Леся Полищук

Леся Полищук

Плачу...

lp2

Тому що усвідомлюю свою беззбройність перед ВЕЛИКОЮ брехнею.. Немає в мене нічого, крім правди, а вона лишень одна і не піддається варіаціям... А брехня велика і безмежна. Нею можна крутити як циган сонцем. Вона нічим не обмежена. Ні законами, ні правилами. І відчуваю себе як маленька дівчинка, що сидить перед великими озброєними дядьками. Що мені їм казати? Вони показують папери де чорним по білому написано "Ти - Анжела" ось підпис, ось печать. Я знаю, що я Леся, всі знають що я Леся, але мовчать. Бо там є підпис, печать і коментар відомого блогера...І що? Погодитись? Ні!!! Я знаю хто я є! Нехай я маленька, слабка дівчинка, але ця дівчинка має більше самоповаги, ніж відомі і обтяжені владою чоловіки. І навколо неї безліч таких людей! Чесних, свідомих, непідкупних. Це моя карма і моя спокута. Біля мене - найкращі, інші відсіюються з часом. Дякую всесвіту, що ви всі в мене є. Люблю вас всіх. Цьом!
Докладніше

Таксисти Білої Церкви це...

lp2

Таксисти Білої Церкви це невичерпне джерело новин, пліток, трендів і пророцтв. Саме тому я з задоволенням спілкуюся з ними. Мало того, я віднайшла чудовий лайфхак для просування новини - розказати таксисту. Не знаю, яким таким чином, але якщо сьогодні ввечері поділитися з таксистом потрібною інфою, завтра зранку інший таксист іншої служби з захопленням видає мені цю новину. 
І взагалі наші таксисти, як власне і всі білоцерківці, унікальні. Он один співає так, що подих перехоплює. А у іншого є ідея для ролердрому в місцевому парку. І що саме цікаве, я недавно другого таксиста бачила в юрвідділі міськради, а потім його проект на сайті парку відпочинку. Еееех, а це ж тільки таксист, уявіть які у нас бухгалтера продвинуті)))
Докладніше

#цікаві_діалоги

lp2

- Я переселенка, ось постанова уряду, що мені належить виділити десять соток землі, ось карта, ось на карті місце де є вільна земля. Дайте.
- В місті немає вільної землі, ця теж комусь належить і якщо на ній нічого не роблять, це не означає що вона безхозна.
- Нікому вона не належить, там немає будинків і не оброблена земля.
- От я вам з усією відповідальністю кажу, що в місті немає вільної землі.
- Є постанова уряду.
- Слухайте, у селах є вільна, зверніться туди.
- Я не хочу в селі, я хочу в місті і ви зобов'язані!
- Ну тоді зв'яжіться з такими ж переселенцями, є можливість побудувати багатоквартирний будинок, для цього потрібно значно менше місця, а житлову площу можна надати більшій кількості людей.
- Мене не хвилюють інші, я маю право на десять соток, є постанова уряду.
- Ну то нехай уряд сам призначить вам вільну землю в місті, якщо знайде.
- Я зверталась, вони послали до вас.
Докладніше

#цікаві_діалоги

lp2

- Розкидане лего по підлозі, магніти на холодильнику, теплий дім, червона паста у щоденнику, зашивання чергової дірки на штанях до півночі, запах підгорілої випічки.. Лесюню, щоб ти знала, я би віддала за це півжиття. Я маю все, про що мріяла в п'ятнадцять, але не маю нічого, про що мрію зараз. Я гарна, самодостатня, успішна. Мене фотографують для журналів, беруть інтерв'ю, цитують у блогах. А я відчуваю себе ошуканою. З своїм бездоганним манікюром, одягом, зовнішністю. З своїм "послужним списком" добрих справ. З своїм рахунком у банкові, який ніколи не "лопне". Я за останні два роки не зробила жодної справи, яку мені би дійсно хотілося зробити...Окрім допомоги фронту.. Я пустоцвіт, Лесюню..
- Ти з жиру бісишся, вибач. Ти несправедлива до себе. Ти мала мету і досягла її. Маєш собою пишатися. 
- Немає чим пишатися, Лесюню. То все не природнє, а завойоване брехнею, брехнею самій собі.. Не кажи дурниць. Не думай дурниць. 
Я вийшла з месенджера. Бо те якою вона є - мій ідеал.. Я теж такою хочу бути. А вона хоче... Те що є в мене.. лего на підлозі, магніти на холодильнику, червона паста в щоденниках, зашивання чергової дірки на штанях до півночі, запах підгорілої випічки...
Життя - вічний вибір і вічне невдоволення тим що маєш. Кожному своє, але не те, що є...
Докладніше

Всесвіт: Леся!

lp2

Всесвіт: Леся!
Леся: Я!
Всесвіт: Назначаю тебе отвєцтвєнной!
Леся: За що?
Всесвіт: За всьо!
Леся: Це як?
Всесвіт: Отак, ісполнять!
Леся: Ти куда?
Всесвіт: По ділам.
Леся: А як же я?
Всесвіт: Справисся, я в тебе вірю!
Леся: Я не вспіваю!
Всесвіт: *дето ідалєка з Мальдівів* ти должна, іначе накажу.
Леся: Я втомилась!
Всесвіт: *єхідно* ніхто не казав шо буде лєгко.
Леся: Та пашло воно все!
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info