Леся Полищук

Леся Полищук

Якщо вам набридло пояснювати...

lp2

Якщо вам набридло пояснювати, з'ясовувати, переконувати - досвід поколінь українок пропонує надзвичайно необхідний лайфхак "руки в боки".
Коли ви використовуєте "руки в боки" при поясненні необхідності прибирання, роблення уроків, віддачі зарплати - доповніть лайфхак відповідним виразом обличчя, що має випромінювати впевненість і легку роздратованість. Повірте, це додасть надзвичайної переконливості звичайним речам.
Коли виникає необхідність щось з'ясувати, лайфхак "руки в боки" потрібно доповнити питальним виразом обличчя. Це додасть легкого занепокоєння вашому візаві, а значить заставить розбовкати не лише те, що ви хотіли дізнатися, а й ще масу іншої не менш цікавої інформації.
Якщо ж ви мусите когось в чомусь переконати, то "руки в боки" мають стати останнім аргументом. Головне застосувати лайфхак зненацька, невпинно наближаючись при цьому до опонента. Це працює, і лише в самих складних випадках потребує корекції у вигляді макогона в лівій руці. (саме в лівій, бо якщо в правій, то захопившись можна й покалічити людину)
Користуйтеся. Моя покійна баба Ганька розказувала, що з досвідом стала таким профі, що могла без слів пояснити, з'ясувати і переконати навіть сільського старосту, а не те що слабохарактерного діда Семена.

Докладніше

Думаю...

lp2

Я ж теж стерво рідкісне, в якомусь змісті, і хєрні за своє насичене життя наробила досить, щоб було про що побалакати небайдужим людям. За один мій язик на мене певна категорія людей може накласти анатему. А що вже казати про те, що про мене можна додумати. Але помирати страшно не тому, що боюся в пекло потрапити, а тому що усвідомлюю масштаби танців на кістках, які можуть влаштувати. А є ж люди, що мене люблять, чи ті кому допомогла і вони мені вдячні, є ще й ті які переконані в моїй доброті і людяності. І їм ото все бачити... 
Є загальнолюдські цінності, як би банально це не звучало, які і визначають нас як людей. Готовність прийти на допомогу, співчуття, захист слабких, підтримка зневірених. Це те, чого не потребує тварина, задля виживання, але розвинулось у людини і зробило її вищою за інстинкти банального самозбереження тіла. Це та ділянка лобної долі мозку, яку всесвіт розвинув у кроманьйонців, задля того щоб виникло суспільство що взаємодіє. 
Співчуваю Петру Олексійовичу, чесно. На чолі його "армії прихильників" стоять ті - у кого та лобна доля мозку деградувала. І як тільки трапиться трабл і ПП втратить той вплив, який має зараз, вони витягнуть такі скелети, вони згадають такі речі, що поколінь п'ять його нащадків, родичів і друзів, соромитимуться тут жити. А витягувать є що і вони витягнуть, перевірено. Натура така. Не людська.

Докладніше

Я його побачила, коли...

lp2

Я його побачила, коли йшла додому через базар. Одинокий красень лежав на столі продавчині і всим своїм виглядом натякав на свою особливість. Шматок м'яса десь кілограм вагою. Нічого лишнього. В міру жирний, з кісточками, неймовірного кольору. "Антрекот" повідомила мені продавчиня в пуховику і зеленому фартусі. Вона сказала це практично з французьким прононсом і перед моїми очима вигулькнуло видиво ресторанного столику на якому стоять срібні підсвічники. Свічки кидають світлотінь на білосніжну тарілку. А на тарілці, посеред яскравої зелені, крапель бурштинового соусу і шматочків овочів - він. Приготований за всіма правилами французької кухні антрекот. І таке яскраве було це видиво, що я не вагаючись ні секунди сказала - "беру". 
Я зрозуміла, що все це лише заради нього. Оце моє випадкове бажання пройти через ринок. Оці люди, які на диво, ще не зібрались додому. Все.
Я купила овочі, спеції, зелень. Вдома відкрила гугл всемогутній і почала шукати рецепт, що мав зробити оте моє видиво - реальністю. Ось. Ось картинка, яка передавала мрію до дрібниць. Всі інгридієнти на місці і можна починати чарувати.

Докладніше

Їдеш в таксі..

lp2

Гальмуєте перед світлофором. Дорогу переходить матуся з візочком. Таксі рушає далі. А твої думки за матусею. Ось вона спустилася до станції швидкої допомоги, до знайомого педіатра. Роздягає малечу, поки лікарка говорить по телефону з сестрою, яка живе в Маріуполі. Сестра кладе слухавку і йде до сусідки. Сусідка плете маскувальні сітки і відправляє на фронт. Бо на фронті її син. Але сітка потрапляє до іншого підрозділу, а не там де служить її син. А до сина телефонує тим часом волонтер з Білої Церкви і домовляється про те, що привезе відеокамеру. Доки вони розмовляють по телефону, твоє таксі як раз під'їжджає до воріт, ти заходиш до кабінету і волонтер кладе слухавку, розвертається до тебе і каже "привіт". 
Ви хоч раз задумувались над тим, як ми всі пов'язані в цій величезній країні? Скільки ниточок звязків переплетені між собою в найнеймовірніших комбінаціях? Подумайте...

Докладніше

Недооцінюють чоловіки отого банального...

lp2

Недооцінюють чоловіки отого банального "Маєш гарний вигляд!" Ой недооцінюють. І частіше недооцінюють свої рідненькі чомусь) А потім "баби - курви" і все таке... А всього то навсього зранку, перед виходом з хати "Маєш гарний вигляд" і бажано таким собі буденим тоном. Констатація факту. 
Раз на місяць захоплено. Тільки вдало обрати час. Коли плаття нове, чи коли настрій зіпсутий.
Раз на рік "Ти маєш такий гарний вигляд, що я тебе саму не відпущу, відіб'ють!" 
Коли хвора, чи змучена - "От навіть коли тобі погано, ти примудряєшся мати гарний вигляд!"
Банально, просто, невигадливо. Але як працює! 
Звикли ми все ускладнювати, а воно ж так просто насправді)

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info