Вовк

Вовк

Костюм у дяді Колі був чорний...

vovk

Костюм у дяді Колі був чорний, напрасований і виглядав як новий.

- раз на місяць підновлюю - пояснював він. - чищу, глажу через марлю і назад до скрині. У монастирі позволяють.

Дяді Колі було за сімдесять і він вічно бомжував. Блукання його почалось ще за небіжчика союзу і помалу перетворились на філософію вічної дороги. Коля постійно мандрував, але ніколи не покидав міста.

- усі міста однакові - роз'ясняв він дослідникам руїн. - Львів, Гданськ, Торонто - тільки шлях. І оживити його можна коли ходиш по ньому, дихаєш його димом, злизуєш іржу з клямок. А тепер налийте і гайда. Покажу дещо.

Показати було що. Микола Петрович мешкав на мертвому шкірзаводі. Він водив юних туристів лункими порожніми цехами, виводив астрономів-любителів на дах покинутого гуртожитку, плутав нескінченим двором до Труби і говорив з деревами. Дерева він знав по іменах.

Докладніше

усі про браконьєрів пишуть...

vovk

усі про браконьєрів пишуть і я напишу. цирк Кобзон у нас в пгт гастролірував, 5 літ тому. хороший цирк - жонгльори столітнім чівасом кидались, бегемоти нижній брейк крутили, клоун з лицем президента за бюджет розказував. душевно було. а за цирком тим вдогон депутат приїхав, Мирон Дмитрович, борець і патріот. акробатку Стеллу Петровну любив. бува закатиться вечором до неї в шатро з циганами чи капелою бандуристів і до ранку гуде.

а коло шатра Стелли павіан Гриша в обізянніку жив. ну і остопизділи йому ті брачні ігри з національним колоритом по самі сідничні мозолі. стащив він проти ночі у дресіровщіка ключ і всіх мавпів випустив. так вони депутату, охрані і народному хору піздюлєй за всі недоспані ночі виписали. а Гриша костюм депутатський надів, дипломата з відкатом забрав і на автобусі до Верховини поїхав. водію стодоларову купюру з чемодана дав і сам у салоні катив, а як молоду гарну жіночку у вікно бачив то гугукав і матню чухав. то шофер потім усім хвалився, шо композитора Фальосу проводити кастинг возив.

Докладніше

За Бодю давно не розказував...

vovk

Бодя, кум мій, на лайнері круїзному офіціантом робив. Захоче бува якась китайська моделька осетринки в клярі в два ночі – і метушаться на камбузі дипломовані італійці, і лютує шеф, і лається соусьє і мчить Бодько з термостатичним підносиком через два поверхи і три прольоти, аби та холєра ломтіка одного зжувала і назад завернула. Нєрвна робота була, але грошова. Чайових багато давали.

Слов'ян наших там почті не було, то Бодька з філіпінцями заприязнився. І футбола катав, і на празники сімейні ходив і заручився навіть за їхньою синьйориною. Хуанітою звалася, красіва була і на коледж відкладала. Діло житєйське.

Філіпінці його власне до гріха і довели. Постійно легенду про Золотого Хоакіна розказували. Хоакін той десять літ тому прибиральником на цьому ж лайнері служив. І осьо вийшов він уночі палубу помити, аж тут місіз Догерті, вдова канзаського короля супермаркетів, з перепою у басейн впала. Так би і втопла старушка, але скочив Хоакін в той басейн рибкою і виловив таки горопашну. Так вона його після того вподобала шо з собою в штати забрала. Помила, приоділа, на віце-міс Орегон женила і в Гарвард вчитись одправила. А так як дітей у неї не було і все майно на мопса Скиппі було записане, то вона і заповіт перемінила. Шоб половина грошей Хоакіну, а друга – цуцику. Осьо так повезло чоловіку.

Став з того часу Бодя щовечора попри басейн ходити. Іде бува з підносом і косе оком набік чи не впаде якась бабка у воду. Але не везло, тільки раз бабка упала, та й та полковничиха з десятьма внуками. Стресу море, а доходів тільки десятка чайових і фото на дошці пошани. Засумував Бодько, аж тут йому Ніна Івановна трапилась.

Докладніше

Всі вже про 7 ноября відписалися...

vovk

Всі вже про 7 ноября відписалися, то й я напишу. А то одбився од колективу аж встид ня бере, треба виправляти.

Баба моя хресна, Зоя Іванівна в районній школі вчителювала, середній, імені Валі Котика. Там у їхньому пгт без Котика вопше не могли – і пту його імені було, і музей, і басейн. Тому шо в союзі котиків любили не менше чим у фейсбуці.

А директор в тій школі був Сало Едуард Петрович, старий більшовик і матрос-балтієць. Всім хвалився шо Лєніна бачив, у сімнадцятому, три мінути, в профіль, з одинадцятого ряду. Ну і рішив він революційну п’єсу на Саму Главну Дату вжарити. Скликав усе начальство з району, ударників всяких, партінструкторів, делегатів і прочу птичу сволоч. і почав, значить, виставу готовити.

За сценарій баба вже не помне. Крепкий сценарій каже був. Білогвардійці на конях, махновці на жандармах, петлюровці з самоварними мордами, смичка города і дєрєвні в лиці комсомольців Яші і Глаші в отдєльно взятому бронепоїзді. Отлічний сценрій, Корнійчуку не стидно підписатися. А вот з реквізитом пішло туго, бо довольствія не було.

Докладніше

А Свєта спізнилась. - Орест Петрович...

vovk

- А Свєта спізнилась. - Орест Петрович обвів втомленим поглядом людей в хімзі. - Вона завжди спізнювалась, та Свєта. Рижа була, рідкозуба, смішна. Зате очі, як із чистого золота. Гляне бува - і ти на все готовий. Женька через це і пропав. Савчуків Женька, кульгавий, хорошист. Ви його не знаєте.

Я б її у тому не винуватив, пане майор. Вона ж дівча, а день був чудесний, золотий прямо день. Бабине літо. Яблука, розумієте? Зараз ще ростуть яблука? певно що ростуть, куди ж без них. І тепло було. Вітерець, сонечко і павутинка на лиці. То ми з пацанами у футбол гулять зібрались. А Свєтка з Женькою на річку пішли, карасів для Машки ловити. Машка то кицька Свєтина, якраз приплід привела. Хороша була гра, я тоді пенальті забив. А тоді завила сирена.

Я ветеран, щоб ви знали, пане майор. В мене десятки тисяч бойових вильотів. Осиротілі родини, випалені міста, спустошені континенти. І завжди, завжди сирена трапляється раптово.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info