Колись приїхав в Конотоп...

gorovyi

Колись приїхав в Конотоп Андрюша. Він був дуже розумний. Десь був вивчився і потім дуже став розбиратися на всяких СЄО, СіеМєМ, ПІАР, ЕЙЧАР та інших таких ділах. Якшо він стрічав когось хто мав проблеми з бізнесом то сразу хотів допомогти бо дуже добре знав шо і як треба робить шоб стабілізувати ситуацію, мінімілізувати втрати і звести до мінімуму ризики. Одному почав допомагати з бізнесом. Доньці іншого проводив тренінги по успішності. На міру в кінотеатрі домовився про аренду і зробив на студії телебачення ролік, шо набирає охочих на тренінги-лекції по бізнесу. 
Вопщім потроху розкрутився і мєсна еліта почала з ним здортватися. Став даже зустрічатися даже з одною розведеною жіночкою.
І тут вдруг за день до откритія лєкторія прийшла міліція й заарештувала його. Всі в шоці, тіпа як так можна? Такий розумний мущіна! Та жінка шо він з нею був в сльози, ті його клієнти валують. Ну вийшов з міліції на люди слідчий. Невисокий но солідний, з вусами і розказав, шо Андрюшу шукають в кількох областях за шахрайство, шо він де приїжджяв то входив в довіру до людей, збирав гроші за тренінг і зникав, а в Вінниці вроді у однієї жінки з якою підживав ще й ноутбук украв новий епловський.

Докладніше

Колись в Конотопі на Воронцова...

gorovyi

Колись в Конотопі на Воронцова біля базару сидів інвалід на візочку. Не старий, у формі стєкляшці солдатській, казали шо у Авгані осколок хребет зачепив і ото й біда така. Ну народ сердобольний, хто там булочку, хто купоно-карбованця, шо тоді ходили. Так він потроху й жив собі, а ввечері їхав собі додому. А раз один мужик, той мордатий з бородою шо справа від входу в базар шо залізяками торгував, прийшов і розказує шо вчора, коли по понеділках вихідний на базарі, бачив того "авганця" в Бахмачі в наливайці. І той ніби без коляски, нормально собі пиво пив з компанією. Ну канєшно баби базарні не повірили мужику, мол ти ото оговорюєш людину потерпілу старий жирдяй. Так він нічого не сказав, а під кінець базару, як народу вже майже не було, а продавці вже збиралися, сів в москвич свій комбі, відкрив шибку шоб чутно було і як газоне в бік воріт базару і кричить сам тіпа рятуйтеся бо гальма відмовили. І сам машину на того в камуфляжі направляє. Ех як підкинувся той інвалід з візочка і як дремене. А дядько вдарив по гальмах та як заволає бабам шось штибу дивіться, є Бог на світі людина сцілилася і побігла.
Вопщім того авганця більше ніхто не бачив а того продавця стали надавати всі Знахар як в польському фільмі.

Докладніше

Жив у Конотопі біля восьмої бурси...

gorovyi

Жив у Конотопі біля восьмої бурси Арсен. Но він любив шоб його називали Арсєній. Бо поет. Арсєній з самого дитинства римував все шо бачив. Ходив і бубнів собі під носа тіпа Ростов римується з мостом або Москва як жабка ква ква...
Якшо де яка гулянка там чи шо то він писав всігда стіх, а якшо ювілей то й поему замість подарка. Тоді ставав за столом, витягав листочки і починав читать. Інколи так довго шо його даже обривали, тіпа викидай середину і давай фінал. І от раз він був десь на роботі, а саме охоронцем сутки троє на угольному працював, а до нього в хату влізли злодії. Йому вже на роботу подзвонили сказали шо така біда, так він так додому біг як спринтер. Прибіг і бігом до тумбочки, відкрив, вихопив зошита такого ото шо по дві копійки в совку були, притис до грудей і плаче. Міліція його питає гляньте шо зникло, а він тільки головою хитає і плачє. Вопщім вияснили шо він ще до незалежності десь в Ялті відпочивав і був на ронцерті Ротару. Купив квітів і пішов на сцену дарувать. І як дарував то каже тіпа Софія Михайлівна я вам пісню написав, давайте подарую, а вона каже та шо ж пісню, ви б вже зразу альбом написали. І ото він в той зошит їй вірші писав і боявся шо це може які конкуренти чи заздрісники вирішили його вкрасти. Но слава Богу ні, покрали тільки ложки й вилки мельхеорові, мідний тазик і копілку. А чи дописав Арсєній альбома то треба у Ротару питать.

Докладніше

Колись в Конотопі на перше травня...

gorovyi

Колись в Конотопі на перше травня йшла демонстрація. Десь в 87 році чи шо, бо після Чорнобиля вже, всі пугані були. І тут прямо на путєпровод приїхав чувак на вагоні метро. Казав шо з будущого. Розказував шо ковбаси по два двадцять вже не буде. І демонстрацій вже не буде, і вулиця Ворошилова буде Успенсько-Троїцька, а Україна буде незалежна і про Конотоп всі знатимуть бо в фейсбуці читатимуть. Но йому не повірили, схопили і відправили в дурдом в Ромни, а з кгб люди в піджаках сказали шо то такий смішний вагон ні з якого не з метро, а його тіпа в трампарку мастєра для демонстрації з трамваю зробили.
А самі забрали вагон і в москві по його подобію зробили для метро такі самі. І з тих часів не пОймеш де з будущого вагони в метро, а де старі. А чувака з дурдома інопланєтяни вкрали. Прямо на жовтневі того ж року. А все шо він розказував то збулося. Ви ж читаєте!

Докладніше

Жили в Конотопі на путєпроводі в два брати...

gorovyi

Жили в Конотопі на путєпроводі в два брати - Віталік і Валєрчик. Двійнята но не схожі вопщє. Віталік маленький такий, худющій як держак від деркача, чорнявий, а Валєра той здоровий, рудий в ластовинні і волосся таке як проволока густе і кучеряве. З них даже сміялися тіпа які з вас брати ви як наче з інших планет. Но брати дружні були, не зважали на то всьо глузування.
Вопщім виросли вони, вже поженилися і дружини їхні теж весь час сміялися по дружньому, тіпа ну які ж ви брати?
Потім діти в них народилися, і теж сміялися шо вони такі самі близнюки як Шварценнегер і Де Віто.
Вже пізніше як мама Віталіка і Валєрчика була вже зовсім стара і слабка і помирала, то позвала їх і розказала, шо коли народжувала в залізничному роддомі то поруч теж одна рожала. Родила і написала відмову. А хлопчика приносили годувать бо молока в неї було багато, то так вона двох і годувала, свого й чужого. А потім прийшов головний лікар і запропонував забрать їй і другого, тіпа зроблю документи шо народила двох. І ото вона забрала.
Брати сиділи розкривши роти слухали, були такі вражені шо навіть не спитали кого саме всиновила, а хто рідний. Так вона й померла, забравши тайну з собою. Но брати подумали і вирішили нікому з рідні нічого не казать. Нашо воно ото всім, брати й брати.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info