Вовк

Вовк

Медаль за Заслуги

vovk

Хрещеним батьком останньої медалі сержанта Петренко став Велівіс. Латиш приклався до сержантського подвигу посмертно. Який нечистий поніс кухаря під німецьку кулю знали тільки бог і товариш Сталін. Але бога не існувало, Сталін сидів у Москві і допитатися правди не вдалося. Тому куховарити поставили новобранця Назипова. Старшина Максімов був зі старих комуністів і вбив собі в голову, що всі узбеки гарно готують. Назипов протестував, пояснював що він казанський татарин і просився в кавалерію. Але останні кавалеристи другої світової вже п'ятий рік догнивали в сирому польському грунті. Тому нащадку ліверантів та конокрадів видали ополоника, ефрейторські лички та норму продуктів. І відправили годувати солдатів.

З годівлі нічого путнього не вийшло. Улугбек-ага не крав і не відкладав собі ліпших кавалків. Але каша в нього підгорала, м'ясо смерділо, а зупа мала такий смак, наче в неї сцяв зведений батальйон Анненербе. На четвертий день Улугбека розжалували в рядові. А на третій у сержанта Петренко скрутило живіт..

Рота стояла у щойно захопленому селі. Фронт котився на захід і в околицях вже не стріляли. Тому сержант побіг рятуватися за стодолу. І впіймав німця.

Німець носив окуляри, форму обозної служби та руку не перев'язі. Горопаха відстав від своїх і ховався в копиці сіна. Окуляри заблищали напроти сонця, якраз коли сержант знімав штани. Петренко не розгубився, підняв автомата, крикнув "Хенде хох" і захопив окупанта в полон. Німець ще годину сидів у імпровізованому ротному штабі, розказував про рідний Баутцен, призов піврічної давності і подробиці служби при харчах. В кишенях у військового злочинця знайшли кисет з тютюном та гаманець з трьома рейхсмарками і фотографією сумної жінки з білявою дівчинкою на колінах. Під вечір приїхали особісти та забрали полоненого. А наступного дня сержант отримав рану в живіт, котра за місяць вилилася в медаль за заслуги, а ще за три - в повну демобілізацію.

Докладніше

#чорний_айфон

vovk

Кум мій, Діма, в офісі на Березняках сторожував. Бува прийде, закриється і всю ніч в ігри грає та вконтактику сидить. А офіс той нехороший був, ніхто там довго затриматись не міг. То з вікон клерки скакали, так шо грати прийшлось набити, а то й омон набігав і половину персоналу з переляку відстрілював. Паскудне місце було, старі люде казали, що там Булгакова петлюрівці за пияцтво виїбли, так шо він потім всіх українців зненавидів.

І от сидить Дімка, в Героїв ріжеться, а тут йому мейл приходе. Мовляв айфона ти виграв, соколе ясний, вводи адресу ми тобі сьодні ж завезем. А Дімка тоді молодий був, глупий та й назвав того адреса. Години не пройшло, аж чує - крокує хтось коридором, мяко так і тихо, як кіт за щурякою крадеться. І в двері так легко стука. Виглянув Діма - а там баришня. Чорнява, вертка і цицьката, а на щоці правій - родимка в формі серпа і молота.

- Відкривай, Дмитро Сергійович. - каже баришня лагідно. - Забирай свій приз і мене в придачу, акція у нас тута.

І вже хотів Діма вийти, аж тут Петровича, сторожа бувшого згадав. Петрович опитний був, тому нікого пускати не велів, а як вкрай треба то в свисток на дверях висящий дунути.

Дунув Дімка в свисток і заграв тоді гімн України. А в баришні голова від нього лопнула, а на її місці мармиза Сталіна показалась - в крові, з іклами до підборіддя і язиком роздвоєним.

Взлостився Сталін і давай по коридору бігати і в двері гупати. А Дімка двері шафою загородив, під стіл заліз і давай дзвонити в усі сторони. Але ніхто трубки не брав, тільки гімн союзу з телефона чуть було.

А Сталін втомився гупать і давай чаклувать, так що весь офіс почорнів і з моніторів кров потекла. Але нічо не вичудив гаспид червоний, бо двері в офісі отець Петро з УГКЦ на 12 службах святив. Здер тоді сталін вуса з мордяки і запустив їх у вентиляцію. Залізли вони в офіс і давай Дмитра лоскотати. Біга він горопашний, криком кричить, а відбитись не може. Аж тут прибиральниця Юхимівна прийшла офіси мити і пітуха з собою на борщ принесла. А пітух почув рейвах на горі і давай кукурікать. Злякався сталін тоді і втік, так шо вуса навіть забув і коробку з Айфоном. А Дімка в той же день звільнився, вуса сталінські Корчинському продав, а айфона у Дніпро викинув.

Докладніше

#чорний_айфон2

vovk

Замордувавсь якось наркоман Вася від ломки та й топитися пішов. Підходе до Дніпра - аж по воді айфон пливе. Вхопив його Вася та й у бариги Петровича на дозу поміняв. А Петрович того айфона капітану Петренко з наркоконтроля подарив. Поміняв капітан карточку та й на мальчішнік поїхав, бо наступного дня жинитися мав.

А вранці прокинувсь у стриптизьорші Ельвіри, похмелився та й до церкви вінчаться поїхав. А айфона то і забув. Відкрила його Ельвіра - а там всі корупційні схеми держнаркоконтролю і фотки голого сталіна. Запостила вона тоді всі ті скани та фоточки в фейсбук і получила мільйон лайків, місце в списку Відомої Партії і програму на 112 каналі. А весь київський наркоконтроль арештували, тільки капітана пожаліли, бо той здурів і кричав шо його гомокагебісти переслідують

Вийшов капітан з дурки через півроку - а жінка з кумом обидві його квартири і дачу на себе переписали, продали і в Америку емігрували. Заплакав бувший капітан та й почав по газеті безплатних оголошень роботу шукати. Та й устроївся сторожем в офіс.

Прийшов він туди, а охраннік йому і каже:

- Сиди тихо, вночі нікому не відкривай, а як дуже проситимуть то в свисток, той шо на дверях дуй. А в вікна тоже не заглядай, район хуйовий, всяка нечисть літа. Раньше птеродактиль Михась жизні не давав, а тепер шаблезубий кроль літать унадився. Петьку, сторожа бувшого, на стакан кефіру перетворив.

Та й пішов собі. А капітан сів в Героїв іграть. Аж тут, бум, і відкрився на столі чорний браузер. А на ньому кривавими літерами написано "Безплатний пожиттєвий абонемент на порнохаб. Введіть електронну пошту і оформіть підписку".

І ввів Петренко свою електронну пошту.

Але це вже зовсім інша історія.

Докладніше

Рішив якось менеджер Мітя...

vovk

Рішив якось менеджер Мітя дичини зажарити. Пішов на ринок - а ні в кого убоїни нема, тільки в останньому ряду охотнік з трьома руками і двома головами стоїть. Ізайця шаблезубого і пірнатого трима.

- А шо, папаша - пита Мітя - заєць то у вас генномодифікований якийто? Рога не виростуть?

- Він не модифікований, а чорнобильський. І не рога, а шото інше виросте - одказує мисливець. А тут заєць голову підняв та й каже:

- Заїбали одно й то саме питать. Давай 100 гривнів або кульгай звідсіль, сироїд немазаний. Ми з дядь Васьою на єлєктричку спішимо.

Купив Мітя зайця того, вернувся домів і давай скубти. Аж тут чує - у двері дзвонять. Відкрив він - а там сусід-наркоман з бутилкою розбитою. Кричить, у двері ломиться і зарізати хоче, шоб на дозу розжитись. А заєць зі столу зіскочив, дунув, плюнув і перетворив сусіда на стакан яготинського кефіру. Випив його, а далі й каже.

- Шо стоїш Мітька? Пішли дічі якоїсь купим і блядєй позовем.

- А з сусідом шо - пита Мітька.

- А квартиру на себе перепишем. - каже заєць. - І неграм здамо. Ібо нєхуй.

І пішли вони з Мітькою по дічь.

Але це вже зовсім інша історія.

Докладніше

Коменданте Фідель дуже любив говорити...

vovk

Коменданте Фідель дуже любив говорити з простими людьми. Бува, зніме вечерком бороду, в комбінезона грязного перебереться, сомбреро надіне і чвала в народ - слухати шо люде кажуть. А як почує, шо чийсь сусід сигару лишню з заводу вкрав чи жінку кинув - так зразу розстріляти і накаже, аби порядок був. А раз йде і чує, що народ на нього самого зуб точе. Мовляв зледащів коменданте, людей назащо катрупить і грошей мало плате, шоб він здох такий-сякий немазаний. Заплакав тоді Фідель, прибіг назад в палац і застрелився від горя.

Переполошилися тоді його міністри і генерали та й давай раду тримати, як іміджевої катастрофи уникнути. Годину думали, другу рядили, аж тут прибіга до одного з генералів вістовий і каже:

- Писатель Хемінгуей опять напивсь і бешкетує.

Вдарили себе міністри і генерали по лобах та й в готель до Хемінгуея побігли. Забігають в номер, а той лежить п'яний, а в нього в ліжку три мулатки, два карлика, віслюк і кілограм кокаїну. Розбудили вони писателя, та й кажуть:

- Оно гляди, містер Хемінгуей. Є два трона - золотий і жилізний. Сядеш на золотий - то буде тобі нова форма, накладна борода, по три активістки і дві бутилки рому на ніч плюс золото партії. А як на жилізний, так ми тебе в концлагірь за розтління малолітніх посадим.

- А форма з медалями? - спитав Хемінгуей.

- А то - кажуть міністри і генерали. - Від усього соцлагєря тобі навішаєм. Але документи сюда давай, ми товаріща Фіделя по ним хоронити будем.

Отак і оставсь Хемінгуей керувать Кубою. Іноді йому ставало нудно. Тоді він випивав флящак рому, бігав Гаваною, співав Сінатру і писав на стінах "Комуняки - підараси". Спецслужби в такі дні перекривали вулиці, а за пару днів ловили когось з жильців обписаних домів і розстрілювали за агітацію та шпіонаж на користь ФРГ.

А сьогодні великого письменника і гуманіста нарешті не стало. Так шо пом'яніть Хемінгуея, барбудос. Він був кльовим письменником.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info