Тут Тетяна Джеріпа, своїми постами...

murzik

#лінгвоцид

Тут Тетяна Джеріпа, своїми постами про московоанглояз, зненацька розбудила спогади 40-ка річної давнини.
Пам'ятаю, як сонячного вересневого дня до нас у 5 Б клас звичайної київської середньої школи, завітала молоденька вчителька англійської.
Практично з порогу вона заявила, що " украінскім нє владєєт і будєт прєподавать на русском". Що викликало легкий шок класу, а у мене спровокувало стійку ідеосинкразію на предмет. Звісно я не сильно прикладався, а для імітації англійської вимови завжди тримав льодяник у роті і це завжди працювало на тверду четвірку, але знань на жаль не додавало. Англійську, серйозно почав вивчати вже у 8-му класі іншої школи, перебиваючись з двійки на трійку, але це вже зовсім інша історія.
Згодом виявилося, що наша вчителька англійської - банальна мігрантка з якогось русского нєчєрнозєм'я. 
Надворі був 1977 рік. Що цікаво, роком раніше, без знання української, таких кадрів не підпускали до українських шкіл на гарматний постріл.
Це я до чого?
Двадцять сьомий рік незалежності, а віз і нині там.

Докладніше

Якось ото перекидаючи в голов...

murzik

#лінгвоцид

Якось ото перекидаючи в голові вкраїнські слова, вчоний кіт задумався над етимологією таких питомо вкраїнських дієслів, як гаятися і баритися.
Попорпавшись у етимологічних словниках, вияснив що гаяти можна не тільки час, гають і ворони, тобто каркають.
Тут на допомогу приходить топонім Гайворон, давніше - Грайворон. Шляхом логічних міркувань встановлюємо семантичний зв'язок між гай і грай, тобто первісна форма гаятися була граятися, і "негайно" тоді звучало як "неграйно", ггг.
Ну і звісно "зграяти час", тепер звучить цілком сучасно, геймери зрозуміють.
Дещо складніше виявилося з "баритися", вікісловник впевненно стверджує що корінь у цього дієслова відсутній.
Але ж це безсоромна брехня, є чудове вкраїнське слово барило (від латинського barilla), власне - бочка, бочівка або ж п'яний в переносному значенні.
П'я́ний як бари́ло — дуже сп'янілий.(фразеологізм)
Знов таки, шляхом логічних міркувань, встановлюємо семантичний зв'язок між баритися і барило. 
Бінго! Баритися - пиячити, бухати. 
Тепер новими фарбами заграли слова відомої вкраїнської пісні " Іди іди, мій синочку, іди не барися, за чотири неділеньки додому вернися".
Ну і нібито іншомовне слово бар (місце де наливають) не таке вже й іншомовне, як нам здавалося.
Незабаром(якщо не нап'юся), ще щось напишу, ггг.

Докладніше

Жлобаріум як прецедент рішучих риформ.

murzik

#цинічнідумки

Вчоний кіт ото почитує розмаїтих лібералів - гєнацвалєоптімістів, що рясно вродили у мордокнижці, з приводу ритуальної наруги над Жлобаріумом, як оті гриби після дощу і реально починає виходити з дзену.

Це ж якими треба бути сферично-вакуумними довболібералами, шоби не вловлювати суспільні тренди поточного моменту.
Поясню на хлопський розум:
Реставрація режиму злочинних папєрєдніків в цілому успішно завершена. Звісно, шо у владному Коритаріумі відбулася певна ротація, але фундаментальний принцип функціонування свинополітики гроші-влада-гроші, зберігся без змін.
За три з половиною роки, що минули від Майдану, Коритаріум успішно інкорпорував різного штибу прагматичних ліваруціонерів, риформаторів, журналіздів, реєстрових валантьорів та блогірів, попутно витісняючи чужорідний елемент на маргінес. 
Під гаслами боротьби з корупцією, відбулася банальна легалізація капіталів, дбайливо спижжених олігархами та їхньою челяддю, у вкраїнського народу. Імітація безперервних риформ, задля нових кредитів МВФ, фактично досягла свого апогею.
Менські договорняки задля умиротворення агресора, переросли у перманентне одностороннє перемир'я, в умовах неоголошеної позиційної війни.
Коритаріум остаточно оклигав від Майдану та у вільний від дерибану час, почав методично затирати пам'ять про нього. 
Історія з отим Жлобаріумом на Груші - це лише пробна куля для вивчення реакції небайдужих громадян на подальші дії Коритаріуму.
Але є одне але, як той казав. У суспільній свідомості вкраїнського народу відбулися безповоротні зміни.
Попри позірну апатію, в народі нуртує люте невдоволення. Недбало кинутий сірник на купу сухого хмизу народного невдоволення, здатний розпалити неабияку пожежу і аж ніяк не локального масштабу, як це відбулося під Жлобаріумом. 
Власне тут, дуже показова реакція генпрокурора Юги Луценка на цей кричущий факт обопільного вандалізму - Коритаріум всцявся. Не треба бути бознаяким ікспердом, шоби спрогнозувати шо би було, якби Юга виступив на боці Жлобаріуму, мабуть сьогодні, небайдужі громадяни вже палили би покришки під ГПУ.
Але найбільше, кота вкурвлюють ліберали вкраїнського розливу, шо з одного боку рішуче засуджують спонтанну наругу над Жлобаріумом а з іншого: страждають надмірним генацвалєоптимізмом, закликаючи усіх небайдужих громадян зустрічати Міхо Саакашвілі на кордоні.
Ну припустимо: збереться у Краковці тисяч десять генацвалєоптимістів, які ненасильницьки здолають опір прикордонної служби та заведуть Міхо, попід білі рученьки до Неньки-України. А шо далі? Чим вони будуть долати опір орлів Авакова, пластиковими пляшками з-під мінералки чи прапорами антикорупційного конгресу?
Просто подумайте над цим.

.

Докладніше

ото почитую розмаїтих панукраїнських інтелектуалі...

murzik

#лінгвоцид

Вчоний кіт ото почитує розмаїтих панукраїнських інтелектуалів, що кинулись затюкувати Андруховича й Прохаська за їхні маргінальні рефлексії, з приводу наступу рузьге міра на Святу Галичину, і вирішив і собі нявкнути два слова з цього приводу.
Об'єктивно, при народженні, людина не може обрати собі мову, якою буде комунікувати з оточуючим соціумом. Ця відповідальність лежить виключно на батьках. Саме батьки чи опікуни вирішують, якою саме мовою дитина буде адаптуватися до існуючого соціуму. 
Якщо ж, дитину надійно ізолювати від соціуму до віку 8-9 років, то жодною мовою вона говорити так і не почне, так званий синдром Мауглі.
З іншого боку, людина у свідомому віці під впливом різних чинників, може змінити свої мовні уподобання, власне як і світогляд.
Тепер розглянемо наших панукраїнських інтелектуалів.
За дуже окремими винятками, усі ці люди виховувалися і навчалися в російськомовному соціумі, не кажучи про всілякі престижні студії в Москві, звісно ж російською мовою. І це не їхня вина, це свідомий вибір батьків, які бажали своїм дітям легкого старту та безперешкодного доступу до соціальних ліфтів.
Тепер поставлю питання руба: чи є взагалі можливою для панукраїнського інтелектуала, вихованого в російській матриці, емпатія до галицького інтелектуала вихованого в українській матриці?
Та навряд. 
А от нетерпимість - це запросто. Бо треба ж "соотвєтствовать" високим стандартам бібісі, чи як їх там? А шо як завтра, затаврують нацистом і перекриють доступ до професії? 
Давайте дивитися правді в очі: немає у нас моральних авторитетів для усіх видів і пород українців, і не буде, поки ми будемо будувати "єдіную страну", замість України.
Нехайбудда любить вас усіх.

.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info