Bogdan Grubich

Bogdan Grubich

ПРЄСТУПЛЄНІЄ І НАКАЗАНІЄ

- Рогозін, паршивєц едакій, ану, подь сюди! - рявкнув Путін нервово йорзаючи жопою по сідалу. Він сидів на величезному золотому троні, інкрустованому діамантами. - Виході, говорю! Знаю, што за двєрью стоіш!

 Двері зі скрипом відчинилися і в кімнату на напівзігнутих ногах, трясучись усім тілом зайшов Рогозін.

Докладніше

ЯК МИШІ З КАЦАПУЛЬТИ СТРІЛЯЛИ

- Надєжда, от шо тепер нам с етім койотом робить? - велетенська миша з крилами почухала своєю лапищею потилицю. - Нахєра він нам здався?
- Так, Вєра, не стогни! По-перше, не койот, а волк, ночной... - така ж сама велетенська крилата потвора допила пиво з пляшки і громко відригнула. - Хоча, який він волк...
- Тамбовскій, навєрно ггг...
- Нє, позорний волчара ггг...

Докладніше

ГДЄ-ТО НА УРАЛЄ - 2

 Отже, Урал, секретний бункер "Гнєздо стєрха", наші дні...
 Невелике темне приміщення і з десяток моніторів, які стоять напівколом, але працює тільки один, всі інші розбиті вщент. Кімната завалена сміттям, повно порожніх пляшок з-під горілки, консервних банок, теж порожніх, гори пакетиків і паперу. Страшенний сморід виїдає очі, але створінню, що чимось нагадує людину, це схоже зовсім не заважає. Воно сидить і дивиться в отой єдиний працюючий монітор, де на весь екран розпливлася в хижій посмішці хитра морда Шойгу.

Докладніше

ПАПАН, КАРАСЬ І ОЗЕРО

 Як я вже колись казав, мій папан був людиною з різнобічними інтересами. Одним із таких інтересів була риболовля. Ну, не те, щоб він був вєлікім спєцом в етом дєлє, но полюбляв ловить рибку час від часу. Так от, зібрались ми якось на риболовлю, на озера, де жило много-много дікіх карасів.

Докладніше

ПАПАН, АЛЄКСЄЙ ІВАНОВІЧ І АКУЛІНА ДЄЛЬФІНОВНА ПРОТІВ ЧУЖИХ

 Якось ми поїхали отдохнуть. Не пам'ятаю повного складу, але точно був папан, Алєксєй Івановіч і я. Отдихали недалеко від міста. Під Полтавою є райцентр Решетилівка і десь там, здається, а може я плутаю, у лісочку, де росло багато ліщини, схована була невеличка база відпочинку. Назви не помню, вибачте, ібо собитія давно мінувших днєй. Прості дерев'яні домікі без удобств, простєйше все, в общєм. Шо запомнилось, так це майже червона вода від надлишку заліза, яку просто так пить було неможливо. А ще - Акуліна Дєльфіновна гг)) так її назвали за злий характєр і врєдность. Вона там була главною.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info