Леся Полищук

Леся Полищук

В мене мала сестра...

lp2

В мене мала сестра - майстер раптових підкидань розриву мізків.
Наприклад може раптом зателефонувати "Лесь ну пішли на діскач" десь о десятій, і коли ти вже думаєш "а я значить ще нічо, весела, якщо молодь зі мною хоче туснячити" виявляється, що всім іншим вона просто вже телефонувала і їй відмовили. Або наприклад телефонує "Я зі своїм полаялась і прийду до тебе ночувати, бо сама спати боюся" і ти перекладаєш малих, прасуєш постіль і лізеш в нетрі шафи за подушкою, але мала не приходить. І ти дзвониш сама їй, вже нервуючись, а вона сонна каже "Та я зі своїм помирилась, ми вже спимо" 
Але почуття гумору у малої непогане, хоч і специфічне. Я думаю що це життя її таке, що інакшого почуття гумору вона мати і не могла. 
Якось в юності було в неї "кохання всього життя" Ну вона принаймні так вважала і дорікати їй в цьому не можна, бо серед нас з вами мало є таких, котрі не мали "кохання всього життя" негодящого, безтолкового і безперспективного. Менш з тим вона з ним зустрічалась, потім сварилась, потім знов сходилась і коли мої нерви вже мало не лопали, як струни від тих гойдалок, подружка малої, років на дев'ять від неї старша - віртуозно підхопила того хлопа десь в черговому польоті від малої. Мало того - оженила на собі ще й народила дитину. З одного боку я зітхнула з полегшенням, кінець нервам. А от з другого - трохи здивувалась. Бо ця подружка і від мене на рік старша і дружила з малою, а значить знає хлопа, як облупленого. І питання, до розумної нібито, жінки "Свєта, тобі шо блядь повилазило?" крутилося в мене на язиці, але залишилось не сказаним. Кінець кінцем мала вийшла заміж і вони навіть дружили сім'ями - дебілізм по моєму рідкісний, але мало лі..
Опускаючи сімейні перепитії обидвох пар (це було неймовірно весело і намахано водночас) всі порозлучались. Але Свєта з ексом малої фіктивно, а мала з мужом по справжньому. Ще за якийсь час вони всі між собою розісрались (що і варто було очікувати) 
А оце вчора мала телефонує "Хоч прікол розкажу?" Розуміючи що знаходжусь за п'ятсот кілометрів від неї і мені не загрожує ніякий раптовий перфоменс, я сміливо кажу "Валяй!"
- Ти ж знаєш, що у Свєти є старша дочка від першого шлюбу?
- Ну?
- Вгадай з ким вона зустрічається!
Тут я починаю розуміти, що має бути якась звязка, але відразу не можу второпати яка. Згодом до мене доходить, що єдиний кандидат про якого може казати мала отак, без прєдварітєльних ласк, це - бувший муж малої.
- Та ну!!!!
- Так!!! Малий проговорився. Як ти думаєш, це в них щось сімейне?
- Я думаю, чи є в нєї ще родичі жіночої статі, якщо ти свого нинішнього внєзапно кинеш..
- Ага, сестра ще є.
- Ну тоді я за Назара спокійна, єслі раптом ти його пошлеш. За твоїх всіх бувших переживати не варто, вони пристроєні виявляється по замовчуванню, на випадок самотності після тебе.
Нє ну от буває ж таке га? Куди тій Санті-Барбарі... Біла Церква круче в стопіцот разів.

Докладніше

Київські відьми оспівані...

lp2

Київські відьми оспівані і описані вже всіма письменниками і класичної і сучасної літератури. Їх почитати, то тут же постає образ вродливої молодиці в самому соку з хижим і хтивим поглядом. 
Відьми білоцерківські мають трохи звичніший образ, що більш скидається на базарну торгівку, з усіма притаманними тій атрибутами як то золоті зуби, персні і фарбована в "бургунді" палена "хімія" на голові. 
А от у Львові мені стрілися абсолютно інший різновид побутових відьм. То такі собі милі і затишні бабці віку років вісімдесят, з акуратними хусточками, в лакованих чорних черевичках і з безколірними очима. Чи то геть світлими від природи чи то випаленими завидками і прокльонами. Вони сидять по церквах (в цьому місті в церквах є лавки) і безмовно щось начитують впершись очима в підлогу церкви. Час від часу підіймають очі і ось тут відразу того, на кого глянуть проймає мороз по шкірі. 
Але найколоритнішу відьму, я однак зустріла в колисці цивілізації, рідному Дуліцькому. Так от та відьма, тітка Секлета, і сама спочатку не знала шо вона відьма. Але місцеві молодиці так вирішили. А коли дулічанки щось вирішили, то ні родичі ні чоловік ні панотець в церкві їх не переконає в іншому. То вони почали тітці Секлеті носити то молоко, то яєць десяток " щоб відшептала" А тітка брала дякувала шепотіла щось і на тому все відьмівство закінчувалось. А якось баба Єля підняла її серед ночі, бо корова важко телилася. Тітка пішла туди щось корові на вухо сказала, щось за хвоста потягла і за півгодини телятко народилося живе здорове. Тоді баба Єля тітці Секлеті дала 25 карбованців. Кажуть то шалені гроші були. Тітка взяла. І купила онукові годинника. Теж дивина на той час в селі.
Так от коли вона мені десятирічній то всьо розказувала, то псіхувала страшенно. Вона моєї баби Ганьки брата дружиною була. 
- Ото Лесю я тобі скажу людському язику вірити не мона. Я ж ніколи і закляття жодного не знала, а люди відьмою назвали тепер мушу ото шепотіти як малахольна. А баба твоя знає хто зна шо і ніхто і слова не скаже шо відьма. 
- Мабуть бо баба добра і до людей відкрита, а ви тітко чорного рота маєте і з людьми лаєтесь щодня.
Вигнала мене тітка Секлета і сказала щоб я більш до неї не ходила. Добре що не врекла, бо не вміла. Бо не відьма була, а так, просто гівняна людина.

Докладніше

Котисько гарчить. Як вовкодав...

lp2

Прихворів бідоська. Ну то таке, буває і не страшно але..
Зазвичай я турботлива щодо хворих. Ну там таблеточку, чайочку, тепленьке одягти. Приголубити, пожаліти. А це замахана, як кобила на весіллі. Роботи вище даху. Так і тягне, приповзши додому напівмертвою, гаркнути "Та за@бав зі своїми болячками, посуд же помити можна було і щось пожерти зготувати, тебе ж ледащо до ліжка цвяхами не прибито. Це ж звичайна застуда!" Але десь з нетрів душі і власної ледачості голос сумління шепоче "не можна так заздрити коханій людині, вгамуйся, скоро відпочинеш" і я сціпивши зуби і ковтнувши емоцію мило питаю "ти як тут?" потім йду в кухню щось готувати на вечерю і вирубаюсь. А посуд.. та що з ним станеться, чистий ще поки є, а потім буде видно.

Докладніше

Перелякані сусіди викликали міліцію...

lp2

Перелякані сусіди викликали міліцію, ті намагались до квартири через балкон другого поверху залізти, але передумали і пішли через двері, які їм відчинила я. Регочучи що шалена.
Мене частенько з малою просила тітка посидіти, коли їхала на село. Мала щось в класі третьому була, а я вже дівка. Звичайно нагодувати малу і поробити з нею уроки вартувало того, щоб не гарувати на плантанції гектари якої дбайливо збиралися сімома поколіннями хліборобів-агроельфів. В моєму ж випадку той ген агроельфійства дав збій, або знаходиться в стані летаргічного сну, щоб бурхливо і з викликом проявитись на пенсії. Так от і в ту суботу я швидко схопилася за пропозицію сидіти з малою. Але цьоця вирішила трішки мене догрузити за биття байдиків у Білій і наказала закрутити величезний баняк варення в півлітрові банки. Я що зараз, що тоді - маю руки з сраки до консервування, але зараз я принаймні не хапаюсь самовпевнено і завзято за будь-яку запропоновану новеньку аферу. А тоді я легковажно махнувши рукою і сказавши "Та льохко!" вислухала всі інструкції і зателефонувала подружкам. Вони по ідеї мали мені допомогти з закруткою і коротанням суботнього вечора під бабінний магнітофон з "Кар-мен" Тото Кутуньо, "Роксетом" і різною фігнею записаною тітчиним чоловіком. Дівчата прийшли з пивом і закаточними ключами, записками з інструкціями від мам і з шикарним настроєм. Спочатку було весело. Ми ще раз перекип'ятили варення і почали стерилізувати банки. На п'ятій банці, ми зрозуміли вже в яку авантюру вплуталися. Бо варення було багато, а банки були півлітрові. Стерилізація в девяносто шостому відбувалась методом кип'ятіння. Плита була зайнята баняком на три канфорки і лише однесенькою канфорочкою можна було скористатись для кип'ятіння води. Баняк на сорок літрів з гарячим варенням ми не мали бажання тягати. Тому процес з веселого, став марудним. Я не пам'ятаю як ми закатували ті банки, я знаю що на стерилізацію в нас йшло хвилини дві, кришки ми не кип'ятили, а руки, після другого десятка банок, відвалювались. Дівчата пішли від мене за північ. Я ще півгодини перетягувала банки на балкон і ставила не перевертаючи. Лягла спати напівмертва. Але спала не довго. Під ранок я, весь стояк малосімейки і по моєму будинок навпроти прокинувся від стрілянини. Раз по раз лунали надзвичайно гучні, хаотичні вибухи. Багато вибухів. Десь двадцять тридцять. І навіть спросоння, я зрозуміла що їхній епіцентр на балконі. Я перелякалась як ніколи, мною трусило, теліпало і перекривало мені подих. А мала, хазяйська і розумна дитина, не відкриваючи очей крізь сон промуркотіла "Мабуть банки позривали" І тут до мене дійшло... Я ржала як скажена, коли дивилася на торжество малини на балконі. В двері позвонили, виявилось міліцію сусіди викликали. Регочучи як кобила, провела їх на балкон, вибачилась і лягла спати. Хоча справжній треш був тоді, коли тітка наступного дня приїхала з села... і тоді коли вона про то розказала матері... 
А так нічо, весело було, справді)))

Докладніше

#підслухано_в_Білій

lp2

- Не чіпай мене!
- Я ж не чіпаю, я хотів впевнитись що ти жива.
- Дурне пояснення, я ж розмовляю.
- Та он телевізор теж балакає. А ти... Ти щось таке сказала, що в голову не вкладується. Ніби й не ти. Хіба не знаєш про Мазепу? Що не було гетьмана гарнішого на вроду і розумнішого на інтелект, в Україні.
- Він зрадник! Зрадник був! Я знаю! Він зрадив всіх своїх союзників!!! Я вчила!
- Де ти вчилася, дурочка? 
- В "поплавського"
- А кажеш, що жива, бувай, нічого в нас не вийде...
На алеї біля "лайку" на лавку присіли двоє молодих людей. Я була навпроти. Підслухала. Засмутилась що дурню дівчина говорить, пораділа, що історію обговорювали. Дуже зраділа, що хлопець встав і пішов)))

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info