнською, але видно шо мучицця страшно, Корч і Коган теж чешуть вкраїнською, один Гарік гавкає московитською і то зрідка, більше мовчить. Всі такі милі аж до нудоти, але видно шо Корч зайвий на цьому празніку жизні. Були безнадійні спроби задвинути новорічного тоста у вигляді скабрезних анєкдотів, сумне видовище кароч. Ну то таке, посиділи, попизділи, розійшлись як той казав.
А дальше почалася феєрія, за 15 хвилин до 12-ї, у кадрі вигулькнув Леонід Кравчук, який торочив шось новорічно- життєстверджуюче, чомусь дивлячись у підлогу. 
Згодом показали якихось притрушених діток, які читали припижжені порохоботські віршики, не знаю навіть кому дякувати за такий креатив, це було сильно, блядь, особливо рима знайде- емведе, повбивав би. Нє не дітей, віршороба.
Потім був коротенький переможний кліп про Сонцесяйного, і нарешті сам Сонцесяйний. Виглядав Сонцесяйний відверто кажучи хуйовенько, ніби з хреста знятий, бардзо блядий і понурий, як той казав. Хвалився безвізом, закликав усіх до єдності і погрожував забрати сірники у Саакашвілі, шоби хату не спалив зсередини. Нє, фамілію не називав, але було понятно.
Потім був Гройсмен-рятівник, вітав з новим роком і дякував усім трударям та підприємцям, за то шо терпіли його мудре керівництво.
А ж тут після Гройсмана... хуяк і на екрані, хто би ви подумали? - ніколи не вгадаєте, сам Михеїл Саакашвілі власною особою.
Теж бардзо блядий і якийсь переляканий. Битих п'ять хвилин сипав революційними лозунгами, обіцяв світле майбутнє і закликав до безкровної революції. Щоправда балакав вкраїнською, видно шо людина старалася, так само старався відеомонтажник, клеїти усе звернення з окремих фраз, це ще той менінгіт.
Ну шо вам сказати, такої кількості інфокалу за короткий проміжок часу, я вже давно не вживав.
Ніколи не намагайтесь, повторити цей трюк в реальному житті.
Нехайбудда любить вас усіх.

Докладніше

Сусіди згори сначали кричали...

vc

Сусіди згори сначали кричали, потім билися, потом танцювали, потом бились заново...

В півп’ятого нарешті угомонилися та лягли спать. Але ненадовго. В півшостого вже танцювали знову...

Зараз якраз б’ються, видно скоро знову спати підуть, по алгоритму...

Це, щитай, по їхньому лєтоісчислєнію, вже десь 3 січня мабуть...

Докладніше

Якщо серйозно...

vc

"Велик и страшен был год 1918-й по Рождестве Христовом..."

Це написав киянин Михайло Булгаков про Київ сто років тому. Цими словами починається його роман "Біла гвардія"...

Нехай 2018-й, дорогі друзі, буде в жодному разі не страшним, а просто Великим! Роком миру, успіху, щастя, любові. І ПЕРЕМОГИ!

Все буде добре!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info