Вовк

Вовк

Copy of Коля, баба Соля і кіт Бараболя 1

vovk

розділ перший

Сусідка в мене була, баба Соля. Соломія Яківна тобто, учителька відставна. І був у неї кіт Бараболя. І був він не просто кіт, а тайний агент Галактичного Которейху БРБ-42. А ще був у бабці внук Коля, актор дубляжу. Звірят в мультиках юними смішними голосами озвучував. І часто до бабки в гості ходив на пиріжки і пироги з яблуками.

Дуже Колю пенсіонерки любили, сусідки бабині - Кузьмінішна, Нікітішна і Ільїнішна. Бува побачать як Колька йде і гукають йому з лавочки:

- Здоров будь, наркоман.

А Коля їм:

- Здастуйте, курви старі. Коли ви вже здохнете тільки?

Любив в общім Коля старушок, а вони його до маразму обожали.

Аж тут настала бабі Солі пора вмирати. Закликала вона унука, та й каже:

- Прадід твій, золотце, посліднім хранителем казни запорізької був. І у нас в парку котла з червінцями закопав. Мені вони вже не нужні, а ти йди і одкопай. Приходь опівночі, встань під кленом старим, коло туалєтів, лицем до почти, перехрестись на всі сторони і копай.

- А чо опівночі? - пита Коля. - Проклятий клад то, бабуню?

- Тому шо дньом одберуть у тебе, район у нас бандитський, дурбецало - сказала баба і вмерла.

Добув Коля лопату, прийшов опівночі і ну копать. І одрив таки казан заповітний, золота червоного повний. Тягне його, тягне, а витянуть не може. Вже й до машини прив'язать хотів, аж тут почулися з ями голоси замогильні:

- Не пробуй навіть - кажуть сурово. - Бо акумулятора к хуям надірвеш і підвіску поламаєш. Ліпше з нами договорись.

-А ви хто такі? - пита Коля.

- Ми мертві тимуровці. тунель копаєм із пекла в світле комуністичне завтра.

- А золото зачєм не віддаєте?

- А будем ми кожному долбойобу золото віддавати. Скучно нам тута. Приведеш нам бабу - оддамо скарб.

Почухав Коля голову та й пішов Анжелу Петровну, повію місцеву шукать, шоб гривень за п'ятсот піонерам релакс устроїла. А її й нема - в сауну з участковим і депутатом міськради поїхала. Вернувся Коля до ями, а там три старушки, сусідки бабині в яму заглядають, на золото чудуються. Аж тут загуркотіла яма, обвалилася і засосала бабок без сліду. а тимурівці і кажуть:

- Молодець шо аж трьох привів. Забирай той казан, вже рученьки терпнуть держати його.

Дьорнув Коля за ручку та й забрав казана. Приніс його в банк здавати, а там все монети старовинні. А на монетах тих з одної сторони жінка з косою, а з другої - козак з вилами. І з обох сторін по ободку Президент України написано. Тут Колю і схватили, в Миротворець записали і в тайну тюрму СБУ посадили.

А кіт Бараболя, як взнав шо хазяїн в біді, надів смокінга од Хьюго Босса, пістолєта з глушником і шокєра портативного в кармани засунув і виручать Колю подався...

Фото Вовчика Сірего.
 
 
Докладніше

Коля, баба Соля і кіт Бараболя 2

vovk

Розділ другий

Заліз тоді кіт у Галактичний Інтернет і найшов ту тайну тюрму СБУ, у місті Орбіта Черкаської області. Приїхав туда попуткою, в покинутий дім зайшов і в двері підвальні кодово постукав. Аж тут відкрили йому Чорні Бандерівці та й питають:

- А ти хто такий будеш, коте?

- А я - каже кіт -Теодор Оберлендер переодітий. Шо, не пізнали в гражданському, салаги? Ану пустіть, батько порядкувать буде.

- стій давай - кажуть бандерівці -куда лізеш рилом немитим. Наперед гасло кажи. Яке гасло сьогодні?

- Непозбувна бентега - одказує кіт. - Ну, шо стоїте як негри на розпродажі. Пустіть, кажу. Я в Ліпецьк жалітися буду.

- Ніззя тобі у внутрішній периметр - кажуть охранніки. - Перший день же служиш. Осьо тобі М-16, форма дизайнерська і оберіг у виді свастики. А тепер іди стерегти камеру з московськими опозиціонерами, отам при вході. Як справишся - на повишеніє підеш, буде тобі орден, подвійна порція вареників і погони підхорунжого.

Засмутився кіт, а робить нічого. Прийшов, сів коло камери та й давай з опозиціонерами в шахмати на щолбани грати. А вони й давай плакати-проситися. Мол одпусти нас, коте, в тебе морда красіва і лапи пушисті, а нам тут скучно. Б'ють і Воробкевича напам'ять вчити заставляють. Ти нас тільки виведи і поможи у Молдову втекти, а ми для тебе шо хочеш зробим.

- Ладно - каже кіт. - Помогу вам, сяким-таким немазаним. Тільки скажіть де хазяїна мого, Колю, тримають.

- Так утік він, кормілєц - загукали опозиціинери. - ото вчора якраз. Всьо плакав в камері і на поміч звав. А мимо мертві тимуровці хід у Комунізм рили. Так вони йому й стіну в камері вивалили, а він і втік через той хід. Кричав шо в Херсон пробиваться буде.

Почухав кіт голову, а далі опозиціонерів тайно вивів і на самосвал до Білорусі посадив, бо молдаван йом жалко було. А сам на байк сів і до Херсона за хазяїном поїхав...

Фото Вовчика Сірего.
Докладніше

Коля, баба Соля і кіт Бараболя 3

vovk

Розділ послідній

І от пробився Коля аж на Херсонщину. Іде голодний, змучений, ноги болять,серце пече. Аж бачить - циганка з картами долю віщує. Підійшов він до неї, вийняв послідню десятку та й каже:

- Бабушка-бабушка, а скільки мені жить осталось?

- А ніхуя - каже циганка. Халата цвітастого скинула і в прокуроршу Поклонську перекинулась. Двинула нещасного Колю ризиновим хуєм межи очі, шо світ йому померк. і в Севастополь потащила.

Проснувся Коля аж в прокуратурі. Дивиться - а перед ним прокурорша гола, в самих ботфортах і георгіївській лєнті стоїть. І форму царську протягає. Мол бери, друг болєзний, будеш мені тут Миколу другого ізображати. А як нє, то ми тебе тут за шпіонаж посадим.

Заплакав Коля, а робить нічого. Надів форму, ордена і корону, а та курва йому ше батога простягає. Та й каже:

- А тепер накажи міня.

Ну і став Коля од безісходності її шмагати. Аж тут зайшов в кабінет кіт в кожанці і будьоновці та й як крикне комісарським басом:

- Развратнічаєте всьо, сатрапи? Пизда вам, революція прийшла - та й як стрельне з маузера в люстру.

Прокурорша перелякалась та й в самих ботфортах у вікно, прямо в грузовик з неграми вискочила. А кіт з Кольою угнали водний велосипед і уплили в Турцію аніматорами працювати.

Фото Вовчика Сірего.
Докладніше

Прадідо мій тіточний...

vovk

Прадідо мій тіточний, Орест Петрович, на шарікопідшипниковому в 1941 році работав. Прямо з рабфака - і в цех. Ну і участвував у всьому. Марші фізкультурників, товаріщєскі суди, встрєчні плани, колективні письма - час був такий. Гарячий і суровий. Було де розвернутись ентузіасту. А на день рождєнья Ільїча підійшли до нього старші товаріщі і в самодіяльність художню іти загітували. А то завод на 10 тищ душ, половину республіканської оборонки тягне, а в театрі три добровольця і уборщиця - навіть агропоему паршиву не поставиш. Ну і пристав він на то, тому шо молодий був і труднощів не боявся.

А у театрі тому режисер якраз новий об'явився, Петрович, із ітееровців. Дарма шо бувший гімназист, а голова світла і партійної лінії державсь. І рішив він п'єсу поставить, про рождєніє Сталіна. Текст хороший присочинив, ролі роздав і давай репетирувать. А в ніч перед прем'єрою генеральну репетицію вдарив, в актовому залі, перед комсомольцями і партячейкою.

Піднялися значить куліси, а на сцені - курна ізба десь в Шушенському. А в ізбі тій Папа і Мама, обоє вусаті, в кожанках і з маузерами, щоб революційну романтіку показати. А в колисці - Коба, в маршалському френчі з орденом, Правду читає і Герцоговину Флор курит. Аж тут відкрилися двері - і заходять Три Комуніста - Маркс, Енгельс і Академік Тімірязєв. Дари тому шо принесли - серп, молот і сахарного пітуха ліпецького проїзводства. Подарки під люлькою склали, під стєнкою построїлись і Інтернаціонала співають. А потім фізкультпривіт Вождю оддали і давай бог ноги - спішать. А прадідо чита із-за куліс шо вони за ново путєводною звєздою в Германію поспішають де через десять літ великий соціаліст і луччий друг Союзу народиться, Адольфом звать будуть.

Аж тут як загупає надворі, аж стіна в театрі обвалилась. Вибігли артісти і рабочі на вулицю - аж то Германія подло і без об'явлєнія на Союз напала, фашисти немиті тому шо.

То старий рабочий Яковлєв, той самий шо Маркса грав, не був дураком, а побіг в НКВД і всьо про новаторську п'єсу розказав. То режисера і остальних Двох Комуністів до висшої награди представили, а остальним артистам путьовки в Магадан од 15 до 25 літ роздали. А прадіду по молодості тільки 10 дали, та й то в Казахстані.

Ось так колись народ театром увлікався, не то шо зараз. Золоті врємєна були.

Самі то як православні? в тіятр ходите?

Докладніше

І засурмив перший янгол

vovk

І спалахнув небокрай, і вдарив грім, і засвистів ураган, і зійшов на Майдан Незалежності Ісус, і мовив голосом густим як мед і гучним як єрихонська труба:

- Прийдіть до мене, українці. Бо приніс я мир на цю святу землю і достаток у ваші оселі. Вийдіть до мене, діти мої улюблені і обійміть богочоловіка, як брата свого.

Але нічого не відповів йому пустельний Київ, застигнувши у своєму тисячолітньому мовчанні.

І засурмив другий янгол. І прозрів Вандер, і заговорив Хокінг, і підвівся з руїн могутній Вавилон. І мовив Ісус голосом дужим, що долинув від Карпат до Маріуполя, швидше за поїзд Інтерсіті:

- Прийдіть до мене діти мої. Бо возлюбив я вас і приніс дари великі - страхову медицину, низьку комуналку, європейську освіту, ловкости у всі облцентри і скидки на стімі. Йдіть до мене, браття і нагороджена буде ваша віра.

Але ніхто не прийшов на той поклик. І засурмив тоді третій янгол і мовив Ісус голосом Всепланетним, так щоб уся діаспора почула:

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info