останньо подибую в стрічці крики...

murzik

Вчоний кіт останньо подибує в стрічці крики розпачу "за дєржаву обідно".

Ну там сєпаратістів саджають не в турму а в крісла начальників, люстрацію перетворили на профанацію, реформи для проформи, менські договорняки і таке всяке різне страшне, сумне і політичне.
Вкотре повторюся, але на скромну думку вчоного кота, на нинішній день ніякої української (за змістом, не формою) держави не існує. В наявності дещо модифікована колоніальна адміністрація пізньої УРСР, яка з перемінним успіхом намагається імітувати українську державність, а насправді бореться за реставрацію системи.
Якщо розглядати поточну ситуацію саме під таким кутом зору, то левова частка претензій до держави відпадає сама по собі.
Неможливо вимагати від неіснуючої держави, державницьких підходів.
Власне вашингтонський та брюссельский обкоми це вже усвідомили, хоча і з деяким запізненням, Петро Солодкоголосий добряче їм пополоскав мізки.
Єдине що надихає це величезний потенціал самоорганізації українців, все в наших руках, як той казав.
Будьмо уважні.

Докладніше

#цинічнаісторія

murzik

Вчоний кіт ото почитує розмаїту міфотворчість, щодо дати створення УПА і не може не нявкнути з цього приводу.

Якщо спиратися виключно на історичні джерела, вперше назва Українська Повстанча Армія, згадується в контексті створення УПА "Поліська Січ" під проводом Тараса Бульби -Боровця. Сталося це в серпні 1941 року в місті Олевськ.
Згодом, в наслідок тривалого конфлікту ОУН(М) з ОУН(Б), що тривав з листопада 1942 року до червня 1943 року і закінчився перемогою бандерівців, підрозділи ОУН(б) на правах переможців присвоюють собі назву УПА. Натомість, Бульба-Боровець, щоби відмежуватися від бандерівської УПА, 20 липня 1943 року переіменовує свої підрозділи УПА в УНРА (українська народна революційна армія).
Отака сумна історія парафіяни. Але ви святкуйте, не зважайте на такі дрібниці.
Нехайбудда любить вас усіх.

Докладніше

#цинічнідумки

murzik

Вчоний кіт, ото аналізував ситуацію навколо курсу на білінгвальну освіту, який озвучив такий собі Юрій Кононенко з МОН, московська воша і українська гнида, в однім стакані, і прийшов до невтішних висновків.

Так от шо я вам скажу небайдужі громадяни, скільки би ми не закликали русскоязичних громадян шанувати мову та культуру автохтонів, доки у владних інститутах, що формують національну політику в царині культури та освіти, будуть присутні московські воші та українські гниди, жодних позитивних зрушень на цьому фронті ми не досягнемо.
Ви мене звісно спитаєте, а що ж тоді робити? 
Вчоному коту, поки що, на думку спадає лише швидкий та дієвий метод - дефенестрація, по нашому масове викидання з вікон ворожої агентури та колаборантів, інакше діла не буде.
Варто мабуть почати з МОН. Там поверхи високі, хто знає?
Писи: так, на моїх лапах кров русскоязичних дєтєй дамбаса, шоб ви даже не сумнівались.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info