Подолай-хама XIV

Подолай-хама XIV

О божечки, шо це?

podolaihama

Знову вонюча мавпа? О ні, тільки не це, ще й на такій хорошій кофтині, зараза. Ну нічого, цю теплу кофтину можна придбати, а зверху вдіти куртку і нічого не буде видно.

http://semesyukshop.com/…/…/315-tikho-ne-tam-de-movchat.html

В нагрузку до мавпи видається неонародна мудрість.

- Тихо не там, де мовчать, а там, де не пиздять -

Що ж, цілком слушне зауваження. Ось воно, на сайтику.

http://semesyukshop.com/…/…/315-tikho-ne-tam-de-movchat.html

Кофтини є у двох варіантах - одна товстіша і тепліша, інша ж трохи тонша і легша. Якщо раптом ви проявите солідарність з тяжкими мистецькими буднями і замовите собі мавпу на сайті, то вам передзвонить спеціальна дуже хороша і чемна людина, та запропонує обидва варіанти на вибір.
Розміри унісекс, пані і пацанове. Їх вказано також і в сантиметрах, для надійності.

Фото Івана Семесюка.
Докладніше

Panove!

podolaihama

О 12 годині дня долучайтеся до стріму програми Еволюція або Смерть на Old Fashioned Radio, чисто під обідню каву.

Піднімемо тему української латинки. Тему, що породжує в наших фейсбуках неймовірні срачі, лютіші за битви навколо театру на Подолі та страшніші за пластикові шаровари на голопузих характерниках. Це вам не Лєщєнко з Ківою, тут діло цивілізаційне.

Наш гість пан Дмитро Савченко - видавець першої сучасної художньої книжки українськю латинкою під назвою ТЕЖBEṠKET, з командою співавторів, звичайно.

"Книга увібрала в себе тексти трьох шибайголів про їхні пригоди та витівки наснажені гравітаціями італійського футуризму початку ХХ століття" (с) Нічосі. І все це одним з запропонованих варіантів укрлатинки.

Тема ефіру - проблеми створення, впровадження, вживання, доцільності та популяризації української латинки, всі за і проти.

Також піднімемо питання наруги, зневаги, льохів народної мудрості та мішків запопадливості перед чуждим нам западом.

Фото Івана Семесюка.
 
 
Докладніше

Особисто я потрапив у цей проект...

podolaihama

Особисто я потрапив у цей проект через махрове кумівство, брудні схеми та корупціні з'вязки. Інакше пояснити свою присутність в списку авторів книги не можу. "Національна ідея модерної України". Менше з тим.

Пани Андрухович, Балаян, Лук'яненко, Ірванець, Покальчук, Малкович, Подерв'янський, Середа, Троїцький... пані Роговцева, Забужко... і далі ще ціла колекція натуральних глиб, брил, могутніх постатей сьогодення, яким є що сказати про наше з вами життя-буття. І тут вони все сказали. Яскраво, кріпко і цілком докладно.

Так, назва цього талмуду досить таки пафосна, але й тема не легка, і у кожного з цих потужних достойників свій виразний погляд. Національна ідея... хмммм. Піди оно розберись, рецептів не буде, але в книзі запропоновано оптику через яку можна розглядати саму ідею модерної України. Оптика досить таки різна. Мені, наприклад, без матюків взагалі було складно сказати те, що я хотів сказати. Бо накипіло.

Серйозна історія, рібята. Там є шо почитати, запевняю.

Автор та ініціатор проекту невгамовний Антін Мухарський, арт-куратор видання пані Elizabeth Bielska, ну і куди ж без художнього оформлення - Andriy Yermolenko як завжди не підкачав.

Видання насичене не лише текстами, смислами, літерами, комами і знаками питання. Чимало якісного ілюстративного матеріалу.

Якшо шо, тут https://www.ukrideabook.com.ua можна роздивитися подробиці, а при нагоді й замовити. Є й міні-варіант книжки без картінок, сугубо програмні тексти.

П.С. Коротше кажучи, приємно опинитися в такій компанії, хоча в моєму випадку й незаслужено. Дякую!

Фото Івана Семесюка.
 
 
Докладніше

Підсиплю трохи на вентилятор бойового-гопако-срача...

podolaihama

Джерела по українському історичному "козацькому" кулачному бою, укр-до, козак-фу, умовно кажучи, по техніці цього бою відсутні - їх нема, якщо я правильно зрозумів.

Тобто навіть натяків, крім коротких згадок про те, що якісь люди десь між собою побилися в історичному контексті, але без навіть натяку на техніку абощо. Тоїсть повний, абсолютний зеро, без носіїв смертоносного мистецтва характерників, без гопако-стрибків, без нічого. Ноль. Добре, це ясно.

Той факт, що козацьке військо було вогнепальним, відомий. Археологія, вітчизняні історичні джерела, згадки, описання, зображення - все це дає купу матеріалів для вивчення козацького війська саме як вогнистого війська. Не завжди ідеальних, не завжди доконано певних матеріалів, але дає. Ці матеріали уже дозволяють робити якісь аналогії відносно відповідних технік з сусідами, поляками, мадярами, турками, вичисляти спорідненість по конкретних деталях. Тобто є поле для наукового маневру, для співставлень. Це факт, всім фактам факт.

Що ж виходить. Що хтось комусь бив їбальник в 17 столітті в Україні, і це якимсь дивним чином легітимізує історичність і національність (!!!!) цих секційних новоутворів, спасів і бойових гопаків, але при тому реконструкція саме вогняного, мушкетного бою, по якому є реальні матеріали і дослідження - тіпа такоє? Хуйня, вопщєм то?

Докладніше

Іноді навіть складно повірити...

podolaihama

Іноді навіть складно повірити, на якому шизоїдному фундаменті часом будуються цілі розгалуджені нео-міфології.

Був колись такий сумашедший, чи то письменник, чи може потомственний трипілець, пан Плачинда. Популярний свого часу націонал-міфотворець. Він видав купу брошюрок, в яких докладно і послідовно виклав справжню українську язичницьку міфологію, на диво дуже розвинуту, котра якимсь чином таки до нас дійшла.

Там у нього все чітко по поличках. Розвинутий пантеон, конкретніаутентичні легенди, персонажі, міцна світоглядна конструкція, всі діла. Все це прикрашали собою навіть якісь наукоподібні дослідження і глибинний аналіз історичних пластів.

Якось я прочитав всю історію й зацікавився, а звідки ж він все це взнав? Хто ж проніс все це крізь тисячі років, в яких надійних льохах зберіг?

Аж ось в одному газетному інтервью пан Плачинда без зайвого крутійства чітко відповів на це питання - мама розказала. Бо вона була родовим носієм древнього знання українського народу. Неймовірно, правда?

Цікаво було спостерігати, як всі ці маразми роками просотувалися в якісь інші джерела, статєйкі, поступово отримували вагу в часі, вже самі потихеньку ставали подібними до історичних артефактів, і врешті в різних формах, від Силенкіанства до побутового характерництва, стали світоглядним підмурком багатьох свідомостей, стали залізною правдою, на основі якої вже нове покоління сумашедших люто ХУЯРЕ (не побоюся цього слова) чергові хмарочоси з мало того, що метафізичного калу, так ще й з підробного метафізичного калу.

Однак не подумайте, що я чимось недовольний, чи що я аж так проти, шо аж їбанувся. Навпаки, все це мені навіть подобається. Є в цьому якась хтонічна пульсація. Це так само цікаво, як для антрополога побачити наживо справжнього неандертальця - нездійсненна мрія. Але краще дивитися на це в корабельний бінокль з іншого берега цивілізаційного плеса.

Пока.

 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info