Дохтур Лівсі

Дохтур Лівсі

Хочу черкнути про таку дивну річ, як прощення...

dl

Певно, слід мені переглянути власний підхід до оцінок та моральних авторитетів. Бо у ньому є жорсткий абсолютизм: хто зрадив раз, так само зрадить і другий; хто ненавидить - ніколи не любитиме щиро. І головне - людина не міняється взагалі, допоки фізично може існувати по старому. Тоді вже або помре - або поміняється.

Тому мене часто обурює, коли, наприклад, людина, що поливала гумусом українську мову, представляє авторитетну думку на зустрічі, присвяченій мові, цінностям та культурі. Або коли хтось зневажливо, з гумором, писав про Голодомор на тему "кугутов настолько давила жаба ділитися, шо вони ладні були подавитися з голоду", мене більше не цікавитиме міра його таланту. Бо кожну отруту можна приправити медом, і вона смакуватиме.

Коли російський інтелігент говорить правильні речі, а потім згадує українців словом на букву "х" та бідкається, що такі нездари зупинили російську армію - я бачу в ньому бурятського "іхтамнєта", котрий ще не отримав свій автомат.

Коли нобелівський лауреат на честь незалежності України пише шовіністично-расистський пасквіль - не можу читати більше його вірші, знаючи, наскільки чорна душа породила їх, заклавши прогнивші наскрізь "людяність" та "любов" між усіх рядків...

Докладніше

На російські мітінги опозиції виповзає...

dl

На російські мітінги опозиції виповзає купа зєвак подивитись на революцію, познімати на телефон демократічєску смєну власті. Особо удачливі попадають до автозаків, де отримують безпрецендєнтну можливість клацнуть селфі, шоб розказувать внукам, як їх гєроїчеськи катував преступний режим.

А на небі тим часом мирно плавали хмари. По землі, мов стадо мурах, снували туди-сюди мєнти, хватая кого попало під востроженні щолкання фотокамер і праздних їбальників. Владімір Владіміровіч мовчки бздів, заховавшись під Мавзолей, і з ужасом роздивлявся склянки, банки і інструменти для ізвлєчєнія органов перед муміфікацією.
- Скажитє, а єслі ботокс, то муміфікації подлєжит? - з жеврічою надією в голосі воспрошав він пламєнних санітаров.
- Не боїсь, ботокс откачаєм і напхаємо вмєсто нього соломи, - з усмішкою отвічали ті. І Владімір Владіміровіч більше не понімав, кого боятися більше: пламєнних санітарів чи безобідну молодь, шо в колічєствє пару десятків тисяч вивалила подивитися шоу "як гражданскоє общество міняє власть" і тепер розчаровано рискала по Твєрской в пошуках того самого гражданского общєства.
- Скажитє, а ето ви гражданскоє общество?
- Что ви, я просто воздухом подишать, запєчатлєть історію... Празнік же!

- Хєрачить, мляяааа! - п'яним голосом орав празнік, роздираючи разодраную тєльняшку в мощной струє фонтана. - За ВДВ!
- Дєнь росії сєгодня, - делікатно підказав календарь.
- Ну і? Нє віжу разніци, - обіжено набичився празнік. - Хєрачить, хєрачить... Не нравиться росія - валі в США!
- Та я вже, - намєкнув калєндарь. - У вас тут просто стрєлки перевести забули, лєт на 500 назад. Живуть іллюзієй соврємєнного общества...
- Мля... - смачно ікнув празнік, прицільно хєрача калєндарь бутилкою з-под "Совєтского ігрістого". - Сраний інтєлігєнт - думає, размишляє... Хрєн расслабішся тут з таким.

Докладніше

Я, вот, думаю, - мучітєльно проізньос Залдростанов...

dl

Робоча група з підготовки тексту клятви або присяги для отримання громадянства РФ створюється в Держдумі. 
 * * * 
 - Я, вот, думаю, - мучітєльно проізньос Залдростанов, уставившись немигающими глазами на поплавок. 
- Думаю я, вот, - напомнив він, меланхолічно раскачуясь. - А лоха обстьобать не грєх. Не грєх, вєдь?
- Був би грєх - церква б не зарабатувала, - наставітєльно проізньос Гундяй, подозрітєльно зазираючи у гранчак. - А ето точно "Путінка", не пальонка?
- Націдив собствєнноручно, - завірив Пєсков. - А шо там із шашликами, когда уже?
- Скоро, - завірив Шойгу, гортаючи свіжину, яка томно шкварчала на углях. - Свіжачок сєгодня, прямо із ДНР. Єлє втовпився за солдатськими матєрями.
- Хєрачить, хєрачить, - монотонно булькнув Залдростанов. - Ето... Лоха-то, бля... Вон хочет, к прімєру, вся ета, русскоє гражданство. А ми єму: слишішь, лох?..
- Ги, русскоє гражданство, - хмикнув Гундяй. - Точно лох.
- Ну вот! - обрадувався Залдростанов. - А обстьобать-то совсєм не грєх.
- Над убогими скучно сміятись, - замітив Пєсков. - Вони даже не поймуть прикола...

Докладніше

Широка страна моя родная...

dl

- Широка страна моя родная, много в нєй лєсов, полєй і рєк, - тихо поскрипував дворнік Вася, упаковуючи чемодан. - Значить так, Манька, план такий: їдемо добровольцями в ДНР, спалюєм російській паспорт, прикидаємось бєженцами, получаємо біомєтріку - і на Берлін!
- Но ти же, Вася, ненавідіш етіх, на букву х? - не поняла Манька.
- Конєшно же ненавіжу! У них безвіз, а у нас імпортозамєщєніє, - прошипів Вася. - Хєрачить, Хєрачить.. Ти нє відала мої носки?

- Вася, я що боюся - що оні нас заставлять здать екзамени на укропськом, - забеспокоїлась Манька. - Вот скажи например: полєнніца.
- Ну, полєнніца, - повторив Васілій.
- А вони етім самим словом називають обичний хлєб. Шото мнє уже якось страшно...
- Не бойся, Манька, оні же там не фашисти такоє трєбувать, - подбодрив дворнік Вася. - Собствєнно, ми їх за то й хєрачим, що не фашисти... Напомни-ка, чи є у мене якісь не рвані труси?

- А нас точно добровольцями возьмуть в ДНР? - не унімалась Манька. - Кажуть, туда щас цілі очередя в связі з безвізом. 
- Мене возьмуть, я безбашенний і судімий, - пообіщав Васілій. - А в Берліні гєоргієвські лєнточки роздають ілі надо з собою брать?
- Ну а вдруг не возьмуть? - настаювала Манька. - Скажуть, ти за разбой сидів, а надобно за убійство.
- Тогда сдєлаю їм убійство, - пообіщав Вася. - Бо ти як хочеш, но я в побєдівшей стабільності жить не намєрєн. І не для нємцев наші дєди завойовували берлін. А для того, шоби нам там жить було харашо...

Докладніше

Ага, конєшно, фашистов...

dl

"Как же заблуждаются люди в России! Нет здесь фашистов, есть только самые миролюбивые и дружелюбные люди." - Мурман Чохелі 
 * * *

- Ага, конєшно, фашистов у ніх тут нєт, - злобно скулив дворнік Вася, потираючи ушиблені місця.
- Больной, перестать вєртється! - строго наказала грузна женщина в бєлом, натягуючи гумову рукавицю. - Шо у вас там, гєоргієвская лєнта?
- Каратєлі, сволочі, - попискував дворнік Вася. - Я їм: народи-братья, дєди воєвалі... Ай!
- Спокойно, це всього лиш развєдка боєм, - прєдупрєдила женщина. - А вот сєйчас буде немного больно.
- Уй, нє забудєм, нє простім! - простогнав дворнік Вася, жалостливо скривившись.
- Правільно говорити "можемо повторіть", - намєкнула женщина. - Тим більше, тут, кажется, целий склад... Откуда, к прімєру, бюст Владіміра Путіна?
- На мітінгє опозіції сунули, на Болотной, - обіжено буркнув Вася. - Я їх тогда в Амєріку посилав... Ой!
- А ето шо за нагайка? - не поняла женщина.
- В казачество принімали, рітуал под названієм "конскій хвост"... Уй!
- Карта Крима?
- Сосєду доказував, почему Навальний - скотіна. Но всьо равно прийшлось написать донос.
- А сєйчас буде особєнно больно: орьол двуглавий, бронзовий, - предупрєділа женщина.
- Ай-яй-яй! - возопив дворнік Вася. - Був колись дураком, китайцам на Дальнєм востокє розказував, шо ето - Росія.
- Набор кухонних ножей?
- Мітінг в поддєржку Путіна перед турєцким посольством.
- Уголь?
- Шахтьорам із ЛНР описував прєімущєства русского міра. Там ше желєзна руда із ДНР должна гдє-то бить...
- І послє всього цього каратєлі і фашисти для тебе тє, хто засунув колорадську лєнточку? - не поняла женщина.
- А потому шо ущєрбниє, не способні як слєдуєт покарать настоящого русского патріота, - гордо проізньос дворнік Вася. - Ну нічего, скоро наші ввєдут войска - ми їм тогда покажем...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info