Гдє-то в Крємлє...

bg

#хлотворчєствобггг
#кремлівськібудні

Гдє-то в Крємлє...

Сцарь всєя русі сидів на своєму золотому троні і наспівував під ніс пісеньку.

- От маскви, да самих да акраін, многа в нєєєй лєсов, полєй і рєк, я такооой другой страни нє знаю, гдє так вольно дишит...
- Чєлавєєєєк... - унило завив Пєсков і погладив Путіна по нозі.
- От хто тебе просив, Пєсок? - Путін нахилився і стукнув Пєскова по голові. - Ти свій голос чув? Фу... Всю пєсню іспортив, Кобзон, бля... Так шо там с етімі каратєлямі укропскімі, шо замочілі того... Еммм... Ну, как єго, Гімі? Гілі?
- Гіві, ваше сіятєльство. - Пєсков почухав потилицю.
- Ага, точно... А каратєлєй как звалі?
- Тут не всьо так просто, Владімвладіміровіч... Понімаєтє, єсть двє вєрсіі. - Пєсков вмостився коло ніг хазяїна і продовжив. - Говорят, то билі однояйцевиє блізнєци, Зорян і Шкіряк лютиє каратєлі! Іх виростілі в спєциальном лагєрє для найомних убійц, вскармлівалі кров'ю дєвствєнніц, кормілі рускімі младєнцамі... 
- Ого, прямо как Кісєль вєщаєт... Ну, а вторая вєрсія? - Путін згриз ніготь, плюнув і попав на щоку Пєскову.
- Мнє она кажется болєє вєроятной, ваше височєство. - Пєсок взяв зі щоки ніготь і запхав собі до рота. - Проклятиє піндоси продали украм тєхнології і ті виростили в сєкрєтной лабораторії, которая находітся в карпатскіх лєсах, клона-бандеровца каратєля Зоряна Шкіряка. А шоб не путатся, то раздєлілі імя. Тепер один з них Зорян, а другой Шкіряк...
- Ох і імєна у етіх хахлов, язик зламать можна... - Путін грусно вздохнув. - Страшні люди, страшні...
- Шо с ніх взять, ваше вєлічєство, дікій народ... - Пєсков ковтнув ніготь і довольно улибнувся.

Докладніше

Гдє-то в Крємлє...

bg

#кремлівськібудні
#хлотворєствобггг

Гдє-то в Крємлє...

- Жир, так шо ти там вєщал про образованіє? - Путін сидів на золотому троні і сьорбав якийсь синій коктейль крізь трубочку.
- Образованіє - ето зло! Развєлось всякіх умніков, ваше сіятєльство, как блох на собакє! - заверещав Жирік, розмахуючи руками. - Еті всє наукі... Всьо от нєчістого! 
- Істіну Жир глаголіт, бєсовскоє ето... - пробубнів Гундяй і перехрестився.
- Вот, даже церковь мєня понімаєт, а ви всьо нікак... - Жирік обіжено всівся на стілець.
- Паству нада держать в тєплє, но в тємнотє! - Гундяєв підкурив величезну сигару. - Не ладан, но тоже харашо пахне... 
- Вот імєнно! А то начитаются всяких умних кніг і потом рєволюциі устраівают. - Жирік налив собі у стакан водку. - Оно вам нада?
- А шо по етому поводу скаже наш міністр образованія? - Путін ковтнув свій коктейль і громко відригнув. - Маліной отдайот, а синє, хмм...
- Поддєрживаю! - Васільєва вскочила на ноги і зігонула. - Церковно-пріходскіє школи, духовниє сємінарії, інстітути рєлігіі... Надо скрєпно подходіть к етому вопросу!
- Бог вам в помощь, амінь! - Гундяєв випустив дим з рота. - Наш чєловєк!
- Да! І географію нада учіть по новому! - гаркнув Жирік, протівно чавкаючи копченим окорочком. - Как ви там казали, ваше височєство, шо Расія нє імєєт граніц! Вєсь мір - Расія!
- І Лунанаш, і Марснаш! - піддакнула Васільєва зігуючи. - Да што там, Всєлєннаянаш!
- Слався отєчєство нааашеее... - завив Гундяєв.
- Заткнись, Гундяй! - рявкнув Путін і поп вмить замовк. - Вот коли кітайцев в православіє навернеш, тогді і співать будеш, поняв, Кіркоров, блядь... 
- Ваше вискоблагородіє, горячєє подавать? - тихенько пискнув Пєсков, виглядаючи з-за спинки трона.
- Єслі увіжу там картошку, то пристрєлю нахрєн, Пєсок! У мене алєргія на неї... - Путін виплюнув коктейльну трубочку. - Неси давай... І, слиш, на сало тоже алєргія! 
- Золушка, запомні ето, гигиги! - дурнувато засміявся Жирік. - І водки єщьо принеси! Руской, московской і Путінкі!
- Жир, нахєра тобі аж три сорта? - удівльнно запитав Гундяєв. - Іх развє не с одной бочкі разлівают?
- С одной, но етікєтки так пріятно читать... - Жирік узяв ще один окорочок.
- Ти, Жир, читать умєєш, умний, да? - Путін витяг свій золотий пістолєт і хижо улибнувся. - Так шо ти там про умніков казав?
- Ваше сіятєльство! Не вєлітє казніть! Каюсь! Но я забуду азбуку, клянусь вам! - Жирік затрусився, кинув окорочок на тарілку і впав на коліна. - Клянусь богом, забуду!
- Амінь! - Гундяєв перехрестив Жиріка.
- Придурок, ти Жир, придурок і сцикун! Я ж пошутив, ахахах! - єхидно розсміявся Путін, розмахуючи пістолєтом. - Як би сказав Лавруша, дєбіл, бля...
- Шуточкі у вас, Владімвладіміровіч... Я чуть не обосрався! - Жирік витер рукавом піт з лоба.
- А может і обосрався... - Гундяй закрив носа пальцями. - Фууу...

В кімнату зайшов Пєсков. За ним двоє слуг в лівреях везли столик на колесах.

- Щі, ваше височєство! Ізвольтє отобєдать! - Пєсков схилив голову і щьолкнув каблуками.

Тошнотворно і гидко завоняло вареною кислою капустою. Гундяєв скривився, Жирік продовжив жувати окорочок, наче нічого не відбулося, а Путін звів затвор золотого пістолєта...

Докладніше

Гдє-то в Крємлє...

bg

#кремлівськібудні
#хлотворєствобггг

Гдє-то в Крємлє...

- Жир, так шо ти там вєщал про образованіє? - Путін сидів на золотому троні і сьорбав якийсь синій коктейль крізь трубочку.
- Образованіє - ето зло! Развєлось всякіх умніков, ваше сіятєльство, как блох на собакє! - заверещав Жирік, розмахуючи руками. - Еті всє наукі... Всьо от нєчістого! 
- Істіну Жир глаголіт, бєсовскоє ето... - пробубнів Гундяй і перехрестився.
- Вот, даже церковь мєня понімаєт, а ви всьо нікак... - Жирік обіжено всівся на стілець.
- Паству нада держать в тєплє, но в тємнотє! - Гундяєв підкурив величезну сигару. - Не ладан, но тоже харашо пахне... 
- Вот імєнно! А то начитаются всяких умних кніг і потом рєволюциі устраівают. - Жирік налив собі у стакан водку. - Оно вам нада?
- А шо по етому поводу скаже наш міністр образованія? - Путін ковтнув свій коктейль і громко відригнув. - Маліной отдайот, а синє, хмм...
- Поддєрживаю! - Васільєва вскочила на ноги і зігонула. - Церковно-пріходскіє школи, духовниє сємінарії, інстітути рєлігіі... Надо скрєпно подходіть к етому вопросу!
- Бог вам в помощь, амінь! - Гундяєв випустив дим з рота. - Наш чєловєк!
- Да! І географію нада учіть по новому! - гаркнув Жирік, протівно чавкаючи копченим окорочком. - Как ви там казали, ваше височєство, шо Расія нє імєєт граніц! Вєсь мір - Расія!
- І Лунанаш, і Марснаш! - піддакнула Васільєва зігуючи. - Да што там, Всєлєннаянаш!
- Слався отєчєство нааашеее... - завив Гундяєв.
- Заткнись, Гундяй! - рявкнув Путін і поп вмить замовк. - Вот коли кітайцев в православіє навернеш, тогді і співать будеш, поняв, Кіркоров, блядь... 
- Ваше вискоблагородіє, горячєє подавать? - тихенько пискнув Пєсков, виглядаючи з-за спинки трона.
- Єслі увіжу там картошку, то пристрєлю нахрєн, Пєсок! У мене алєргія на неї... - Путін виплюнув коктейльну трубочку. - Неси давай... І, слиш, на сало тоже алєргія! 
- Золушка, запомні ето, гигиги! - дурнувато засміявся Жирік. - І водки єщьо принеси! Руской, московской і Путінкі!
- Жир, нахєра тобі аж три сорта? - удівльнно запитав Гундяєв. - Іх развє не с одной бочкі разлівают?
- С одной, но етікєтки так пріятно читать... - Жирік узяв ще один окорочок.
- Ти, Жир, читать умєєш, умний, да? - Путін витяг свій золотий пістолєт і хижо улибнувся. - Так шо ти там про умніков казав?
- Ваше сіятєльство! Не вєлітє казніть! Каюсь! Но я забуду азбуку, клянусь вам! - Жирік затрусився, кинув окорочок на тарілку і впав на коліна. - Клянусь богом, забуду!
- Амінь! - Гундяєв перехрестив Жиріка.
- Придурок, ти Жир, придурок і сцикун! Я ж пошутив, ахахах! - єхидно розсміявся Путін, розмахуючи пістолєтом. - Як би сказав Лавруша, дєбіл, бля...
- Шуточкі у вас, Владімвладіміровіч... Я чуть не обосрався! - Жирік витер рукавом піт з лоба.
- А может і обосрався... - Гундяй закрив носа пальцями. - Фууу...

В кімнату зайшов Пєсков. За ним двоє слуг в лівреях везли столик на колесах.

- Щі, ваше височєство! Ізвольтє отобєдать! - Пєсков схилив голову і щьолкнув каблуками.

Тошнотворно і гидко завоняло вареною кислою капустою. Гундяєв скривився, Жирік продовжив жувати окорочок, наче нічого не відбулося, а Путін звів затвор золотого пістолєта...

Докладніше

Гдє-то в Крємлє...

bg

#кремлівськібудні
#хлотворєствобггг

- Владімвладіміровіч, апять! - Пєсков впав на коліна.

- Шо случілось, Пєсок?! Шо апять?! - Путін відірвався від книги "Нєзнайка на Лунє" і грозно глянув на Пєскова.
- Та посол... 
- Какой посол, Пєсок?! Пряний, ииии...? Ілі куда посол, гиги...?! - Путін дурнувато гигикнув.
- Наш посол, ваше вєлічєство, в Індіі. Того етого, помєр он... - Пєсков перехрестився.
- Вот тє раз...
- Уже трі, а нє раз, ваше сіятєльство. - Пєсков піднявся на ноги. - Я думаю...
- Тут я думаю, поняв?! - рикнув Путін і кинув книжкою в свого слугу. - Думаєт он, хмм... Трі! Уже трі?! Как-то ето нехарашо всьо получаєтся... Так, так, так, таааак... Может зглазив хто ілі порчу навів?
- От і я говорю, шо нехарашо. - сказав Пєсков, спіймавши книгу. - І подозрітєльно!
- Знаєш шо, Пєсок, а прігласі сюда Гундяя і Шойгу. Ето ж у нєго дєд шаманом був, да?
- Так точно, ваше превосходітєльство, був! Даже бубєн йому в наслєдство оставив, я єго сам бачив. Большой такой, лохматий... - Пєсков розвів руки в сторони. - Розмальований странно так.
- Значіт, пиши указ, Пєсок. Тепер каждого посла Гундяй самолічно должен освятить, а Шойгу буде порчу, зглаз і всьо остальноє снімать. Каждого! В обязатєльном порядкє! Дата, подпісь. 
- Так звать іх, ваше вєлічєство? Ілі сразу указ?
- Сразу указ, а потом позовеш етіх бєздєльніков... - Путін потягнувся. - А шо ото там ти про кітайцев ляпнув, чучєло?
- А шо я ляпнув? - Пєсков зіщулився. - Всьо ж правільно сказав, як ви і хотєлі...
- Ідіот ти, Пєсок! - Путін зняв корону, хекнув на неї і почав терти її рукавом. - Не лизать нада було, а громко стукнуть кулаком і пригрозить!
- Чим пригрозить, ваше сіятєльство? - Пєсков потупив взгляд в підлогу.
- Чим, чим... Чим нібудь! Санкціямі, напрімєр, ілі... - Путін глянув на корону і продовжив її натирати. - В общєм, сцикун ти, поняв? 
- Так ви ж самі сказалі не обострять, вот я і не обстрял...

Докладніше

Гдє-то в Крємлє...

bg

- Вот щас начньотся! Вот скоро всєм і піздєц! - Путін глянув на годинник і його ботаксна морда розпливлася в хижій ухмилці. - Пару часов і наш Трампушка станєт лєгєтімним прєзідєнтом... Тогда всє у нас попляшут кантрі под балалайку!

- Ага, один лєгєтімний у нас уже єсть, а толку? - Лавров міряв шагами кімнату і димів цигаркою, як паровоз. - Єст, пйот і ніхєра не робить...
- Лавруша, ти ж не ровняй стєкломой з віскарьом... То отработаний матєріал, мусор. - Путін щьолкнув пальцями. - Пєсо - о - к! 
- Я здєсь, ваше вєлічєство! - Пєсков встав з коврика і потягнувся. - Што прікажетє?
- Отмєтіть надобно такоє собитіє, накривай поляну! - Путін погладив себе по животу. - І не скупись, шоб па-багатому всьо! Гамбургєри, картошка фрі, барбекю... І колу не забуть! А пить віскі будєм!
- Будєт сдєлано, ваше вєлічєство! - сладким голосом відповів Пєсков і пішов до дверей, вихляючи задом, як стара простітутка.
- Отмєтім і освятім, як положено. - пробубнів Гундяєв і потрусив кадилом. - Богоугодноє ето дєло, государь-батюшка...
- А почєму нас не пригласили туда? - обіжено спитав Мєдвєдєв. - Ми ж друзья, ілі как?
- Покашо ілікак... - Лавров випустив кільце диму. - Ну, а дальше видно буде.
- Так, лошадіна голова, ти отето не каркай! - Путін поморщився. - Трампнаш і точка!
- Мєня тєрзают смутниє сомнєнія, по поводу Трампнаш... - пічальна лошадь Лавров сховався в дим. - От Кримнаш, то да... А Сіріянаш, Домбаснаш, то не совсєм наш... І от етіх всєх НАШЕЙ токо одні проблєми. Боюсь, как би і Трампнаш тоже не став нам костью в горлє...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info