Вовк

Вовк

Запитання до залу напрімєр....

vovk

От ішов у нас на початку дев'яностих серіал. Про українців і сухий закон. Америка певно знімала. Там сім'я була, Нагірняки допустим, емігранти. На фермі в Манітобі пшеницю ростили.

І тут по сюжету бабахає сухий закон, нарід в Америці сумнішає і готовий пить хоть балтику дев'ять за дурні гроші. І тоді голова сім'ї, старий Олекса, рішає почати гнать самогон. Напочатку бізнес малий, продукції мало і її продають через дресирувальника бродячого американського цирку. Щовечора дресіровщик одправля старого мидведя Чарлі через кордон в Канаду, де хитрі Нагірняки обв'язують бурмила патронташами флящаків і посилають назад. За три місяці канал прослідковує місцевий шериф Боббі і пробує піймати ведмедя, але хитрий звір постійно його наябує. Тоді шериф йде на хитрість і прив'язує на звичному ведмежому маршруті канат. Побачивши прив'язану поміж дерев линву ведмідь звично вилізає на неї і ходить на задніх лапах. Шериф зманює волохатого паразіта кавалком цукру, видає м'ячик, відв'язує все бухло і запиха за ошийник записку з вимогою здатись. На другий день ведмідь приносить шерифу любовного листа од Олексиної внучки Василини. Шериф кидає поліцію, жениться на Василині і відкрива фабрику ялинкових іграшок. Іграшки проізводяться в Канаді, а перевозить через кордон їх сам шериф на чорному студебеккері. Усі кульки по вінця заповнені одмінним пшеничним віскі.

Докладніше

Справдешній перформанс...

vovk

Справдешній перформанс - це завжди несподівано. Як любов, як смерть, як перемога збірної Греції. Короткий сплеск народного духу у сірому морі буденності зафільмувати важко. Навіть зараз коли камера висить в кожному утюзі. Але справжня Пригода не фільмується від слова зовсім.

Вона стається з тобою у дев'яності, коли тобі 14, ти вернувся з горів і ранок лише займається. Коли ти чимчикуєш ще сонним вокзалом, а залишений жінкою напризволяще турист не витримує зову природи, надіває наплечника, хапає клітку з вухатим кімнатним песиком і, зажавши 2 гривні на туалєт, біжить перед тобою до привокзального скверика. Але по скверику блукає похнюплений з похмілля участковий, тому турист звертає до найближчої хрущовки, встає під ринву і почина з насолодою сцяти.

В той самий момент на балкон другого поверха виходе сантехнік дядя Коля. Якусь мить він сердито дивиться на це неподобство, далі розстіба ширінку, вийма натрудженого робочо-крістьянського хуя і почина прицільно поливати туриста. Турист перелякано матюкається, крутиться по осі, обсикає плащ артистці Зої Іванівні, мочиться на песика і попада у відкриту банку зі сметаною, яку перекупка Анжела Петровна вже продала і зараз шукає кришку. Зоя Іванівна пиздить хулігана елегантною сумочкою набитою банками її любимої кока-коли, зляканий песик верещить голосом Робертіно Лоретті, Анжела Питровна кида у гаспида спаскудженим слоїком і вибива вікно пожарнику Віктор Борисовичу, пожарник за якусь мить висувається з вікна і окатує всю цю комедію дель арте відром води, а вилізші на балкон третього поверху два брата-довбойоба Бодьо і Ігорко знімають штани і починають сцяти на дядю Колю, який з переляку збиває з перил жінчин вазонок, який падає прямо під ного пані Ліді, яка згідно вранішнього ритуалу годує безпритульних котиків. І всі ті перелякані котиська з воєм бризкають врозтіч, збивають з ніг участкового Мирона Петровича і заставляють обісратися бомжа Вітю, який якраз порпається в смітнику і побачивши розлютовану зграю помойників лякається лютої еволюційної помсти.

А ти собі стоїш, дивишся на цей рейвах і з гіркотою жалкуєш за останніми кадрами плівки змарнованими на вічний Яремчанський водоспад. І за тим шо до винаходу народних фотосмартфонів лишилося більше десяти років.

Фото Вовчика Сірего.
Докладніше

Маузер у красного командира Щорса...

vovk

Маузер у красного командира Щорса був золотий, орден Побєди - двохсторонній, а селфі-батальйон - жіночий.

- Всіх розстріляю - хваливсь Микола Олександрович. - А їх не розстріляю. Бо шо я тоді в інстаграм поститиму? кулешу з мівіною чи Пєтьку-дєнщіка в ботфортах? Тото же. Ви б знали скільки петлюрівців з біляками моїх актівісток лайкає і в полк до нас через то переходе, так самі б захотіли. Совєцька власть - це правильний есемем і твітерізація всєй страни, а не то шо ви собі думаєте, салабони.

А воював товаріщ начдів завше однаково. У фрунт інтербригаду з китайців посилав, благо чіт на бесконєчну китайську компартію знав. А у фланги козаків палєстинських та карликів на тачанках парових ставив, тому шо в них попасти тяжче було. А як враги лінію вдержували то в діло бронепоїзд вступав, Краснознамьонний Народний Герой Лазарь Моісєєвіч Кагановіч. Під'їде бува ззаді до петлюрівців, язиком кумачовим їх оближе і давай Марсельєзу в технобіті наігрувати. То всі враги лякалися і світ за очі тікали.

А раз вночі поїхав товаріщ командір на хутір, до попаді Власихи, вареники з мандаринами їсти. Сидить собі, макітру вилизує, в медівницю газдині загляда, аж тут кинув оком по стінах і запитує.

- А шо в тебе, хозяйка, сплошні портрети по стінах, і всі в кашкетах білогвардійських.

Глянула попадя, пополотніла та й каже:

- Не портрети це товаріщ Щорс, а вікна

Докладніше

З антикорупціонерами вони бач носяться...

vovk

З антикорупціонерами вони бач носяться. Чуть шо так вереск на всі угли - антикорупцію зажимають. Правильно зажимають скажу я вам. По дєдовскі. Моду вони завели - гроші чужі рахувати. Ти гроші ті заробив шоб рахувати їх? Заробив питаю? чого мовчиш? Га?

Всюди лізуть - спасу нема. Он кум у мене, Йосипович, заводик приватизував. У дев'яності. Директором там раньше був, на оборонку работав. А щаз міксери і прочу дрянь по китайській ліцензії гоне. Трьох депутатів в облраді прикормив. Пропали б без нього. А так ситі, одіті і в телевізорі. Патріотами трудяться. То марш натуралів проведуть, то дискотеку в трипільских одностроях. При ділі люди, любо-дорого глянути. А тут об'явиться якийсь пакостний ботан в очочках і давай приставать "А звідки у вас лендкрузер 2013 года?", " а квартира трьохкомнатна з видом на ратушу чия?", " а вояж чартером на Сейшели за чий щот?". Ходе, бубнить в бороду, в ютуб свій всяку гадость пише. А грошей не даш і піздюлєй тоже, бо вузькими провулками на ровері од пацанів втікає. Приходиться тих дураків на облтб посилати, шоб признались шо лекції в мебельному пту читають. По ОБЖ, 10 в год, по 50 тищ за штуку. Мол приходьте, товаріщ борець, ми і вам таку ж научкар'єру обустроїм, з двойною надбавкою за умний вид. А він всьо одно ходе як Івась по гречку і жити не дає.

Докладніше

Тоді вийдуть горді, мов льви!

vovk

Тоді вийдуть горді, мов льви! 
І не я... і не ви... 
Інші. 
Скажуть: 
— Ми ті, 
Хто, вірні меті, 
Йшли безупинно до неї! — 
З темних проваллів на скелі круті, 
Світлом безсмертним укриті, — 
Гей, через кров, через трупи братів!

Кожний хотів 
Перший меті 
Кинуть під ноги лілеї!

Ми умирали за неї! 
Ми убивали для неї! 
Ми їй усе, що могли, віддали! 
Так, наче кожен малий, 
Очі у всіх змолодніють! 
Благословенний, коли 
Здійснену бачиш надію! 
Хором земля й небеса: — 
Благословенні довіку, 
Хто себе кров'ю вписав 
В книгу безсмертя велику.

(Євген Плужник, 1926)

З Днем Збройних Сил усіх причетних, панство

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info