Гдє-то в Крємлє...

bg

#хлотворчєствобггг
#кремлівськібудні

Гдє-то в Крємлє...

Сцарь всєя русі сидів на своєму золотому троні і наспівував під ніс пісеньку.

- От маскви, да самих да акраін, многа в нєєєй лєсов, полєй і рєк, я такооой другой страни нє знаю, гдє так вольно дишит...
- Чєлавєєєєк... - унило завив Пєсков і погладив Путіна по нозі.
- От хто тебе просив, Пєсок? - Путін нахилився і стукнув Пєскова по голові. - Ти свій голос чув? Фу... Всю пєсню іспортив, Кобзон, бля... Так шо там с етімі каратєлямі укропскімі, шо замочілі того... Еммм... Ну, как єго, Гімі? Гілі?
- Гіві, ваше сіятєльство. - Пєсков почухав потилицю.
- Ага, точно... А каратєлєй как звалі?
- Тут не всьо так просто, Владімвладіміровіч... Понімаєтє, єсть двє вєрсіі. - Пєсков вмостився коло ніг хазяїна і продовжив. - Говорят, то билі однояйцевиє блізнєци, Зорян і Шкіряк лютиє каратєлі! Іх виростілі в спєциальном лагєрє для найомних убійц, вскармлівалі кров'ю дєвствєнніц, кормілі рускімі младєнцамі... 
- Ого, прямо как Кісєль вєщаєт... Ну, а вторая вєрсія? - Путін згриз ніготь, плюнув і попав на щоку Пєскову.
- Мнє она кажется болєє вєроятной, ваше височєство. - Пєсок взяв зі щоки ніготь і запхав собі до рота. - Проклятиє піндоси продали украм тєхнології і ті виростили в сєкрєтной лабораторії, которая находітся в карпатскіх лєсах, клона-бандеровца каратєля Зоряна Шкіряка. А шоб не путатся, то раздєлілі імя. Тепер один з них Зорян, а другой Шкіряк...
- Ох і імєна у етіх хахлов, язик зламать можна... - Путін грусно вздохнув. - Страшні люди, страшні...
- Шо с ніх взять, ваше вєлічєство, дікій народ... - Пєсков ковтнув ніготь і довольно улибнувся.

Докладніше

А колись, в далекому 2014 році, Бодя писав отаке... Хтось пам'ятає?

bg

#хлотворчєствобггг

Десь посеред незайманого австралійського лісу зібрались разом Утконос (він же Качкодзьоб), Коала, Кенгуру і Єхидна, і давай думу думать... Ну, думу ж так просто не думають, тому наварили якогось там австралійського борща, зробили австралійські вареники з сиром, сала австралійського нарізали, красівого такого, з м'ясцем посередині, а дікую собаку Дінго отправили за австралійським самогоном. Ждуть. Ну, пока ждуть, пиздять о наболєвшем, а воно одне щас, наболєвшеє і охуєвшеє, це Хуйло.

- Ну, так шо робить будем, а? - сказав Утконос, витириючи величезного дзьоба від борщу. - Оце миршаве вже весь світ дістало, а його ніхто не заїбенить...
- Та в нього знаєш, яка охрана! Огогого! - похнюплено прошамкотіла Єхидна. - Даже Скалапєндра, а вона ж спєцура, на мінуточку, і то підібратися не може!
- І шо? Охрана-хуяна... - Кенгуру сидів на своєму здоровенному хвості і гойдався, як на кріслі-качалці. - Мені б тіки на расстояніє удара підійти, я як йобну Хуйла хвостом прямий в ...
- От, блять, хвастун! - перебила Кенгуру Коала. - Хто ж тебе так близько до Хуйла підпустить, га?! 
- От імєнно... - глубокомислєнно проізньос Утконос і роззирнувся по сторонам. - Та де ж та бляцька собацюра, так і вареники захолонуть нахуй?!
- Борщ вже доїли на суху, блять... - зло сказала Єхидна і відкусила з шматка сала, що тримала в руках, чи то в лапах... - А може хтось на Тасманію мотнецця?
- А шо там такого, на тій Тасманії? Тасманійська мафія, гг? - Кенгуру продовжував ритмічно качатись на хвості. 
- Тасманський диявол там, крутий чувак, блять, шо піздєц. - відповіла Єхидна і многозначітєльно підняла очі до неба.
- Він не крутіший Скалапєндри, точно вам кажу. - Утконос смачно вилизав язиком тарілку з-під борщу, з грусттю глянув на неї, потім на макітру з варениками і матюкнувся. - От жеж блядство... Отак пошли цю йопану собаку за горілкою, так хуй потом дождешся... І так каждий раз! От нахуя ми її посилаємо?

Докладніше

Скотиняки! Падлюки!

bg

#хлотворчєстбоггг
#ізжизнідепутатів

- Скотиняки! Падлюки! Та гори вона синім огньом та Америка! - Шляшко гупнув по столу рукою. - Осьо вам, віддуплився.
- А шо такоє, Шляшко, віза всьо? Хіхіхі... - Вона єхидно засміялась. - А ми от так! По троєчкам!
- Та закрили візу, ублюдки, представляєш, Юля?! Скотиняки... І даже не об'яснили! - Шляшко возмущьонно мотнув головою. - Вилами б їх та по сраці, американці прокляті! Буржуї!
- А я от тільки повернулася, да, з Дональдом бєсєдовала. Хароший дядько такий, обіщав помогать у всьому... Даже поцілувались на прощаньє. - Вона поправила окуляри. - Ну, ходи, Нестор, чого спиш?!
- Як Біл з Монікою? Чи як? - Шляшко аж почервонів.
- На язик тобі чиряк, Шляшко! Фу! У тебе токо про одне мислі... Ходи, уже, Нестор!
- Думаю... - Фуфліч почухав лоба. - І так не так, і так не в тєму... Ладно, сюди пятьорочку, хоппа! 
- Ти, Нестор, пятьорочками не розкидайся, хіхіхі... - єхидно хіхікнула Вона. - Бо так і на заставу не хвате...
- На яку ето заставу? На шо це ти, Юля, намікаєш? - Фуфліч підозріло зиркнув з-під лоба.
- Як на яку? А хіба Луцик тобі іще не дзвонив? Нє? Ну, то ждітє, він іде до вас, хіхіхі... - Вона ігріво підморгнула Фуфлічу. - Нєфіг було по Масквам їздить...
- От умієш ти, Юля, настроєніє іспортить... - Фуфліч обідився і надув губи. - Давай, ходи вже, Шляшко, не тягни кота за яйця.
- А ето, мєжду прочім, пріятно, да... - Шляшко хтиво улибнувся. - Гммм... А я ось так, знову дупля вріжу!
- Ти, Шляшко, скоро дуба вріжеш, якшо під ноги дивитися не будеш. - Фуфліч провів рукою по горлу. - Чи то ноги вже не держут, гг?
- Мальчікі, не ссорьтесь. Вот вам шістка. - Вона вдарила доміношкою по столу. - Чим атвєтіш, Нестор?
- Ха, а я вот так! Шах і мат! - Фуфліч задоволено хрюкнув.
- Який шах і мат, скотиняка ти така?! Ми козла забиваємо, а не в шахмати граємо! - Шляшко здивовано вивалив баньки.
- Тоість, риба! Я хотів сказать, шо риба! - Фуфліч розвалився на стільці.
- Ну і гадость, ета ваша залівная риба... - сказав Шляшко і потер пузо. - Хотя, коли ми з другом були у Тайланді, то там рибу вкусно готовили...

Тут скрипнули двері і зайшов Парубій.

- Аааа, так ось де ви, нігодяї! Отака у вас міжфракційна рада?! Прогульщики прокляті! Ану, бігом в зал, голосувати будемо! - рявкнув Парубій і витяг шкіряну пльотку.
- Галасуй, не галасуй, всьо рано получиш... - Вона тицьнула Парубію середній палець. - Не рви нєрв, начальнік, ща ідьом...

Докладніше

Гдє-то в Крємлє...

bg

#кремлівськібудні
#хлотворєствобггг

Гдє-то в Крємлє...

- Жир, так шо ти там вєщал про образованіє? - Путін сидів на золотому троні і сьорбав якийсь синій коктейль крізь трубочку.
- Образованіє - ето зло! Развєлось всякіх умніков, ваше сіятєльство, как блох на собакє! - заверещав Жирік, розмахуючи руками. - Еті всє наукі... Всьо от нєчістого! 
- Істіну Жир глаголіт, бєсовскоє ето... - пробубнів Гундяй і перехрестився.
- Вот, даже церковь мєня понімаєт, а ви всьо нікак... - Жирік обіжено всівся на стілець.
- Паству нада держать в тєплє, но в тємнотє! - Гундяєв підкурив величезну сигару. - Не ладан, но тоже харашо пахне... 
- Вот імєнно! А то начитаются всяких умних кніг і потом рєволюциі устраівают. - Жирік налив собі у стакан водку. - Оно вам нада?
- А шо по етому поводу скаже наш міністр образованія? - Путін ковтнув свій коктейль і громко відригнув. - Маліной отдайот, а синє, хмм...
- Поддєрживаю! - Васільєва вскочила на ноги і зігонула. - Церковно-пріходскіє школи, духовниє сємінарії, інстітути рєлігіі... Надо скрєпно подходіть к етому вопросу!
- Бог вам в помощь, амінь! - Гундяєв випустив дим з рота. - Наш чєловєк!
- Да! І географію нада учіть по новому! - гаркнув Жирік, протівно чавкаючи копченим окорочком. - Как ви там казали, ваше височєство, шо Расія нє імєєт граніц! Вєсь мір - Расія!
- І Лунанаш, і Марснаш! - піддакнула Васільєва зігуючи. - Да што там, Всєлєннаянаш!
- Слався отєчєство нааашеее... - завив Гундяєв.
- Заткнись, Гундяй! - рявкнув Путін і поп вмить замовк. - Вот коли кітайцев в православіє навернеш, тогді і співать будеш, поняв, Кіркоров, блядь... 
- Ваше вискоблагородіє, горячєє подавать? - тихенько пискнув Пєсков, виглядаючи з-за спинки трона.
- Єслі увіжу там картошку, то пристрєлю нахрєн, Пєсок! У мене алєргія на неї... - Путін виплюнув коктейльну трубочку. - Неси давай... І, слиш, на сало тоже алєргія! 
- Золушка, запомні ето, гигиги! - дурнувато засміявся Жирік. - І водки єщьо принеси! Руской, московской і Путінкі!
- Жир, нахєра тобі аж три сорта? - удівльнно запитав Гундяєв. - Іх развє не с одной бочкі разлівают?
- С одной, но етікєтки так пріятно читать... - Жирік узяв ще один окорочок.
- Ти, Жир, читать умєєш, умний, да? - Путін витяг свій золотий пістолєт і хижо улибнувся. - Так шо ти там про умніков казав?
- Ваше сіятєльство! Не вєлітє казніть! Каюсь! Но я забуду азбуку, клянусь вам! - Жирік затрусився, кинув окорочок на тарілку і впав на коліна. - Клянусь богом, забуду!
- Амінь! - Гундяєв перехрестив Жиріка.
- Придурок, ти Жир, придурок і сцикун! Я ж пошутив, ахахах! - єхидно розсміявся Путін, розмахуючи пістолєтом. - Як би сказав Лавруша, дєбіл, бля...
- Шуточкі у вас, Владімвладіміровіч... Я чуть не обосрався! - Жирік витер рукавом піт з лоба.
- А может і обосрався... - Гундяй закрив носа пальцями. - Фууу...

В кімнату зайшов Пєсков. За ним двоє слуг в лівреях везли столик на колесах.

- Щі, ваше височєство! Ізвольтє отобєдать! - Пєсков схилив голову і щьолкнув каблуками.

Тошнотворно і гидко завоняло вареною кислою капустою. Гундяєв скривився, Жирік продовжив жувати окорочок, наче нічого не відбулося, а Путін звів затвор золотого пістолєта...

Докладніше

Гдє-то в Крємлє...

bg

#кремлівськібудні
#хлотворєствобггг

Гдє-то в Крємлє...

- Жир, так шо ти там вєщал про образованіє? - Путін сидів на золотому троні і сьорбав якийсь синій коктейль крізь трубочку.
- Образованіє - ето зло! Развєлось всякіх умніков, ваше сіятєльство, как блох на собакє! - заверещав Жирік, розмахуючи руками. - Еті всє наукі... Всьо от нєчістого! 
- Істіну Жир глаголіт, бєсовскоє ето... - пробубнів Гундяй і перехрестився.
- Вот, даже церковь мєня понімаєт, а ви всьо нікак... - Жирік обіжено всівся на стілець.
- Паству нада держать в тєплє, но в тємнотє! - Гундяєв підкурив величезну сигару. - Не ладан, но тоже харашо пахне... 
- Вот імєнно! А то начитаются всяких умних кніг і потом рєволюциі устраівают. - Жирік налив собі у стакан водку. - Оно вам нада?
- А шо по етому поводу скаже наш міністр образованія? - Путін ковтнув свій коктейль і громко відригнув. - Маліной отдайот, а синє, хмм...
- Поддєрживаю! - Васільєва вскочила на ноги і зігонула. - Церковно-пріходскіє школи, духовниє сємінарії, інстітути рєлігіі... Надо скрєпно подходіть к етому вопросу!
- Бог вам в помощь, амінь! - Гундяєв випустив дим з рота. - Наш чєловєк!
- Да! І географію нада учіть по новому! - гаркнув Жирік, протівно чавкаючи копченим окорочком. - Как ви там казали, ваше височєство, шо Расія нє імєєт граніц! Вєсь мір - Расія!
- І Лунанаш, і Марснаш! - піддакнула Васільєва зігуючи. - Да што там, Всєлєннаянаш!
- Слався отєчєство нааашеее... - завив Гундяєв.
- Заткнись, Гундяй! - рявкнув Путін і поп вмить замовк. - Вот коли кітайцев в православіє навернеш, тогді і співать будеш, поняв, Кіркоров, блядь... 
- Ваше вискоблагородіє, горячєє подавать? - тихенько пискнув Пєсков, виглядаючи з-за спинки трона.
- Єслі увіжу там картошку, то пристрєлю нахрєн, Пєсок! У мене алєргія на неї... - Путін виплюнув коктейльну трубочку. - Неси давай... І, слиш, на сало тоже алєргія! 
- Золушка, запомні ето, гигиги! - дурнувато засміявся Жирік. - І водки єщьо принеси! Руской, московской і Путінкі!
- Жир, нахєра тобі аж три сорта? - удівльнно запитав Гундяєв. - Іх развє не с одной бочкі разлівают?
- С одной, но етікєтки так пріятно читать... - Жирік узяв ще один окорочок.
- Ти, Жир, читать умєєш, умний, да? - Путін витяг свій золотий пістолєт і хижо улибнувся. - Так шо ти там про умніков казав?
- Ваше сіятєльство! Не вєлітє казніть! Каюсь! Но я забуду азбуку, клянусь вам! - Жирік затрусився, кинув окорочок на тарілку і впав на коліна. - Клянусь богом, забуду!
- Амінь! - Гундяєв перехрестив Жиріка.
- Придурок, ти Жир, придурок і сцикун! Я ж пошутив, ахахах! - єхидно розсміявся Путін, розмахуючи пістолєтом. - Як би сказав Лавруша, дєбіл, бля...
- Шуточкі у вас, Владімвладіміровіч... Я чуть не обосрався! - Жирік витер рукавом піт з лоба.
- А может і обосрався... - Гундяй закрив носа пальцями. - Фууу...

В кімнату зайшов Пєсков. За ним двоє слуг в лівреях везли столик на колесах.

- Щі, ваше височєство! Ізвольтє отобєдать! - Пєсков схилив голову і щьолкнув каблуками.

Тошнотворно і гидко завоняло вареною кислою капустою. Гундяєв скривився, Жирік продовжив жувати окорочок, наче нічого не відбулося, а Путін звів затвор золотого пістолєта...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info